Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Взірцевий вміст Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для ботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значущості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Дерев'яна архітектура Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Корея Нідерланди Німеччина Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Кропивницький Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог п о р Скорочення ВП:ПС Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

коротко, впізнавано, просто і без лапок. На мою думку.--「Shiro D. Neko」^✉ 22:12, 12 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

• Єдина проблема в лапках? Чому не можна без них: Гола вечірка Івлєєвої або навіть просто Вечірка Івлєєвої? Є ще варіант Майже гола вечірка і менш вживаний Напівгола вечірка. Я теж підтримую думку, що назва має бути якомога коротшою, впізнаваною, але нейтрально ставлюсь до лапок і не підтримую назву «Скандал навколо вечірки Івлєєвої» як таку що надто довга. — Це написав, але не підписав користувач Анатолій 2000 (обговорення • внесок).

  Гола/напівгола вечірка Івлєєвої потребує лапок, я вважаю, що найкраще уникнути назви з лампками. Вечірка Івлєєвої — тема статті це назва для опис про вечірку, а нинішня тема це саме скандал. Гола чи напівгола, то я обирав би напівгола, зі зрозумілих причин. Це лише мої погляди, всі назви рівномірно вживаються у наших ЗМІ. --「Shiro D. Neko」^✉ 11:23, 14 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

• Це технічно не єдина її вечірка котра була в ЗМІ та котра мала деякий скандал, на її 30-річчя теж щось було в ЗМІ. Тому ця назва може бути оманлива. Найпоширеніша назва в українських ЗМІ це "Гола вечірка Івлєєвої", хоч ця вечірка й не була гола. Однак назву "Almost Naked" дійсно варто замінити. Duppertip (обговорення) 14:50, 15 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
• Підтримую поширений варіант в укрзмі як вище "Гола вечірка Івлєєвої", в статті стоїть шаблон про не відповідність критеріям значущості, дивно, що досі ніхто не поставив її на вилучення, заочно підтримую вилучення статті... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 16:05, 15 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Подія широко висвітлена у вторинних незалежних авторитетних джерелах, те що в українській версії лише два посилання не означає, що їх більше немає. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:49, 16 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

а є ще щось? Альтернатива Гран-прі Сінгапуру (Формула-1)--「Shiro D. Neko」^✉ 16:15, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Тут є певна аналогія з Чемпіонат України з футболу: перша ліга (а не Перша ліга (Україна) чи Перша ліга (український футбол)). Узагалі більшість статей про гран-прі Формули-1 названі саме так.--Анатолій (обг.) 17:27, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

там теж є питання до назви. Тут же більше аналогія з Динамо (Київ), бо Формула-1 найпопулярніша, тому найкраща всіх їх написати без уточнення. Ніхто не буде шукати їх за такою назвою та ще й через тире. --「Shiro D. Neko」^✉ 06:01, 12 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Усталений термін, тоді як "заїжджий учений" в жодних АД не вживається. Прошу швидко перейменувати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:34, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти Наподібок з російської. --Igor Yalovecky (обговорення) 11:09, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Це не аргумент. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:48, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За Чинна назва скоріше справляє враження, ніби хтось їхав додому й дорогою вирішив заїхати до друга випити пива й прочитати лекцію. Мені не подобається, що автор статті надає перевагу будь-якому ОД, аби не як у росіян. -- RajatonRakkaus^⇅ 13:34, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За «Запрошений науковець» або «Запрошений лектор», в українських ВУЗах, на відміну від західних не кожний лектор має звання професора. Також, іноді читати лекції до ВУЗів запрошують, людей без наукових посад та наукових ступенів, але з реальним практичним досвідом. Проте все залежить від наповнення статті «Запрошений професор» - це більш вузьке поняття, коли один ВУЗ запрошує професора з іншого ВУЗу. --Sunnyabets (обговорення) 05:54, 12 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

• Підтримую варіант вище Запрошений лектор, що логічно і зустрічається офіційно, як то оце... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 16:08, 15 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву у відповідності до словників.--VollyM (обговорення) 22:05, 10 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь бо словники вірогідно не враховують Правопис-2019, який можна тлумачити по-різному, загалом склалось враження, що правописні норми йдуть шляхом відмови від дефісів, пошук у гуглі знаходить одиночне злитне написання "преспап'є" ще за 1950 рік, переважна більшість 2023-24 роки, схоже можна й так і сяк... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 05:04, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
•  За УЛІФ, СУМ-20, ВТССУМ, Російсько-український словник з інженерних технологій 2013. Крім того, це написання усталене Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов), Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський), Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов), Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 09:03, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти. На жаль, пряма норма правопису (§ 35. 5.2 ): «слова з першими часто вживаними іншомовними частинами на голосний і приголосний: абро-, авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, смарт-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно- та ін». Нащо вони додали до цього переліку прес-, поп- і фолк- ніхто не знає, але тепер слова попгурт пишемо разом, а рок-гурт через дефіс. --yakudza 17:09, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

досить важко все прослідкувати, особливо україномовні релізи чогось, але за гугл пошуком [1]та поширеніше начебто Слендермен--「Shiro D. Neko」^✉ 14:38, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За. Підтримую поширеніший та впізнаваніший варіант. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:39, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
•  За. Відомий персонаж під цією назвою --VollyM (обговорення) 22:06, 10 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

перейменована 2023 року, альтернатива на Twitter, через надмірну популярність [2], перейменована з латиниці у 2022 без обговорення потреба в цьому та ВП:ЛАТ--「Shiro D. Neko」^✉ 10:30, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За офіційну назву... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 11:56, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За. Очевидно, що вже ця офіційна назва усталена. -- RajatonRakkaus^⇅ 14:15, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За Головне уточнити що це "ікс" в статті, а не "ха". А так дійсно час змінити. Duppertip (обговорення) 15:49, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За (зі збереженням перенаправлення), оскільки нова назва є офіційною та вже стала вживаною й без покликання на стару назву. Окрім того, ця мережа тепер часто асоціюється з її власником і змінами в ній, що також заохочує до вживання нової назви для підкреслення цього факту. Той факт, що англомовну статтю ще не перейменували, дещо насторожує. Хоча основний аргумент там, що мають бути окремі статті, виглядає для україномовного розділу малозастосовним. Спеціально посилатися на стару мережу, якою вона була раніше, зараз мало кому потрібно. Потрібно орієнтуватися на вжиток в українській мові, а це в україномовному просторі — переважно засоби масової інформації, які вже адаптувалися до нової назви. Стару назву мережа ніде не використовує. --Роман Рябенко (обговорення) 10:52, 10 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь Я думаю, що тут має бути виняток з ВП:ЛАТ, адже ЛАТ писалося за старого правопису, у новому ж твіттер, фейсбук, гугл, вікіпедія подані як приклади (Назви сайтів, мереж, пошукових систем тощо без родового слова пишемо з малої букви (твíттер, гугл)…). Тож, якщо не перейменовуємо, то назвати твіттер, якщо перейменовуємо, тоді ікс (соціальна мережа).--Анатолій (обг.) 20:34, 15 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

до чого тут пункт про велику та маленьку літера? Якщо Ви не помітили, то у правописі всі назви українські, тож це не тема цього обговорення. Ну й крім того, яка ще маленька літера, ми терміни пишемо з великої як Автомобіль тощо. --「Shiro D. Neko」^✉ 20:45, 15 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

офіційний український переклад Silent Hill 2, нині з виходом нової гри з'явилося багато джерел на цю назву, особливо в ЗМІ таких як УНІАН, itc тощо.--「Shiro D. Neko」^✉ 05:48, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти В АД переважає «Сайлент-Хілл»; щодо ЗМІ, то вказані УНІАН (2024 Володарі розширеного видання вже почали розгадувати таємниці похмурого містечка Сайлент-Хілл) та ІТС (2024 «Повернення у Сайлент-Хілл» — перший кадр з фільму за грою Silent Hill 2) вживають непослідовно, крім гри (1, 2), назву також активно вживають для порівняння (Київ перетворився на "Сайлент Хілл"; Сайлент Хілл по-луцьки: місто в тумані (фото); Містичний та схожий на Сайлент Хілл: як виглядає Дніпро, вкритий туманом). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 06:59, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Поточна назва є досить вузька як для шаблону, який може використовуватися не лише для міст, а для сіл чи, навіть, інших планет. Тому я пропоную перейменувати шаблон, точніше пропозицію на перейменування ще у 2021 році висловлювали на сторінці обговорення, але тоді вона була не помічена. Однак в мене виникають сумніви чи назва «Клімат місцевості» не буде теж в певному контексті вузькою, тому також можу запропонувати такі назви як «Кліматична таблиця» або «Кліматична картка». Це перейменування буде актуально з огляду на майбутнє об'єднання з шаблоном Шаблон:Weather box, для якого вже все зроблено. Єдина причина чому це не зроблено, це незначні відмінності в кольорах деяких комірок. --Repakr (обговорення) 15:52, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Шаблон:Клімат?? --「Shiro D. Neko」^✉ 15:58, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Можна і так, взагалі прибравши уточнення. --Repakr (обговорення) 16:03, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Псевдонім. За життя тотально вживався. Аналогія Микола Хвильовий Arxivist (обговорення) 14:43, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

• Мені здається, в таких випадках треба доводити, що в джерелах людина більш відома саме під псевдонімом, ніж під реальним ім'ям. Ви ж це й мали на увазі, кажучи "за життя тотально вживався"? --Прусак (обговорення) 00:55, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Та гляньте як він підписував власні твори. Збірки: Сонце поза мінаретами, Без штепселя (1927), Щоденник кількох міст --Arxivist (обговорення) 12:37, 15 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За В ЕСУ вживається Кость Котко. Автор використовував псевдонім та як письменник більш відомий за ним. Duppertip (обговорення) 17:38, 16 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Вітаю! Пропоную перейменувати цю сторінку для уніфікації назв установчих договорів ЄС. Угода це більше agreement (більш ширший термін), а міжнародний договір між державами це більше - Treaty. Зокрема, усі інші українські установчі договори ЄС називаються договорами, наприклад Римські договори, Договір злиття, Маастрихтський договір, Амстердамський договір, Ніццький договір тощо.--OlviiaDem (обговорення) 15:10, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь Я згоден з вашими аргументами та теж вважаю що Лісабонський договір є правильною назвою. Але! МЗС України вживає сталим чином "Лісабонська угода". Це одна з системних проблем перекладів легальних текстів МЗС, є неузгодження та різниці і цю проблему лише дещо нещодавно визнали. Є багато джерел на "Лісабонський договір", як воно і має бути, але в МЗС України вживана саме угода. Можливо під час євроінтеграції та перекладі засадничих документів назву офіційно змінять та вживатимуть правильнішу. Duppertip (обговорення) 16:52, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Німецькі S-Bahn'и у нас названі міськими електричками, але в австрійських і швейцарських збережена оригінальна назва. Пропоную уніфікувати.--Анатолій (обг.) 10:58, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

чому в нас названо розмовним терміном? --「Shiro D. Neko」^✉ 11:00, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь. Я не дуже добре знаюсь на транспорті та його особливостях в Австрії та Німеччині, однак хотілось би розуміти кілька моментів. По-перше, як я бачу, вона не лише міська (як у Києві), але й приміська. По-друге, чи точно "електричка" тут буде грати на користь точності та впізнаваності, коли термін S-Bahn широко відомий і має свою статтю? -- RajatonRakkaus^⇅ 11:43, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Тоді доведеться Лондонське метро називати Underground, а у Нью-Йорку Subway. --Sunnyabets (обговорення) 12:37, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Якби існував окремий різновид метро, що він присутній у Лондоні чи Нью-Йорку, то можливо. Тут ідеться про те, що існує окремий широко відомий термін S-Bahn, про який навіть є стаття 24 мовами. Я не стверджую, що має бути саме S-Bahn, я лише маю сумніви в тому, що конкретно така назва буде впізнавана. -- RajatonRakkaus^⇅ 19:56, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

1. А чим S-Bahn більш відомий ніж U-Bahn? --Sunnyabets (обговорення) 21:04, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
2. Чим S-Bahn такий особливий? Практика використовування мереж залізниць для міських потреб існує у багатьох містах світу. --Sunnyabets (обговорення) 21:04, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

   S-Bahn, як і паризький RER до речі що не є "Паризькою міською електричкою", є системою зі своїми особливостями, брендом та по факту є різними підрозділами національних залізниць. Де частина сервісів включена, а частина ні. Або як у кількох випадках, це не міська залізниця, а регіональна що має назву S-Bahn (є і таке). Це клас організації залізниці що поширений у Німеччині, Австрії та Швейцарії (там ще є свій RER місцевий). Вони не їздять виключно містом або виключно приміським сполученням, що вже є протиріччям для типової класифікації на міську/приміську електричку. З U-Bahn все нормально, воно відоме, але це чітко метро і всі його так називають з однозначною відповідністю, там просто немає питань. З S-Bahn є питання через те що "міська електричка" не є терміном що чітко означений ні легально, ні у Вікіпедії, та й статей про цей термін мало (як і питання про відношення приміського сполучення до "міської" електрички). Власне, у нас всі статті про інші такі системи використовують оригінальні назви цих компаній або систем (через бренд). S-tog у нас не є Копенгагезькою міською електричкою наприклад. Duppertip (обговорення) 09:56, 3 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

   Ви все правильно кажете, але S-Bahn та U-Bahn, абсолютно рівноцінні поняття і абсолютно інтегровані мережі. Виглядає нерозумним відділяти одне від іншого. --Sunnyabets (обговорення) 22:39, 3 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

   Для U-Bahn є чіткий відповідник - метро, котрий не зважаючи на організаційні різниці по суті однаковий. Навіть у Токіо, де тунелі метро можуть використовувати інші потяги. Для залізниць немає чітких відповідників чи уніфікованої назви, стаття Міська електричка взагалі мала б бути видалена (втім, у контексті теми, варто обговорити її спочатку, бо у Києві вона була ж офіційно), а по закону майже нічого про міські електрички немає. Навіть у російській вікіпедії, де стаття значно більша, насправді немає посилань на означення терміну - це чистий ОД. В Україні єдиний відповідник цьому - це City Express, що також точно не S-Bahn. Власне, майже всі вікі вживають назву S-Bahn, а ті що не вживають мають схожу на нашу проблему (наприклад Rýchlodráha у словенській, де термін ще більш суперечливий та включає трамвайні лінії, а у шведській вікі використовують і S-Bahn, і просто називають це по суті приміськими електричками). У поточному стані не можна називати статті міськими залізницями/електричками. Duppertip (обговорення) 09:12, 4 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Тут доречніше порівнювати з лондонським Overground, ніж з лондонським метрополітеном. Бо лондонський Overground є подібним терміном до S-Bahn, який важко перекласти (точніше його можна перекласти як надземка, але чи не буде це занадто просторічно і невпізнавано) й чи взагалі є доцільність для його перекладу. --Repakr (обговорення) 08:03, 3 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Мені подобаються аргументи Duppertip, вони значно ширше розкривають мої сумніви, тому я радше  Проти перейменування до з'ясування обставин. Тут або варто все перейменувати як S-Bahn (точний і впізнаваний термін, жодного ОД) або визначитись, як точно перекладається S-Bahn. Якщо це необов'язково електричка, то може "міська залізниця"? Але залишається в силі питання, чи це поняття може охоплювати передмістя. А може це буде "швидкісна залізниця" від Schnellbahn? Хоча як для залізниці, то С-бани відносно повільні… Отже, запитань дуже багато, потрібні якісні аргументи. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:05, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

А Вас не обходить, що слова S-Bahn немає в українській мові? І це, аж ніяк не підпадає під правило ВП:ЛАТ. --Sunnyabets (обговорення) 22:09, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти бо "електричка" тут здається некоректним, S-Bahn, це щось типу наземної частини метро у Києві, тож пропоную уніфікувати навпаки, всі статті в категорії S-Bahn, що мають назву "міська електричка" перейменувати на "Такийто S-Bahn"... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 12:02, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

У Києві це Київська кільцева електричка, а не те що ви думаєте. --Sunnyabets (обговорення) 12:37, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

а як вона може називатися електричка, якщо в законі України є лише термін «міська залізниця» та «міський електропоїзд»? УЛІФ ТА СУМ-20 мають позначення, що слово розмовне. --「Shiro D. Neko」^✉ 16:04, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Знову, питання не до мене, мабуть за назвою проекту. --Sunnyabets (обговорення) 07:31, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

У Києві це "Kyiv City Express" офіційно, а не "міська електричка". Тобто навіть в українських випадках назва "міська електричка" не є сталою... чи виключно міською. Київ-Васильків теж частина проєкту City Express, а це суто приміська електричка. Duppertip (обговорення) 08:19, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Українська назва відсутня, є тільки англійська? --Sunnyabets (обговорення) 21:18, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Так. Duppertip (обговорення) 07:51, 3 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За - Логічно. Додам у нас стаття Віденський метрополітен, а не Віденський U-Bahn. Інший варіант перейменувати всі німецькомовні транспортні системи відповідно в U-Bahn та S-Bahn. А то ми тут граємо, тут не граємо, а тут рибу завертаємо... --Sunnyabets (обговорення) 12:37, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Думаю, що U-Bahn та S-Bahn не рівнозначні, в німецькомовній статті U-Bahn так і написано або Metro, тожбо U-Bahn має чіткий відповідник в українській мові як Метро/Метрополітен, а S-Bahn не має, саме тому у нас є стаття S-Bahn і відповідні категорії... --Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 16:34, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

• На офіційному сайті MVG S-Bahn перекладається українською: Міська електричка або Міська залізниця. --Sunnyabets (обговорення) 06:48, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  через гуглпереклад? --「Shiro D. Neko」^✉ 07:04, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Питання не за адресою, взагалі гуглпереклад дає з німецької S-Бан. --Sunnyabets (обговорення) 07:17, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  там використовується JavaScript для перекладу вмісту, це легко шукається через пошук та запит translate --「Shiro D. Neko」^✉ 07:43, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти S-Bahn це не Міська електричка (сама стаття звісно теж чудо, просто вигадка по суті) чи міська залізниця. Це мабуть просто початково збережена калька з російського перекладу або ОД. Взагалі посилання на "Київську міську електричку" дещо дивні, бо вона називається "Kyiv City Express" - і для інших міст ці проєкти називаються "City Express". За відсутності назви та означення що таке "Міська Залізниця" чи "Міська електричка" я взагалі не розумію як така назва може вживатися в принципі. Чому S-Bahn це міська електричка коли немає взагалі визначення що таке "міська залізниця"? Що таке Берлінська """міська електричка""" та чому, наприклад, інші приміські електрички не є її частиною? Тут потрібно навпаки перейменувати статті в С-бани власне - або суттєво доповнити та означити що таке міська залізниця (що робити якщо це не електрифікований транспорт та чому він виключений поняттям "міська електричка" я, власне, не розумію, просто якийсь маразм). Duppertip (обговорення) 08:19, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

До речі, власне, і підтвердження маразму - Мюнхенський С-бан був міською залізницею раніше, бо електрифікацію завершили аж у 2014 (Dachau–Altomünster лінія була дизельною). Але чомусь С-бан називають виключно "міською електричкою" за замовченням. Що робити з системами що лише називають С-бан, але не є С-банами (наприклад частина Регіоналбану) я теж не бачу. На якій підставі та як відбувається категоризація С-банів чи то міські залізниці, чи то в міські електрички? От наприклад Мюнхенська міська електричка була перейменована учасником @Gzhegozh (правильно перейменована в контексті уточнення та уніфікації, претензій немає + учасник мабуть там був особисто) але там не було зазначення що електрифікація закінчилася лише в 2014 році і що до 2014 року Мюнхен мав не тільки електрички, але й дизелі ганяли. Через хибне означення С-банів могла б відбутися помилка; та й у вікі не було та немає статті що таке "міська залізниця" (окремо від "міської електрички"). Це дуже бентежить та неправильно, як можна вживати те що ніде нормально не означено? Це ж стосується і проєктів City Express в Україні. Duppertip (обговорення) 09:02, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Не отримав повідомлення, але побачив, що згадали мене. Я десь місяць тому уніфікував усі назви німецьких S-банів, перейменувавши як «міські електрички», бо більшість сторінок про них так називалися. Це рішення здалося мені правильним суто в контексті розчищення того гармидеру назв, який існував між цима статтями. Однак я погоджуюся з тим, що назви цих систем доречніше не перекладати, а так і назвиати — S-Bahn. S-бани справді не обмежені містами, а часто об'єднують агломерації та переймають ролі приміських сполучень. До того ж згадані дизельні поїзди також створюють невеличку плутанину. Тому тут я виступлю  Проти перейменування, але давайте за остаточним підсумком цього обговорення перейменуємо тоді й усі інші статті на S-бани. -- Gzhegozh _обг. 13:31, 14 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Наразі ніде не використовується назва з використанням крапки («Євробачення. Національний відбір»). Суспільне у соцмережах використовує здебільшого варіанти «Нацвідбір на Євробачення» або просто «Нацвідбір»[3][4], у розкладі Суспільне Культура ця подія підписана як «Національний відбір на Пісенний конкурс Євробачення»[5]. Інші новинні ресурси, не пов'язані з Суспільним, у заголовках вживають або «Нацвідбір на Євробачення» або «Нацвідбір», а у тексті іноді використовують «Національний відбір на Євробачення»[6][7][8]. Моя пропозиція полягає більше в прибиранні крапки, а не в пропонуванні конкретного варіанту. Тому я вказав 4 варіанти назви конкурсу, з яких мені найбільше подобається «Національний відбір на Євробачення», але моя думка може змінитися.--TheDustyy (обговорення) 19:31, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь бо в жодному посиланні в назві розділу немає пропонованої назви Національний відбір на Євробачення, а є Нацвідбір на Євробачення та така назва віддає "нацом", згоден з тим, що поточна назва з крапкою Євробачення. Національний відбір якась нестандартна, можна спробувати замінити крапку на двокрапку як Євробачення: Національний відбір або на тире Євробачення — Національний відбір... Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:43, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Національний відбір на Євробачення вживається у 5 і 6 посиланні, але як я вже писав, не принципово обрати конкретно цей варіант. Що крапка, що двокрапка, що тире не підходять, бо ці варіанти не є офіційною назвою конкурсу і не використовуються в авторитетних джерелах взагалі.--TheDustyy (обговорення) 09:41, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За перейменування, але як сказано вище потрібно обрати кращий та найвпізнаваніший варіант. Втім, я підтримую саме Національний відбір на Євробачення. Duppertip (обговорення) 17:14, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
•  За, однозначно. Поточна назва дуже дивна. Наче стаття не про регулярну (щорічну) подію, а про якийсь тематичний фільм. До того ж навіть не зроузміло, звідки взагалі вона взялася. Припускаю, що джерел, де Нацвідбір називають саме так, в приницпі немає. Щодо можливих варіантів, то основний - Національний відбір на Євробачення - мені здається найкращим. Та чи не має слово Євробачення бути в лапках? --Прусак (обговорення) 19:58, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Складно сказати про лапки, оскільки: Пісенний конкурс «Євробачення», але Пісенний конкурс Євробачення 2025 і Україна на пісенному конкурсі Євробачення. Суспільне у своїх матеріалах лапки не використовує. --TheDustyy (обговорення) 10:13, 8 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  У медіа, гадаю, однозначності щодо лапок і не буде. Там доволі часто знаками пунктуації заради простоти нехтують. Хоча тут ось лапки є: [9], [10]. І в багатьох сторонніх виданнях теж: [11], [12], [13]. Мені особисто варіант з лапками видається більш правильним. У ВУЕ й ЕСУ, наприклад, надають перевагу саме лапкам --Прусак (обговорення) 01:16, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Стаття отримала чинну назву за аргументами на Обговорення:Roadable aircraft, однак я пропоную все ж перекласти назву, бо це не власна назва. Також пропоную приєднати до цієї статті зміст Летюче авто, бо, наприклад, в тій же англійській вікі, на яку посилається перейменовувач, ці сторінки об'єднали, як достатньо близькі за змістом.--MonAx ^{(обговорення)} 17:44, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

• Очевидно, що це статті про одне й теж, в статті Roadable aircraft навіть написано, що створено шляхом перекладу російської статті "Летюче авто", тож статті об'єднать на базі назви "Летюче авто", мабуть цей запит треба перенести в розділ об'єднання статей... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 18:53, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

я ще бачу в ЗМІ термін Авто-літак та Аероавто, тож як варіант. --「Shiro D. Neko」^✉ 03:47, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

так як всупереч підсумку статтю було перейменовано @Роман Сизий: (та узагалі навіть не зазначено примітки, що Хепберн існує в джерелах). Не відбулося ніякого аналізу джерельної бази, а правопис 122 п.4 не дає однозначної відповіді, оскільки обидві назви наявні у наукових працях, давнішого період на Хепберн, а УЛІФ донині містить Хепберн, і відсутній Гепберн.--「Shiro D. Neko」^✉ 04:55, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти бо стаття створювалась у 2008 році як "Гепберн", тож згідно неофіційним мирним домовленностям для запобігання війнам ҐГХ бажано залишити первісний варіант, стаття вже декілька разів перейменовувалась туди-сюди, якщо формально підходити то в пошуку знаходиться ціла купа як на Одрі Хепберн так і на Одрі Гепберн, особисто мені миліше Хепберн, я не розумію чим завинила літера Х, вона така ж українська як і Г, та в кожного свої уподобання... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:43, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

  ці домовленості не скасовують консенсуси на ПС. Крім того, це стосується лише війн редагувань, а не запитів на ПС. Бо це ставить під сумнів обговорення як Вітні Г'юстон. Тож Ваш аргумент не відповідає реальності. --「Shiro D. Neko」^✉ 10:51, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За поглянув, виявляється ще давно коли був адміном ставив захист від перейменувань і не спрацювало зрештою такі перейменували. Ця боротьба із літерою Х трохи дивна та абсурдна і часом аж занадто переходить всі межі (джерела, правопис). --Jphwra (обговорення) 10:57, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти Поверхневий пошуковий запит видає перевагу Гепберн над Хепберн, особливо новіші статті. Відповідає чинному правопису. Згоден що найменування ще тоді не було правильним, але наразі назва виглядає виправданою і зараз в принципі більше відповідає реаліям. Єдиний сильний аргумент за Хепберн - це УЛІФ, але він не відображає сучасний стан застосування Гепберн взагалі та відповідно є застарілим. Я не вважаю що назву доцільно перейменовувати. Duppertip (обговорення) 14:29, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Також додам те що вже дві книги про Одрі українською вийшли саме з варіантом Гепберн: "Юбер де Живанші. Для Одрі, з любов’ю" (дитяча книга, переклад, ISBN 978-617-7395-66-8) та "Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна" (біографія, мемуари, ISBN 978-966-993-292-1), у той час як з Хепберн лише дві - "Одрі Хепберн" (дитяча, український переклад російської книги Наталії Павліщевої... можливо тої самої що пише псевдоісторичні вигадки про 10 тисяч років Русі та Арійську Гіперборею... ISBN 978-617-7453-37-5) та "Одрі Хепберн. Маленьким про великих" (дитяча, автор Веґара Марія Ісабель Санчес, переклад, ISBN 978-617-7535-50-7). З врахуванням того що єдина недитяча книга вживає Гепберн (а Хепберн вживається російським фріком), то мені здається що вибір очевидний на корист Гепберн. Duppertip (обговорення) 17:56, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Очевидне перейменування за аргументацією номінатора. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:54, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти Ніхто не сумнівається що англ. Halifax транскрибується як Галіфакс, а англ. Havana як Гавана, англ. Engelbert Humperdinck як Енгельберт Гампердінк, тому і англ. Audrey Hepburn треба писати як Одрі Гепберн. Транслітератор латиницею Гепберн дає Hepbern, натомість Хепберн дає Khepbern. Якщо ж хтось вважає інакше, то це тільки тому, що ЙОМУ так подобається. Чим менше винятків, тим Вікіпедія досконаліша (як і все інше). -- Роман Сизий (обговорення) 12:13, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  значить Вам не подобається правило ВП:МОВА п.1? --「Shiro D. Neko」^✉ 14:05, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Тому ви пропонуєте лише писати для жіночого прізвища Хепберн, а для інших Гепберн з цього Гепберн (значення) переліку? Бо словник дає лише жіноче прізвище. Про те що це прямо суперечить всім українським джерелам (включно біографії Одрі на українській) у цій та інших статтях я навіть не згадую. Duppertip (обговорення) 15:59, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  я пропоную проаналізувати вживаність Одрі Хепберн і про це написав у номінації… особливо коли вже були номінації на ПС. Тому зміна назви без обговорення вважається порушенням ВП:НДА. --「Shiro D. Neko」^✉ 16:11, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Власне, тренди гугл дають перевагу Гепберн. Не враховуючи те що вживається російська "хепберн" у пошуку що надає відносний паритет. Та й сама пошукова система пропонує Гепберн за замовчуванням. Власне, аргументи проти перейменування були, як і порушення процедури, але сьогодні немає вже підстав вживати "Хепберн" як основну назву. Тут роки на 4 зворотня зміна запізнилася, оскільки вжиток назви Гепберн вже надто стійкий; у обговоренні статті вжиток вказаний більше 10 років тому, ще до перегляду транслітерацій чи виходу літератури про Одрі українською. Duppertip (обговорення) 17:16, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Зайве уточнення--Sunnyabets (обговорення) 02:00, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

До обговорення запрошується пан Dmytro Tarnavsky як автор оскаржуваного перейменування. --Рассилон 09:42, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Вітаю! Традиційний перелік правителів Чехії наводиться в статті Правителі Чехії (43 мовні версії). Стаття Король Богемії (4 мовні версії, тільки 2 з яких європейські, а без української - взагалі 1) як просто повторення частини переліку, наведеного в статті Правителі Чехії не має великого сенсу (що підтверджується співвідношенням мовних версій цих статтей). Але текст самої статті формулювався (і зараз формулюється) як саме опис титулу, тож мені здалось, що подібне уточнення буде доречно, краще зоорієнтує читача і обгрунтує доцільність окремого існування цієї статті. Питання взагалі не принципове, якщо загальна думка за початкову версію назви статті, не заперечуватиму проти її повернення. З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 12:33, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Вітаю! Я мушу з вами не погодитися. По-перше у вікі назви мають бути максимально короткими. По-друге у випадку Богемії титул відповідав реальній владі. Як ви добре знаєте у титулах монархів було безліч випадків, коли вони мали титул, а реально не контролювали територію, можливо у такому випадку додавання (титул) мало би сенс, але не у випадку з Богемією. Як на мене це навпаки вводить в оману. --Sunnyabets (обговорення) 12:52, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Вітаю, шановний @Sunnyabets. Згодний з Вами, що титул "король Богемії" не був номінальним, здається, я цього ніде не заперечував. Я вказав, що перелік таких правителів наводиться в статті Правителі Чехії. І просто продублювати його частину в окремій статті "Король Богемії" звичайно можна, але великого сенсу немає (що підтверджується кількістю відповідних мовних версій). А оскільки в самій статті описується саме титул і його носії, а ніяк не владні королівські повноваження (про них немає жодного слова), і оскільки більшу частину історії Богемського королівства (700 років, з середини XIV до початку XX століття) переважна більшість правителів, що мали титул короля Богемії, одночасно були правителями значно більших політичних утворень в які входило Богемське королівство (імператорами Священної Римської імперії, Австрійської імперії тощо) і титул "король Богемії" був лише одним із довгої низки інших їх титулів, то назва статті "Король Богемії (титул)" більше відповідає змісту самої статті (принаймні, її поточному наповненню) і вказує, що це не просто дублювання частини статті Правителі Чехії, а щось інше.

Проте ще раз хочу підкреслити, що я вважаю це питання абсолютно не принциповим, і якщо інші користувачі вважають, що доповнення "(титул)" є зайвим уточненням і назва з таким доповненням не відповідає краще змісту статті, я не буду заперечувати проти пропозиції повернути назву до попереднього стану. --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 13:55, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Дякую за розуміння, маленьке доповнення сам по собі термін король це титул монарха за визначенням. Щодо правителів Чехії то це більш широке поняття ніж королі Богемії, в іншомовних вікіпедіях, там взагалі йде перелік до сучасних президентів. До речі ось дві майже однакові статті в укрвікі Імператор Священної Римської імперії та Список імператорів Священної Римської імперії--Sunnyabets (обговорення) 19:44, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Якщо назва "Король Богемії (титул)" з якихось причин принципово не підходить, я бачу два коректних шляхи виходу з ситуації. Якщо залишити статтю в поточному стані без змін - мабуть варто перейменувати її в "Список королів Богемії" (це б фактично відповідало її поточному змісту як списка і було б аналогічно назвам більшості інших подібних статей). Якщо наповнити її інформацією саме про зміст поняття "Король Богемії" (а не про титул, як зараз), а саме історію походження і зникнення таких правителів, порядок їх обрання/спадкування, обсяг повноважень, підлеглі території "королів Богемії", як це все змінювалось в часі протягом переходу Богемського королівства від одного сюзерена до іншого тощо, тоді так, така стаття могла б коректно називатись "Король Богемії" і жодних запитань не виникало б, оскільки назва відповідала б змісту. З повагою --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 20:22, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Я бачу у статті Король Франції Ви теж змінили перенаправлення. --Sunnyabets (обговорення) 21:32, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Трамп перейменував^[1]. Андрій ЯЧ (обговорення) 00:39, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

 За затока - то дискусійна тема, бо перебуває на терені двох держав. А гору слід швидко перейменувати — Це написав, але не підписав користувач XAPKIB 2025 (обговорення • внесок) 22:12, 31 січня 2025 (UTC).[відповісти]

Нову назву затоки, скоріше за все, будуть використовувати тільки в США, і це чисто для внутрішніх цілей. Та що її можна і не чіпати. Але створити перенаправлення і вказати на сторінці другу назву треба. --Андрій ЯЧ (обговорення) 21:08, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 За Власне, дійсно перейменував. Обидві назви вживані в джерелах. Обидві назви в принципі унікальні. Рішення, звісно, сумнівне, але воно є як є. Перенаправлення залишити та додати секцію про перейменування. Duppertip (обговорення) 17:09, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти, принаймі поки що. З одного боку так, це офіційне перейменування, з другого — ще не ясно, чи буде ця назва основною у вжитку навіть в американських джерелах, не кажучи про світ чи Україну --VoloDymyr 195 (обговорення) 10:06, 8 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Коментар Пропоную не лізти поперед батька в пекло та почекати, поки американці самі спершу перейменують англомовну статтю (якщо взагалі перейменують). Мені здається, їм має бути видніше. До речі, ось discussion --Прусак (обговорення) 01:43, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

За фактичним змістом статті.--Sunnyabets (обговорення) 09:01, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь Проти бо 781 рік це умовна дата перетворення Королівства Лангобардів на Королівство Італія в складі Франкської Імперії/Королівства, це фактично за 200 років до Священної Римської Імперії (фактично Східно-Франкської імперії, а по суті Німецької імперії), тож бо все складно та заплутано, в більшості мовних розділів є уточнення статті (Свящ.Рим.імп.) тож це стаття саме про період умовно 1000-1800 років, а до того то передісторія... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:45, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

  А вас не обходить, що більшість тексту статті саме про період від ліквідації Королівства Лангобардів до входження королівства до складу Свящ.Рим.імп. Просто стаття не про те, на відміну від іншомовних розділів, де назва відповідає змісту. Все ОК? --Sunnyabets (обговорення) 11:16, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

  Та не окей звісно, можна підтягувать назву статті за змістом, можна вміст статті під назву... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 15:30, 27 січня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти відома як складова Римської імперії. rex Langobardorum використовувалося аж до 10 століття, і достовірно невідомо, коли утворилося королівство Італія, у період анархії — Rex Italicorum. Rex Italiae з'явилося, коли Отто приєднав землі до HRE. --「Shiro D. Neko」^✉ 11:06, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

схоже я дещо зрозумів… ru:Италия (франкское королевство). Можливо це переклад з росвікі, а не англвікі, і в результаті ми маємо Франкенштейна. Статтю ж Італійське королівство (Священна Римська імперія) найкраще перекладати з іспанської. Тут же ми маємо статтю фактично про три держави, бо також є про Ломбардію. --「Shiro D. Neko」^✉ 01:27, 27 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Перейменувати на Італія (франкське королівство), та видалити зі статті все зайве. Або Італійське королівство (774—962) / Королівство Італія (774—962). --「Shiro D. Neko」^✉ 01:31, 27 січня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь вікіпедія не анархія і не місце для експериментів, а історія тим більше, я вже писав в описі до редагування своєї правки повторюватись не буду не папуга. ПС. глянув на італійську версію вона дісно різниться від решти, бо ми передерли я так розумію з енвікі статтю. Коротше тут треба СПЕЦ у нас їх небагато. --Jphwra (обговорення) 11:15, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За. Як на мене, це доволі очевидний випадок, оскільки номінатор навів чіткі аргументи на користь того, що назва не відповідає вмісту. Якщо хто-небудь забажає розділити статтю та виокремити ту частину, що з 781 до Священної Римської імперії, то перейменує статтю відповідно до іншого вмісту. Але значно простіше забезпечити просто коректну назву для наявного вмісту. -- RajatonRakkaus^⇅ 14:27, 27 січня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За. Згодний з пропозицією частково. Повністю згодний, що поточний зміст статті не відповідає її назві, оскільки містить про Італійське королівство в складі Священної Римської імперії рівно один абзац у вигляді післямови (не враховуючи анотації). Цю статтю (знову ж таки в її поточному стані) невірно назвали і невірно прив'язали. Поточний зміст цієї статті +/- відповідає змісту "доброї" статті Reino de Italia (774-962) та її 12 мовним копіям. Серед цих мовних версій переважає варіант назви "Італійське королівство (774-962)" (6 версій, зокрема польська, чеська, угорська і білоруська, таку ж назву має "добра" іспанська стаття). Ще декілька версій використовують варіанти "Італійське королівство" (середньовічне) і як завжди особлива російська версія - (франкське королівство). В той же час перейменувати статтю так, як пропонує шановний ініціатор також вважаю недоцільним, оскільки, як він сам справедливо вказав, історія, описана в статті, власно закінчується переходом Італійського королівства в склад священної Римської імперії (962 рік) і запропонована назва Італійське королівство (781-1806) так само мало відповідає змісту, як і Італійське королівство (Священна Римська імперія).

У звязку із вищенаведеним, пропоную:

1. перейменувати статтю Італійське королівство (Священна Римська імперія) в Італійське королівство (774-962);
2. після перейменування відв'язати цю статтю від поточної статті Kingdom of Italy (Holy Roman Empire) і прив'язати до статті Reino de Italia (774-962);
3. видалити перепосилання Італійське королівство (Священна Римська імперія), яке залишиться після перейменування цієї статті і звільнити шлях для написання нової статті з такою назвою, яка б по своєму змісту відповідала цій назві (готовий взятись за цю роботу) і яку можна буде коректно прив'язати до статті Kingdom of Italy (Holy Roman Empire). З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 19:44, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Дякую за коментар, в ідеалі це найкращий варіант, але є два нюанси:

1. Багато західних істориків виводять початок СРІ з 800 року, тому мабуть і виникла ця плутанина. У нас теж список імператорів СРІ починається з Карла Великого.
2. Писати статтю про Італійське королівство у період СРІ 962 — 1801, невдячна справа. Як ви знаєте, королівство де-факто не існувало, а після 1648 Тридцятилітньої війни перестало існувати навіть на папері. Насправді ця фата моргана королівства, була лише як ідея з одного боку для прихильників Рісорджименто, а з іншого як виправдання для Габсбургів їх втручанням в італійські справи. Це на відміну, наприклад, від Богемського королівства, яке існувало і де-факто і де-юре, навіть коли король сидів у Відні, а не в Празі. Королівство Італія існувало лише у титулах імператорів СРІ і то не всіх.

У цілому, якщо ви готові взятися за цю роботу, звісно заперечень немає, наснаги! --Sunnyabets (обговорення) 20:33, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную перейменувати Вонйон на Воньон, щоб розрізняти написання йотованої голосної після ㄴ і ㅇ. За Концевичем фактично розрізнення відбувається через апостроф для голосних, що йдуть після ㅇ. У випадку з «йо» у нас вже є можливість розрізняти голосні без використання апострофа, міняючи й на ь. Тобто 원영 (Воньон) і 웡영 (Вонйон). Серед авторитетних джерел є стаття у Vogue: «Як естетика K-pop впливає на сучасну моду. Vogue Ukraine. 23 червня 2023. Процитовано 3 березня 2024.» --Repakr (обговорення) 11:28, 25 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Чому не Чан Воньйон, аналогічно до медальйон, бульйон, каньйон, Реюньйон, шампіньйон? Чи суть у тому, що ім'я цієї особи слід промовляти без йотування? --Рассилон 10:01, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Загалом, так. Приголосна пом'якшується і йотація зникає: можна прослухати вимову, натиснувши на «All». Тому я розглядав поведінку «йо» як би «я» поводилася в цій ситуації. Крім того, щодо АД, то я поки знайшов лише два джерела, в одному вказано Чан Воньон (Vogue, вище його вказував), а в іншому — Чан Вон Йон (ТСН) --Repakr (обговорення) 12:27, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Не впевнений, що йотування в цьому випадку зникає, та й зрештою 영 це саме "йон". Але якщо є така практика, то нехай, в мене нема заперечень. --MonAx ^{(обговорення)} 19:08, 30 січня 2025 (UTC)[відповісти]

 За джерелом, хоча зазначено, що «Дифтонги ㅕ та ㅛ передаються українською як ьо, якщо стоять після приголосного, за винятком приголосного ㅇ»; зазначений приголосний у її імені є (кор. 원영) (в другій частині). Також незрозуміло чому в росвікі, де використовується Концевич, написано саме Вонён. Але сподіваюся, в майбутньому з'явиться більше українських АД на цю тему. До речі, @Repakr, чи все у статті система Концевича розписано правильно? --Cherry Blossom (обговорення) 19:09, 30 січня 2025 (UTC)[відповісти]

@Cherry Blossom Angel Те, що стосувалося російської мови, то наче правильним було принаймні збігалося з тим, що написано в російській статті. Саме роботу я не читав і не факт, що вона є вільному доступу в інтернеті. Наприклад, книга про систему Холодовича відсутня є лише на платних російських ресурсах або в російських бібліотеках, тому і про систему цю я нічого не написав. Щодо української передачі, то тут проблема в тому, що я не бачив, щоб була якась книжка чи наукова стаття, яка б описувала як її використовувати цю систему в українській мові. Можливо, десь всередині Сходознавчої кафедри КНУ, КНЛУ або в інституті сходознавство є такий документ, який не доступний на загал, або просто існує якась усна домовленість про те, як відображати Концевича в українській мові, що і була відображена в статті. --Repakr (обговорення) 09:41, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Власне, під час питання про видалення статті виявилося що річка має іншу назву. Згідно переліку річок Черкаської області (та інші офіційні державні документи) і місцевих краєзнавців ми бачимо назву Ховківка для цієї річки. Водночас, назва Холківка широко вживається у картографії та також місцевою громадою (наприклад, торги про облаштування ставу котрим кілька років). У минуло зафіксовано що селище мало назву Холковка де це згадують ревізькі казки ще у старих реєстрах. Можливо це пов'язано. Duppertip (обговорення) 08:19, 21 січня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Проти бо посилання вище в мене не відкривається, простий пошук в гуглі на "річка Ховківка" нічого не знайшов за межами вікіпедії, натомість на назву " річка Холківка" знайшло дисертацію Проценка І.А. під егідою МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ і там вказано "річка Холківка", таке собі джерело та хоч щось, так бачу стаття висить на вилученні від 13 січна 2025, тож мабуть краще спочатку визначитись чи буде ця стаття існувати, а потім вже перейменувати чи не перейменовувати... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:47, 23 січня 2025 (UTC)[відповісти]

А це питання що стосується вікі все одно - є елемент вікіданих та гугл граф. Картографія. А тут виявляється є різниця та навіть можливо без статті буде плутанина та проблема. Тобто це питання того що є дійсною назвою. І ні, Міністерство в планах управління басейном Південного Бугу в 2025-2030 називає річку як "Ховківка". Регіональний державний офіс водних ресурсів називає її як Ховківка (вибачте, я виправив посилання на перелік річок Черкаської області). І так, інші також згадують "Холківку" замість "Ховківки" - і є офіційні випадки застосування обох назв, з картографічними ресурсами що вживають Холківка (це точно стара назва, можливо зросійщена, можливо ні, як з селом що колись теж було Холківка). Тому бажано встановити яка назва є правильною. Duppertip (обговорення) 08:32, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

@Добродій Чумацький Шлях у будь-якому з варіантів підсумку сторінка залишиться або як стаття або як перенаправлення. Тож сенс є. --「Shiro D. Neko」^✉ 08:38, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Не маю нічого проти ні Ховківки, ні Холківки, виходячи з логіки Волк=Вовк, то Ховківка це основна назва, а Холківка застарілоальтернативна, якщо є оф.джерела на обидві то обираємо новіше, щось типу Баришполь=Бориспіль... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 08:51, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Тут проблема в тому що джерел мало. Або точніше що ці джерела доволі езотеричні. Потрібно їх шукати. Сама річка то вже таке, бонус приємненький, але треба подивитися що там дійсно є навіть для простої примітки. Duppertip (обговорення) 17:11, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Стаття не про слово "Львів", а про назви міста Львова. З чинною назвою вона мала б обмежуватись лише словом "Львів", яка не стосується "Лемберга" та "Леополіса", натомість стосується кількох не згаданих у статті сіл.

Натомість запропонована назва відображатиме вміст статті точніше та буде відповідати аналогам, як Назви Кропивницького. Відповідно, треба змінити й перший абзац преамбули, який суто словниковий.-- RajatonRakkaus^⇅ 15:01, 19 січня 2025 (UTC)[відповісти]

 За Очевидно це кращий варіант. Така ж схематика є і в англійській вікі (Names of Kyiv наприклад, також є окремі статті про нікнейми). Duppertip (обговорення) 12:54, 21 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Погоджуюсь з наведеним аргументом. --Rys Rice (обговорення) 22:36, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Є три статті MBC драма (премія), KBS драма (премія), SBS драма (премія), які мають назву «XXX драма (премія)». Однак, мені здається, що українською правильніше буде конструкція «Драма XXX», де XXX є назвою каналу. Як альтернативу можу запропонувати назву «Акторська премія XXX», бо поточна назва є перекладом з англійської мови, де «XXX Drama Awards», у той час в оригіналі корейською буде «XXX 연기대상», що перекладається як «Премія XXX за акторську гру». --Repakr (обговорення) 09:01, 4 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Мені здається, що й запропонована назва не зовсім правильна. XXX Drama Awards це дослівно «Премія XXX за драму». «Премія XXX за акторську гру» виглядає значно краще. -- RajatonRakkaus^⇅ 15:57, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Можна перейменувати й на «Премія XXX за акторську гру», у такому разі назва буде ближче до оригіналу. --Repakr (обговорення) 17:16, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Доброго вечора, стаття Персіваль Ловелл у 2017 році без обговорення була перейменована на Персіваль Лоуелл з посиланням на правопис, в чинному правописі 2019 параграф §133 каже, що дифтонг [ou], треба передавати оу, параграф §124 каже передавати w як "в", можна крутити і так і сяк, поточна назва статті неузгоджується з іншою статтею Ловеллівська обсерваторія, у мовній консультації Кнайпи користувач Τǿλίκ 002 люб'язно надав таку інформацію за що йому подяка:

• :УРЕ Містить «Ловелл (Лоуелл; Lowell) Персіваль» і «Ловелл (Lovell) Джеймс», УЛЕ — «Лоуелл (Lowell) Роберт Трейл Спенс», УСЕ — «Ловелл (Lowell) Роберт», ВУЕ —«Ловелл, Джеймс Артур», «Ловелл, Джеймс Расселл». Тобто варіант з «в» зустрічається частіше і у сучасних, і в старіших джерелах.

Тож пропоную повернути назву Персіваль Ловелл, хто що думає з цього приводу, прошу висловлюватись... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 15:43, 22 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За. Підтримую аргументи номінатора ;) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:46, 23 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
• Про всяк випадок продублюю коментар з мовної кнайпи: "У правописі в принципі все чітко написано: звук [ou] передаємо як оу, а звук [w] - як в. Якщо вірити англ. статті, то в нашому випадку маємо саме звук [ou]. Плюс у тому ж правописі є доволі схожий приклад - Пáуелл". Ситуація загалом подібна до статті Девід Боуї, яку теж часто перейменовують туди-сюди --Прусак (обговорення) 09:13, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Фактично псевдонім, як і у випадку Лесі Українки, Олени Пчілки і т.д. Arxivist (обговорення) 12:25, 5 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  За Проти, бо її мати теж Христина Алчевська, може бути плутанина, тож краще розрізняти ПіБ-ом... — Master Tom Bombadil (обговорення) 20:29, 6 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Трьох Тарасів Григоровичів Шевченків же розділили. А тут чому ні? Є ж правила про псевдоніми. --Arxivist (обговорення) 20:36, 6 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Та і джерел прижиттєвих та післяжиттєвих більше. --Arxivist (обговорення) 20:39, 6 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Ви праві, джерел на Христю Алчевську дійсно неміряно... — Master Tom Bombadil (обговорення) 20:49, 6 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  За. Myrczyk (обговорення) 20:33, 8 листопада 2024 (UTC)[відповісти]
•  Проти. У Лесі прізвище не було Українка, у Олени не було прізвище Пчілка. Абсолютно інший випадок.--Юе-Артеміш (обговорення) 18:29, 10 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Доведіть, що це не псевдонім, адже її хрестили як Христина. Натомість Христя Алчевська свідомо відкоригувала своє ім'я, щоб не асоціюватись з матір'ю. У джерелах про матір Христину так і уточнюється, що це саме вона через ім'я. А Христю та Христину Алчевських розрізняють за цим сполученням літературознавці у більшості випадків. --Arxivist (обговорення) 19:39, 10 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Ситуація схожа на Марічка Падалко і Вікіпедія:Перейменування статей/Каменських Анастасія Олексіївна → Настя Каменських: особа відома саме під ласкаво-зменшувальним варіантом свого повного імені, і це теж вважається псевдонімом. Тому  За перейменування--Unikalinho (обговорення) 09:11, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  За За аргументами вище. Duppertip (обговорення) 13:34, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти Це не псевдонім, це скорочення. Оскільки Христин Алчевських кілька, навпаки буде плутанина, коли одна буде з по батькові, а інша без (особливо для тих, хто не знає, що їх дві).--Анатолій (обг.) 11:05, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Якраз навпаки не буде плутанини. Оскільки одна з ПІБ. А інша без, бо так завжди підписувалась. --Arxivist (обговорення) 14:41, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За. --Bicolino34 (обговорення) 14:46, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Нинішня назва ненейтральна та погана для розуміння точного предмету статті. Може створитися почуття, що ОУН та УПА це якісь середньвічні лицарські ордени. Також ця назва була обрана без обговорення та пояснення причин. --Ze'ev Red (обговорення) 19:48, 2 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  За перейменування як таке, оскільки назва дійсно погана для розуміння: по-перше, вона не зазначає те, що стаття є списком, а по-друге, слово «лицар» не є широко вживаним щодо нагород і може створити неправильне уявлення для читача. Проти запропонованої назви, позаяк ідеться про нагороди, а не про які-небудь звичайні хрести. Можливо, можна назвати «Список нагороджених орденами УПА» або «Список лицарів нагород УПА» чи щось таке. @Долинський, можливо, ви знаєте, який варіант буде коректним? P.S. До номінатора: прошу наближатись до тем, за які ви отримували блокування та ПО настільки обережно, наскільки це тільки можливо. Щодо цієї номінації не маю негативних висновків, але в іншому ви знову ходите по надзвичайно тонкому льоду й нариваєтесь на блокування. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:57, 2 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Давно звернув увагу на Ваші виклики до певних тем окремих користувачів. Можете пояснити причину таких дій? --J. (обговорення) 21:11, 2 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Звісно, це не секрет. Я багато в чому не маю достатньої компетентності й кличу тих дописувачів, до яких маю довіру щодо конкретних питань. Я знаю, що Долинський має величезний досвід у тематиці УПА, а тому припускаю, що 1) йому це може бути цікаво, та 2) він може надати слушну думку. Це стосується багатьох тем і багатьох користувачів. Я не приховую, кого та для чого пінґую, але якщо ви маєте претензії, то прошу висловлювати їх прямо. -- RajatonRakkaus^⇅ 21:20, 2 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Тобто думка решти користувачів, крім обраних, неважлива. Якщо Ви не маєте в чомусь достатньо компетенції, то це варто оминати, прийдуть иньші вікіпедист й розберуться.--J. (обговорення) 07:47, 4 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  По-перше, немає ніяких обраних. Є користувачі, щодо компетенції в деякій темі я впевнений. Це не означає, що до інших я не дослухаюсь. І я по можливості та за потреби стараюсь їх запрошувати до обговорень, коли не впевнений, що вони його помітять (або коли потрібне швидке рішення). По-друге, про усунення від обговорення — я так і роблю, коли мені нецікаво та/або немає чого сказати. Тут у мене були міркування, але для серйознішої оцінки я покликав фахівця. Не бачу ніякої проблеми. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:36, 4 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

• Насправді ж АД на "лицарів" у стосунку до ОУН і УПА сила-силенна. Асоціації ж із середньовіччям виникають лише в неознайомлених з темою.--J. (обговорення) 21:09, 2 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Але чи коректно казати «лицар УПА», а не «лицар ордена/нагороди УПА»? Ми ж не кажемо «кавалер країни», ми кажемо «кавалер ордена». -- RajatonRakkaus^⇅ 21:24, 2 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Коректно, але ж для Вас моя думка неважлива.--J. (обговорення) 07:47, 4 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Не знаю, з чого ви так вирішили. Я не раз дослухався до вашої думки. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:28, 4 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  ВП:ПДН. Те, що Раятон покликав дописувача-знавця теми до дискусії не означає, що він зневажає думку всіх інших. Крім того, в цьому конкретному випадку Долинський ще й перейменовував статтю раніше на нинішню назву, тож його думка тут тим більше доречна. --MonAx ^{(обговорення)} 11:20, 9 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

• Ініціатор перейменування одразу ж навів мою дію у 2020 році з повернення початкової назви, назвавши це без обговорення та пояснення причини. Насправді, сучасну назву дав користувач @Pidpilnyk: ще в 2017 році. Він є фаховим істориком із цієї тематики, автором монографій та книг, одним із ініціаторів виготовлення нагород та передачі їх родичам загиблих Героїв чи в громади, звідки вони походять. (У цьому випадку я просто взяв за основу думку фахівця). Я боюсь, що у цьому конкретному випадку знайдеться достатньо аргументів для кількох варіантів : 1) «Лицарі ОУН та УПА» досить часто зустрічаються в сучасній літературі і загалом зрозуміло, що йдеться про нагороджених осіб; 2) Лицарі конкретних нагород -також коректна назва, як у категоріях : Лицарі Бронзового Хреста Заслуги; 3) «Список нагороджених орденами УПА» або «Список лицарів нагород УПА» також коректні назви, що передають суть статті. Погоджуюсь також, що назва «Список нагороджених хрестами УПА» не підкреслює статус хреста як нагороди. Особисто я, все ж таки, залишив би назву без змін, оскільки тут зібрано «Лицарів» (тобто, орденоносців, кавалерів) усіх орденів УПА. Однак, не виступатиму проти коректної назви із вже перерахованих чи іншої. --Долинський (обговорення) 11:19, 3 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Шпновні Колеги! Щиро дякую за обговорення назви статті, це ніколи не завадить, однак я створюючи її виходив з міркувань автентичності історії ОУн та УПА, а власне в лавах повстанців нагороджених осіб називали Лицарями, тому й стаття має назву "Лицарі ОУН та УПА". Якщо це можливо, то просив би залишити цю назву, тим паче, що відповідно до неї дійсно реалізовується загальноукраїнський проект із вручення нагород нащадкам цих Лицарів, і на сьогоднішній день вже передано родичам та в музеї понад 300 хрестів різних номінацій. З повагою, Pidpilnyk --Pidpilnyk (обговорення) 12:26, 3 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  За Підтримую вище висловлені аргументи перейменування. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 21:26, 7 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

 За варіанти, що починаються на «Список …», бо це список нагороджених, а не звичайна оглядова стаття. --MonAx ^{(обговорення)} 11:15, 9 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Друзі! Прошу звернути увагу на те, що зовсім не список а ціла база даних власне Лицарів, а не пунктів у списку... --Pidpilnyk (обговорення) 18:24, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Нагороджені хрестами? Така назва швидше викличе страх, а не розуміння теми. — Це написав, але не підписав користувач Варений рис (обговорення • внесок) 00:01, 18 листопада 2024.

за перекладом видавництва Видавництво (978-966-97574-0-1)--『Shiro Neko』^Обг. 10:13, 7 вересня 2024 (UTC)[відповісти]

зазначу, що така передача найімовірніше від Мінекономіки та їхньої Транслітерації географічних та власних назв --『Shiro Neko』^Обг. 16:26, 28 вересня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Голосні, яким на письмі відповідають букви й буквосполучення ö, ø, ое, eu, у німецькій, данській, іспанській, норвезькій, турецькій, французькій, шведській та деяких інших мовах, і фонетично подібні до них голосні передаємо українською буквою е. Український правопис, § 132.

Хьоґлунд — знущання з української фонетики. Myrczyk (обговорення) 14:23, 21 вересня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти йокання - русизм. Правопис вимагає передачу через Е.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:14, 23 вересня 2024 (UTC)[відповісти]

 За Які джерела окрім вікіпедії вживають «Геглунд»? Хьоґлунд за джерелами, книжковий арсенал, збруч, читомо. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:21, 26 вересня 2024 (UTC)[відповісти]

Грамотно писали тут: видавництво Старого Лева, Читай.ua, ТекстOver. І це тільки про Анну Геґлунд.

Щодо наведеного вами на scholar, 2 з 3-х результатів містять Хьоґлунд як ілюстрацію сучасних проблем перекладу. Zbruč відомі тим, що пропонують читачам широкий асортимент правописних вивертів, а Читомо вживали Геґлунд на старій версії сайту. Ще знайшов вимову прізвища на forvo як аргумент, чому додержуватися норми розумно. Myrczyk (обговорення) 18:42, 17 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Ви навели приклади «Геґлунд», але такий варіант не пропонують для перейменування. Чи вживає хтось «Геглунд»? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 06:42, 18 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Ви наплутали. До перейменування пропонують Хьоґлунд і я пояснив, чому цього не буде. Myrczyk (обговорення) 12:50, 18 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

«пояснив, чому цього не буде» — що натомість буде чи має бути? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:53, 18 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Мабуть, залишимо як є, або додамо ґефікацію, як запропонував @Unikalinho. Не знаю, обговорення покаже. Myrczyk (обговорення) 14:44, 18 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Зрозуміло. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:59, 18 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

 За. На жаль, авторитетні джерела дійсно познущались з правил передачі. Але якщо в АД її переважно називають так, то й нам слід. -- RajatonRakkaus^⇅ 15:45, 28 вересня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти Правопис --Jphwra (обговорення) 15:48, 28 вересня 2024 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь Найбільш відповідним правопису варіантом було б Геґлунд, з огляду на те, що спочатку йде h, а потім g, і варто було б це розрізняти. З точки зору вимови, ö, ø, ое, eu є ближчими до -ьо, ніж до -е. Однак якщо в джерелах усталене є Хьоґлунд, то й нам слід так. Щодо знущання з фонетики, то, як на мене, таким є варіант з двома "Г", з усе тої ж причини: в оригіналі це два різних звуки, які є наявними й у нашій мові, тож нема підстав передавати їх однією й тією ж буквою--Unikalinho (обговорення) 13:29, 10 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

«З точки зору вимови, ö, ø, ое, eu є ближчими до -ьо, ніж до -е» — якої саме вимови? Для фонематичного слуху українців це неможливо. Я навів посилання на forvo вище. Там однозначно варіація /е/. Myrczyk (обговорення) 21:00, 17 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Це звук ø за МФА. Його немає в українській мові, тому беремо той, до якого він найближчий. "Там однозначно варіація /е/" -- Ваша особиста думка, причому, як здається, базована якраз на відсутності звука ø в українській мові. Я, на відміну від Вас, не кажу, що це однозначно -ьо, ну але й не треба говорити, що це "е", бо це не ɛ, а ø. До речі, в німецькій мові буква, що його позначає, називається "о-умляут" (дослівно "о зі зміненим звучанням"). Не "е-умляут", а "о-умляут". Що й доводить, що якщо вже брати за аксіому слово "варіація", то цей звук тоді хіба що варіація "о", але не "е". Хоча насправді це не варіація, а самостійний звук, ну а далі я вже повторюватись не буду, див. вище. "якої саме вимови?" -- Ну оригінальної, звісно. Або максимально наближеної до оригінальної, оскільки ідентичного звука в укр. мові немає--Unikalinho (обговорення) 15:48, 18 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Здається, я недостатньо докладно пояснив, що йдеться про адаптацію слова до української фонематичної системи. У нас є обмежений набір фонем і до однієї з них (а саме /е/) звук ø є найближчим. Це не моя якась вигадка. Це база, підкріплена правописом і звучанням цього слова для українського вуха. Myrczyk (обговорення) 16:05, 18 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Про українське вухо не треба. Правильніше казати "до мого вуха", а не розписуватися за всіх. Бо я такий же українець, і для мого вуха там далеко не "е"--Unikalinho (обговорення) 11:59, 19 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Переслуховував багато разів, намагаючись почути ё. Вийшло з разу 10-го. Можливо, це пов'язано з тим, що російську, яку ми всі знаємо, менше чути останнім часом. З наукової точки зору, так і має бути. Моє вухо втратило цю опцію. Щодо вас, глянув вашу сторінку. Зважаючи на вашу полілінгвальність, ви матимете цю опцію в будь-якому разі. Але якщо все буде добре, більшість українців не знатимуть німецьку, розумієте? Myrczyk (обговорення) 15:40, 19 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

От якби ми не порівнювали свою мову з російською, а просто розвивали би її не зважаючи ні на кого, може було б більше пуття. А так постійно озираємося на російську, намагаємося зробити "наперекір москалям", і виходить взагалі щось незрозуміле. От і зараз. При чому тут взагалі російське ё, якщо ми маємо такі слова як льон, льох, це лише два слова, які я згадав миттєво (трохи подумав, пригадалося ще "тьохкати", "трьох"). Ну а далі див. вище. Я не кажу, що ø = ьо, я кажу, що воно ближче до -ьо, ніж до -е, якщо абстрагуватися від російської і її "ё". Біда в тому, що мало хто спроможний отак абстрагуватися--Unikalinho (обговорення) 17:34, 26 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Облиште, я лише знову намагався пояснити за допомогою очікувано зрозумілого прикладу. Я свідомий того, що деякі користувачі стикаються з перешкодами в розумінні такого способу пояснення. На щастя, це не моя проблема.

Ви згадали тьохкати і трьох. Гарна робота, чи не могли б ви навести парочку прикладів з ьо після будь-якого приголосного, крім десяти м'яких? Щоб не звертатися до інших мов. Сподіваюсь, ви відповісте на запитання по суті, бо дальше нерозуміння елементарних речей буде важко допасувати до добрих намірів. Myrczyk (обговорення) 15:05, 27 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

• Не перейменовано. Відповідно до ВП:МОВА найбільш авторитетним джерелом для Вікіпедії є правопис, як показано в обговоренні, за чинним правописом "Голосні, яким на письмі відповідають букви й буквосполучення ö, ø, ое, eu, у німецькій, данській, іспанській, норвезькій, турецькій, французькій, шведській та деяких інших мовах, і фонетично подібні до них голосні передаємо українською буквою е" (зрештою, як і за будь-яким попереднім правописом). Переклади книг, як зауважувалось у багатьох попередніх підсумках, не можуть бути АД, якщо вони грубо суперечать правопису. Ми розглядаємо такі джерела як АД коли за правописом можлива варіативність. --yakudza 17:54, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

  @Yakudza у правилі немає нічого «найбільш авторитетним джерелом для Вікіпедії є правопис», а у правилі написано «бажано». За яким пунктом ВП:МОВА підсумок? --「Shiro D. Neko」^✉ 03:52, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  У правилі написано "бажано" дотримуватись і далі йде досить детальне пояснення, що вас ніхто не буде карати, якщо ви щось напишете по незнанню невідповідне правопису. І що врешті-решт інші користувачі виправлять відповідно до правопису. Писати це прізвище через ьо - це груба орфографічна помилка, яка вже десятки разів обговорювалась на різних сторінках Вікіпедії, зокрема щодо статті Кельн та ін. Хоча така помилка через вплив російської мови дуже поширена у різних джерелах з низьким рівнем дотримання правопису (тобто у значній кількості україномовних джерел). Щодо написання Х/Г, то це питання дійсно дискусійне, бо правопис передбачає можливість передачі [h] обома способами. Але, передача через Х за новим правописом застосовується для слів з усталеним написанням хокей, Х'юстон, хобі, для інших перевага надається Г. --yakudza 00:37, 3 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  @Yakudza я хіба це питав? І за правописом буде Геґлунд, якщо вже обирається фонетична передача, то їй слідувати постійно. Але у Вашому підсумку мало конкретики, навіть пар. правопису не написаний. Це не простий запит, і я хотів би щоби він мав конкретику, як це раніше робив Флавіус. Але схоже… це вже минуле. --「Shiro D. Neko」^✉ 04:54, 3 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Параграф правопису написано в аргументації Myrczyk, тому я не став повторюватись. Можливо я написав недостатньо детальний пісдсумок, але тут трохи інший випадок. Наприклад, слово «проект» набагато частіше вживане у джерелах ніж «проєкт», але стаття називається проєкт, бо після 5-річного перехідного періоду це єдиноправильна правописна норма. Так само і тут, правопис не передбачає варіацій у передачі ö, ø та їм подібних. Що стосується фонетичної передачі, то це не зовсім так, бо при практичній тракскрипції використовується фонематична передача, тобто фонеми однієї мови передаються фонемами іншої за певними правилами. Деякі із цих правил є у правописі, деякі у спеціальній перекладознавській літературі. За цими правилами [h] може передаватись як х і г, [g] як г і ґ. Варіанти Хеглунд, Геглунд, Хеґлунд і Геґлунд не суперечать правопису. Höglund - відоме шведське прізвище, якщо зробити пошук у гугл-книгах, то скоріше варіант Хеглунд матиме перевагу але сама кількість згадок настільки незначна, що не можна казати, що це усталене написання. Передача з ґ, Геґлунд, теж не має якоїсь переваги над Геглунд, але якщо є бажання, можна це обговорити додатково. --yakudza 16:29, 4 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  але в одному слові не може передаватися одна буква за одним способом, а інша за іншим. --「Shiro D. Neko」^✉ 16:35, 4 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Тут нема різних способів, є чотири варіанти, які допустимі правописом. Якщо обирати той, що найближчий до оригінального звучання, то я обрав би Хеґлунд, але правопис надає перевагу х лише для усталених варіантів. Щодо ґ, то у правописі сказано, що Звук [g] ... звичайно передаємо буквою г і далі "У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ", тобто ґ, скоріше, факультативно вводиться. Для Вікіпедії така варіативність дуже велика проблема, бо якщо з г/х ще декларовано хоч якийсь принцип: в усталених варіантах х, в інших - г, то тут лише "допускається двома способами". Тому нам теж доводиться кожного разу визначати чи є перевага у джерелах якогось варіанту, або просто як зараз дотримуватись негласного мораторію на перейменування "авторських" варіантів. --yakudza 17:00, 4 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  у правописі так і написано факультативно? Тут очевидно, де адаптація, а де імітація звуків. Г — ми імітуємо, а не адаптуємо. --「Shiro D. Neko」^✉ 17:15, 4 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Погоджуюся з реплікою вище. До чого правопис, якщо перевага в джерелах однозначна. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:34, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』^Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [14].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

"Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

@Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus^⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

за джерелами більше відомий як Андрій Мандрика: від родословникъ до ЕІУ, у Козацькій еліті згадується як Андрій Леонтійович. Повне ПІБ було зазначено ніде не знайдено мною.--『Shiro Neko』^Обг. 09:22, 11 червня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти. Якщо по батькові відоме, не бачу причин не вижити ПІБ.--Юе-Артеміш (обговорення) 20:27, 12 червня 2024 (UTC)[відповісти]
•  Утримуюсь. Відомо ще щонайменше два Андрія Мандрики: прадід Андрія Леонтійовича і полковник Андрій Якович Мандрика, учасник франко-російської війни 1812 року (див. Малороссійскій родословникъ).--SaltVisor (обговорення) 09:39, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  Не дуже вдало сформульовано запит, тому тільки щойно зрозумів суть, перепрошую. Shiro Neko, Ви маєте сумнів, що по батькові цього Андрія Мандрики - Леонтійович? Бо цьому немає підтвердження в жодному з українських джерел? Згоден, це прикро, з джерел в наявності лише Привалов зі своїм "Род Мандрики. Генеалогия". --SaltVisor (обговорення) 16:44, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  @SaltVisor найчастіше осіб козацького період іменують за ІП, і більшість статей про реєстрових козаків саме в ІП. Я не знайшов якоїсь переваги ПІБ для цієї особи, тому на мою думку варто записати його уніфіковано до інших --『Shiro Neko』^Обг. 16:57, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  Я при створенні орієнтувався на статті про його сучасників Глобу Лазаря Остаповича та Коржа Микиту Леонтійовича. Але взагалі найменування не принципове, аби згодом у читача не виникало плутанини з іншими Андріями того ж роду. Вирішив утриматись. До речі, якраз Глобу та Коржа ні з ким не переплутаєш, тому є сенс іменувати їх за ІП. --SaltVisor (обговорення) 17:07, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти Маємо чинне правило ВП:ІС-П, воно каже, що українців (або, дослівно, осіб з України) іменуємо ПІБ (енциклопедичним порядком). Щодо "за джерелами більш відомий...", то те саме можна сказати про всіх відомих українців -- від Тараса Шевченка до Володимира Зеленського (чи часто в джерелах фігурує "Борисович" щодо Єрмака, або "Федорович" щодо Залужного, або "Михайлівна" щодо Яніни Соколової тощо?), тому це не аргумент, щоб це правило ("українців іменуємо ПІБ") порушувати. Також воно нічого не каже про осіб з козацької доби, а це означає, що до них також застосовний порядок іменувань для українців, тобто ПІБ (якщо по батькові відоме). Або змінюємо правило (але не тут), або дотримуємося його--Unikalinho (обговорення) 20:22, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]
•  За. ВП:ІС-П де-факто не діє на українців Нового часу. Богдан Хмельницький, Іван Мазепа тощо. Нині незлагода в найменуванні. Тому я би обмежував ПІБ хоча б тими, хто помер після XVIII століття. Точна межа потребує серйозного дослідження. -- RajatonRakkaus^⇅ 10:05, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  Спершу потрібно прописати це в правилі (тобто щоб був консенсус на рівні правила), а вже тоді застосовувати до окремих випадків. Поки що ж правило нічого не говорить про Новий чи ще якийсь час, тому те, що воно де-факто не діє на українців якогось конкретного часу, потрібно виправити (переіменувати згідно з правилом), а не використовувати як аргумент--Unikalinho (обговорення) 13:17, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Cvikla — словацька назва, яка значить просто «буряк». Українською це просто «бурячки»: Народна творчість та етнографія, Українські страви.--Юе-Артеміш (обговорення) 17:59, 6 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Пане @UeArtemis, підсумок ніхто не спішить підбивати, не проти залишити поточну назву за наведеними нижче аргументами? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:17, 9 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Ні, проти, не бачу причин, чому назва має носити словацьку назву.--Юе-Артеміш (обговорення) 16:17, 9 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Звідки ви взяли що це словацька назва? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:26, 9 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

sk:Cvikla--Юе-Артеміш (обговорення) 10:30, 10 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти. Провів ґрунтовний пошук. Доповнив статтю (див. джерела). Бурячки бувають і без хрону. А от цвіклі найчастіше згадють (знову див. джерела) як буряк з хроном. Однозначної переваги бурячків, судячи з усього, нема. В інтервікі (+ у сучасніших джерелах) теж цвіклі. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 20:08, 6 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Перечитав і додав до статті ще більше джерел (в т.ч. лексикографічних). Цвіклі переважають. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:53, 24 травня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти. Для довідки, Етимологічний словник польської мови В. Борися (2005) виводить пол. ćwikła з грецької мови за староукраїнським посередництвом. Про словацьке посередництво нічого не сказано. На Борися посилається Wielki słownik języka polskiego. Швидше за все, йдеться не про словацьку («цвіклі») і українську («бурячки») назви, а про західно- і великоукраїнську. Myrczyk (обговорення) 18:08, 13 липня 2024 (UTC)[відповісти]

  Це буквально просте словацьке слово — назва овочу. Яка грецька?--Юе-Артеміш (обговорення) 18:26, 10 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Пане Максиме, це слово прийшло від греків. Імовірно, що й до словаків через українців, як і до поляків. Від себе можу припустити, що діалектне укр. свікла зазнало впливу слова цвіт. Порівн. мак. цвекло, сербохорв. цвекла (в обох мовах є цвет з прасл. *сvět, що характерне для південних слов'ян та більшої частини східнослов'янського ареалу).

  Тож, поки що ваше ОД проти двох авторитетних джерел. Myrczyk (обговорення) 18:43, 10 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  ОД — це фантазії про запозичення словаками слова в українців.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:27, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Запозичення з грецької було ще в праслов'янську і нічого не каже про подальшу долю форм.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:30, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Тут цвіклі названо ПОЛЬСЬКИМ діалектизмом (поширеним зокрема в СИЛЕЗІЇ - в прикордонні з екс-Чехословаччиною). Власне, що перегукується із західноукраїнським поширенням назви. Полонізм словацького походження. Власне українською назвою, значить, природно є "бурячки".--Юе-Артеміш (обговорення) 07:33, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  За посиланням вказано про поширеність слова ćwikła в діалектах польської мови, зокрема в Силезії, Великопольщі, Кашубії та Малопольщі. Все інше — ваше ОД. Крім того, там згадано польську назву buraczki, що додає вашим міркуванням особливої пікантності, зважаючи на запозичення укр. буряк з польської мови в староукраїнський період. Myrczyk (обговорення) 10:05, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Також вимушений поправити, що ареали силезького діалекту та словацької мови не межують. Myrczyk (обговорення) 10:24, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  На Малопольщі — сказано, що ЗРІДКА, тобто напрям запозичення не зі сходу, а на схід. І Силезія таки дотична до Словаччини — у районі Яблункова.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:12, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Тобто, новий різновид буряків, що про нього у вашому посиланні, завозили знамениті словацькі торговці через Яблунков, а не hreczkosieje зі сходу, як вважає Веслав Борись та науковці Польської академії наук? Myrczyk (обговорення) 11:27, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Ви послалися на словник Брюкнера початку 20-го століття. Ви думаєте, що Борись та укладачі WSJP не знали про його існування на початку 21-го? Чи ви припустили, що всі дослідження закінчились 100 років тому? Myrczyk (обговорення) 09:56, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Ви хочете посперечатися із часом запозичення слова свекла? Воно давнє. В українській зберіглося, але не в формі цвікла, а як свекла, причім зі значенням ботвиння, а не коренеплоду.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:16, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Правильно, в нас воно давнє, у них більш пізнє. З цього й випливає, що західні слов'яни запозичили в нас діалектну форму цвіклі, а ми позичили в них буряк із бурячками у 18-му столітті. Myrczyk (обговорення) 11:32, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Годі фантазувати. Ускладнюєте просте, доводите до абсурду. Є літературне слово словацької мови — Cvikla. 2+2=4. А запозичення було ще в праслов'янську, а не в кожну мову окремо.--Юе-Артеміш (обговорення) 16:14, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

  Дуже шкода, але ні. Це ви ігноруєте сучасні наукові дані на догоду власним смакам і звичкам. Я кінчив. Myrczyk (обговорення) 17:20, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

 За переіменування на підставі визначення правила ВП:МОВА про те, що слід прагнути більшої зрозумілості і легкості сприйняття назв статей. З цього погляду переіменування цілком обгрунтоване. --Shulha (обговорення) 16:27, 14 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти перейменування на підставі визначення правила ВП:МОВА про те, що слід прагнути більшої зрозумілості і легкості сприйняття назв статей. З цього погляду переіменування зовсім не обґрунтоване. --Буник (обговорення) 19:27, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Архів
Відхідник → Анус
УНІАН ТБ → УНІАН (телеканал)
Тиберій → Тіберій
Девід Джуїтт → Девід Джевітт
Стінопис → Монументальний живопис
Стільниця → Робочий стіл
Малярчук Тетяна Володимирівна → Малярчук Таня
Новомосковськ (Росія) → Новомосковськ
Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни → ???
Пеніс → Статевий член чоловіка