Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Взірцевий вміст Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для ботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значущості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Дерев'яна архітектура Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Корея Нідерланди Німеччина Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Кропивницький Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог п о р Скорочення ВП:ПС Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Сучасна назва цього закладу. Пропоную поставити її, а вже в статті інформувати що раніше це було училище.--VollyM (обговорення) 09:35, 6 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь Якщо є джерела та посилання на нову назву, то це можна зробити. Але в статті вказано Офіційний сайт ОТХУ та подібні (недостатні) джерела. Duppertip (обговорення) 09:39, 6 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
  • У них є новий веб-сайт. https://othk.com.ua/. Старий, який приведено має оновлення 17-18 років. VollyM (обговорення) 09:46, 6 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ну тоді власне треба змінювати. Є більш ніж офіційні підстави, знайти ще б нову назву в реєстрі та було б чудово, не потрібне було б обговорення. Ідеально - це знайти коли змінилася назва офіційно. Добре що назва оновиться. Duppertip (обговорення) 10:18, 6 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  @Duppertip а які реєстри є по такому питанню? Єдине що віднайшов це на сайті https://registry.edbo.gov.ua/university/693/, при чому на тому ж сайті Одеське театрально-художнє училище відсутнє. Також є в YouControl також коледж. VollyM (обговорення) 10:57, 6 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Для фактичного контролю для перейменування YouControl достатньо. Тут є впевненість що назва змінилася. Duppertip (обговорення) 11:01, 6 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Я від номінації в добрі постійно запитую чи правильна назва в статті чи ні. Коли я створював статтю, то назву обирав з порушенням ВП:НЕТРИБУНА, бо хотів зменшити популярність слово дорама, яке тоді на мою думку було недоречним, бо, по-перше, походить з Шаблон:Lanx, а, по-друге, описує японські телесеріали, які дещо відрізняються від корейських у виробництві. Тому тепер щодо моїх думок щодо назви, сама назва драма, на відміну від зауважень, що були зроблені щодо неправильного перекладу, може позначати серіали у значенні «Літературно-театральний твір серйозного, але не героїчного змісту (на відміну від трагедії).» (Джерело: Драма. Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ) — через Горох.), що підтверджується наявність статті Драматичний фільм та слова «теледраматург» (Джерело: Теледраматург. Тлумачний словник української мови в 11-ти томах — через Горох.). Також варто зауважити, що є такі статті як Історична драма (і Історична драма (Японія)), [[ Поліційна драма]] тощо.

В англійській мові драма може означати:

• п'єса, що написана для театру, телебачення або радіо (a play for the theatre, television or radio (Oxford Dictionary); a play written for the theatre, for a film, for television, or for radio (Cambridge Dictionary))
• тип фільму або телевізійної програми, що розповідає захопливу і загалом серйозну історію, яка протилежна до тієї, що переважно є веселою і розважальною (a type of film or TV programme that tells an exciting and generally serious story, as opposed to one that is mainly intended to be funny or entertaining (Cambridge Dictionary))

Також тут є відповідь, що драма використовується в значенні жанру, а серіал (series) в значенні формату: Language Exchange.

В корейській мові слово 드라마 згідно з Naver Dictionary може означати (джерело: [1]):

• твір, в якому оповідь передається через дії та розмови персонажів (등장인물들의 행동이나 대화를 기본 수단으로 하여 표현하는 예술 작품)
• п'єса, що транслюється, наприклад, на телебачені (텔레비전 따위에서 방송되는 극).

Також в них є серіал 시리즈 згідно з Naver Dictionary може означати (джерело: [2]):

• продовження подібного виду твору. Це може бути серійні видання або багатосерійна п'єса/драма, що транслюється (같은 종류의 연속 기획물. 연속 출판물이나 방송 프로의 연속극 따위가 있다.).

Щодо поширеності в зміни, то зустрічаються три варіанти (серіал, драма, дорама): серіал в заголовку, а в тексті драма (bbc), драма (bbc), серіал (Уніан), дорама (mc.today), драма і серіал (Бабель), серіал (24 канал), серіал і дорама (суспільне), серіал і драма (Бабель), серіал і дорама (24 канал) тощо. На фанатських сайтах переважно використовується слово дорама: Bambooua, Світ дорам. Офіційні майданчики: Netflix використовує два варіанти телесеріали й теледрами: видно лише якщо увійти в акаунт; Megogo не виділяє окремої категорії для корейських серіалів, СвітTV для добірки з корейськими серіалами використовує назву корейські дорами: [3]; в українському AppleTV наче не має категорії для корейських серіалів; Amazon Prime Video, Viki та Kocowa не мають українського інтерфейсу.

Тому я пропоную наступні три варіанти:

• не перейменовувати, бо цей вид під такою назвою відомий по всьому світу (навіть, якщо брати слово дорама, що є викривленням від слова драма);
• перейменувати на Корейська теледрама або Корейська телевізійна драма, щоб уникнути плутанини з іншими значеннями слова драма;
• перейменувати на Корейський телесеріал.--Repakr (обговорення) 12:00, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Як розумію, це телемелодрами.--Юе-Артеміш (обговорення) 05:59, 3 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Стилістичні міркування: книга — це велика або важлива книжка.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:51, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За бо книга це серйозний різновид книжки, як то Тора, Біблія, Коран, Кобзар - це книга, а Пригоди Буратіно, чи Три Мушкетери - це книжка... — Друк (обговорення) 20:47, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти в ЕСУ й ВУЕ — Книга --TR101 (обговорення) 20:52, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  А Великий тлумачний словник подає "Книжка" як "Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість (звичайно понад 5) друкованих або рукописних аркушів", а "Книга" як "Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.).". Тобто, просто кажучи, "Книжка" стилістично нейтральне, а "Книга" стилістично забарвлене. Це щось типу як "Річка" і "Ріка". Тому я  За перейменування--Unikalinho (обговорення) 23:28, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Абсолютно той самий випадок. Ріка → річка, курта → куртка (курта вже взагалі вийшло з ужитку). У слобожанській говірці також виключно табуретка — не табурет. -ка доволі часто в українській мові втрачає зменшувальну функцію.--Юе-Артеміш (обговорення) 05:53, 3 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Або "майдан - майданчик"--Unikalinho (обговорення) 13:50, 3 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

• Чи не буде це вимагати розділення статті на 2 окремих поняття? Duppertip (обговорення) 16:31, 5 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Не знаходжу назву "Сілет" у джерелах, статтю було перейменовано у 2012 з посиланням на милозвучність та кількість результатів у гуглі, що як не мене не є вагомим аргументом. Також стосується Сілет (регіон), Сілет (аеропорт). "Сілхет" згадується в статті ВУЕ про Бангладеш. Крім "Сілхет", трапляється варіант "Силхет" ([4]). З огляду на це пропоную змінити назву на будь-який з двох варіантів.--MonAx ^{(обговорення)} 15:39, 1 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

• Заплутана ситуація, звука "х" у слові সিলেট, Ṣileţ немає, проте дійсно Сілхет згадується у ВУЕ і знайшов Сілхет у BBC, на різних туристичних сайтах хаотично згадуються Сілет, Сілхет і Силхет, на око плюс-мінус перевага за Сілхет... — Друк (обговорення) 16:03, 1 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  МФА /xi.tʰa/ при кирилізації з індійських мов імовірно придих залишається, наприклад, сикх, дхарма тощо. --「Shiro D. Neko」^✉ 23:13, 1 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  по тому, що я бачу в інтернеті, там раніше був навіть не придих, а просто повноцінна /h/ (див. англійську версію статті), та зараз його там немає. Однак англійці запозичили це слово в такому вигляді, тому воно традиційно пишеться так. --MonAx ^{(обговорення)} 12:13, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Потрібно уточнити ім'я:

1. Михайлова Дар'я Борисівна // Реєстр спортивних звань від 07.08.2019 (Міністерство молоді та спорту України)
2. Михайлова Дар'я Борисівна // Федерація легкої атлетики України
3. Михайлова Дар'я Борисівна // Склад збірної України на літні Олімпійські ігри 2021 року в Токіо (Міністерство молоді та спорту України). Сторінка 12. --Roman333 (обговорення) 14:31, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Утримуюсь бо без паспорта не розібраться, вона 1989 року тож бо отримувала паспорт з двома мовами з традицією перекладу, де цілком вірогідно, українською було написано Дарина, а російською Дарья, якщо вона отримувала новий пластиковий то там може бути і Дар'я, і взагалі здається зараз можна змінювати ПіБ через ДІЮ як кому заманеться...— Друк (обговорення) 18:32, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Посвідчення до звання «Майстер спорту України міжнародного класу» виписують на підставі паспорта і записують у вищезазначений реєстр. Накази міністерства — це офіційні документи і ПІБ беруть з паспорта чи копії паспорта. --Roman333 (обговорення) 20:32, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  На сайтах Міжнародної федерації легкої атлетики і про Олімпійські ігри пишуть Darya MYKHAYLOVA [5], [6]. --Roman333 (обговорення) 20:45, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Згоден, Мар'я і Марина різні імена, то чому Дар'я і Дарина повинні бути одним... --Друк (обговорення) 04:31, 1 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За дуже переконливі аргументи. Таке буває. Дарина та Дар'я можуть бути два різні імені.--「Shiro D. Neko」^✉ 21:38, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За Прикра плутанина з ім'ям, можливо через надмірне бажання відозмінити ім'я журналістами або працівниками паспортного столу. У мене схожа проблема коли мені намагалися приписувати ім'я за російською формою імені. Так само буває і навпаки. Доведені аргументи переконливі. Duppertip (обговорення) 11:15, 1 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

У правописі не знайшов нічого, але в [7] зазначено: "У словах латинського походження вживається суфікс дис-/ диз-: дис- пишеться перед наступним приголосним, диз- пишеться перед наступним голосним.". Посилання у Вікіпедії є на обидві назви, але на другу - з шаблона, тому треба розібратись яка з них правильна і стане основною, а яка залишиться перенаправленням. Alessot (обговорення) 08:50, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За бо "дисфункція", загалом джерел багато як на "дизрегуляція" так і на "диcрегуляція", та все ж рекомендації цілком логічні... — Друк (обговорення) 10:34, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За Це можна було перейменувати швидко. Достатньо звернуртися до джерел: гугл академія видає купу результатів. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:04, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  217 vs 447 результатів. Не така вже й велика перевага. Тому і вирішив порадитись. Alessot (обговорення) 12:42, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]

поширеніша назва, на царьок в гуглакадемії нічого, використовується також державними сайтами. Квач зазначає про обидві назва (166, с. 213) та посилається на джерело 10 (Маркевич та Татарко; номенклатура УРСР) яке містить обидва варіанти (с. 245), та джерело 29 (Щербуха; Зоомузей ННПМ НАН України) містить лише Сонячний окунь звичайний (с. 26)--「Shiro D. Neko」^✉ 22:48, 28 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За бо джерела є на обидві, і коротша як правило згадується з довшою, у вступі статті Царьок можна зробити жирним бо це ж всетаки друга назва... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 08:01, 29 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Попереднє обговорення: ВП:Перейменування статей/Талер → Таляр.

Усім привіт. Пропонується переглянути обговорення щодо найменування статті Таляр і повернути їй початкову назву Талер. В 2017 році відбулось перейменування статті Талер на Таляр за процедурою обговорення (див: Вікіпедія:Перейменування статей/Талер → Таляр). Ініціатор перейменування користувач ЮеАртеміс в 2017 році зробив усе правильно і коректно, але, нажаль, фактично «обговорення» не відбулось і стаття була перейменована лише на підставі самої заявки і незначної кількості наведених в ній аргументів (це не вина ініціатора перейменування, це вина неактивності інших користувачів).

Вважаю, це рішення варто переглянути, оскільки:

• (1) перейменування було здійснене лише на підставі посилання на єдине джерело СУМ-11 без подальшого обговорення. Проте, навть це джерело пропонує і варіант Талер
• (2) назва «талер» зустрічається в АД значно частіше, ніж «таляр» і якщо вони наводяться разом, «талЕр» зазвичай подається як пріорітетний варіант. Див, зокрема: Талер; Талер; Талер; Талер; Талер; Талер; Талер.
• (3) в українських сучасних наукових джерелах навіть для описанння обігу талера саме в ті часи, коли був в обігу історизм «талЯр», все-ж таки використовується термін «талЕр» (див: Талер в грошовому обігу України кінця XVI — першої чверті XVIII ст.,
• (4) в фундаментальному україномовному АД, присвяченому історії грошового обігу та монетної справи в Україні (Нумізматика. Шуст P.M.)] відносно монет, що ходили в Україні у XVI-XIX ст використовується саме термін талЕр - див. Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст, Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII-XVIII ст та Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ - початок XX ст.)
• (5) в сучасних профессійних україномовних он-лайн джерелах, типу нумізматичних сайтів з продажу монет, використовується саме назва талЕр, талЕр, не талЯр
• (6) «талЯр» є переважно застарілою версією (історизмом), типу галЯр, нещодавно перейменований в результаті обговорення на гелер, або назви «долЯр» для долара). В укрвікі в статті долАр також є згадка про існування історизму долЯр, але ж це не стало причиною для перейменування назви статті з «долАр» на «долЯр»)
• (7) в укрвікі є багато десятків статей про різні види талерів, і в усіх них в назві і в тексті використовується назва саме талЕр, а не талЯр — див. Категорія:Талер. І при цьому головна, «базова» стаття стала називатись талЯр. Тут треба або повернути базовій статті назву ТалЕр, або внести зміни в усі назви усіх інших статей в укрвікі.
• (8) На момент ініціативи перейменування Талер-Таляр десятки з статей з назвою ТалЕр в укрвікі вже існували, але їх назви залишили без змін. Так само десятки статей з назвою Талер були створені після перейменування Талер-Таляр, і навіть при наявності назви для базової статті ТалЯр, нові назви містили версію Талер, а не Таляр, що говорить про те, що в укрвікі існує загальний мовчазний консенсус з приводу коректної назви для цієї монети.

З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 17:32, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти, бо таляр — власне українська форма. І це НЕ регіоналізм, НЕ діалектизм. Словник подає слово без будь-яких зауважень щодо його стилістичного статусу.--Юе-Артеміш (обговорення) 20:06, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти бо для мене Таляр це Янгол, а Талер це Ангел, тож бо Таляр суб'єктивно більш українська форма назви, якщо формально то в пошуку гугл книги на Таляр безліч джерел, виключно україномовних... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 18:48, 28 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Наявність у гугл-книгах ще не означає, що цей варіант не архаїчний і не діалектний. А щодо "більш українського", то "копаний м'яч", безумовно, більш український варіант, аніж "футбол". До речі, і джерела на "копаний м'яч" теж є--Unikalinho (обговорення) 05:40, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ми ж неможемо самі визначати, що архаїчне, а що ні, фахове джерело Академічний тлумачний словник подає Таляр без будь-яких згадок застаріло чи архаїчне.... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 09:24, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Той самий Академічний словник дає і Талер. Як і ще багато словників, наведених вище --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 13:46, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Хіба ж кажу, що не дає, у СУМ є і Талер, і Таляр, і на жодне не пише "застріло", "архаїзм", "історизм", "діалектизм", просто альтернативні форми, а от наприклад на слово "Муж" є позначка "застар." у значенні Чоловік, на слово "Файний" є позначка "діалект.", тожбо якби слово Таляр було якимось не таким була б хоч якась позначка... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 15:27, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ну то тоді просто маємо 1:1, Ваше "проти" нічим не обґрунтоване--Unikalinho (обговорення) 20:54, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  УЛІФ зате пише, що талер історизм, а таляр без зазначень --「Shiro D. Neko」^✉ 21:10, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За перейменування на Талер. Нинішня назва статті — «Таляр» — походить із польської форми «talar», і така транскрипція частіше зустрічається в історичних контекстах, пов’язаних із Річчю Посполитою або польською грошовою системою. Вживання «таляр» також поширене в текстах із західноукраїнського середовища або в емігрантських виданнях. Водночас у сучасній українській науковій та нумізматичній літературі переважає форма «талер», яка є ближчою до оригінального німецького «Thaler» і краще відповідає усталеній міжнародній термінології. Враховуючи це, назва «Талер» є точнішою і відповіднішою для енциклопедичної статті. P.S. Цікаво б було порівняти статистику скільки відвідувачів з України інтуїтивно переходить на російську статтю Талер при пошуку інформації про ці монети.

Згідно з Концевичем, то прізвище записується глухою буквою, бо це початок слова (у цьому випадку імені). У корейській мові не має розрізнення на глухий і дзвінкий, але на початку слова корейський приголосний більш подібний на український глухий приголосний.--Repakr (обговорення) 13:54, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти. А де джерела? «Пу» жодне українське джерело не пише, але так пише рувікі (навіщо її копіювати?). Натомість в укр.джерелах пишуть: Крім того, один за одним дебютували два саб'юніти: BSS (BooSeokSoon, у складі Синґвана, DK та Хоші) у 2018 році. Кожен склад цього акроніму символізує імʼя одного з учасників: "Boo" від "Бу Синґван", "Seok" від "Лі Согмін(інші мови)" та "Soon" від "Квон Сунйон(інші мови)". Крім того, в англвікі наприклад стаття названа лише прізвищем Seungkwan. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:30, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Обидва джерела від Суспільного з'явилися у 2024 році, стаття з такою назвою з'явилася у 2023 році. Тому є сумніви щодо того, чи в статті така назва з'явилася, бо так редактор переклав, чи це, тому що взяли назву зі статті у Вікіпедії. --Repakr (обговорення) 15:21, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  По-вашому мало би бути « "Boo" від "Пу Синґван"»? Це ж не регіонально відомий виконавець, а відома у світі особистість. Та ім'я відоме саме зі звуком "б". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:25, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Та й крім того, я не дарма відзначив, що статей про двох інших співаків нема в укрвікі, тому скоріше перекладали з англійської. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:28, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Не факт, могли взяти звідси BSS (гурт)#Учасники. --Repakr (обговорення) 15:46, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Там є інший приклад, Seok від Лі Согмін, тобто редактор переклав як Сог, де мало б бути в теорії Сок. --Repakr (обговорення) 15:42, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Місцевість було перейменовано на Почайну без обговорення. Але я невпевнений чи пришов до цього час, чи ні. По-перше, юридично ця назва ніде не зафіксована, крім довідника, який в останній раз виходив в рік перейменування станції метро і залізниці, а саме у 2018 році, і там місцевість має назву Петрівка. Новішого довідника поки що не має. Однак, топоніми навколо (станція метро, залізнична станція, ринок та річка) схиляють і до думки, що місцевість має мати назву Почайна.--Repakr (обговорення) 14:06, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Невпевнене  За. Дійсно, всі ключові місцеві топоніми змінили назву - залізнична станція, метро, ринок, зупинки авто та тролейбусу та маршруток (і фізично таблички змінили давно). Річка та парк що знаходяться в цій місцевості також називаються Почайна. Місцеві ТРЦ та заклади також переважно перестали вживати "Петрівка" та вживають "Почайна". Джерелами на "Петрівку" є переважно радянські джерела, ВЕК та старі видання 00х років. Офіційного вжитку ні "Петрівки" ні "Почайни" як місцевостей (не як станції метро чи іншого топоніму) практично немає. OSM наприклад змінив вжиток до "Почайна" (а гугл посилається на вікі). Сказати що сьогодні називати місцевість "Петрівка" правильно дуже важко (тобто, той факт що вона носила цю назву є, але її вжиток суттєво витіснений), але й сказати що зафіксована однозначно перевага нової назви також не можна. Можливо найкращим варіантом було б звернення до міста щоб вони підказали який вжиток надає перевагу воно... або до когось з києвознавців. Зараз вийшло чимало новіших книжок про Київ в тій чи іншій темі, то можна дізнатися які вживають "Почайну". Я думаю це було б достатнім АД для підтвердження факту зміни серед києвознавців. Duppertip (обговорення) 15:48, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  До речі, в Google Maps місцевість має назву Петрівка, але враховуючи, що ось ця станція швидкісного трамвая досі картах має назву Польова (перейменування було у 2020), то це вже й не так авторитетно виглядає. --Repakr (обговорення) 16:34, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  В гугл мапс орієнтуються на вікі (для таких випадків) та на оновлення що подає місцева влада... або роздратовані користувачі. І там небагато людей це оновлює. І для них, умовно, теж бажано мати як для вікіпедії якусь достатньо авторитетну відповідь. Я думаю що саме ця дискусія буде надовго. Duppertip (обговорення) 17:20, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Почайна, бо "Петрівка", "Ленінка", "Сталінка" і тому подібні народні посткомуністичні назви місцевостей не закріплені законодавчо без чітких меж юридично неіснують, це не Кіровоградська область, тому або статті про таке не повинні існувати або йти в контексті перейменувань згідно логіки декомунізації, місцевість отримала назву навколо метро Петрівка, метро перейменовано, тож і умовна місцевість теж перейменована... P.S перейменування статті без обговорення то неправильно, тож вважаю доцільним подання заявки саме в такому форматі, хоча й чинна назва статті Почайна... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 08:28, 26 березня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За. Є навіть джерело, яке прямо вказує на те, що місцевість стала Почайною. -- RajatonRakkaus^⇅ 14:40, 31 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Власне, чому я піднімаю це питання. Чому перекладається назва цього н.п.? Ніхто про нього не знає, немає джерел на українські карти з цією назвою, а ми не перекладаємо назви таких схожих н.п. як Сосєдно (Струго-Красненський район), Сосєдно (Псковський район) або Сосєдково. Чому російське "Сосєдки" перекладаються як сусідки? Це питання стосується й схожих випадків - і мова саме про ті де немає вжитків української назви в енциклопедіях, старих картах/творах (наприклад у Слобожанщині), т.п. Чи може вже було обговорення та конкретний прецедент для таких випадків, але я про нього не знаю? Duppertip (обговорення) 17:50, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За перейменування, але за §149 правопису, здається, буде «Сосєдки»: рос. е → укр. є в спільному корені та географічна назва в множині. @J. Gradowski, можливо, ви підкажете? -- RajatonRakkaus^⇅ 19:12, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ну вмієте ж Ви згадати). Я дивився цю пропозицію вже, не знаю. Звісно, що закінчення -і не буде. Так, аналогічні основи, тоді Сосєдки, але що мається на увазі під назвами, що мають спільну форму в українській та російській мовах? --J. (обговорення) 19:22, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Як я розумію, це слова що мають одне й те саме написання згідно прикладів у тому параграфі? Наприклад похідні від основи "Виноград"; тобто "сусід" та "сосєд" не підпадає під дію цього параграфу. Але дійсно, я помилився, правильніше буде Сосєдки ніж Сосєдкі. Duppertip (обговорення) 06:57, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  "Белая", "біла" й "biała" хіба мають однакове написання? Або "песчаное" - "піщане". Там йдеться про спільні форми, але як це розуміти... --J. (обговорення) 10:14, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Як я розумію:

  1. для є тут діє правило параграфу 149 пункту 1 випадку 3) коли російському е відповідає в аналогічних українських основах і: Бєжецьк, Бєлгород, Бєлóво, Бєлорєцьк, Благовєщенськ, Желєзновóдськ, Орєхово-Зуєво (тобто слова котрих немає в український, і Бєлгород тут розглядається як похідна власна назва, як і Бєлорєцк).
  2. у тому ж випадку описано: Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Бíла, Бíле (озеро), Вíтка, Ліснá, Негорíле, Піщáне, мис Сíрий та ін. Це стосується і польського ia: Бíла Підлÿська, Білостóк тощо. Але оскільки пара "соседки"-"сусідки" не є спільною (бо про перетворення "о" в "у" мови не йде навіть гіпотетично, навіть в транскрипції якщо взяти ті ж "песчаное" - "піщане") то мови за "сосідки" не йде
  3. згідно параграфу 149 пункту 4 випадку 1) б) и в кінці передаємо через і: у кінці незмінюваних назв або слів у формі множини: Брóнниці, Жигулí, Митúщі;
  4. але згідно параграфу 149 пункту 4 випадку 3) е) и в кінці передаємо через и: у закінченнях географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа: Березникú, Валóйки, Гóрки.

  Трішки заплутано виходить та не інтуїтивно... я не розумію до кінця що тут має вищийпрецендент. Duppertip (обговорення) 11:38, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Теж -е-→-і-, як і в "белая"→"біла". Чергування -о- →-у- також є природнім: "конь"→"куонь"→"kóń". На поліському діалекті так і буде "кунь, вул (віл), вуз (віз), суль (сіль)". --J. (обговорення) 05:20, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Зрозуміло... але тоді, якщо ця назва можливо технічно правильна через цей пункт, чи не маємо ми також тоді змінити назви для "Сосєдно" на "Сусідн(ь?)о" чи "Сосєдково" на "Сусідково/е"? Duppertip (обговорення) 06:13, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я не знаю. Треба визначитися чи є тут та "однакова форма" і що це взагалі таке.--J. (обговорення) 10:26, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За "Сосєдки" згідно чинного правопису, форма з "і" передбачена лише для незмінюваних форм множини, як то Митищі, Жигулі... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:36, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Щонайменше закінчення множини адаптується.--Юе-Артеміш (обговорення) 08:14, 26 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  А щодо обговорення вище, чи не підкажете ви чи є тут та сама "однакова форма" згідно §149 правопису? Бо власне в цьому питанні я дещо розгублений. Duppertip (обговорення) 16:33, 5 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

аргументація типу така м = метр, С = Цельсій й як всі інші хімічні та фізичні величини--「Shiro D. Neko」^✉ 17:25, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]

pH - це не фізична величина, а загальноприйняте скорочення з латини potentia hydrogenii (тобто водневий показник). Настільки загальноприйняте, що за назвою "Водневий показник" мало хто одразу зрозуміє про що йдеться. --yakudza 23:26, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]

це хімічна величина --「Shiro D. Neko」^✉ 23:49, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]

 За кращу зрозумілість. Можиливо, "Водневий показник pH" було би ще краще. --Shulha (обговорення) 11:38, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За запропоновану назву як більш упізнавану. -- RajatonRakkaus^⇅ 12:40, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  @RajatonRakkaus у тому то й річ, що pH — набагато більше упізнавана назва. --yakudza 17:28, 3 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Так, але ця назва більш упізнавана тільки в контексті. Без контексту що таке «пі-ейч», «пі-аш», або може взагалі українське «ер-ен», зрозуміти важко. Крім того, є гасло в енциклопедії з такою назвою. -- RajatonRakkaus^⇅ 17:46, 3 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

В оригіналі назва не містить уточнення про евтаназію чи умертвіння, а називається Aktion T4. Поверхневий огляд джерел в Google, не показав, що є перевага у використання поточної назви. Поточну назву я знайшов лише в одному джерелі АрміяІнформ, інші переважно використовують або програма Т4 або Акція Т4: Канал 24, Радіо Свобода, Духовна Велич Львова, Енциклопедія Голокосту, Архів історій українців тощо.--Repakr (обговорення) 11:16, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Підтримую варіант назви "Акція T4" (де T латинське) як найбільш близьку до оригіналу "Aktion T4", найбільш коротку, і головне найбільш впізнавану, що не викликає плутанину, тобто коли ввожу в пошуку книги гугла Акція T4 воно зразу знаходить саме по цій тематиці, якщо ввожу Програма T4 знаходить в одну купу все підряд і якісь програми з мікробіології, і всяке різне, поточна назва "Програма умертвіння Т-4" це скоріше гібрид опису і назви, дефіс між латинською буквою і цифрою зайвий, бо тож скорочення адреси... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 13:35, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]
• Під «Aktion» зазвичай мають на увазі «Операція» в Другій світовій війні, як Операція «Бернгард». Якщо вже залишати «Програма», то потрібно прибрати дефіс і перейменувати на Програма «Т4» --Viktor Chernov (обговорення) 10:03, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]
• Оскільки Aktion це не зовсім акція й не зовсім операція, то ці переклади можуть бути не дуже вдалими. Це програма, однак з цим словом, відсутнім в оригінальній назві, виникають питання щодо оформлення. В такому разі буде краще залишити оригінальну назву Aktion T4. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:49, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

в українській мові немає слов «пердеж» це калька з російської.

Альтернатива: підпалювання газів, але не є однозначним, гугл знаходить мені інформацію про свічки.

--「Shiro D. Neko」^✉ 07:47, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Думаю, що краще назвати «пірофлатуленція», бо судячи з перенаправлення Флатуленція і категорії Категорія:Флатуленція, науково сам процес випуску газів називається Флатуленція. --Repakr (обговорення) 08:11, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Швидко перейменувати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:44, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти  За Словник Грінченка за 1924 рік надає слово саме "пердіж". Власне, я не бачу підстав для перейменування оскільки інші запропоновані варіанти просто не вживаються взагалі. Єдине що - виправити назву до "Підпал пердіжу" бо це ніби правильна форма відмінювання слова "пердіж". Якщо будуть інші варіанти то можна їх розглянути, але наразі я не бачу підстав для перейменування. Duppertip (обговорення) 12:54, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]

це сленгове слово, і словник 1924 року… --「Shiro D. Neko」^✉ 13:22, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Але воно є в принципі, і саме в формі іменнику. Слово "пердіти" точно є у словниках. Проблема "пірофлатуленції" в тому що її майже ніде немає... Якщо є питання до приведення назви до більш енциклопедичного виду, то звісно мабуть це варіант (бо й "підпал пердіжу" не зустріти українською), але тоді все одно треба замінити назву перенаправлення "пердеж" на "пердіж", бо "пердежу" немає. Я змінив свій голос, але прошу врахувати під час редагування вжиток слова "пердіж". Duppertip (обговорення) 09:22, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти Не думаю, що запропонована назва хоч комусь буде зрозуміла. Краще щось типу "підпалення травних газів", "підпалення кишкових газів" абощо. -- RajatonRakkaus^⇅ 21:36, 3 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Стаття отримала чинну назву за аргументами на Обговорення:Roadable aircraft, однак я пропоную все ж перекласти назву, бо це не власна назва. Також пропоную приєднати до цієї статті зміст Летюче авто, бо, наприклад, в тій же англійській вікі, на яку посилається перейменовувач, ці сторінки об'єднали, як достатньо близькі за змістом.--MonAx ^{(обговорення)} 17:44, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

• Очевидно, що це статті про одне й теж, в статті Roadable aircraft навіть написано, що створено шляхом перекладу російської статті "Летюче авто", тож статті об'єднать на базі назви "Летюче авто", мабуть цей запит треба перенести в розділ об'єднання статей... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 18:53, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

я ще бачу в ЗМІ термін Авто-літак та Аероавто, тож як варіант. --「Shiro D. Neko」^✉ 03:47, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За об'єднання статей. Підтримую вищезгадану назву "Авто-літак" як таку що по суті найбільше підходить для прикладів наведених у статті до опису цього терміну. А саме, літаки що пристосовані до доріг. Duppertip (обговорення) 13:27, 24 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь. Немає сенсу в номінації на перейменування обговорювати об'єднання статей, які наразі розповідають про дещо різні сутності. Якщо все ж розглядати поняття як окремі, то я за «авто-літак». -- RajatonRakkaus^⇅ 12:57, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』^Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [8].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

"Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

@Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus^⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Пропоную перейменувати на значно популярнішу назву. Ось запити гугл:

• Махса Аміні - 28 тисяч
• Магса Аміні - 9 штук.

У зв'язку з тим, що я не розуміюсь на мовознавстві ні фарсі, ні курдських мов прошу також висловити свою думку підкованіших у цьому питанні користувачів, адже Dƶoxar перейменував статтю з аргументацією перська ه = г.--Seva Seva (обговорення) 12:08, 21 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

га в перській звук /h/. У перській є всі звуки як в українській г/ґ/х. Зазвичай ЗМІ використовують російський переклад. Якщо використати тут х, то 3 літери будуть з х, і залишається лише кейн, яка позначає звук /ɣ/. Що є нелогічно. Найкраще звичайно знайти якісь академічні джерела. --『Shiro Neko』^Обг. 12:45, 21 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь. Якщо вірити Вікісловнику, то там таки /h/ (г). З одного боку, статтю створено з "х", а з іншого боку, статтю перекладено з російської, тому не знаю, чи є це хорошим випадком для застосування консенсусу щодо оригінальної назви. АД є і на те, і на те. Схиляюсь до г, оскільки перська розрізняє /g/ (ґ), /h/ (г) і /χ/ (х). -- Rajaton Rakkaus ^🖂 12:24, 21 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

 За. Мови які базуються на латиниці, в тому числі й курдська, що є близькою до перської пишуть її ім'я з "h", і не з "g", а мови, що базуються на кирилиці й мають звук Ґ і Х, як то болгарська, московська, повинні писати ім'я як Махса, як писати українською, якщо в нас є і Ґ/Г/Х, на мою думку треба писати з Х, бо специфічний українській звук Г замінив Ґ в індоєвропейських словах, а не Х, а там де є Х, там Х й залишається, отже Махса... — Казкар (обговорення) 14:55, 21 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Казкар: Не розумію чому ви вирішили, що в оригіналі там Х? --Igor Yalovecky (обговорення) 16:56, 21 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Мені так здається, що корінь імені Махса це перське слово Mah, таджицькою Моҳ (Moh), що означає Місяць, тому Х... --Казкар (обговорення) 17:28, 21 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Мови, які використовують арабицю, беруть для суміжних звуків одну основу (расм) і додають відмінні діакритики (іджам). Наприклад, для Ґ у перській мові взяли основу літери К (كـ) і додали риску (گ‎), бо Ґ - це, по суті, дзвінка К. Натомість тіло літери га (ه) унікальне, при тому, що основа Х (ح) використовується в багатьох інших буквах (چ,څ,ځ,ج,خ). А взагалі це тема для дослідження паралельної етимології :)--Dƶoxar (обговорення) 21:24, 21 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Арабська абетка погано підходить для індоєвропейських мов, араби ім'я цієї дівчини вимовляють як Маса, проковтуючи звук h, котрий значно м'якший за звичайне Ха, а перси вимовляють, як щось близьке до Ха, але теж скоріше як видих, тож бо в рядку звуків КҐГХҲ звук, що використовується в цьому імені це Ҳ, що знаходиться за Х..., не виключаю, що діалектна картина може містити різні звуки у вимові... --Казкар (обговорення) 14:54, 22 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

 Проти. Ситуація складна, бо більшість українських джерел (думаю, всі) брали це ім'я не з перської. Shiro D. Neko та RajatonRakkaus добре описали проблему. Логіку пропозиції розумію, але не підтримую.--Dƶoxar (обговорення) 21:24, 21 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

 За. Підтримую аргументацію номінатора. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:21, 29 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Схиляюся до  Проти за аргументами Shiro D. Neko та RajatonRakkaus. --Repakr (обговорення) 08:15, 4 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Близько 10-и років тому вже була подібна пропозиція (Вікіпедія:Перейменування_статей/Зигмунд_Фрейд_→_Зигмунд_Фройд). Хоча і з іншим ім'ям, але про це пізніше. Основним аргументом проти тоді була невідповідність варіанту Фройд правопису. За цей час ситуація змінилась, і чинний правопис допускає таке написання (Правопис-2019, §136). Насправді, не просто допускає, а вказує як єдине правильне. На відміну від еі, яке може традиційно передаватись як ей, eu завжди передається як ой.

Майже ніхто не сперечався, що Фройд є більш розповсюдженим варіантом, але для вагомості я використав корпус ГРАК-14.

• Фройд (пошук за лемою) - 1661
• Фрейд (пошук за лемою) - 1298

Якщо ж шукати по сучасним (останні п'ять років) джерелам, то виходить:

• Фройд - 441
• Фрейд - 179

З іменем цікавіше, і я сам не був впевнений який варіант краще використовувати, тому пішов тим самим шляхом. Найрозповсюдженіші варіанти в корпусі:

• Зигмунд Фройд - 33
• Зігмунд Фройд - 19
• Зиґмунд Фройд - 77
• Зіґмунд Фройд - 42

Тому моя пропозиція - Зиґмунд Фройд, прошу всіх бажаючих висловитись і давайте закриємо вже цю епопею. — Це написав, але не підписав користувач Saulot89 (обговорення • внесок) 01:46, 3 грудня 2021‎ (UTC).[відповісти]

Зиґмунд Фрейд - 29

Зигмунд Фрейд - 59

правопис-2019 має слово фрейдизм. І це не велика перевага за узусом. --『Gouseru』 ^Обг. 09:48, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Хм, справді дивно. Але все ж пряма норма eu->ой без варіативності залишається, а варіант Фрейд все ще прямо суперечить правопису.

А щодо Зигмунд/Зиґмунд я не наполягаю, але все ж якщо виходити з того, що Фройд - єдиний не помилковий варіант, то Зиґмунд все ж має перевагу, а другим після нього йде навіть не Зигмунд а Зіґмунд. --Saulot89 (обговорення) 10:18, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

 Проти Чув, що якраз Фрейд правильно, оскільки це їдишне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:16, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Адже йдеться про сім’ю, рідною для якої була зовсім не німецька, а мова ідиш. За нормами цієї мови дане прізвище має вимовлятися саме як Фрейд, а не Фройд.

— Ціла наукова замітка про це

 Проти Слова та назви, що вже прижилися і мають похідні слова (Фрейд/Фрейдизм/Обмовка по Фрейду) не варто змінювати, і що робити коли кабмін завтра видасть закон про ще один новий правопис і Freud буде читатись як Фреюд, відносно імені "Зигмунд", власне якщо передавати точно звучання то "Зіґмунд", проте зразу відчувається чужерідність звучання як "Барон Лімон", тож для наближення звучання до слів української мови після "З" пишемо "и", з то ї ж причини і звук "Ґ" перетворюється на "Г", як приклад, російський персонаж Григорій Распутін не пишеться українською як Ґріґорій Распутін, подвійні стандарти то погано, тож Зигмунд Фрейд... --अ म रा (обговорення) 08:14, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Традиції традиціями, а правопис треба виконувати! Йдеться про ставлення, про законослухняність, інакше не виніть тоді суспільство, що інші закони воно нехтує. Аргумент про Фреюд це взагалі несерйозна дискусія. До того ж ви навели русизм «обмовка по Фрейду», а слід у крайньому разі казати хоча б «...за Фрейдом». Всі можуть помилятися, але я за те, що наведення усталеного у нашій мові русизму не є аргументом у даній дискусії.--Словолюб (обговорення) 10:19, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Такі так, ЗА точно краще ніж ПО, таке риторичне питання, що робити зі словом Прусія, що німецькою пишеться Preußen, те саме EU, якщо правопис вимагає EU читати як ОЙ тож тоді Прусію доведеться перейменувати на Пройсію, а Фрейда можна ще й перекласти не лише як Фройд, а й Фруд... шо я хотів цим сказати, що традиція усталених назв не завжди логічна й узгоджена між собою -- अ म रा (обговорення) 19:31, 1 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Український правопис 2019 року це не закон. Він затверджений постановою КМУ від 22 травня 2019 р. № 437 «Питання українського правопису» і до неї навіть не додається текст самого правопису, — таким чином, взагалі не відомо, що вони там затвердили. --MMH (обговорення) 08:36, 8 липня 2024 (UTC)[відповісти]

 За варіант Зигмунд Фройд.--Словолюб (обговорення) 10:13, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

 Проти. Фрейд як був усталений варіант, так і залишився. Нічого не станеться, якщо правопис зігноруємо. У старому колись Сант-Яго було правописним написанням, але ніхто не посмів перейменувати тоді "за правописом". Тож винятки існують. І якщо новий правопис подає фрейдизм, то значить Фрейд є винятком з правил. --Flavius (обговорення) 22:13, 5 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Але ж він хоч і усталений, але менш розповсюджений. І завжди був відносно менш розповсюдженим, а останніми роками - в рази. Ну нелогічно назву статті тримати у вигляді, який не є найпопулярнішим. І це ніхто не оскаржував, єдиним аргументом проти завжди була невідповідність правопису. Навіть якщо припустити, що "Фрейд" все ще прийнятний варіант, він все одно не є основним ні за якими критеріями. --Saulot89 (обговорення) 03:02, 6 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Він саме і є основним, адже орфографічний словник як фіксував, так і фіксує лише Фрейд. Навіть формально за вікіправилом ВП:МОВА (п.1) стаття і повинна іменуватися Фрейд. Він (цей варіант) не є менш розповсюдженим. Скоріше за все ми з вами по-різному перевіряємо вжиток. --Flavius (обговорення) 08:26, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Ну, власне, орфографічний словник завжди вказував Фрейд саме через конфлікт реальності зі старим правописом. Просто чекати ще близько 6-и років, поки СУМ дійде до літери Ф - безумство. Я не думаю що хтось при своєму розумі буде стверджувати, що варіант Фройд неправильний, і його не буде у СУМ-20. Ну і як я перевіряв вжиток я вказав, до кращих даних в мене доступу немає. Тому так і кажу: завжди була відносна перевага Фройд, а останні роки - абсолютна перевага. --Saulot89 (обговорення) 01:21, 17 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

На жаль, абсолютної переваги я так і не побачив. І мова не про сум, а про УЛІФ. Після виходу нової редакції правопису у тій орфографічній базі відбулися зміни, і 6 років не чекали ми, як вони швиденько дійшли до літери Ф і за правописом виправили з Фейєрбах на Феєрбах, однак Фрейд не чіпали, бо ж кажу - усталене написання. СУМ - це тлумачний словник. А мова про орфографічний. Тлумачний тут взагалі ні до чого. --Flavius (обговорення) 20:20, 6 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Я просто тоді не знаю, що робити щоб продемонструвати перевагу, якщо мій приклад з корпусу вам не підходить. Добре, давайте тоді так - менш надійний метод, але все ж:

запити в гуглі за доменами edu.ua + gov.ua:

(Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua) 33 400 + 5 470 = 38 870

(Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua) 16 400 + 10 100 = 26 500

Зрозуміло, державний домен більш інерційний(і можливо менш грамотний, ІМХО) ніж освітньо-науковий, але сума вжитку явно на користь "Фройд".

Можливо, вкажіть які докази переваги були б для вас прийнятними? Тому що якщо пересторогу щодо словників я ще бачу, то вашу позицію по узусу я просто не розумію. --Saulot89 (обговорення) 11:52, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]

це не найкращий метод, бо варто визначитися, що ми перейменуємо, Зигмунда Фрейда, чи прізвище Фрейд. По-друге, обидва пошукових запити завершуються на 27 сторінці та 23 сторінці відповідно, що дещо не є гармонійним з цифрами (тобто в одному посиланні можуть написати не один раз Фройда чи Фрейда, і це теж рахується, як я розумію). Отже, у цьому випадку вони знову за узусом використовуються практично однаково. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:13, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]

+ обрана українська мова

Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 6 130 + 5 440 = 11 570

Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 15 600 + 8 990 = 24 590

+ ще й з 2016 року

Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 841 + 196 = 1 037

Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 2 050 + 452 = 2 502

Не завжди гуглпошук є точним, і найкраще все-таки, хоча би робити поглиблений тест-пошук. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:29, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]

 За Зигмунд Фройд. По-перше, з часом змінився вжиток, як показано вище. По друге, стосовно усталеності: "§ 129 Німецьке еu треба писати ой: Нойман, Ойтінґ ..., також Фоєрбах ,але неврастенія, невтральний тощо." Це цитата з "Норми української літературної мови", Синявський, 1941 рік. Оскільки Фройд жив 1856-1939, то його ім'я аж ніяк не давнє запозичення, тож ще питання, що є усталеною передачею імені. Стосовно "фрейдизму" в чинному правописі -- чи не є це поняття на сьогодні відокремленим від прізвища, як гаус або дизель?--Divega (обговорення) 13:09, 14 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Стосовно усталеності, то орфографічний словник подавав і подає завжди Фрейд і ніяк інакше. Те саме і з Феєрбахом. Ніякого Фоєрбаха орфографічний словник не знає (раніше навіть УЛІФ фіксував Фейєрбах, але змінили з йє на є за правописом, але не змінили на о з є. От і задайтеся питанням "чому?"). Вжиток Фрейд на сайтах edu.ua та gov.ua перевіряли у порівнянні з вжитком на Фройд? --Flavius (обговорення) 08:18, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Розглядав тільки джерела з бібліотеки Вернадського -- там паритет за україномовними джерелами. А так на заході усталеним було Фройд, на сході, під впливом Росії -- Фрейд. Вже ніби 30 років незалежні, а досі ігнорується наукова література ХХ сторіччя.--Divega (обговорення) 09:23, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

 За відповідно до оригінального звучання та вжитку в надійних джерелах. Останніми роками також виходить чимало книг Фройда в українському перекладі, і в них його прізвище передано саме через -ой- (от зокрема: 1, 2, 3, 4). ―NachtReisender (обговорення) 00:33, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

 За згідно правил транслітерації і здорового глузду. Давно пора навести лад і позбутись радянського спадку в україномовній Вікіпедії.--Alice Redhotroof (обговорення) 16:47, 16 січня 2022 (UTC)[відповісти]

 Проти Підтримую усталений варіант. Вище наводилися посилання на те, як треба передавати "німецьке". Але він народився у єврейській родині, що говорила на ідіш, відповідно до норм якої прізвище вимовляється Фрейд. Його взагалі-то батьки назвали за єврейською традицією Сигізмунд Шломо. Із цим, думаю, згодні всі - українською варіант має звучати максимально ближче до звучання мовою оригіналу. Німецьке прізвище Freud дійсно вимовлялося б Фройд. Але німецька мова тут не є мовою оригіналу, оскільки це еврей, який народився на території нинішньої Чехії, його батьки взагалі-то з українських євреїв (батько і мати походять із Львівщини та Івано-Франквівщини УКРАЇНСЬКІ КОРЕНІ ЗИГМУНДА ФРЕЙДА) Відповідно, не треба слідувати німецькому зразку, а передавати ближче до мови оригіналу - ідішу - тобто Фрейд. --UALiberty (обговорення) 23:43, 8 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

•  Проти Погоджуюсь з аргументами Користувач:UeArtemis, अ म रा, Користувач:Flavius1 і Користувач:UALiberty. Нинішній варіант усталеніший. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:00, 9 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

 Проти. За аргументами користувачів UALiberty, Flavius, ЮеАртеміс. --MMH (обговорення) 21:03, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

 За Хотілося б спитати скільки людей, що розповідають про «коректну вимову на ідіш», зважилися відкрити, хоча б, статтю у вікі на ідіш та спробували прочитати його прізвище на, власне, ідіш. --Mik1980 (обговорення) 14:41, 24 липня 2022 (UTC)[відповісти]

Ви майте на увазі наступне? פֿרױד -> [froyd]. Тобто в ідіш теж Фройд? Якщо це не пізніша переробка פֿרייד -> [freyd]. Є ще схоже діалектичні особливості, коли ױ як ой та ей читатись може.--Divega (обговорення) 11:49, 15 вересня 2022 (UTC)[відповісти]

 За Всі офіційні українські переклади його праць подають "Фройд", що вже може вважатися усталеним варіантом.--Romanbibwiss (обговорення) 18:28, 24 липня 2022 (UTC)[відповісти]

 За перейменування, оскільки нам потрібно відмовитися від колоніальної традиції запису власних назв, зокрема імен і прізвищ, які утворювалися спершу за російськими правилами правопису. Те, що в російській пишеться через "е", зумовлене особливостями перенесення в російську, і виправдовування юдейським походженням є беззмістовним. Потрібно відповідати сучасним умовам. Деколонізація має відбутися. --ReneDeUa (обговорення) 14:49, 25 липня 2022 (UTC)[відповісти]

 За --Sehrg (обговорення) 14:41, 10 вересня 2022 (UTC)[відповісти]

 За Краще відповідає оригінальній вимові, достатньо поширений у науковій літературі. --Dƶoxar (обговорення) 10:04, 2 жовтня 2022 (UTC)[відповісти]

Також підтримую пропозицію. Мовознавці вважають, що транслітерація згідно другого (Фрейд) варіанту є слідування радянському взірцю. З цієї причини лінгвісти стверджують, що в ідеалі необхідно опиратися на мову оригіналу — німецьку. --Remark97 (обговорення) 12:59, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

 За Усталеність змінилась --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ^ȱѣȓ 16:10, 24 жовтня 2022 (UTC)[відповісти]

 За. Тенденції змінюються, усталеність теж. Нині тенденція зрозуміла, а перевага вже достатня для перейменування. Правопис подає німецьке eu як "ой", єдиний аргумент проти цього — наукова робота, що стверджує, ніби в їдиші там "ей". У тій науковій роботі, на яку всі посилаються, допущено щонайменше три кричущі помилки. По-перше, у стандартному їдиші (פרויד) там літера вав, яка в цьому випадку позначає звук "о", що абсолютно суперечить написаному у статті. Окей, припустимо, що автор переплутав стандартний їдиш і литовський діалект їдиша, де וי читається як "ей" (тому у них хліб не "бройт", а "брейт") — але предки Фройда походять з Галичини, де וי читається як "ой". По-друге, у ключовій тезі він посилається на форум з користувацькими відповідями, на цьому моменті в принципі роботу можна викидати у смітник. По-третє, він стверджує, що в США (!) єврейське прізвище походить не від німецького Freud, а від їдиського Freyde — а чому взагалі можна вважати, що в США і на Галичині їдиш походять від одного діалекта та однаково це вимовляють? Навіть англійська в США відрізняється вимовою. Ну й нарешті: з чого би вважати, що Фройд більш значущий у їдиському варіанті, якщо він писав німецькою та відомий саме в німецькому написанні Sigmund Freud? -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:07, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

В принципі, у мене є здогадка. Сполука eu в німецькій мові, схоже, етимологічно справді може відповідати такій, що в їдиші позначає /ɛɪ/. Але це лише моя здогадка. Якщо ми маємо запис на їдиші з літерою вав, то це "ой", а чи правильно німці передали прізвище з їдиша — нас хвилює мінімально. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:13, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

Або слід було би спочатку довести, що там було פֿרייד, а не פֿרױד. Але в самій роботі оригінальне написання не згадується. А дійсно, для чого, якщо можна почитати про прізвище в США на форумі, хах. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:17, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

останнє про німецьке написання, я ще перефразую. Чому необхідно вважати, що його ім'я прийшло до української літератури з їдиш, а не німецької.--『Shiro Neko』^Обг. 11:44, 25 липня 2024 (UTC)[відповісти]

А якщо обирати між варіантами, то «Зіґмунд Фройд»: другий за поширеністю варіант, але з правописним написанням "і" після приголосного. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:19, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

 За. Фройд би плакав --Viktor Chernov (обговорення) 09:37, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Це не аргумент. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:59, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

 За Зигмунд Фройд. Правопис - "за", сучасна частота використання в медіа та літературі - "за". Я розумію відчайдушні спроби традиціоналістів опиратись будь-яким змінам, але ж все рівно буде перейменовано, якщо не зараз, то наступного разу. --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 08:57, 3 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Архів
Чемпіонат України з футболу: перша ліга → Перша ліга (Україна)
Театральне мистецтво → Виконавське мистецтво
XXX драма (премія) → Драма XXX (премія)
Берегсасі Нодь Пал → Пал Берегсасі Нодь
Новоград-Волинська міська громада → Звягельська міська громада
Формула-1 — Гран-прі Сінгапуру → Гран-прі Сінгапуру
Калібр (зброя) → Калібр (гладкоствольна зброя)
Telema (гурт) → Telema
Пожежа у торговельному центрі «Зимова вишня» → Пожежа у торговельному центрі «Зимняя вишня»
Азійці → Азіати
Секунди до катастрофи → За мить до катастрофи
Вікіпедія:Чудернацькі статті → Вікіпедія:Незвичайні статті
Італійське королівство (Священна Римська імперія) → Італійське королівство (781-1806)
Євробачення. Національний відбір → Національний відбір на Євробачення
Любченко Микола Петрович → Кость Котко
The Hacker Ethic → The Hacker Ethic and the Spirit of the Information Age
Тонка людина → Слендермен
Преспап'є → Прес-пап'є
Цісарська Армада → Імператорська армія
Аґні-5 → Agni-V
Огріх → Друкарська помилка
Цигани → Роми
Бурчак-Абрамович Микола Осипович → Бурчак-Абрамович Микола Йосипович
DNR → Відмова від реанімації
Telema → Telema (гурт)
Зникома точка → Точка сходу
Вікіпедія:Кнайпа → Вікіпедія:Форум
Шаблон:Клімат міста → Шаблон:Клімат місцевості
Автомат Калашникова 7,62-мм → АК-47
Відхідник → Анус
УНІАН ТБ → УНІАН (телеканал)
Тиберій → Тіберій
Девід Джуїтт → Девід Джевітт
Стінопис → Монументальний живопис
Стільниця → Робочий стіл
Малярчук Тетяна Володимирівна → Малярчук Таня
Новомосковськ (Росія) → Новомосковськ
Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни → ???
Пеніс → Статевий член чоловіка