Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Взірцевий вміст Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для ботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значущості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Дерев'яна архітектура Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Корея Нідерланди Німеччина Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Кропивницький Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог п о р Скорочення ВП:ПС Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточна назва є тавтологією, бо хванху означає імператриця, а тому має бути або Мьонсонхванху, або імператриця Мьонсон. Щодо джерел, то «В.А. Рубель (2010). Партійне будівництво як сегмент національно-визвольної боротьби корейського народу за державний суверенітет батьківщини (PDF). Східний світ (2): 86—100.» використовує королева Мін та імператриця Мьонсон (див. примітка 12 та с. 89); «Кім Чжонбе, Мін Хьонґу, Пак Йонун, Чжо Ґван, Чхве Доксу, Чхве Ґвансік, Чжон Унйон, Пак Хьонсук, Чжон Тхехон, Лі Чжінхан. Новий погляд на історію Кореї: Підручник. За ред. Хо Сун Чьол. Переклад з корейської Ю.А.Ковальчук. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 336 с. ISBN 978-966-489-076-9» використовує королева Мін (див. с. 224, саму книгу можна знайти в Інтернеті у вільному доступі). Щодо джерел на поточну назву, то їх начебто не має.--Repakr (обговорення) 15:51, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Королева Мін за джерелами. Не проти Імператриця Мьонсон. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:00, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
• ВП:ІС-К каже, що «Назва статей про королів іменуються за їхнім ім'ям, за яким вони вступили на трон...», — за таким принципом, має бути Королева Мін, хоч вона й була консортом, а не правителем, якщо я правильно розумію --MonAx ^{(обговорення)} 18:03, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За бо на Мьонсонхванху джерел не знайшов, вона дружина першого корейського імператора, тож не королева, а імператриця, її посмертне ім'я Мьонсон заміняє прижиттєве ім'я Мін, аналогічно до японських імператорів, мабуть так, тим паче є джерело, тож Імператриця Мьонсон... — Друк (обговорення) 18:10, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Корея була "імперією" 13 років, і з 1905 це був взагалі маріонетковий японський уряд, тож я думаю, що осіб, відомих за тим часом теж можна вважати частиною королівської сім'ї. --MonAx ^{(обговорення)} 13:46, 2 травня 2025 (UTC)[відповісти]

Словникова назва:--Юе-Артеміш (обговорення) 06:09, 28 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

• Жоломійка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Жоломія // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Ті словники подають "жоломія" як архаїчний варіант на слово "сопілка". Тому є версія, що в них ідеться не про той інструмент, про який наша стаття. А вона написана за музичною енциклопедією, там "Джоломіга", щоправда, через "г"--Unikalinho (обговорення) 11:50, 28 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Безпідставно. "У західних регіонах побутували різновиди сопілки – ДЕНЦІВКА (відрізняється від сопілки призматичною формою та косим зрізом губника), ДВОДЕНЦІВКА (або Жоломія, яка складається з двох трубочок-цівок..." (с) Найстародавніші українські народні музичні інструменти--Юе-Артеміш (обговорення) 05:59, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

А вставне ґ та дж натякають, що джоломіґа — локальна карпатська назва.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:01, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Жоломія в Енциклопедії українознавства.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:03, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Жоломія в Українській малій енциклопедії.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:06, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Зрозуміло. Ну тоді так виглядає, що треба перейменувати. Але цікаво ще залучити до обговорення авторів статті, які власне давали їй інші назви, почути їхню думку. @Бандурист та Siapa109:--Unikalinho (обговорення) 11:51, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Оскільки цей інструмент походить саме з Гуцульщини - а на Гуцульщині її називають джоломіґа, то вважаю, що первісна назва має пріоритет при називанні. Гнат Хоткевич на початку 20 ст. описував цей інструмент під назвою монтелев. Але у новітні часи на Гуцульщині з'явився інший інструмент з аналогічною назвою, але зовсім іншим за конструкцією - фрілка з доданими денцями, яку теж місцево назвали монтелевом. --Siapa109 (обговорення) 18:19, 2 травня 2025 (UTC)[відповісти]

Мабуть жоломія, яка є у тому словнику - це шоломія, інший інструмент, про який вже є стаття. --Siapa109 (обговорення) 18:08, 2 травня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь Далекий від музики та спробув розібраться з нуля, маємо такі факти:
  1) у вказаних словниках Грінченка та СУМ слово Жоломія є синонімом до слова сопілка/свіріель, тож бо не є окремим різновидом інструменту, проте інші джерела пишуть, що Жоломія це самостійний різновид сопілки
  2) хоча у жодному джерелі не має поточної назви з Ґ, є назва Джоломіга, війну з Ґ не ведем тож прирівняємо Джоломіґа = Джоломіга, знайшов, що ще цю сопілку називають Джурунькалка
  3) поширеною назвою є Дводенцівка, і як синонім чи то різновид Монтелєв
  4) у вікіпедії є стаття Шоломія і шось воно дуже подібне за назвою і одночасно паралельно невидно наявності й Шоломії і Жоломії в джерелах, та технічно це різні інструменти, збиває фото з двох шоломій, та по суті Шоломія це така собі денцівка, тож бо однотрубна сопілка
  Висновок: схоже на те, що первісно Жоломія і Шоломія це одне і просто регіональні назва сопілки, а пізніше різновиди одинарної і подвійної сопілки, потім десятки народних назв хтось об'єднав в одне, а хтось роз'єднав на підвиди інструментів, звісно оригінальні дослідження у вікіпедії недопустимі тож фахові джерела вказані в стаття перевірити складно, вони без посилань, ті що з посиланнями то основною назвою є Дводенцівка, враховуючі що є ще статті Денцівка і Півтораденцівка, тож можливо варто перейменувати цю статтю на Дводенцівка, а можливо варто створити окрему статтю Дводенцівка де перерахувати різновиди чи то синонімічні назви, а цю статтю залишити як є, принаймні поки хтось з фаховою музичною освітою не упорядкує статті... — Друк (обговорення) 07:44, 4 травня 2025 (UTC)[відповісти]

  Війну з ґ ми не ведемо в іншомовних прізвищах-іменах, там де Правопис дозволяє обидва варіанти. Українських загальних назв це не стосується, там якщо "г", то "г", а якщо "ґ", то "ґ". P.S. Щодо Шоломії: я-то думаю, чому всі знайомі мені Соломії або співають десь у хорі чи соло, або грають на музичному інструменті --Unikalinho (обговорення) 19:41, 4 травня 2025 (UTC)[відповісти]

Дводенцівка — теж варіант.--Юе-Артеміш (обговорення) 18:48, 4 травня 2025 (UTC)[відповісти]

17 березня 2025 року Міністром освіти і науки України Оксеном ЛІСОВИМ було підписано наказ за № 463, відповідно до якого Уманський національний університет садівництва отримав нову назву — Уманський національний університет [1] — Це написав, але не підписав користувач Aalekseienko (обговорення • внесок) 20:32, 27 квітня 2025 (UTC).[відповісти]

Спершу щодо Ч, то тут загалом мені не принципово, тобто може бути і Ч і Дж. Але в пошуку Гугл знаходить лише з Ч. За системою Концевича має бути Дж. Тепер щодо Чонйон, як я зазначав у номінації щодо Воньон, то згідно з системою Концевича, якщо йо стоїть після н (ㄴ), то йо перетворюється на ьо. Якщо ж голосна стоїть після носової н (ㅇ), то потрібно використовувати ъ або ' в українській мові. Відповідно до цього, її ім'я має записувати або Чонйон або Чон'йон. АД відсутнє на будь-яке з написання, але є кілька фанатських метаріалів на написання Чонйон: [2], [3], [4]--Repakr (обговорення) 07:17, 25 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Вважаю аргументи номінатора слушними. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:49, 25 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Утримуюсь бо оригінал 유정연 звучить, щось типу "ізьон-ян", дійсно "н" тверда, а в українській мові перед "йо" апостроф не ставиться, як то курйоз, тож бо варіант "Чон'йон" неприйнятний, а інші варіації рівнозначні в тому значенні, що рівновіддалені від справжньої вимови, тож треба спиратись на вжиток, Юн Чоньон згадує фанатський фандом, Юн Чон Ньон згадує Юа Кіно і серіал з двома нн, як то Чонньон, також beyourselfkpop та pinterest, OLX згадують Чоньон, а пропонований варіант Чонйон згадує фанатська мережа X (канал twice ukraine), та форм-мастер, інстаграм, reddit, тікток... Отож бо жодного фахового джерела на буд-яку назву, хто як хоче так і пише... — Друк (обговорення) 09:13, 26 квітня 2025

   Коментар З точки зору української орфографії та орфоепії однаково неможливе нйо, бо в українській низхідна асиміляція за м'якістю: Чон-йон або Чоньйон.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:15, 28 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я б вважаю "ізьон-ян" є не зовсім правильною вимовою. До прикладу візьмемо МФА в статті Чеджу і там ми можемо побачити, що ㅈ є має дві фонеми Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат та Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат, які для корейців є фактично алофонами одного звуку. І в українській мові ці звуки можна зблизити до фонемної пари ч-дж. Тому там точно вимова не є ближчою до «ізьон-ян» скоріше до «іджьон-ян». По-друге, в українських наукових роботах схиляються саме до наступної передачі цих звуків ㅈ як ч/дж/чж та 어 як о, а його йотація 여 як йо. Див. О. Щегель Практична транскрипція корейських імен українською мовою: порівняння, проблеми і пропозиції або Ю.Л. Коломоєць Розробка та практичне застосування системи транскрипції 2024 (на жаль, посилання на роботу більше не доступне). --Repakr (обговорення) 09:09, 28 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  З приводу Чон'йон, то ось є наукова робота, що використовує систему Концевича, де є багато таких записів (там є такі як Хон'йон, Чін'у, Хан'ін тощо):

  • В.А. Рубель (2010). Партійне будівництво як сегмент національно-визвольної боротьби корейського народу за державний суверенітет батьківщини (PDF). Східний світ (2): 86—100.

Жодної причини чи згадки про цей населений пункт як про "Арбузівку" в статті немає. Він знаходиться в регіоні Жовтого Клину, але ні історії, ні етнічного складу не наведено. Сама назва похідна від російського "арбуз" та не може бути Арбузівка - або це Гарбузівка (якщо є джерела), або Арбузовка.--Duppertip (обговорення) 12:35, 21 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Тільки не Гарбузівка, а Кавунівка. Бо рос. арбуз -- це наше "кавун". Здається, нема правила, яке б зобов'язувало перекладати геоназви, в яких український і російський варіанти відповідної загальної назви мають різні корені. Тож залишається лише "Арбузівка" (з українізацією суфікса) або "Арбузовка" (збереження оригінальної назви).--Unikalinho (обговорення) 14:30, 22 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Враховуючи історію миколаївської Арбузівки, це зазвичай "Гарбузівка" може стати "Арбузовка" через перетворення. Росіяни не займалися перекладом назв. Duppertip (обговорення) 14:39, 22 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Про яку миколаївську Арбузівку Ви говорите? У вікі нема такої статті--Unikalinho (обговорення) 14:42, 22 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Мав на увазі Арбузинка, перепрошую. Однокореневий приклад. Duppertip (обговорення) 14:50, 22 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Дивіться, там сказано, що "до 1812 року Гарбузинка". А в ті давні часи "арбуз" і справді називали "гарбузом", з тої ж серії, що "Анна - Ганна", чи навіть форма Гандрій (нормативне Андрій) зустрічалася (ось, наприклад), і ще див. отут. Тобто оця "гефікація", вона була в ті давні часи популярною. Але потім вона зникла. Я до того, що "арбуз - гарбуз" -- це пояснюється лише оцією гефікацією, яка зараз неактуальна. А не нормативним перекладом. Тому варіант "Гарбузівка" можливий лише за наявності одностайних АД на цю назву саме обговорюваного російського села. Інакше -- без "г", бо воно не має ніяких лінгвістичних підстав--Unikalinho (обговорення) 15:07, 22 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Я взагалі вважаю що це "Арбузовка" якщо немає джерел на інше. І мене бентежить те що частина населених пунктів росії перекладена/україніфікована (без джерел, було б джерело то це не проблема), а частина ні та є Арбузовками. Duppertip (обговорення) 15:47, 22 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

--Snchs (обговорення) 17:14, 10 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

правильне і'мя --Snchs (обговорення) 17:18, 10 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

правильний переклад імені і виправлення орфографічних помилок --Snchs (обговорення) 17:24, 10 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

https://www.chiharu-shiota.com/ офіційний сайт художниці --Snchs (обговорення) 17:27, 10 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Велика літера однозначно треба, але я не певен, яка саме: Ш, або С, як у «Хонсю» й «Сікоку». --Рассилон 17:29, 10 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Якщо писати як Хонсю та Сікоку, то її звати «Тіхару Сіота», або, ще точніше, за ВП:ІС-Я/О, «Сіота Тіхару», бо прізвище має йти першим. Але жодне з джерел онлайн її так не називає (зокрема див. вказані в статті 1, 2). --MonAx ^{(обговорення)} 16:23, 12 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

• оригінал 塩田 千春 = Сіота Тіхару, використовувать латино-англійське посередництво Shiota Chiharu і переставлять прізвище-ім'я на європейський манер то вже "зламаний телефон"... Друк (обговорення) 06:40, 14 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
• Українські джерела називають її Чіхару Шіота, тож таке написання слід застосувати, оскільки ВП:В має перевагу над ВП:Я. За ВП:ІС/П вона буде Шіота Чіхару, однак можна й залишити вестернізоване написання з шаблоном {{Вестернізоване східноазійське ім'я}}. -- RajatonRakkaus^⇅ 14:05, 21 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За. Фактично треба закріпити перейменування підсумком. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:41, 30 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Власне, чому я піднімаю це питання. Чому перекладається назва цього н.п.? Ніхто про нього не знає, немає джерел на українські карти з цією назвою, а ми не перекладаємо назви таких схожих н.п. як Сосєдно (Струго-Красненський район), Сосєдно (Псковський район) або Сосєдково. Чому російське "Сосєдки" перекладаються як сусідки? Це питання стосується й схожих випадків - і мова саме про ті де немає вжитків української назви в енциклопедіях, старих картах/творах (наприклад у Слобожанщині), т.п. Чи може вже було обговорення та конкретний прецедент для таких випадків, але я про нього не знаю? Duppertip (обговорення) 17:50, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За перейменування, але за §149 правопису, здається, буде «Сосєдки»: рос. е → укр. є в спільному корені та географічна назва в множині. @J. Gradowski, можливо, ви підкажете? -- RajatonRakkaus^⇅ 19:12, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ну вмієте ж Ви згадати). Я дивився цю пропозицію вже, не знаю. Звісно, що закінчення -і не буде. Так, аналогічні основи, тоді Сосєдки, але що мається на увазі під назвами, що мають спільну форму в українській та російській мовах? --J. (обговорення) 19:22, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Як я розумію, це слова що мають одне й те саме написання згідно прикладів у тому параграфі? Наприклад похідні від основи "Виноград"; тобто "сусід" та "сосєд" не підпадає під дію цього параграфу. Але дійсно, я помилився, правильніше буде Сосєдки ніж Сосєдкі. Duppertip (обговорення) 06:57, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  "Белая", "біла" й "biała" хіба мають однакове написання? Або "песчаное" - "піщане". Там йдеться про спільні форми, але як це розуміти... --J. (обговорення) 10:14, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Як я розумію:

  1. для є тут діє правило параграфу 149 пункту 1 випадку 3) коли російському е відповідає в аналогічних українських основах і: Бєжецьк, Бєлгород, Бєлóво, Бєлорєцьк, Благовєщенськ, Желєзновóдськ, Орєхово-Зуєво (тобто слова котрих немає в український, і Бєлгород тут розглядається як похідна власна назва, як і Бєлорєцк).
  2. у тому ж випадку описано: Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Бíла, Бíле (озеро), Вíтка, Ліснá, Негорíле, Піщáне, мис Сíрий та ін. Це стосується і польського ia: Бíла Підлÿська, Білостóк тощо. Але оскільки пара "соседки"-"сусідки" не є спільною (бо про перетворення "о" в "у" мови не йде навіть гіпотетично, навіть в транскрипції якщо взяти ті ж "песчаное" - "піщане") то мови за "сосідки" не йде
  3. згідно параграфу 149 пункту 4 випадку 1) б) и в кінці передаємо через і: у кінці незмінюваних назв або слів у формі множини: Брóнниці, Жигулí, Митúщі;
  4. але згідно параграфу 149 пункту 4 випадку 3) е) и в кінці передаємо через и: у закінченнях географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа: Березникú, Валóйки, Гóрки.

  Трішки заплутано виходить та не інтуїтивно... я не розумію до кінця що тут має вищийпрецендент. Duppertip (обговорення) 11:38, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Теж -е-→-і-, як і в "белая"→"біла". Чергування -о- →-у- також є природнім: "конь"→"куонь"→"kóń". На поліському діалекті так і буде "кунь, вул (віл), вуз (віз), суль (сіль)". --J. (обговорення) 05:20, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Зрозуміло... але тоді, якщо ця назва можливо технічно правильна через цей пункт, чи не маємо ми також тоді змінити назви для "Сосєдно" на "Сусідн(ь?)о" чи "Сосєдково" на "Сусідково/е"? Duppertip (обговорення) 06:13, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я не знаю. Треба визначитися чи є тут та "однакова форма" і що це взагалі таке.--J. (обговорення) 10:26, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я подумав та пропоную перейменувати на "Сосєдки" @J. Gradowski. Вже були приклади згори зі схожою формою слова, тому я пропоную вжити за аналогією саме варіант "Сосєдки". Якщо буде для цього встановлено інший вердикт від АД (що може також вплинути на Сосєдно (Струго-Красненський район), Сосєдково та Сосєдно (Псковський район) то тоді зробимо зворотнє перейменування на підставі АД включно з іншими схожими назвами. Але в цілому на мою думку для цього села вірнішою формою будуть "Сосєдки" (первісна пропозиція, "Сосєдкі", звісно мала невдале неадаптоване закінчення). Duppertip (обговорення) 10:36, 11 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За "Сосєдки" згідно чинного правопису, форма з "і" передбачена лише для незмінюваних форм множини, як то Митищі, Жигулі... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:36, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Щонайменше закінчення множини адаптується.--Юе-Артеміш (обговорення) 08:14, 26 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  А щодо обговорення вище, чи не підкажете ви чи є тут та сама "однакова форма" згідно §149 правопису? Бо власне в цьому питанні я дещо розгублений. Duppertip (обговорення) 16:33, 5 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я так розумію, що "однакова форма" -- це мається на увазі наступне: от є український топонім, наприклад, "Білий". Росіяни своєю мовою перекладають його як загальну назву і пишуть у себе "Белый". І в той же час самі мають свій топонім "Белый". Тобто російська географічна назва, згідно з параграфом 149.2, має у російській мові форму, спільну з відповідною українською географічною назвою, яку росіяни самі власне й переклали. Фактично, я так розумію, цей пункт зводиться до такого: "Якщо росіяни перекладають наше "і" на свое "е", то ми маємо у відповідь робити з їхніми геоназвами те саме у зворотній бік". Тобто, за цією логікою, однакова форма тут таки є. Щоправда, є два нюанси: по-перше, моє тлумачення може бути помилковим, а по-друге, якщо навіть воно не помилкове, то тоді, за цим параграфом, ми маємо назвати нашу статтю "Сосідки", оскільки цей пункт говорить лише про передачу рос. "е" через наше "і", але нічого не говорить про те, що треба цілу назву перекладати. Особисто я вважаю, що найкоректнішим варіантом було б "Сосєдки", просто я не зі всіма правописними правилами в частині передачі іншомовних власних назв погоджуюсь, це інше питання. Можливо, найбільш відповідною до Правопису назвою й справді буде "Сосідки", а може й ні -- не знаю--Unikalinho (обговорення) 13:21, 15 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

В оригіналі назва не містить уточнення про евтаназію чи умертвіння, а називається Aktion T4. Поверхневий огляд джерел в Google, не показав, що є перевага у використання поточної назви. Поточну назву я знайшов лише в одному джерелі АрміяІнформ, інші переважно використовують або програма Т4 або Акція Т4: Канал 24, Радіо Свобода, Духовна Велич Львова, Енциклопедія Голокосту, Архів історій українців тощо.--Repakr (обговорення) 11:16, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Підтримую варіант назви "Акція T4" (де T латинське) як найбільш близьку до оригіналу "Aktion T4", найбільш коротку, і головне найбільш впізнавану, що не викликає плутанину, тобто коли ввожу в пошуку книги гугла Акція T4 воно зразу знаходить саме по цій тематиці, якщо ввожу Програма T4 знаходить в одну купу все підряд і якісь програми з мікробіології, і всяке різне, поточна назва "Програма умертвіння Т-4" це скоріше гібрид опису і назви, дефіс між латинською буквою і цифрою зайвий, бо тож скорочення адреси... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 13:35, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]
• Під «Aktion» зазвичай мають на увазі «Операція» в Другій світовій війні, як Операція «Бернгард». Якщо вже залишати «Програма», то потрібно прибрати дефіс і перейменувати на Програма «Т4» --Viktor Chernov (обговорення) 10:03, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]
• Оскільки Aktion це не зовсім акція й не зовсім операція, то ці переклади можуть бути не дуже вдалими. Це програма, однак з цим словом, відсутнім в оригінальній назві, виникають питання щодо оформлення. В такому разі буде краще залишити оригінальну назву Aktion T4. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:49, 2 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я дещо змінив свою думку. Все ж Aktion це загальне слово, не частина назви. І переклад цілком можливий. Отже, в німецькій мові використовують як слово Aktion, так і слово Operation. Друге стосується переважно військових операцій, з ним усе просто. Крім того, усталене написання операцій саме у форматі "Операція «Назва»", де слово операція майже невіддільне й практично завжди передує назві в тексті. З Aktion усе складніше: українською його перекладають як «акція», «програма», «операція» залежно від контексту. Наприклад, акція Т4 ([5]), програма Т4 (за посиланнями вище), але операція «Рейнгард» ([6]) та операція «Бернгард».

  Оскільки T4 не називають операцією, то можливо, що для неї недоцільний усталений для іншого слова формат. Тим більше, що в джерелах назву T4 вживають і без родового слова. Отже, мені здається кращою типова для Вікіпедія форма з описовим уточненням "T4 (програма умертвіння)". -- RajatonRakkaus^⇅ 17:51, 17 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

в українській мові немає слов «пердеж» це калька з російської.

Альтернатива: підпалювання газів, але не є однозначним, гугл знаходить мені інформацію про свічки.

--「Shiro D. Neko」^✉ 07:47, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Думаю, що краще назвати «пірофлатуленція», бо судячи з перенаправлення Флатуленція і категорії Категорія:Флатуленція, науково сам процес випуску газів називається Флатуленція. --Repakr (обговорення) 08:11, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Швидко перейменувати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:44, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти  За Словник Грінченка за 1924 рік надає слово саме "пердіж". Власне, я не бачу підстав для перейменування оскільки інші запропоновані варіанти просто не вживаються взагалі. Єдине що - виправити назву до "Підпал пердіжу" бо це ніби правильна форма відмінювання слова "пердіж". Якщо будуть інші варіанти то можна їх розглянути, але наразі я не бачу підстав для перейменування. Duppertip (обговорення) 12:54, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]

це сленгове слово, і словник 1924 року… --「Shiro D. Neko」^✉ 13:22, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Але воно є в принципі, і саме в формі іменнику. Слово "пердіти" точно є у словниках. Проблема "пірофлатуленції" в тому що її майже ніде немає... Якщо є питання до приведення назви до більш енциклопедичного виду, то звісно мабуть це варіант (бо й "підпал пердіжу" не зустріти українською), але тоді все одно треба замінити назву перенаправлення "пердеж" на "пердіж", бо "пердежу" немає. Я змінив свій голос, але прошу врахувати під час редагування вжиток слова "пердіж". Duppertip (обговорення) 09:22, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Там усе правильно! Це слово відмінюється пердіж-пердежу так само, як грабіж-грабежу. --Словолюб (обговорення) 05:31, 3 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти Не думаю, що запропонована назва хоч комусь буде зрозуміла. Краще щось типу "підпалення травних газів", "підпалення кишкових газів" абощо. -- RajatonRakkaus^⇅ 21:36, 3 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

перейменована 2023 року, альтернатива на Twitter, через надмірну популярність [7], перейменована з латиниці у 2022 без обговорення потреба в цьому та ВП:ЛАТ--「Shiro D. Neko」^✉ 10:30, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За офіційну назву... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 11:56, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За. Очевидно, що вже ця офіційна назва усталена. -- RajatonRakkaus^⇅ 14:15, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За Головне уточнити що це "ікс" в статті, а не "ха". А так дійсно час змінити. Duppertip (обговорення) 15:49, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За (зі збереженням перенаправлення), оскільки нова назва є офіційною та вже стала вживаною й без покликання на стару назву. Окрім того, ця мережа тепер часто асоціюється з її власником і змінами в ній, що також заохочує до вживання нової назви для підкреслення цього факту. Той факт, що англомовну статтю ще не перейменували, дещо насторожує. Хоча основний аргумент там, що мають бути окремі статті, виглядає для україномовного розділу малозастосовним. Спеціально посилатися на стару мережу, якою вона була раніше, зараз мало кому потрібно. Потрібно орієнтуватися на вжиток в українській мові, а це в україномовному просторі — переважно засоби масової інформації, які вже адаптувалися до нової назви. Стару назву мережа ніде не використовує. --Роман Рябенко (обговорення) 10:52, 10 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь Я думаю, що тут має бути виняток з ВП:ЛАТ, адже ЛАТ писалося за старого правопису, у новому ж твіттер, фейсбук, гугл, вікіпедія подані як приклади (Назви сайтів, мереж, пошукових систем тощо без родового слова пишемо з малої букви (твíттер, гугл)…). Тож, якщо не перейменовуємо, то назвати твіттер, якщо перейменовуємо, тоді ікс (соціальна мережа).--Анатолій (обг.) 20:34, 15 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

до чого тут пункт про велику та маленьку літера? Якщо Ви не помітили, то у правописі всі назви українські, тож це не тема цього обговорення. Ну й крім того, яка ще маленька літера, ми терміни пишемо з великої як Автомобіль тощо. --「Shiro D. Neko」^✉ 20:45, 15 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь. Твіттер усталився, навіть в правопис потрапив. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:31, 30 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Доброго вечора, стаття Персіваль Ловелл у 2017 році без обговорення була перейменована на Персіваль Лоуелл з посиланням на правопис, в чинному правописі 2019 параграф §133 каже, що дифтонг [ou], треба передавати оу, параграф §124 каже передавати w як "в", можна крутити і так і сяк, поточна назва статті неузгоджується з іншою статтею Ловеллівська обсерваторія, у мовній консультації Кнайпи користувач Τǿλίκ 002 люб'язно надав таку інформацію за що йому подяка:

• :УРЕ Містить «Ловелл (Лоуелл; Lowell) Персіваль» і «Ловелл (Lovell) Джеймс», УЛЕ — «Лоуелл (Lowell) Роберт Трейл Спенс», УСЕ — «Ловелл (Lowell) Роберт», ВУЕ —«Ловелл, Джеймс Артур», «Ловелл, Джеймс Расселл». Тобто варіант з «в» зустрічається частіше і у сучасних, і в старіших джерелах.

Тож пропоную повернути назву Персіваль Ловелл, хто що думає з цього приводу, прошу висловлюватись... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 15:43, 22 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За. Підтримую аргументи номінатора ;) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:46, 23 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
• Про всяк випадок продублюю коментар з мовної кнайпи: "У правописі в принципі все чітко написано: звук [ou] передаємо як оу, а звук [w] - як в. Якщо вірити англ. статті, то в нашому випадку маємо саме звук [ou]. Плюс у тому ж правописі є доволі схожий приклад - Пáуелл". Ситуація загалом подібна до статті Девід Боуї, яку теж часто перейменовують туди-сюди --Прусак (обговорення) 09:13, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Утримуюсь з ухилом до "проти". Вже згадували Пауелл, є ще Вікіпедія:Перейменування статей/Майкл Овен → Майкл Оуен, зрештою Ніуе, Девід Боуї також сюди. Це все та ж історія: w входить до одного складу з попереднім голосним, утворюючи з ним дифтонг ("ау", "оу" тощо). Утримуюсь тому, що на відміну від Оуена, тут у джерелах є різнобій, але серед них нема таких, які б за авторитетністю перекрили наведені в цьому обговоренні--Unikalinho (обговорення) 11:03, 30 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Гугл за простим пошуком не видає у перших посиланнях АД. Вище вказано, в авторитетних виданнях, і сучасніших, і старіших, переважає варіант Ловелл, це означає, що він усталений. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:32, 30 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Це основний варіант (писати "інколи" тут взагалі недоречно). Див. ЕСУ, 1 та інші АД.--Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:55, 30 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти бо джерел багато і на одну й на іншу назву, часто паралельно, те що писати "інколи" недоречно згоден, можна підрехтувати, суб'єктивно треба зберегти основною назвою саме "Водолікування" бо це питомий український термін для лікування дотичного до нетрадиційної медицини, як то плавання у воді, обливання водою, контрастний душ, таке, звісно трагедії теж не бачу якщо стаття буде називатись "Гідротерапія"... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 18:12, 30 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  "інколи" замінив на "також" --Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 18:18, 30 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти Заміни інтуїтивно більш зрозумілої назви менш зрозумілою. --Shulha (обговорення) 20:27, 6 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

  «Інтуїтивність» і «зрозумілість» ― суб'єктивні. Тут вагоміше АД. А взагалі-то це наукова термінологія, вона інтернаціональна. Гідротерапія зрозуміла і болгарам, і англійцям, і полякам... А водолікування просто український відповідник. До речі, слово «гідротерапія» відоме в українській мові ще з 19 (!) сторіччя: 1) «Статї наукові: ... Дра Вас. Павлюка ― Гідротерапія (113, 114 і 116)» 1895; 2)«Гідротерапія, яко науковий метод» 1897; 3) «Помічним ліком в бромовім лїченю є вода (гідротерапія), бо дїлає не тілько на сам нервний устрій, але надто хоронить від злих сторін бромової терапії» 1898. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:46, 7 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

  Як же вони суб'єктивні, якщо об'єктивно більше українців розуміє, що таке "вода" і "лікування", ніж "гідро" і "терапія"? А наукова термінологія у кожній мові своя, просто є мови які розвинули власну термінологію, а є такі, що не розвинули. Ми постколоніальна країна з недорозвиненою наукою, що відображається у мові та наукових поняттях. Проте, цієї відсталості треба позбуватися, а не вкорінювати її. Цьому українська Вікіпедія мала би сприяти. --Shulha (обговорення) 15:46, 7 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

  «А наукова термінологія у кожній мові своя, просто є мови які розвинули власну термінологію, а є такі, що не розвинули» — чит. статтю про інтернаціоналізми, зокрема розділ Греко-латинська_лексика. Вживання міжнародного терміну жодним чином науці не шкодить, а навіть навпаки. Перечитайте, будьте ласкаві, мою репліку вище, я там навів докази, що термін «гідротерапія» відомий в українській мові та українській науці з давніх часів (перша знайдена згадка майже 130 років тому), тому нема причин нехтувати ним. «цієї відсталості треба позбуватися, а не вкорінювати її» — вживання усталеного терміну (який в мові існує понад 100 років) це не відсталість, за жодними критеріями. А щодо того, чому має сприяти вікіпедія, а чому ні — чит. ВП:НЕТРИБУНА. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:02, 7 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

  „Водолікування“ вперше вдалося знайти в діаспорному «Медичному латинсько-українському словнику» (С. 111) 1926 року. Тобто воно відоме в українській мові теж близько 100 років. Але скоріш за все це пізніше запропонований термін-відповідник. Бо є незаперечні докази того, що гідротерапія відома з 1890-х років! Говорити про її незрозумілість недоречно. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:30, 14 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти культурної асиміляції --Користувач:.taras-fedora-syn

Аргументи "проти" є повністю суб'єктивними, вони не спираються на правила Вікіпедії та джерела. Вжиток обох варіантів схожий, однак наявність такого гасла в авторитетній енциклопедії однозначно схиляє вибір на користь запропонованого варіанту. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:46, 8 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Адміністратори Вікіпедії зобов'язані: дотримуватися загальноприйнятих правил і настанов, шанувати консенсус спільноти --taras-fedora-syn (обговорення) 20:03, 8 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Адміністратори Вікіпедії зобов'язані: дотримуватися загальноприйнятих правил і настанов, шанувати консенсус спільноти. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:17, 8 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Дозволю собі заперечити проти хибного визначення усіх доводів "проти" суб'єктивними та непідкріпленими правилами. Цитую перше речення ВП:МОВА: "Політика Вікіпедії щодо дотримання мовних стандартів виходить з того, що зміст статей повинен бути зрозумілим і легко сприйматися усіма читачами, які володіють українською мовою". Таким чином, мій довід про більшу зрозумілість і легкість сприйняття слова "водолікування" порівняно з "гідротерапія" цілком обгрунтований і його не можна відкинути на зазначених підставах. --Shulha (обговорення) 16:22, 14 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Зверхність, безпідставне перейменування і шаблономанія у деяких користувачів відбиває бажання щось дописувати у Вікіпедію --taras-fedora-syn (обговорення) 19:22, 14 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Ми можете якось обґрунтувати таке звинувачення? -- RajatonRakkaus^⇅ 21:05, 14 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

У мене є також заперечення.

1. Ми говоримо про конкретний термін, зрозумілість і сприйнятя якого визначається джерелами. Звісно, окремі складники слова можуть бути впізнавані в іншому вигляді в інших контекстах. Скажімо, подібно є усталеним термін "гідроакумуляційна електростанція", а не "водонакопичувальна електровиробниця", хоча аналогічний аргумент можна застосувати й тут. Те саме можна було би сказати про "душезнавство" замість "психологія". Знову ж таки, в обговоренні показано зрозумілість і усталеність частин "гідро" та "терапія" й не показано зворотного.
2. Щодо правил мені є що сказати також. Є не лише ВП:МОВА, але й ВП:НТЗ, яке передбачає, що ми маємо діяти не відповідно до власних переконань, що, очевидно, намагаєтесь робити ви. Натомість слід відображати реальність чесно, що передусім означає опору на джерела. З цього правила можна зробити два висновки для цієї ситуації: 1) реальність така, що один варіант вжито в дуже авторитетному джерелі, тоді як інший ні — отже, Вікіпедія має надавати перевагу такому варіанту, який найточніше відображає реальність за джерелами; 2) обидва варіанти представлені в джерелах і обов'язково мають бути наведені в преамбулі статті. Щобільше, обидва цілком прийнятні для вжитку в інших статтях.

-- RajatonRakkaus^⇅ 21:04, 14 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Уточніть, будь ласка, яке джерело ви вважаєте більш авторитетним, ніж Українська радянська та Українска загальна енциклопедії, які містять поняття "водолікування". --Shulha (обговорення) 20:18, 15 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Наприклад, Енциклопедію сучасної України, посилання на яку наведено в описі номінації. Ви вважаєте її менш актуальною, ніж УРЕ 1960-х та УЗЕ 1930-х? -- RajatonRakkaus^⇅ 20:49, 15 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Звісно, не вважаю. Але вона не настільки більш авторитетна, щоб брати до уваги лише те, що в ній немає поняття "водолікування", тим часом як в інших двох, не менш авторитетних енциклопедіях це поняття є. --Shulha (обговорення) 07:22, 16 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Я так розумію, статтю можна повернути на обговорення й попросити підбити підсумки іншого користувача, який не бере участь у обговоренні. У нас можуть бути протилежні погляди на тлумачення правил, але принаймні нехай новий суддя не заявлятиме, що наведені доводи не спираються на правила. --Shulha (обговорення) 19:54, 15 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Саме так. Ви оскаржили підсумок, тому новий підіб'є інший адміністратор. Що він заявлятиме — вже на його розсуд, але я сумніваюсь, що ви можете розраховувати на інший результат, якщо не спробуєте обґрунтувати вашу назву джерелами та правилами, але не суб'єктивно. UPD: обговорення я повернув до списку активних -- RajatonRakkaus^⇅ 20:52, 15 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

Ось суть заперечень з посиланнями на джерела і правила:

• Поняття "Водолікування" і "Гідротерапія" цілком рівнозначні, обидва присутні в надійних джерелах (як енциклопедіях, так і наукових статтях). По кількості згадувань у джерелах, жодне поняття не має беззаперечної переваги. Усі твердження про протилежне не підтвердилися (на приклад, рахунок в Google Scholar 650 на 550). Тому за цією ознакою не можна надати перевагу жодному з варіантів.
• Головним доводом на користь переваги "водолікування" над "гідротерапією" є вимога ВП:МОВА про "зрозумілість" і "легкість сприйняття" статей усіма читачами. Не потребує доведення, що поняття "водолікування" зрозуміле усім читачам будь-якого рівня освіти (умовна 10-річна дитина чи бабця з Калуша), тим часом як поняття "гідротерапія" потребує додаткових знань в галузі охорони здоров'я чи іноземних мов (що однозначно ускладнює сприйняття, а отже суперечить правилу ВП:МОВА). --Shulha (обговорення) 08:44, 16 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

10-річна дитина чи бабця з Калуша, як Ви висловилися, може також не знати, що таке психологія, ацетилсаліцилова кислота, трансплантація та цілий ряд інших термінів, однак це не привід відмовлятися від цих назв, бо вони є усталеними в джерелах. Зрештою, якщо людина чогось не знає, то саме у вікіпедії вона може прочитати і дізнатись (процитована Вами "легкість сприйняття" стосується не стільки назв статей, скільки тексту, бо, зрештою, саме в тексті й дається пояснення назві). Якщо ж вона, з огляду на суб'єктивні обставини, не має такої можливості (не вміє читати, наприклад), то тоді який сенс підлаштовувати вікіпедію саме під таку людину? --Unikalinho (обговорення) 09:27, 5 травня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』^Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [8].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

"Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

@Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus^⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

знана більше за сценічним ім'ям (за простии гуглзапитом Анастасія & Настя), можливо нині є перевага навіть на NK--『Shiro Neko』^Обг. 00:45, 12 травня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар статтю перейменував інший користувач на NK (співачка). --MonAx ^{(обговорення)} 00:16, 5 жовтня 2024 (UTC)[відповісти]

 За --Perohanych (обговорення) 06:48, 12 травня 2024 (UTC)[відповісти]

 За, з тієї ж причини, що й Оля Полякова, Маша Єфросиніна, Марічка Падалко--Unikalinho (обговорення) 05:54, 13 травня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти За, бо на Анастасію Олексіївну пиришки-пупиришки не тянуть, тож Настя Каменських... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 10:58, 14 травня 2024 (UTC)... невдалий жарт, звісно проти, до поки чинне правило ПіБ, в правилі дійсно є розмиті формулюванні, що дозволяють протягувати ІП, але загалом тотальне ігнорування правила для будь-кого, хто заспівав "попукакукім" чи з'являється по телевізору неприйнятне, тож і Марічка Падалко (в школі так її називали), і Тіна Кароль, і Ані Лорак і всі інші, окрім Лесі Українки, повинні писатись за ПіБ, або змінюємо правило на ІП і вирішуємо буде Настя чи Анастасія Каменських, чи Кошовий Євген Вікторович чи Жека Кошовий або може більш відомий як "Лисий із Квартала"... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 14:56, 15 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Вона зараз же ніби NK.--Анатолій (обг.) 16:04, 15 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  і Тіни Кароль немає патроніму, якщо Ви не знали. Її так записують навіть в указах президента. --『Shiro Neko』^Обг. 00:01, 16 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Ліберман Тетяна Григорівна має сценічний псевдонім Тіна Кароль, паспорт вона не змінювала, ПіБ, ІП, сценічний псевдонім це все різне, а в указах Вовки Зеленського про нагородження співачки то Тіна Кароль, коли призначить послом, буде ПіБ або Тетяна Ліберман... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 06:26, 16 травня 2024 (UTC) [відповісти]

  доброго ранку, вона давно змінила своє прізвище на Тіна Кароль в офіційних документах та ще й без патроніму --『Shiro Neko』^Обг. 16:04, 16 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Добрий вечір, пардон, не знав, цікаво було б подивитись її паспорт, поки що технічно не передбачно, щоб ім'я йшло попереду прізвища, тож бо там повинно бути якби ПІ Кароль Тіна, в правилі про таку чудасію нема нічого, треба доповнювать... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 17:19, 16 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  @Синьйор Карабас Барабас: У Вас типове ВП:НЕЧУЮ. Ви й далі продовжуєте повторювати той самий аргумент, хоча Вам уже двічі пояснили його хибу--Unikalinho (обговорення) 18:34, 17 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Після ковіду було таке, пару місяців не чув, зараз нормально... друзяко, я не знавець юридичних лазєйок в правилах вікіпедії, ви хочете, щоб була Настя Каменських, я хочу щоб була Каменських Анастасія Батьківна, чинне правило дозволяє і те і те, хтось з адмінів хитне в ту чи іншу сторну, якось буде... --Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 07:03, 18 травня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. У цьому випадку маємо сценічне ім'я, що за ВП:ІС-П варто розглядати як псевдонім. Впізнаваність сценічного імені значно перевищує таку для повного імені. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:10, 14 серпня 2024 (UTC)  За Сценічне ім'я, яке широко використовують у джерелах.Arxivist (обговорення) 12:34, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  За бо це дійсно сценічне ім'я. NK та "Настя Каменських" є її сценічними іменами (і NK вже значно відоміше в світі), і найбільше в Україні вона відома як Настя Каменських. В англійській вікі вона взагалі NK вже. І тут важливо додати що вона є інтернаціональною співачкою і що стандартні вимоги ПІБ не такі суворі до неї, бо її знають досить багато і за кордоном і саме як NK та як Настю Каменських. Оскільки інших Анастасій Каменських немає, то ПІБ уточнювати не потрібно як для, наприклад, Тараса Григоровича. Duppertip (обговорення) 08:06, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

У обговоренні статті святі-кросдресери пан @Yakudza: звинувачує статтю в оригінальних дослідженнях, через те що вважає таким дослідженням переклад терміну Cross-dressing saints як "святі-кросдресери". Мотивацію, чому переклад здається йому неправильним, можна прочитати в обговоренні (пов'язана з додатковими значеннями слова кросдресінг в українській мові). Не зважаючи на те, що в принципі переклад терміну не є оригінальним дослідженням, я вирішив запропонувати вирішити це питання, перейменувавши статтю на "святі-трансгендери". Англійською Cross-dressing Saints і Transgender Saints є синонімами, але в українській у слова "трансгендер" немає тих проблем зі додатковими значеннями, які є у слова кросдрессер (останнє, як вірно зауважив пан Yakudza, використовується як позначення людей, які перевдягаються в одяг іншої статі заради сексуального задоволення, що, звісно у даному випадку не застосовне). Слово трансгендер має єдине конкретне значення — людина, яка живе у образі людини іншої статі (змінюючи ім'я, одяг, зачіску), і в даному випадку є абсолютно точним. З іншого боку, в англійській вікі категорія, що об'єднує таких людей, називається саме . Я, в будь-якому разі, не проти жодного з цих варіантів. --BogdanShevchenko (обговорення) 18:32, 5 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

офтоп: кхм… кхм… en:Crossplay (cosplay). Я так розумію, що про правило 63 мало хто знає. Щодо статті, то це більше перехресне одягання = кросдресинг, бо трансгендерність не ідентичність, а як ідентифікували вони себе невідомо достовірно, багато жінок тоді просто ховалися в монастирах, щоби не вийти заміж за старого богатого чи іншого унікума, та з інших причин маскувалися. Чи можливий факт трансгендерності? Можливо. Можна зазначити і про Жанну д'Арк, яку спалили за її одяг, а вона всього лише не бажала домагань, що на той час існувало поширено через відношення до жінок. Чи ідентифікувала себе як трансгендер? Це питання вже на межі припущень та фальсифікації, до достовірних доказів зазначити неможливо. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 19:17, 5 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

Так, я десь такою логікою користувався, коли обирав між кросдресингом і трансгендерами. Втім, насправді трансгендерність не обов'язково включає ідентичність (тому, власне, в англомовній літературі і використовується цей термін — звісно, ніхто не стверджує, що ці жінки самі себе сприймали як чоловіків, тим більше що деякі з них, ймовірно, навіть не існували). --BogdanShevchenko (обговорення) 19:41, 5 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

я думаю, що доволі складне питання, де переодягання вдаліший термін за гендерну вираженість, бо ґрунтується переважно на одязі чи імені. Можливо гендерне вираження було би вдалішим терміном або якийсь інша назва, яка не дає однозначності щодо гендерної ідентифікації. Якщо назвати Святі-трансгендери, то в статті повинно однозначно йти про таких людей, а от Релігія і трансгендерність, ставить задачі від статті вже інші. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 20:49, 5 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

В принципі, можна радикально вирішити проблему, назвавши статтю "Святі-трансветити", тим більше, що "transvestite saints" це термін, на який посилається найбільша кількість джерел (бо до 90-х років використовувався саме він), але тут є проблема, що на відміну від трансгендерів і кросдресерів, слово "трансвестит" має образливий відтінок, тому хотілося б його уникнути. --BogdanShevchenko (обговорення) 08:46, 8 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

• Особлива думка  Проти не тому, що назва одна чи інша не така, а тому, що стаття знаходиться в запиті на вилучення й не може бути перейменована доки не прийнято рішення про її існування чи не існування... — Чаклун (обговорення) 21:47, 5 квітня 2023 (UTC)[відповісти]
• Особлива думка Також вважаю, що спочатку потрібно вирішити питання з вилученням. Щодо обох назв старої і пропоновані стався казус відомий як фальшиві друзі перекладача. Словник Вебстера дає значення англійському слову transvestite - людина, яка носить одяг, призначений для протилежної статі . СУМ-20 - особа, схильна до трансвестизму, "Великий тлумачний словник сучасної української мови" - той, хто страждає на трансвестизм, а трансвестизму українські словники дають таке означення: Досягнення сексуального задоволення шляхом перевдягання в одяг іншої статі (СУМ-20), 1) Хворобливе прагнення до переодягання в одяг осіб протилежної статі та поводження як особи протилежної статі. 2) Статеве збочення, при якому статеве збудження і задоволення досягається при перевдяганні в одяг партнера протилежної статі (Великий тлумачний словник сучасної мови). [9] Те ж саме стосується і терміну крос-дресер. Коли медієвісти пишуть в англомовних текстах transvestite nuns, то вони надають цьому терміну саме такого значення, яке присутнє в англійській мові "особа, яка носить одяг, призначений для протилежної статі" і нічого більше. При транслітерації цього терміна на українську мову виходить зовсім інше значення. Як на мене більш-менш відповідною назвою могло бути щось кшталт Святі-жінки, відомі під чоловічими іменами. --yakudza 22:32, 5 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  мда… наскільки же СУМ-20 поганий із точки зору навіть тодішньої МКХ-10 (F64)… Якщо я заміню всі слова трансвестизм на кросдресинг, то це не піде під визначення СУМ-20, бо це буде суто англіцизм слова "жінки, що носять чоловічий одяг", якщо ж назвати жінки, відомі під чоловічим іменем, то Wilgefortis не є чоловічим іменем, навіть взявши інші її імена. Туди ж і Thecla. Можна знайти ще випадки, навіть якщо українською є жіночий, не є гарантією, що відома під чоловічим. П.С. навіть запропоноване слово трансгендер не піде під визначення СУМ-20--『白猫しろ ねこ』^Обг. 00:43, 6 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  Зрештою, як пише стаття, в українській мові вже є відповідний термін Святі жінки, що подвизалися в чоловічій подобі, глянув у СУМ-20 значення незнайомого мені слова подвизатися, там воно цілком нейтральне. --yakudza 01:14, 10 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  я не знаходжу такого терміну в жодних джерелах, гугл не видає, але не заперечую щодо такого варіанту (якщо звичайно за цим не почнуть видаляти розділ про термінологію). Загалом питання про трансгендерності в релігії є і частиною соціологічних досліджень. Це кваліфіковані джерела, як сила тяжіння до джерел із фізики. Стаття може називатися і Трансгендерість та християнство чи ЛГБТ і християнство. Зазначу, що нинішня назва кросдресинг за "Великий тлумачний словник сучасної української мови" Змішування стилів одягу, які начебто не поєднуються один з одним., що суперечить Вашим аргументам щодо значення лише прив'язане до тієї чи іншої сексуальної активності. Ми начебто говоримо про кросдресери → трансгендери, а не трансвестизм. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 10:14, 10 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  і на антре: у СУМ-20 немає букви Т, останнє слово Покірно. І навіть немає в СУМ-11 як пише сайт горох. Де це? Боги лише знають. Лише словник Перуна має мною перевірене визначення, і воно точно таке ж, хоч і некваліфіковане. А от Словник-довідник соціального працівника ми згадувати не будемо (бо психологічний комфорт це абсолютно інше значення, яке хоч і стоїть поряд зі терміном збудження… але це однорідні члени речення), хоча я навіть не знаю що це за словник і де його перевірити нормально. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 01:26, 6 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  Проблема в тому, що "Святі-жінки, відомі під чоловічим ім'ям" — не є перекладом жодного з наведених англомовних термінів, а отже є новим визначенням, який ви намагаєтеся таким чином ввести, що прямо забороняється ВП:ОД:

  "Текст у Вікіпедії вважається оригінальним дослідженням, якщо він пропонує ідеї, тобто:...дається визначення новим термінам",

  Тому такий варіант точно не підходить. Є деяка кількість існуючих англомовних термінів, і ми маємо знайти найкращий український переклад для них, а не придумувати з голови якісь нові. --BogdanShevchenko (обговорення) 08:43, 8 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ви трохи (а може й не трохи) помиляєтесь. Я не пропоную переклад терміна, я пропоную переклад визначення, яке дав терміну словник Вебстера. У цьому визначенні нема жодної двозначності, тому оригінального дослідження в ньому нема, на відміну від англійських термінів крос-дресери і трансвестити, які в англійські мові мають значно ширше значення, ніж в українській. В англійській вони стосуються будь-кого, хто перевдягається в одяг протилежної статі, незалежно від причини, а в українській мові мають значення лише прив'язане до тієї чи іншої сексуальної активності, що й зазначено у наведених вище словниках. Не думаю, що ви це заперечуватиме, бо додали до цих статей шаблон Ця стаття є частиною Проєкту:ЛГБТ . --yakudza 01:04, 10 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  ця стаття є пов'язаною з ЛГБТ-рухом, бо це є частиною соціологічних досліджень щодо ЛГБТ та й у статті прямо є гендерні дослідження. Я надіюсь, що ми не пов'язуємо ЛГБТ лише зі сексуальною активністю. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 10:29, 10 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ви пропонуєте замість існуючого (англійською) терміну використовувати якісь новотвір, створений перекладом сенсу однієї з частин терміну, через що сенс терміну загалом втрачається — Вігельфортіс, наприклад, не змінювала ім'я, але її також включають в цю категорію. --BogdanShevchenko (обговорення) 08:06, 24 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ну і, як нам "спочатку вирішити питання з видаленням", якщо ви вже вдруге ставите статтю на видалення, і вказуєте як причину для видалення саме проблему з перекладом назви. Вочевидь, саме проблему з перекладом назви і треба вирішувати тоді. --BogdanShevchenko (обговорення) 08:48, 8 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  Проблеми статті дещо ширші, ніж назва, хоча мабуть вони значною мірою витікають з помилкової назви. --yakudza 01:04, 10 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Проти (незалежно від вилучення/невилучення). Трансгендерність це все ж про ідентичність, що суперечить біологічній статі, за словниками (MW та Cambridge), а ми, як було зазначено вище, не знаємо, чи вважали ці жінки себе чоловіками або навпаки — чи лише прикидались ними для можливості обходити певні правила. А от кросдресинг або трансвестизм (MW та Cambridge) це і є перевдягання. Оскільки стаття, загалом, про людей, що змушені були приховуватись у подобі іншої статі (скажімо, лезбійка могла би прикидатись чоловіком для уникнення примусового шлюбу), то немає підстав вважати, що вони від цього змінювали гендер. І навіть подання обох назв у преамбулі як рівнозначних є хибним — друге джерело дійсно про трансгендерність, а отже, святі-трансгендери є підмножиною святих-кросдресерів, а не альтернативним написанням. -- Rajaton Rakkaus ^обг 09:30, 9 квітня 2023 (UTC)[відповісти]
• Можна назвати "Трансгендерність в агіографії", щоб усіх заплутати і нікого не образити) Насправді, це справді важко назвати, бо є по суті сумішшю фольклору й історичних свідчень про поведінку, яка мала різні причини і яка мала тільки історичні назви. --AS 13:08, 10 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

  Так, це нормальний варіант, до речі --BogdanShevchenko (обговорення) 08:00, 24 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

 Коментар "Святі жони", не "жінки". Переклад з російської був виконаний без збереження церковної стилістики.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:31, 12 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

"Які в чоловічому образі подвизалися". [10] [11].--Юе-Артеміш (обговорення) 09:58, 12 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

 Проти. Виглядає дивним, що незважаючи на те, що в статті йдеться про жінок, які через різні соціальні обставини вибирали чоловічий образ, обговорювані назви говорять про «святих», натякаючи також і на чоловіків. Це повністю ігнорує сексистські причини існування цієї реалії, що описані в статті (жінка, що намагається бути схожою на чоловіка, йде по шляху раціональності і удосконалення, тоді як чоловік, що перевдягається жінкою — навпаки), а також, на мою думку, виглядає як трибуна для просування інформації про трансґендерних чоловіків і жінок там, де для цього немає підстав. Як взагалі намагання жінок вирватися з нижчої ґендерної ролі може допомогти сучасним трансґендерам? Для цієї мети можна було б створити статтю «Трансгендерність в історії» абощо. Позаяк йдеться про церковну реалію, варто звернутися до тієї ж термінології. Як писали вище, жони, які в чоловічому образі подвизалися — термін, що існує в православній традиції. Стаття про жінок, отже й назва має бути про жінок. Описаний в статті анекдотичний випадок зі святим Єронімом є винятком, що підтверджує правило. Myrczyk (обговорення) 17:25, 23 вересня 2024 (UTC)[відповісти]

Ідеться про реалію з царини гендерних досліджень і медієвістики, і тому для її позначення використовується відповідний термін, взятий з джерел, представлених в статті - книг і наукових статей, присвячених саме святим що перевдягалися в одяг протилежної статі, і в цих статтях і книгах використовуються терміни Cross-Dressing Saints, Transvestite Saints, Transgender Saints. Запит "жони, які в чоловічому образі подвизалися" видає мені посилання виключно на цю сторінку обговорення, тому схоже цього терміну немає в православній традиції. Щодо окремих святих використовуються схожі звороти, але я не бачу авторитетних джерел що виділяли б таких святих в окрему категорію, тому така пропозиція виглядає оригінальним дослідженням. --BogdanShevchenko (обговорення) 14:30, 9 жовтня 2024 (UTC)[відповісти]

Ні, йдеться про історико-соціальну та церковну реалію. Спроба приплести її до ґендерної проблематики в широкому сенсі — особисте бажання певної групи інтересів. Заголовлення статті святими є класичним прикладом клікбейту. Можливо, це й було мотивацією для таких назв у дослідженнях.

«...Присвячених саме святим що перевдягалися в одяг протилежної статі» — ви ігноруєте факт, що це були жінки. Це винятково жіноча історія, що видно з вмісту самої статті. Я вважаю, що ми не маємо орієнтуватись на англомовну термінологію як сліпі вівці. Сама мотивація такої термінології тягне на спробу утвердження жіночої невидимості. Учасники обговорення вже поділилися посиланнями на добре знайомі в церковному колі вирази. Залишається лише правильно сформулювати, стилістичні зауваження щодо цього так само висловлено. Myrczyk (обговорення) 15:21, 9 жовтня 2024 (UTC)[відповісти]

Про те, що слова кросдресери, трансвестити і трансгендери в даному контексті вводять в оману і є трибуною, так само вже було сказано. Myrczyk (обговорення) 15:25, 9 жовтня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Тогочасні «святі» не були ні «трансгендерами», ні «кросдресерами». Але залишення поточного варіанту буде нейтральним. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:48, 30 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Слово "року" в заголовках статей ми в укрвікі не ставимо. Крім того, не впевнений, що теперішня назва узгоджується з ВП:НТЗ. В усіх інтервікі стаття має зовсім інші назви (в англійській, наприклад, "Прелюдія до російського вторгнення 2022"). Ну і плюс той факт, що Україна ж теж готувалася до можливого вторгнення... хай навіть на рівні розмов... але ж не скажеш, що Росія напала на Україну несподівано. Тому пропоную обговорити назву цієї статті тут. Є варіант Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022). Варіант "російсько-українська криза" (як у переважній більшості інтервік) також не відкидаю--Unikalinho (обговорення) 22:08, 5 лютого 2023 (UTC)[відповісти]

 За "криза". Слово "прелюдія" на позначення передумов є занадто художнім/публіцистичним. Натомість слово "криза", «різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища» за словниками, є найточнішим позначенням. Інше питання — як його вжити? «Російсько-українська криза (2021—2022)» може скласти враження, нібито стосується також і вторгнення (але це невелика проблема, бо вторгнення триває й після 2022); «Російсько-українська криза (2021 — початок 2022)» задовга; «Російсько-українська криза перед повномасштабним вторгненням у 2022» теж дуже довга. -- Rajaton Rakkaus ^обг 09:04, 11 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

"«Російсько-українська криза (2021—2022)» може скласти враження, нібито стосується також і вторгнення" -- Ну чому? Зовсім ні. Комбінація "2021-2022" зовсім не означає, що подія тривала весь 2021 і весь 2022 рік. Воно лише означає, що подія почалася у 2021 році й закінчилася у 2022--Unikalinho (обговорення) 12:24, 11 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

Слушно. Я за «Російсько-українська криза (2021—2022)».-- Rajaton Rakkaus ^обг 11:21, 24 квітня 2023 (UTC)[відповісти]

• за назву Підготовка Росії до повномасштабного вторгнення в Україну чи щось таке зі словами підготовка. "Прелюдія" тут не підійде, це поетична назва, а "криза" тим більше, бо це вже не НТЗ, а наратив кремля, що постійно говорив про кризу у відносинах між росією і Україною. --Flavius (обговорення) 17:42, 27 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

  прелюдія використовується в історичних працях, і не думаю, що це є дивним, бо є термін театр воєнний дій, тож прелюдія тут може підійти. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 18:25, 27 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

  театр, як виняток з правил. Не бачив в історичних працях прелюдій. --Flavius (обговорення) 18:36, 27 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

  "а "криза" тим більше, бо це вже не НТЗ, а наратив кремля..." -- Ну якщо "кремль" (ну Путін чи ще хтось) скаже, що 2 + 2 = 4, то це не стане автоматично його наративом, і не перестане відповідати дійсності. А у 2021-22 роках дійсно відбувалася ескалація конфлікту між двома країнами, що цілком підпадає під визначення "криза"--Unikalinho (обговорення) 20:39, 17 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

  @Flavius1 ЕІУ --『Shiro Neko』^Обг. 21:26, 17 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

•  За Прелюдія до російського вторгнення в Україну --『Shiro Neko』^Обг. 21:36, 17 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

За результатами обговорення перейменовано на Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022).--Jurek (обговорення) 09:01, 4 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Що має означати ця назва — Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022)? Уточнення у дужках подає період, в який подія відбулася. Тема статті — ескалація 2021—2022 років, наслідком якої стало повномасштабне вторгнення лютого 2022 року. То що значить Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022)? Це цілковито позбавлено змісту.

Були б несуперечливими варіанти (це не пропозиція підсумку, це пояснення на основі одного формату)

• Підготовка до російського вторгнення в Україну 2022 року
• Підготовка до російського вторгнення в Україну (2021—2022)

Але не цей варіант. --VoidWanderer (обговорення) 09:48, 4 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Ще більше викликає запитань «За результатами обговорення». Де ви в обговоренні побачили те, що користувачі до цього схилилися? Тільки автор на початку побічно згадав це, і лише як один варіант. Більше про це ніхто не писав, не підтримував, не аргументував чому це хороший варіант. Про яке тоді обговорення йдеться? --VoidWanderer (обговорення) 09:54, 4 травня 2024 (UTC)[відповісти]

• До автора створення теми перейменування. Ось це твердження хибне:

Слово "року" в заголовках статей ми в укрвікі не ставимо.

Правда полягає в тому, що дуже часто слово «року» можна прибрати із заголовка статті без жодної втрати змісту. Тим не менш, буває, що без цього не обійтися:

• Кавалерійська шашка зразка 1927 року
• Тит Статілій Тавр (консул 11 року)
• Хронограф 354 року
• Феномен 2012 року

Є типи назв, де можна опустити «року» (можна і змінити порядок слів), але назва статті від цього навряд виграє:

• Травневі заворушення 1968 року
• Лютневе повстання 1934 року в Австрії

А є назви, де рік — це не частина самої теми статті, а частина поняття, до якого звертається стаття.

• Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року
• Пропозиції безпольотної зони під час російського вторгнення в Україну 2022 року

Тобто вторгнення 2022 року — це поняття, яке не є темою статті, але до якого стаття звертається. Якби це була якась олімпіада, ми б це замінили на вторгнення-2022 чи вторгнення—2022, але таких традицій у нас нема. Англомовні статті могли б використати форму Prelude to the 2022 Russian invasion of Ukraine, але такої форми запису у нас також нема.

Тож іноді цілком нормально мати «року» у назві. --VoidWanderer (обговорення) 10:31, 4 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Відповідаю на зауваження.

# Коли я казав, що ми не ставимо слово "року" в заголовках, я не мав на увазі ось такі випадки, як Кавалерійська шашка зразка 1927 року, Тит Статілій Тавр (консул 11 року), Хронограф 354 року, Феномен 2012 року, а мав на увазі саме статті про події, що відбувались певного року або в певні роки. Бо мова йшла саме про такі статті, однією з яких і є наша.

# Статті типу Травневі заворушення 1968 року та Лютневе повстання 1934 року в Австрії -- тут теж можна змінити назву, але це тема окремого обговорення.

# І якщо вже згадали ще й про Пропозиції безпольотної зони під час російського вторгнення в Україну 2022 року, то відповім стосовно обох цих статей. Справа в тому, що вторгнення не обмежується 2022 роком (зрештою, маємо Російське вторгнення в Україну (з 2022)), тому чинні назви цих двох статей некоректні саме з цієї точки зору. Тобто "з 2022" стосується не підготовки і не пропозиції, а саме вторгнення, до якого відбувалася підготовка і під час якого мали місце пропозиції безпольотної зони.

# Варіант Підготовка до російського вторгнення в Україну (2021—2022), у світлі висловлених в обговоренні аргументів, виглядає найоптимальнішим. Я про уточнення "2021—2022". Ну те, що готувалася не тільки Росія, це теж важливо, тому "Підготовка до...", а не "Підготовка Росії до..."--Unikalinho (обговорення) 09:24, 9 травня 2024 (UTC)[відповісти]

@Unikalinho, звісно, готувалася не тільки Росія. Україна та Захід також бачили ці приготування, і якось реагували. Але це виглядає прикладом однієї з логічних хиб Argumentum ad temperantiam або Псевдозбалансованість: немає сенсу додавати туману для опису подій, де був чіткий ініціатор, і де були ті, хто діяв з позиції реакції. Росія ескалювала, решта реагували на це. Саме це і має бути описано у статті, її заголовок не означає заборону на опис того, як реагувала Україна, Захід і світ.

Я б пошукав як період 2021—2022 перед вторгненням називають серйозні джерела. В ідеалі, які тільки про нього пишуть вже з висоти сьогоднішньої поінформованості про те, що сталося потім. --VoidWanderer (обговорення) 10:59, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]

"її заголовок не означає заборону на опис того, як реагувала Україна, Захід і світ" -- Але якраз заголовок повинен і відображати контент статті. Тобто з заголовка має бути зрозуміло, про що йдеться в ній. Інакше читач, який апріорі дивиться насамперед на заголовок (і власне від заголовка статті має певне розуміння того, про що там ідеться, причому може, залежно від цього, прийняти рішення, чи читати цю статтю), просто буде введений в оману щодо контенту цієї статті. А щодо "Росія ескалювала, решта реагували на це", то заголовок у вигляді "Підготовка до..." не заперечує цієї тези. А от заголовок "Підготовка Росії до..." якраз створить у читача враження, ніби готувалася тільки Росія. Щодо джерел, то я не бачив якогось усталеного варіанту на позначення цих подій--Unikalinho (обговорення) 15:02, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Ні, це хибний підхід — намагатися до заголовку статті винести такі тонкі нюанси.

Наведу приклад. Я сам колись виступав на назву статті Війна на сході України (бо там же бої були і в Приазов'ї, і Слобожанщині, а це не Донбас), але зараз вважаю, що цим ми, як вікіпедисти, пішли всупереч широкоприйнятому уявленню. Ця стаття мала б називатися Війна на Донбасі, навіть попри те, що вона відбувалася технічно не тільки на Донбасі. Бо джерела переважно так її називають. Бо бої були здебільшого на Донбасі. А те, що події були і в інших місцях — це надто незначна причина для того, щоб більш ємінсну, значущу назву, заміняти на більш обтічну, «технічно повну».

Те саме і з цією статтею — головним у статті є ескалація з боку Росії. І навіть якщо технічно були якісь кроки з боку України і Заходу — це занадто дрібне уточнення. При спробі його внести у заголовок ми якраз випускаємо з поля зору головне, і досягаємо псевдозбалансованості. Тобто, ми порушуємо НТЗ, розмиваючи змістовність заголовку, а не відновлюємо НТЗ: Вікіпедія:Нейтральна точка зору § Зваженість викладу.

Давайте наведу дещо перебільшений приклад: статтю про Пограбування банку в якомусь містечку ми б подали як Сутичка нападників та охорони у банку в якомусь містечку. Так-то воно так, сутичка була, і стаття тепер названа «більш нейтрально», але втрачається реальний зміст того, що відбулося.

У 2021 році та на початку 2022 року Росія готувалася до нападу. Інші вживали якихось обмежених заходів. І ніяк інакше. --VoidWanderer (обговорення) 15:19, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Ваш приклад з банком тут некоректний, оскільки в ньому вже про акт пограбування. Так само як і війна на Донбасі чи от власне повномасштабне вторгнення. Тобто Ваш приклад співставний з Російське вторгнення в Україну (з 2022) (і неправильно було б називати Збройний конфлікт між Росією та Україною (з 2022) саме з тих причин, що Ви зазначаєте). А тут ідеться про підготовку двох сторін до цього російського вторгнення: Росія готувалась до нападу, а Україна до спротиву. Якщо би в цій статті були описані лише підготовчі дії Росії, тоді б так, "Підготовка Росії". Але там є цілі розділи, присвячені діям другої сторони. Плюс переговори, Мюнхенська конференція. Тому достатньо "Підготовка", що не буде порушувати отої самої зваженості викладу (бо нюанси не вносяться до заголовка, як Ви кажете, а скоріше навпаки прибираються). Ну а читач уже сам побачить у статті, хто і що робив.-Unikalinho (обговорення) 22:02, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Збройний конфлікт між Росією та Україною (з 2022) нічим не відрізняється від пропонованої вами «взаємної підготовки».

І саме з цих же причин Російське вторгнення в Україну (з 2022) містить інформацію як про вторгнення (дії Росії), так і про відповідь з українського боку. --VoidWanderer (обговорення) 22:16, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]

"Збройний конфлікт між Росією та Україною (з 2022) нічим не відрізняється від пропонованої вами «взаємної підготовки»" -- Це Ваша думка. Моя інша, вона відмінна від Вашої. Я зроблю ще одну спробу пояснити. Знову ж таки, на основі Вашого прикладу з банком. Тут все, як на мене, просто. Якщо вторгнення Росії є аналогом до пограбування банку, то аналогом до "Підготовка Росії до вторгнення" є "Підготовка (такого-то грабіжника) до пограбування". Але в цьому випадку підготовка дійсно одностороння, бо банк навіть не очікував нападу, його застали зненацька. Але в нашому випадку якраз не було одностороньої підготовки і тим більше неочікуваності Україною нападу на неї. Статтю можна назвати "Підготовка Росії до..." хіба що в тому випадку, якщо там не буде нічого про дії України, дії Заходу, а також заходи типу Мюнхенської конференції (хай навіть і як реакція на дії Росії), а буде написано лише про дії Росії. Якось так. Відмінність між злочином і підготовкою до нього полягає в тому, що злочин здійснюється завжди односторонньо, а підготовка може бути двосторонньою (тобто взаємною)--Unikalinho (обговорення) 21:56, 27 травня 2024 (UTC)[відповісти]

@Unikalinho, керуючись такою логікою, ми б у статті Російське вторгнення в Україну (з 2022) не мали б описувати дії України, а тільки російські дії. Бо назва-то вказує на щось одностороннє.

Але ця ідея позбавлена змісту. Ми викладаємо у статті дії обох сторін.

Саме з цих причин Підготовка Росії до вторгнення в Україну — хороша, точна, змістовна назва, яка цілком відповідає вимогам ВП:ІС та ВП:НТЗ. В рамках статті з такою назвою так само логічно викласти дії обох сторін — Росії та України, — як і у статті Російське вторгнення в Україну (з 2022) описувати не тільки наступальні дії російських військ, але й українську оборону, контрнаступи, російські відступи тощо. --VoidWanderer (обговорення) 16:23, 1 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Я Вам пояснив різницю між злочином і підготовкою до нього. Тому вважаю коректним писати "Російське вторгнення" (злочин), але "Підготовка до російського вторгнення" (злочину). Злочин здійснила одна сторона, але до цього злочину готувалися обидві, хоча й у кожного ця підготовка була своя: одна сторона готувалася його вчинити, а друга -- від нього захиститися. Однак і те і те була підготовка. А заголовок "Підготовка Росії" створює в читача (а читач апріорі виходить з заголовка статті) враження, що вторгнення відбулося несподівано для цілого світу (крім, звичайно, Росії), тобто що ніхто навіть не очікував, що Росія може таке скоїти --Unikalinho (обговорення) 18:34, 1 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Ваше пояснення не є поясненням, бо ви або суперечите самі собі, або не можете описати суть різниці між цими поняттями.

• Готувалися обидва, і воювали обидва.
• Почала готуватися Росія (країни діяли у відповідь), і почала вторгнення Росія (країни діяли у відповідь).

Це все події одного порядку. І тандем «дія — протидія», і учасники. --VoidWanderer (обговорення) 19:18, 1 червня 2024 (UTC)[відповісти]

"Готувалися обидва, і воювали обидва" -- Але вторгався один. Росія не почала вторгнення, як Ви сказали, а здійснила його, тобто була єдиною, хто його здійснив (Україна у відповідь не вторгалася). Тому "Російське вторгнення" (бо вторглася тільки Росія, тобто лише одна сторона), "Російсько-українська війна" (бо воюють дві сторони). Готувалися також дві, тому або "Російсько-українська підготовка" (аналогічно до "Російсько-українська війна"), або просто "Підготовка". По-моєму, все очевидно. "Ваше пояснення не є поясненням, бо ви або суперечите самі собі, або не можете описати суть різниці між цими поняттями" -- Quod licet Jovi, non licet bovi. На жаль--Unikalinho (обговорення) 12:36, 3 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Я вас запевняю, українські ДРГ також заходили потім на територію Росії. І тут мова не про якісь РДК із російських громадян.

Але це дрібне і похідне явище в порівнянні з масштабом російського вторгнення. Те ж стосується і підготовки. --VoidWanderer (обговорення) 10:42, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Наскільки значущими енциклопедично були ці входи українських ДРГ на територію Росії, і чи співставні вони з цієї точки зору з контрпідготовкою України та Заходу? От в тому й різниця. Втім, очевидно, що кожен залишиться при своїй думці щодо заголовка нашої статті--Unikalinho (обговорення) 13:48, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]

що означає такої форми запису у нас також нема? --『Shiro Neko』^Обг. 10:26, 9 травня 2024 (UTC)[відповісти]

@Shiro D. Neko, малася на увазі форма запису типу

• 2003 вторгнення США та їх союзників до Іраку (en:2003 invasion of Iraq)

Наша традиція така: Вторгнення США та їх союзників до Іраку (2003). --VoidWanderer (обговорення) 10:48, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]

не зовсім розумію, чому термін прелюдія неможливо використати, коли він є вживаним у АД [12], включно на рос.-укр. війну [13] Тобто це є достатньо вживаним терміном як і театр бойових дій. На мою думку дата може бути зайвою, бо ми не вивчали термінологію попереднього вторгнення, а воно може усталитися як Прелюдія до вторгнення на Схід України, або бути частиною … російсько-української війни. Якщо ж обирати варіант з датою, то найточніший з (2021—2022) відповідно до нинішньої уніфікації статей на тему неперіодичної хронології. --『Shiro Neko』^Обг. 00:21, 27 травня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За Підготовка до російського вторгнення в Україну. Просто прибрати рік та й все. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:44, 30 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

Архів
Закон № 12089 → Закон України № 4292-IX
Петрівка (Київ) → Почайна (Київ)
24 Канал → 24 канал
Іннокентій III → Інокентій III
Вервольф → Вервольф (штаб)
Одрі Гепберн → Одрі Хепберн
Лісабонська угода → Лісабонський договір
Зигмунд Фрейд → Зиґмунд Фройд
Заїжджий учений → Запрошений професор
Таляр → Талер
Емоційна дизрегуляція → Емоційна дисрегуляція
Курібаясі Тадаміті → Курібаяші Тадамічі
Голодомор в Україні (1932—1933) → Голодомор
Одеське театрально-художнє училище → Одеський театрально-художній фаховий коледж
Король Богемії (титул) → Король Богемії
Царьок → Сонячний окунь звичайний
Чемпіонат України з футболу: перша ліга → Перша ліга (Україна)
Театральне мистецтво → Виконавське мистецтво
XXX драма (премія) → Драма XXX (премія)
Берегсасі Нодь Пал → Пал Берегсасі Нодь
Новоград-Волинська міська громада → Звягельська міська громада
Формула-1 — Гран-прі Сінгапуру → Гран-прі Сінгапуру
Калібр (зброя) → Калібр (гладкоствольна зброя)
Telema (гурт) → Telema
Пожежа у торговельному центрі «Зимова вишня» → Пожежа у торговельному центрі «Зимняя вишня»
Азійці → Азіати
Секунди до катастрофи → За мить до катастрофи
Вікіпедія:Чудернацькі статті → Вікіпедія:Незвичайні статті
Італійське королівство (Священна Римська імперія) → Італійське королівство (781-1806)
Євробачення. Національний відбір → Національний відбір на Євробачення
Любченко Микола Петрович → Кость Котко
The Hacker Ethic → The Hacker Ethic and the Spirit of the Information Age
Тонка людина → Слендермен
Преспап'є → Прес-пап'є
Цісарська Армада → Імператорська армія
Аґні-5 → Agni-V
Огріх → Друкарська помилка
Цигани → Роми
Бурчак-Абрамович Микола Осипович → Бурчак-Абрамович Микола Йосипович
DNR → Відмова від реанімації
Telema → Telema (гурт)
Зникома точка → Точка сходу
Вікіпедія:Кнайпа → Вікіпедія:Форум
Шаблон:Клімат міста → Шаблон:Клімат місцевості
Автомат Калашникова 7,62-мм → АК-47
Відхідник → Анус
УНІАН ТБ → УНІАН (телеканал)
Тиберій → Тіберій
Девід Джуїтт → Девід Джевітт
Стінопис → Монументальний живопис
Стільниця → Робочий стіл
Малярчук Тетяна Володимирівна → Малярчук Таня
Новомосковськ (Росія) → Новомосковськ
Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни → ???
Пеніс → Статевий член чоловіка