Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Взірцевий вміст Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для ботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значущості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Дерев'яна архітектура Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Корея Нідерланди Німеччина Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Кропивницький Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог п о р Скорочення ВП:ПС Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

— Це написав, але не підписав користувач Artemikus (обговорення • внесок).

•  Проти "Донецький Свято-Преображенський катедральний собор", але дійсно є питання чи не варто перейменувати на Свято-Преображенський собор (Донецьк). Єдине що мені не зрозуміло - це чому є інша назва, "Спасо-Преображенський". Тому варто розглянути яка саме має бути назва. --Duppertip (обговорення) 07:44, 3 листопада 2025 (UTC)[відповісти]

В українській мові можливо і можна використовувати назву східнослов'янського союзу племен, що жили у VI—X ст. на українському Поліссі Деревляни. Але все-таки назва Древляни правильніша. Наприклад, у підручнику з історії України за 7 клас Ю. Ю. Свідерського, Т. В. Ладиченко, Н. Ю. Романишина вживається назва цього союзу племен Древляни. Волков Михайло Левович 13:33, 30 вересня 2010 (UTC).[відповісти]

•  За. Волков Михайло Левович 13:33, 30 вересня 2010 (UTC).[відповісти]
•  За Все життя вчили, що древляни, а деревляни, якщо чесно, перший раз побачив. --Вальдимар 15:41, 30 вересня 2010 (UTC)[відповісти]
•  Проти Чому східнослов’янські племена називати по-південнослов’янськи? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:42, 30 вересня 2010 (UTC)[відповісти]
•  Проти Справжня назва була повноголоса, що не секрет для будь кого, хто знає хоч якісь основи про походження української (та й не тільки) мови. Тож "правильніша" назва якраз "деревляни". Втім тут принципово на що орієнтуватися, на те як плем'я дійсно звалося насправді та з точки зору сучасної науки, чи як цю назву перекрутили в літописах написаних церковнослов'янським суржиком? Це доречі на голос, а просто аргумент на користь.
•  За Древляни, бо традиція.--UeArtemis 18:55, 3 жовтня 2010 (UTC)[відповісти]

  Звідки ж така традиція? У Грушевського — деревляни. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:18, 6 жовтня 2010 (UTC)[відповісти]

•  За традиційну назву, — Johnny 18:58, 3 жовтня 2010 (UTC)[відповісти]
•  Проти як Дрюндя--Deineka 03:33, 4 жовтня 2010 (UTC)[відповісти]
•  Проти, оскільки у словнику є обидва слова, а традиція, мабуть, все ж за деревлянами, так у Крип'якевича, Півторака (Українці: звідки ми і наша мова), в УСЕ тощо (див. Google books), особливо якщо вірити, що оригінальна назва була повноголоса — NickK 20:51, 4 жовтня 2010 (UTC)[відповісти]
• Рішення: пропозиція не підтримана--Deineka 13:09, 10 жовтня 2010 (UTC)[відповісти]

Пропоную перейменувати на очевидно популярнішу та сучаснішу назву згідно ЕІУ (яка, до речі, "деревлян" не подає навіть як альтернативну назву). Попередня номінація з цього питання була 13 років тому й, схоже, при підбитті рішення аналізувалися не аргументи, а голоси. Крім того, ЕІУ тоді ніхто не наводив у приклад. У працях фахівців-медієвістів зустрічається і перший і другий варіант, але саме пропонований варіант є найбільш популярним про що свідчить назва статті у фаховій енциклопедії. --Seva Seva (обговорення) 23:45, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь бо з одного боку звичніше Древляни, але з іншого це очевидно вплив староболгарської мови чи її московского діалекту, як то Деревляни/Древляни, Городи/Гради, Володимир/Владимир... — Казкар (обговорення) 08:06, 15 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  "це очевидно вплив староболгарської мови чи її московского діалекту" -- Ну і що? вплив однієї мови на іншу, запозичення -- нормальне явище--Unikalinho (обговорення) 19:03, 1 листопада 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти Слово «деревляни» більше підходить через фонетичну особливість української мови — повноголосся, яке відрізняє сучасну українську мову зокрема й від давньоруської. Тому назва «древляни» тяготітиме до застарілої вимови, тоді як «деревляни» відображатиме притаманне сучасній мові явище, завдяки чому це слово краще вписуватиметься в мову. -- Gzhegozh _обг. 08:43, 23 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

•  Проти У лютому 2024 почався конкурсний відбір нових підручників для 7 класів.^[1] У 5 із 7 проєктів підручників з курсу «Історія України» використовується варіант деревляни.^[2] З актуальних учбових видань 2020 року^[3] у 6 зустрічається деревляни проти 2 — древляни. Такі обширні енциклопедії, як ЕІУ, оновлювані раз на кільканадцять років, не годні вспіти за сучасним слововжитком.

--Steffuld (обговорення) 14:36, 25 лютого 2024 (UTC)[відповісти]

•  За. ЕІУ очевидно авторитетніша за підручники. А автори підручників, судячи з усього, орієнтуються на вікіпедію, тому авторитету нуль. Вжиток тут теж ні до чого (в АД переважають "древляни" -деревляни Приблизна кількість результатів: 1 070 (0,06 с), а не "деревляни" -древляни Приблизна кількість результатів: 506 (0,07 с)). Крім того, древляни є в УСЕ і УРЕ, таким чином можна зробити висновок, що написання без зайвої "е" усталене. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 09:50, 1 листопада 2025 (UTC)[відповісти]

— Це написав, але не підписав користувач Тарас Чайка (обговорення • внесок).

• Загублена пропозиція обговорення. Не бачу АД на іншу назву. Схиляюсь до проти, але загалом припускаю що можуть бути українські джерела що їх описують як чудинів. --Duppertip (обговорення) 22:40, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

— Це написав, але не підписав користувач Artekimus (обговорення • внесок).

• З загублених пропозицій перейменувань. Я  Утримуюсь. --Duppertip (обговорення) 21:12, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

 За Зал очікування. Найбільш вживана назва. "Зала" більше вживається в контексті урочистості: "дзеркальна зала". Тут такого нема--Unikalinho (обговорення) 19:07, 1 листопада 2025 (UTC)[відповісти]

— Це написав, але не підписав користувач Artemikus (обговорення • внесок).

• З перейменувань що не дійшли до ВП:ПС.  Невпевнене за На мою думку уточнення здається доцільним, але не знаю чи новий варіант назви кращий чи є кращі варіанти. Щодо Г/Х вважаю що треба Х'юстон як за основної статті. --Duppertip (обговорення) 16:41, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную перейменувати статтю у зв'язку з перейменуванням самого банку у вересні 2025 року. — Це написав, але не підписав користувач VollyM (обговорення • внесок).

• Загалом  За перейменування. Але я хочу уточнити, чи не варто писати назву банку як ВСТ банк? Є різні приклади для цього - OTP Bank Ukraine, Ukrsibbank, Райффайзен Банк (Україна), Юнекс Банк де немає одного стандарту. --Duppertip (обговорення) 11:31, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

@Duppertip чесно, не знаю. Є також і monobank, Sportbank, OTP Bank Ukraine, RwS bank, Sense Bank і так далі. Тобто усталеного формату нема, а я запропонував виходячи із їх логотипу та того як в ЗМІ написано. --VollyM (обговорення) 00:00, 1 листопада 2025 (UTC)[відповісти]

• Назва статті "Кубок мільйонів" не є точною. Ця назва також не є офіційною. Українська асоціація футболу під "кубком мільйонів" розуміє кубок СРСР серед КФК, тобто футбольних команд колективів фізичної культури. Назва "Кубок мільйонів" використовувалася заради популяризації цього турніру, який виник у 1957-ому році коли було вирішено створити окремий турнір для команд колективів фізичної культури. Після цього переможці кубків союзних республік перестали допускатися до Кубка СРСР. Після війни і до 1957-ого команди колективів фізичної культури допускалися до Кубка СРСР, як переможці кубків союзних республік. Саме через це назва "Кубка мільйонів" іноді застосовується і до ранішних турнірів Кубка СРСР, а після 1957-ого року закріпилася за Кубком СРСР з футболу серед команд колективів фізичної культури, так як до Кубка СРСР допускалися не більше 80-ти учасників. Aleksandr Grigoryev (обговорення) 16:11, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Не думаю що тут є неоднозначність, пропонована назва дійсно точніша. --Duppertip (обговорення) 09:10, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь Не так добре розбираюся в цих тонкощах. Але якщо вже перейменовувати, то може "колективів фізичної культури" варто скоротити до "КФК". Ця абревіатура в принципі впізнавана, та й статті маємо з нею, наприклад, Чемпіонат УРСР з футболу серед КФК 1964. Тож цілком логічним буде варіант Кубок СРСР з футболу серед КФК. Слово "команд" тут теж зайве, бо вже є слово "колективів" --Unikalinho (обговорення) 12:50, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

З 2024 року нововведення правопису 2019 за законом стануть єдиними правильним. Починаймо готуватися, перейменовуючи артикули. — Це написав, але не підписав користувач Artekimus (обговорення • внесок).

• Винесено на обговорення. Не було в списках ВП:ПС. Загалом  Проти, особливо враховуючи що ще буде оновлення правопису згодом цього року. Катедральний та кафедральний наразі є рівноцінними варіантами та дозволеними до вжитку. --Duppertip (обговорення) 08:46, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Утримуюсь. Попри те, що номінація необґрунтована, саме питання має сенс. Самоназва через «т», джерел чимало. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:45, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Дякую за те що знайшли джерело, я відверто кажучи був скептичний щодо номінації. Є нюанс що юридично це РЕЛІГІЙНА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ГРОМАДА "ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКОГО КАФЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ". Але це юридична назва релігійно громади, у медіа комунікаціях дійсно використовується "катедральний". Правопис та правила дозволяють такий вжиток. Вже є прецеденти з такими храмами, наприклад Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла (Сокаль) (підтвердження того що так було ще в 2014 тут). Тому я  За зміну та вважаю що можна підбити підсумок. Питання чи варто це проговорити як деякий консенсус коли варто замінювати кафедральний на катедральний, бо загалом подібний консенсус спостерігається не в одній статті. --Duppertip (обговорення) 10:58, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я вважаю, що, оскільки Правопис насправді дозволяє обидва варіанти, то варто залишити це питання на розсуд автора тієї чи іншої статті. Ну як "біографія" - "життєпис" --Unikalinho (обговорення) 12:45, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Тут вже питання саме про те що сама церква вживає такий варіант. Тобто, чи є це достатньою підставою для перейменування? На мою думку в такому випадку це дозволено, але лише тому що мало сумнівів про вжиток церквою саме такого варіанту (тобто, що це сама церква так вживає у своїх комунікаціях, що немає черріпікінгу). --Duppertip (обговорення) 21:16, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

"З 2024 року нововведення правопису 2019 за законом стануть єдиними правильним" -- Чи є джерела на підтвердження цієї тези? Правопис 2019 дозволяє обидва варіанти--Unikalinho (обговорення) 12:43, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропозиція виставлена користувачем Тарас Чайка, але не була винесена на ВП:ПС. Загалом, я не впевнений у необхідності перейменування, однак інші розділи також дають перевагу терміну Мокшани. Я не знаюсь у цій темі, тому я не за і не проти перейменування. --Duppertip (обговорення) 08:31, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Відоміша як медійне обличчя "Наталія Поклонська". Нове ім'я Радвела, тому або як запропоновано, або Поклонська Радведа Володимирівна. Я все ж пропоную взяти за основу медійне ім'я, бо тоді про неї писали меми так і зараз вона радше відома як медійний персонаж. Наприклад тут. Знаю що це не стандартний випадок "псевдоніму", але тут або Радведа, або " сценічне ім'я ". На користь сценічного можна показати що вона не планувала робити інформацію публічною. Запрошую до обговорення.--Duppertip (обговорення) 14:11, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Тобто статті про людей мають називатися відповідно до створених мемів. Можливо, є якісь наукові збірники рецензованих мемознавчих статтей, щоб ми мали АД? --Friend (обг.) 14:51, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ні, це просто як ілюстрація того що це медійна особа - і не тільки для нас, і що її висвітлення було саме як Наталії Поклонської. Джерела згадують її як Наталію Поклонську (не в формі ПІБ), відома вона як Наталія Поклонська, соцмережі вона ніби не планувала перейменовувати, тому вона буде значно більш впізнавана як "Наталія Поклонська" замість "Поклонська Радведа Володимирівна". --Duppertip (обговорення) 17:04, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Але чому тоді б не перейменувати Зеленський Володимир Олександрович на Володимир Зеленський, адже він також медійна особа і так само відоміший за ІП, а не ПІБ. ("Володимир Зеленський" -Олександрович Приблизна кількість результатів: 12 100 000; "Володимир Олександрович Зеленський" Приблизна кількість результатів: 30 600) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:53, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Бо її офіційне ім'я тепер Радведа як виявилося, ось одне з російських джерел. Питання через офіційну зміну імені. Варіант через ІП зберігає ім'я на підставі медійності, йде згідно джерел (там повально ІП супроти ПІБ) та не суперечить тому що за офіційним ПІБ це вже Поклонська Радведа Володимирівна. Чи як там ще зміниться ім'я. Плюс різниця між ІП (зі старим ім'я як "псевдонімом") та офіційним ПІБ буде виразнішою на мою думку. Я думаю що тут можливо не погодяться, але це принаймні було б краще як на мене. Власне, приклад мемів був щодо того що саме під цим ІП особа стала відомою, і що Наталія буде важливішою ніж Радведа. На додачу, вона не змінювала свої канали та профілі у соцмережах (хоча виявляється вона мала зробити це деякий час тому), тобто публічно зберегла ім'я Наталія та використовувала (і використовує) його вже як псевдонім. Це якби Володимир Зеленський втиху став Мирославом то стала б дещо схожа ситуація, тому тут все в рамках дозволеного чинним ВП:ІС-П. Питання в тому який варіант краще б обрати, обов'язання змінити назву статті ннемає-і можна сміливо голосувати проти. Хоча я б пошукав сміливих голосів та ідей за, але тут вже як буде. -Duppertip (обговорення) 20:06, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Тоді я не розумію нащо так поспішати, новина на медузі з'явилася сьогодні, це привід оновити статтю. Щодо іншого: є ще випадки коли при зміні імені/прізвища/побатькові попереднє ім'я вважається псевдонімом? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 20:48, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти Я щось поки не бачу жодного джерела, яке б називало її Радведою, включаючи її особисті сторінки. Але не бачу варіанту, в якому ми будемо її описувати як Радведу Володимирівну, відому під псевдонімом Наталія: або вона змінила ім'я та реально планує його використовувати, зокрема, в своїй зрадницькій діяльності, або це якийсь піар і вона буде надалі відома як Наталія — NickK (обг.) 14:49, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти Процитую NickK: "Але не бачу варіанту, в якому ми будемо її описувати як Радведу Володимирівну, відому під псевдонімом Наталія". От коли саме так і станеться (а саме: справжнє ім'я Радведа (засвідчене в АД! самої лише новини про те, що вона змінила ім'я, тут замало), а скрізь фігурує як Наталія чи будь-яке інше ім'я), тоді можна буде перейменовувати. Взагалі, історія знає чимало випадків, коли людина "міняла" своє ім'я саме з релігійних міркувань (так, люди, які приймали іслам, завжди приймали й мусульманське ім'я), однак далеко в кожному з них вона втрачала своє вроджене ім'я--Unikalinho (обговорення) 19:23, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Утримуюсь Досить неоднозначне питання, згоден з аргументом Анатолія "Але чому тоді б не перейменувати Зеленський Володимир Олександрович на Володимир Зеленський, адже він також медійна особа і так само відоміший за ІП, а не ПІБ.", але все ж таки вона відома за ІП, факт є фактом. --ArtemAlorart^{(обговорення)} 19:40, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Так не тільки Зеленський, а геть усі українські медійні особи, політики, спортсмени, шоумени, журналісти тощо. Але в нас є ВП:ІС-П, яке передбачає іменувати українців у форматі ПІБ. Се ля ві --Unikalinho (обговорення) 19:42, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Так вона ж тепер офіційно Радведа. Наталя це тепер псевдо. А правило по псевдо дозволяє. --Duppertip (обговорення) 20:07, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Чи є джерело, що в неї тепер саме псевдо «Наталя»? У нас є низка статей про людей, які змінювали імена, але я не бачив жодного підтвердження схеми, за якою людина офіційно змінила ім'я, але при тому взяла псевдонімом попереднє ім'я — NickK (обг.) 00:11, 30 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Є лише факт нового паспортного імені при збереженні старого у соцмережах і т.п. Є випадки коли наприклад жінки брали за псевдонім дівоче прізвище, наприклад Глєбова Ірина Миколаївна (але там вона стала публікуватися за новим прізвищем та АД на користь її реального прізвища). Ну й якщо людина змінює ім'я, то або його варто змінити, або визнати таким що було іменем за яким відома особа. Якщо ви можете згадати статті де ім'я чи прізвище особи в назві статті відмінне від її реального імені чи прізвища (та не є спрощенням чи формою псевдоніму), то я визнаю що неправий за прецедентами та буду вам вдячний. --Duppertip (обговорення) 11:44, 30 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ще раз повторюю, самої лише новини про прийняття нового імені замало, щоб вважати, що вона офіційно Радведа. Тож треба спершу дочекатися, коли це ім'я буде засвідчене в АД і при цьому щоб вона все ж була публічно відома як Наталія. Тобто виконання двох умов. Наразі перша не виконана --Unikalinho (обговорення) 07:42, 30 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Переношу обговорення сюди, оскільки тема на СО користувача фактично стала обговоренням перейменування.-- RajatonRakkaus^⇅ 08:45, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Вітаю. Будь ласка, припиніть перейменовувати сторінку та вносити правки, у яких зазначено, що це став. У наведених джерелах об’єкт описується як озеро, навіть якщо фактично він може бути ставком.

Якщо у вас є інша інформація, будь ласка, додайте авторитетні джерела (ВП:АД) та внесіть зміни на їхній основі. Без підтвердження джерелами такі правки будуть відхилені. --S. Mochar (обговорення) 14:50, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

І до слова додам, що джерело, яке ви вказали у описі перейменування сторінки, не являється як таким джерелом. --S. Mochar (обговорення) 14:54, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Вітаю! На жаль назва "озеро" помилкове - про це написано по тексту статті. Тим більше всі офіційні документи створені на ставок. Всі джерела на які Ви можете посилатися - помилкові. --Sergiy shevchuk (обговорення) 14:54, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

--Sergiy shevchuk (обговорення) 14:56, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Я вас абсолютно розумію. Але Вікіпедія дотримується даних авторитетних джерел, зазначених у статті. Ваші правки — це оригінальне дослідження (ВП:ОД), а такі правки категорично не вітаються і відхиляються. Прикріплене вами зображення, на жаль, теж нічого не означає. І знову повторюся: якщо у вас є інші дані, підтверджені авторитетними джерелами, будь ласка, додайте їх. --S. Mochar (обговорення) 15:02, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Що для Вас є "авторитетними джерелами"? Перелік ... --Sergiy shevchuk (обговорення) 15:04, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

ВП:АД — тут читайте. Повторюсь ще раз. --S. Mochar (обговорення) 15:07, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Це НЕ оригінальне дослідження. Це затверджений на державному рівні офіційний документ. --Sergiy shevchuk (обговорення) 15:07, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Добре, дайте посилання на документ, чи правильно оформлені дані про документ (не обов'язково з посиланням). Усе інше — оригінальне дослідження. --S. Mochar (обговорення) 15:12, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Посилання на документ

https://dostup.org.ua/request/pasport_vodnogho_obiektu_ta_pzs

Затверджений у Держводагентстві України. --Sergiy shevchuk (обговорення) 07:08, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Якщо я правильно бачу, в документах він називається «Ставок площею 32.8588 га розташований по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську» — ось це його паспортна назва. Чи поширена в джерелах назва «Міський ставок»? Якщо так, то є про що поговорити. Якщо ні, то ви займаєтесь просуванням назви, що суперечить джерелам, тобто, ВП:ОД. Те, що за типом це ставок, можна (і треба) написати в преамбулі, це буде щось типу «Міське озеро — ставок у центрі Івано-Франківська». -- RajatonRakkaus^⇅ 11:07, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

І ще, за словником озеро — «Природна або штучна заглибина, заповнена водою». Закони визначають термінологію на фаховому рівні, але далеко не завжди це збігається з мовними реаліями. Наприклад, з погляду біології, здається, не існує такого поняття, як кущ. Але ж ви коли проходите повз гарну рослину кажете «який гарний кущ», а не «яка гарна середня за розміром багаторічна деревна рослина»? Тому немає нічого дивного, що усталена назва ставка містить слово «озеро», що відповідає слововжитку української мови, але не відповідає закріпленій законом термінології. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:13, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Тоді давайте поглибимо знання про водойми:

Вікі використовується для навчання - ви готові взяти на себе відповідальність за провалені тести НМТ/ЗНО? --Sergiy shevchuk (обговорення) 11:21, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Так це ви пропонуєте обманювати школярів, бо ставок у місті називають Міським озером, а не Міським ставком. Якщо так його називають, то не нам вигадувати якісь інші назви. Каспійське море за законом напевно буде Каспійське солоне озеро — його теж перейменуємо? -- RajatonRakkaus^⇅ 11:26, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ви математик за освітою - я гідролог, хто кого має обманювати? --Sergiy shevchuk (обговорення) 11:27, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ви гідролог, а не географ. Відповідно, власні назви географічних об'єктів — мабуть, не ваш фах. Тож тут ми на рівних. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:31, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Помиляєтесь, це і є мої посадові обов'язки - визначати характеристики і назви водних об'єктів. --Sergiy shevchuk (обговорення) 11:33, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Радий це чути, тоді я впевнений, що ви маєте доступ до документа, де написано в точності "Міський ставок", а не "Ставок площею 32.8588 га розташований по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську". Це й буде конструктивним початком обговорення щодо перейменування статті. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:37, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Luda.slominska має екологічну і географічну освіту та написала багато статей про річки тощо. Можливо, вона захоче прокоментувати ситуацію з назвою. --Фіксер (обговорення) 18:04, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Я вважаю, що Sergiy shevchuk правий. Назва "Міське озеро" як і "Станіславське море" народна і фігурує у путівниках і газетах, вона не підтверджена науковими монографіями чи статтями, щоб вважатись авторитетною. Натомість на користь версії що це ставок Водний Кодекс України і офіційні документи. Як на мене неправильно закріплювати у вікіпедії простонародні назви, які спотворюють наукові факти і неправильно передають суть географічних об'єктів, називаючи ставок морем чи озером --Людмилка (обговорення) 19:58, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Офіційні документи підтверджують, що це ставок (що ніхто і не заперечує), але нічого не кажуть про його назву. В жодному документі не фігурує запропонована власна назва "Міський ставок", а якщо слідувати їм сліпо, то статтю варто називати Ставок площею 32,8555 га розташований по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську. Все ж це не найвпізнаваніша для читачів назва, як для Вікіпедії. --Фіксер (обговорення) 11:21, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Якщо (якщо!) у ставка немає власної назви, зафіксованої в оф. документах, як у річок, або якщо у подібних водойм таких назв немає взагалі - про це можна і треба вказати в статті, підкресливши, що всі ці "Станіславське море", "Міське озеро" - це дійсно простонародні назви цього об'єкту. Це не буде спростовувати жодних наукових фактів; навпаки, надасть коректну атрибуцію поширеній назві. Простонародну назву пропонується використати не для того, щоб когось ввести в оману, а тому, що вона є впізнаваною (тобто за нею читачі в принципі зможуть знайти статтю), і жодної прийнятної для Вікіпедії "наукової" альтернативи цій назві немає. --Фіксер (обговорення) 11:26, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Все правильно. Ставок - а далі по тексту його характеристика з місцем розташування.

Саме головне, що є чітке розмежування між штучними і природними об'єктами, які в подальшому створюють хибні думки і твердження. Оскільки Вікі є джерелом правдивої інформації та використовується для навчання і прийняття рішень (вже мало хто дивиться у паперові книжки), зазначена правка є максимально необхідною і достовірною.

ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text

озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів; --Sergiy shevchuk (обговорення) 11:16, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

«Вікі є джерелом правдивої інформації» — саме так. Тому стаття називається «Міське озеро», бо така назва цього об'єкта, будь він хоч ставок, хоч гірський хребет. Але це ніяк не заперечує того факту, що в статті має бути написано, що це ставок. Це і правдива назва, і правдива характеристика. Крапка. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:28, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

А чи є на таку назву якісь наукові джерела, бо вважати путівники і пресу істиною в останній інстанції якось не серйозно --Людмилка (обговорення) 20:00, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Це слушне запитання. Я не дуже коректно повівся — варто було одразу відкрити номінацію на перейменування та запропонувати провести аналіз джерел. Але допоки стаття заснована на цих джерелах, які виглядають принаймні пристойними, така назва доречна, позаяк Sergiy shevchuk навів лише джерела з технічними найменуваннями без жодного «Міського ставка». -- RajatonRakkaus^⇅ 11:27, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Я вам так скажу, я теж впевнений, що це став. Але такі правила, без джерел — справа не піде, простослівно кажучи. --S. Mochar (обговорення) 15:04, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

У Вас все гаразд з логічними зв'язками?

ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text

озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;

Ви проти законів України?

У самій статті Вікі все правильно написано, далі - думайте. --Sergiy shevchuk (обговорення) 15:12, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Тут немає ніяких даних саме за Міський став Івано-Франківська.

І прошу вас себе коректно поводити. --S. Mochar (обговорення) 15:15, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Власна назва не зобов'язана відповідати родовому слову. Міське озеро - не обов'язково озеро, так само як Станіславське море - не обов'язково море. --Фіксер (обговорення) 19:35, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропонуєте такий варіант: ставок "Міське озеро"? --Sergiy shevchuk (обговорення) 06:53, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Уявляєте як би це було у медицині: Лікар говорить - У вас проблеми з печінкою, хоча в міських легендах її називають "лівер".

Якщо що - це жарт... --Sergiy shevchuk (обговорення) 06:59, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Я пропоную залишити назву без змін, вказавши, що водойма є ставком, в тексті статті. Так само як в статті Каспійське море написано, що воно є озером, але без зміни назви на Каспійське озеро. --Фіксер (обговорення) 18:09, 8 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Оскільки обговорення переформатоване з оцінки дій на номінацію, спробую висловити послідовнішу думку. Стаття має називатись за джерелами, які показують назву статті.

• На перший погляд, найпоширеніші назви — «Міське озеро» (джерела в статті та на Scholar) та «Станіславське море» (за аргументами Фіксера + Scholar). За словником озеро — «Природна або штучна заглибина, заповнена водою». Закони визначають термінологію на фаховому рівні, але далеко не завжди це збігається з мовними реаліями. Немає нічого дивного, що усталена назва ставка містить слово «озеро», що відповідає слововжитку української мови, хоч не відповідає закріпленій законом термінології. Так само як Каспійське море за фаховою термінологією, майже напевно, є солоним озером, ми вживаємо назву, закріплену джерелами. А Копайгород є селищем, хоча прямо в назві засвідчує, ніби є містом. Коротко кажучи, назва далеко не завжди відповідає фаховій термінології, як би це не дратувало фахівців.
• Паспортна назва ставка — «Ставок площею 32,8555 га розташований по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську», що в жодному разі не є впізнаваною, а також обтяжена зайвими для назви статті деталями.
• Пропоновану назву «Міський ставок» я не бачу в жодному джерелі, тому проти перейменування на цю назву.
• Якщо жодна назва не усталена однозначно в АД, тоді можна створити штучну, однак зрозумілу та лаконічну назву, що відповідатиме типу об'єкта: це може бути щось типу «Ставок на вулиці Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ)». Я підтримую цей варіант, якщо джерела на «Міське озеро» та «Станіславське море» недостатні та/або неавторитетні.

-- RajatonRakkaus^⇅ 11:49, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Варто також визначитися, що саме та по яких джерелах має бути написано в статті, які з цих вторинних АД надають цій водоймі значущість. Бо в мене є сумніви, що наявність паспорта як така робить ставок значущим (чи є в місті інші ставки з паспортами; чи вони всі значущі; якщо так - як їх називати?)

Складається враження, що значущість водоймі надають АД, в яких описано історію створення, сучасний стан тощо, і в цих джерелах якісь поширені власні назви, без яких дійсно можна було б наполягати на чомусь накшталт Івано-франківський міський ставок (де ставок - це родове слово, а не частина усталеної власної назви, яка взагалі відсутня), все ж є. --Фіксер (обговорення) 14:14, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Отже, поки що мої преференції такі. Найкраще — залишити поточну назву, бо в більшості джерел просто міське озеро без власної назви, за аналогією з купою подібних об'єктів: Міський парк (м. Сміла), Міський парк (Багачеве). Окей — штучна назва типу «Ставок на вулиці Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ)». Терпимо — «Станіславське море», бо конкретно на цю власну назву є якісь джерела, хоч це й публіцистика, а назва невживана. Неприйнятно — «Міський ставок», оскільки без джерел, чисте ОД. -- RajatonRakkaus^⇅ 17:12, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ще цікаво, а як воно позначене на авторитетних картах Івано-Франківська, таких же не може не бути? В гугл-мапах воно "Міське озеро", але це не АД, мабуть. --Фіксер (обговорення) 15:48, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

@Фіксер: Мабуть взяли назву з назви вікіпедійної статті.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:01, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Судячи з тих джерел, які є в статті, вона має однозначно і ніяк інакше називатися Станіславівське море, а ніяких джерел, що його перейменовано на Міський ставок чи, тим більше, Міське озеро, не наведено. Паспорт можна використовувати як джерело інформації (Вікіпедія:Авторитетні джерела#Деякі означення, первинне джерело опубліковане в надійному джерелі) про характеристики об'єкта, а не назви. В паспорті написано просто "ставок", але це не власна назва, а категорія об'єкта.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 05:45, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Але ті джерела по-перше не дуже авторитетні, по-друге фіксують простонародну назву, яка не відображає коректно суті об'єкту і закріпює неправильну назву, це непрофесійний підхід --Людмилка (обговорення) 07:48, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Як на мене, то "Міське озеро" назва справді некоректна. По-перше, це назва статей у пресі, які так називалися, щоб людям було зрозуміло про що йдеться. Гадаю, що серед людей так ніхто не каже, а кажуть просто "озеро". Але в самих статтях здебільшого так і написано, що озеро називається "Станіславівське море" з великої літери взяте в лапки, ніде не сказано, що це стара назва і що було якесь перейменування, ба більше, сказано, що назва "Станіславівське море" прижилась. А слова "міське озеро" подано з маленької літери й без лапок, тобто це точно не назва. Що стосується паспорта, то в нього була своя специфічна задача, яка полягала в наведенні характеристик об'єкта (щодо багатьох сказано немає даних, хоча їх, як і назву, теж можна було б взяти з преси), і було б дивно, якби цей об'єкт характеризували якимось іншим словом, окрім як "ставок". Я вважаю місцеву пресу, на яку посилаються інтернетіські статті, на тому ж Збручі, досить авторитетним (за відсутности якихось академічних) джерелом для назви "Станіславівське море". А якщо вибирати з-поміж "ставок" і "озеро", то безперечно, що виграє перше. Але тоді б стаття мала називатися не "Міський став (Івано-Франківськ), а просто "Став (Івано-Франківськ)". І якщо вже не називати статтю "Станіславівське море", то в ній, згідно з джерелами, слід було б написати не "колишня назва", а щось на кшталт "назва радянських часів, яка прижилась".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:21, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

В інших джерелах я також бачу переважно "Станіславське море".

• https://if.informator.ua/2024/09/26/stanislavske-more-istoriya-budivnycztva-miskogo-ozera-video/
• https://kufer.media/misto/stanislavske-more-yak-zminyuvalos-frankivske-ozero-za-svoyu-istoriyu/
• https://misce.com.ua/en/ivano-frankivsk/vodojmi/ivano-frankivske-ozero-86.html

--Фіксер (обговорення) 11:16, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Проти перейменування. Про море - вперше чую, тому не факт що назва з морем прижилась. Чув про тернопільське море. І нехай тепер ми знаємо що Міське озеро - це ставок, Івано-Франківськ - це місто, а Говерла - це гора, а борщ - це суп з буряка. Але ж ми не перейменовуємо "Франківськ" на "місто", "Говерлу" на "гору" і "борщ" на "суп з буряка", бо то не назви а визначення. --Буник (обговорення) 15:30, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Але найбільше з подібних назв мене обурює Високий замок/замкова гора, бо насправді вона має називатись "середній пагорб". --Буник (обговорення) 15:35, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ви ще не забувайте, що пагорб — утворення природне, а верхівка т. зв. «Замкової гори» штучна. Тому насправді це два окремі об'єкти: «Середній пагорб» та «Невеликий насип на середньому пагорбі». -- RajatonRakkaus^⇅ 16:30, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ну скільки б там не було об'єктів - жоден з них не замок і не гора, то такі самі маркетингові назви як Гренландія (яку Ерік Рудий назвав так аби виманити вікінгів з Ісландії аби йому там не було так самотньо), чи націонал-соціалізм (кажуть що то неправильний соціалізм), хмарні обчислення виконують комп'ютери, чорна скринька має червоний колір, морська свинка не зовсім свинка і зовсім не морська, Священна Римська Імперія... Хочу сказати що багато речей мають назви незалежні від визначення, а часто взагалі йому суперечать. --Буник (обговорення) 17:52, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти Немає джерел на пропоновану назву.--J. (обговорення) 15:51, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти --S. Mochar (обговорення) 16:43, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Абсолютно. У місті не говорили і не говорять "Станіславське море", ця назва згадувалась лише у пресі, бо так її називали в проєкті. --S. Mochar (обговорення) 16:47, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Яка не яка, але "Станіславське море" це все-таки власна назва, про що багато сказано в обох джерелах за якими написано статтю, а "міське озеро" такою не є. На тому ж Scholar всі словосполучення "міське озеро" з малої літери, тоді як власні назви там з великої. Це просто спосіб пояснити про що йдеться. З таким самим успіхом будь-що розташоване в місті можна позначити словом "міський...". Тоді вже навіть краще було б "Івано-Франківське озеро".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:51, 9 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ну так і стометрівка (яка має >400м, до речі) там теж з маленької, теж напевне не власна назва. Але яка б не була назва - власна чи ні, озеро називають міським озером, а не Франківським чи ще якимось. То в Києві Київське море називають Київським, яке теж не море і навіть не в Києві. --Буник (обговорення) 16:02, 10 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Будь-яке озеро в будь-якому місті називають міським.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:21, 10 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Можна називати "міським" просто щоб показати, що воно міське, а не приміське. З цієї точки зору і Ла Скала -- це міський театр Мілана. А можна називати "міським" саме як власна назва. Це різні речі--Unikalinho (обговорення) 07:15, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

@Unikalinho: Подивіться джерела, наведені в статті, і пересвідчіться, що там написано "назва міського озера - Станіславське море". Я згоден, що це, можливо, застаріла назва (хоч в першому джерелі написано, що вона прижилась), але "міське озеро" взагалі не є власною назвою. Воно всюди з маленької літери. Це просто частина назви статті, щоб читачам було зрозуміло, про що там ідеться, або словосполучення, що передає суть цього об'єкта.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:38, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

@Oleksandr Tahayev: ну ж легко перевірити що не будь-яке озеро (чи ставок чи водний об'єкт) і не в будь-якому місті, ось наприклад Категорія:Озера Львова перелічує 4 озера, і жодне з них не називають міським, всі мають якісь інші імена. В Тернополі теж не будь-яку водойму називають міським озером, те що я знаю називається "Тернопільське озеро". Звісно може є ще щось що називається "міське озеро", але для того в нас і є методи розв'язання багатозначності дужками. --Буник (обговорення) 07:28, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Звісно, що в категорії немає "міського озера", бо там містяться тільки власні назви. Але про кожне з них теж можна сказати "міське озеро". Як про кожний ставок у селі можна сказати "сільський ставок", а про кожну річку в горах - "гірська річка".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:29, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Зазвичай назва "Міське щось" означає, що це "щось" єдине або основне в місті та розташоване зазвичай у центрі. В багатьох невеликих містах є "Міський парк", як-от Міський парк (Багачеве) та Міський парк (м. Сміла). -- RajatonRakkaus^⇅ 10:40, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Це якщо немає власної назви. А може просто полінувалися пошукати, бо для всього іншого в навігаційних шаблонах є власні назви.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:38, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Як підтвердження своїх слів, я тут трохи порився і знайшов таке джерело. Автор відомий краєзнавець. Там чорним по білому написано, що, по-перше, Івано-Франківці називають водойму просто "озеро", як я сам спочатку припустив, а по-друге, водойма не має офіційної назви. Я вважаю, що називаючи статтю "Міське озеро" вікіпедисти не лише роблять некоректну дію, а ще й завдають шкоди, бо цим створюють власну назву, якої не було раніше (і яка суперечить здоровому глузду), а також, наприклад, впливають на пошук у гуглі. Менше шкоди було б, якби назвати статтю Станіславське море, хоча назва теж неофіційна.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:22, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ну і знову ж таки, міське озеро називали міським озером ще до того як вікіпедія з'явилася, тому я б не стверджував що такої назви не було раніше. Може озеро й почнуть називати якось інакше коли вікіпедія зараз статтю перейменує на щось інше, але в мене є сумніви, бо повз міське озеро ходять десятки тисяч людей, а на цю статтю вікіпедії ходять лише десятки.--Буник (обговорення) 14:39, 16 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

@Oleksandr Tahayev: ну ви то можете казати про будь-що "міське озеро", але поки ще ніколи не чув в розмові чи десь читав аби якусь водойму так називали, крім отої що в Франківську. Яку всі в місті називають "міське озеро", і лише деякі журналісти придумали "море", аби їх заголовки були цікавіші, але така назва не прижилась. Ну зайдіть в якусь франківську групу й спитайте що вони думають про "море", і як "водний об'єкт" в місті називається. --Буник (обговорення) 11:19, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Я багато разів чув, що і про озера в інших містах так само кажуть. Та й пишуть про них теж так само, в чому можна пересвідчитися, якщо прибрати з пошуку в scholar уточнення Івано-Франківськ.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:38, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

прибрав уточнення в пошуку, крім Франківська знайшов "Видубицьке – невелике міське озеро." Ну так тут озеро називають Видубицьким, а "міське озеро" - це вже не назва а означення. НМД буде неправильно назвати статтю якоюсь газетною назвою якою мало хто користується, але раз вважаєте що джерела так кажуть - нехай. --Буник (обговорення) 16:53, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Там менш як половина згадок припадають на міське озеро, що в Івано-Франківську, а якби не вплив Вікіпедії, то співвідношення було б ще більшим.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:17, 11 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Надрукована наукова публікація, якщо - що... --Sergiy shevchuk (обговорення) 14:00, 16 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

"Міський став". А не "Міський ставок". Шах і мат--Unikalinho (обговорення) 14:06, 16 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

https://gazeta-misto.te.ua/stav-chy-ozero-yak-pravylno-nazyvaty-najstarishu-shtuchnu-vodojmu-v-ternopoli/ --Sergiy shevchuk (обговорення) 14:39, 16 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Хех, дізнався що в Тернополі є табличка де написано "тернопільський став". Але на вокзалі певне табличка де пише "Тернопіль". Але в Франкіську є свої таблички, наприклад на якій Івано-Франківський рибпатруль пише "міське озеро".--Буник (обговорення) 15:03, 16 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Ну зрозуміло. Ви цю водойму вважаєте ставком і лише на цій підставі вирішили перейменувати статтю на Міський ставок. А коли від Вас зажадали джерела на підтвердження цієї назви (бо це насправді власна назва, а не просто "ставок, що знаходиться в місті"), Ви почали їх шукати і зрештою знайшли джерело на "Міський став", хоча зрозуміло ж, що це насправді не та назва, на яку Ви цю статтю перейменувати хочете. Тож висновок: джерел на "Міський ставок" немає, назва ОД-шна. Тут вище вже був приклад з Каспійським морем, яке насправді озеро, але тим не менш воно називається Каспійське море, а не Каспійське озеро. Так само й тут: є водойма, яка по факту є ставком, але ми говоримо про те, як вона називається, а не чим вона є, і плутати ці речі не можна--Unikalinho (обговорення) 15:10, 16 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

1. Останнє перейменування не було консенсусним (без обговорення), перейменовувач не навів конкретних джерел для вживання слова «кишка» у значенні «кишківник». 2. Слова «кишка» є неоднозначним, тільки у тілі людини налічується дев'ять кишок (тонка, включаючи дванадцятипалу, порожню та клубову, та товста, включаючи сліпу, ободову, сигмоподібну та пряму). В окремих статтях, де вживається слово «кишка» у значенні «кишківник», потрібно здогадуватися, що саме мається на увазі. 3. Щодо вибору між термінами «кишечник» та «кишківник» схиляюся до останнього. Так, слово «кишківник» подається як основне у СУМ-20, «кишечник» перенаправляється на «кишківник». Воно ж має широке вживання у медіа та сайтах медичної тематики. Можливо, за наявності аргументації та джерел підсумок буде підбитий на користь терміна «кишечник».--Ерідан (обговорення) 11:57, 6 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

• Швидко перейменувати. Дякую Ерідан. Не пам'ятаю чому сам не наважився номінувати на перейменування. Аргументи очевидні. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:00, 6 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]
• За кишечник. Було два обговорення, в яких аргументовано було показано, що у фахових джерелах основний термін — кишечник і за підсумками обох стаття називалась «кишечник». Див. останнє Вікіпедія:Перейменування статей/Кишечник → Кишківник. --yakudza 17:40, 20 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Підтримую Повністю згоден --ArtemAlorart^{(обговорення)} 19:48, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Вочевидь помилкове написання прізвища. У виданні Інституту історії України «Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923». Енциклопедія: у Т. 2: З-О, стр. 418 (Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. 832 с. ISBN 978-966-2067-61-3) пишеться Лесняк. У Литвина М. і Науменко К. в книзі «Історія ЗУНР…», — С. 260 — він Лесняк. Так само він зветься Лесняком у Шанковського Л. «Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920»; у Лазаровича в «Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба»; у Луговий, Богдан; Лугова, Олена «Велич і трагедія Лисоні»; у австрійського історика Ернста Рутковскі (Rutkowski, Ernst. «Die k.k. Ukrainische Legion 1914—1918»). У статті «Історія України. Українська революція 1917—1921 рр. Постаті: Лесняк Омелян» — він знов таки Лесняк. Пропоную перейменувати. --Poltavski (обговорення) 13:56, 5 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

@Замішанець: оскільки ви змінювали назву, то прохання пояснити як все ж його мають правильно звати. Потрібно буде в статті зробити зрозуміліше як і чому правильно. Duppertip (обговорення) 18:07, 5 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Звичайно. З цього приводу зроблю доповнення. --Замішанець (обговорення) 18:38, 5 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Чи є якісь вторинні АД, які віддають перевагу публікації Бажанського від 1984 року стосовно написання прізвища Лисняк проти Лесняка у цілій низці АД? --Poltavski (обговорення) 19:33, 5 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

вислав поки що вам поштою первинні --Замішанець (обговорення) 19:38, 5 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Дякую, я ознайомився. Первинний документ є очевидно звичайним реєстровим списком. Він не може бути прийнятий як переконливий доказ написання прізвища особи. Я за свою вікіпедійну практику бачив безліч подібних архівних списків із хибним написанням прізвищ. Хоча спільнота укр:Вікі досі не прийняла правило іменування статей, але віддавати перевагу одному виданню, в якому аргументація будується на свідченнях земляків, було б неправильним. Вважаю за необхідне керуватися написанням прізвища як є у більшості сучасних АД (переважно академічних), а варіант «Лисняк» прописати в дефініції преамбули і в окремому розділі «Щодо написання прізвища». --Poltavski (обговорення) 06:22, 6 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

@Замішанець: Ви провели пошук особи статті по списках особового складу австро-угорської армії (Ranglisten Heeres 1914-1918)? Знайшли ви там прізвище гауптмана Лисняка? Натомість, австрійський історик Ернст Рутковський приводить у своїй написаній по матеріалах Віденського військового архіву книзі гауптмана Лесняка (das I. Baon der Ukrainer (Kdt. Hptm. Leśniak)). --Poltavski (обговорення) 07:35, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

В тому і проблема, що в австро-угорщині він був Лесняк, в селі прізвище є лише Лисняк, в УГА Лисняк, а остаточно питання можна закрити лише через віднайдення метрики. --Замішанець (обговорення) 07:44, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Редактори Вікіпедії не мають надавати перевагу якомусь окремому джерелу. Завданням редакторів Вікіпедії є відшукати авторитетні джерела щодо особи й іменувати статтю так, як прийнято в переважній більшості авторитетних джерел. Виняткові варіанти написання прізвища треба викласти в преамбулі і тексті статті, не оминаючи поширені, як це зроблено тепер. Редактори не займаються оригінальними дослідженнями, як-то визначенням правоти дослідників чи єдино правильного варіанту написання прізвища тошо. Натомість як фаховий історик ви можете необмежено довго шукати метрику, паспорт та інші документи, що засвідчували особу і потім надрукувати відомості про знахідки і власні висновки щодо прізвища в рецензованому фаховому виданні. Але як редактору Вікіпедії, вам було б невиправданим заводити обговорення в глухий кут і відстоювати написання прізвища, спираючись на одне джерело, водночас ігноруючи більшість джерел. --Poltavski (обговорення) 08:29, 7 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Якщо в джерелах є і так, і так, тоді краще віддати перевагу етимологічному варіантові: Лисняк. Бо лис чи ліс, навряд прізвище від лесу (Löss, вид ґрунту).--Юе-Артеміш (обговорення) 11:36, 21 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Аргументація номінатора видається переконливішою. Тільки зауважу, що за ВП:ІС-П назва буде «Омелян Лесняк». -- RajatonRakkaus^⇅ 15:15, 29 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Перейменування з особистої чернетки у простір статей, оскільки текст готовий для публікації як енциклопедична стаття. — Це написав, але не підписав користувач Карина Юристка (обговорення • внесок) 18:16, 25 вересня 2025 (UTC).[відповісти]

Доброго вечора, стаття Персіваль Ловелл у 2017 році без обговорення була перейменована на Персіваль Лоуелл з посиланням на правопис, в чинному правописі 2019 параграф §133 каже, що дифтонг [ou], треба передавати оу, параграф §124 каже передавати w як "в", можна крутити і так і сяк, поточна назва статті неузгоджується з іншою статтею Ловеллівська обсерваторія, у мовній консультації Кнайпи користувач Τǿλίκ 002 люб'язно надав таку інформацію за що йому подяка:

• :УРЕ Містить «Ловелл (Лоуелл; Lowell) Персіваль» і «Ловелл (Lovell) Джеймс», УЛЕ — «Лоуелл (Lowell) Роберт Трейл Спенс», УСЕ — «Ловелл (Lowell) Роберт», ВУЕ —«Ловелл, Джеймс Артур», «Ловелл, Джеймс Расселл». Тобто варіант з «в» зустрічається частіше і у сучасних, і в старіших джерелах.

Тож пропоную повернути назву Персіваль Ловелл, хто що думає з цього приводу, прошу висловлюватись... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 15:43, 22 грудня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За. Підтримую аргументи номінатора ;) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:46, 23 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
• Про всяк випадок продублюю коментар з мовної кнайпи: "У правописі в принципі все чітко написано: звук [ou] передаємо як оу, а звук [w] - як в. Якщо вірити англ. статті, то в нашому випадку маємо саме звук [ou]. Плюс у тому ж правописі є доволі схожий приклад - Пáуелл". Ситуація загалом подібна до статті Девід Боуї, яку теж часто перейменовують туди-сюди --Прусак (обговорення) 09:13, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Утримуюсь з ухилом до "проти". Вже згадували Пауелл, є ще Вікіпедія:Перейменування статей/Майкл Овен → Майкл Оуен, зрештою Ніуе, Девід Боуї також сюди. Це все та ж історія: w входить до одного складу з попереднім голосним, утворюючи з ним дифтонг ("ау", "оу" тощо). Утримуюсь тому, що на відміну від Оуена, тут у джерелах є різнобій, але серед них нема таких, які б за авторитетністю перекрили наведені в цьому обговоренні--Unikalinho (обговорення) 11:03, 30 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  Гугл за простим пошуком не видає у перших посиланнях АД. Вище вказано, в авторитетних виданнях, і сучасніших, і старіших, переважає варіант Ловелл, це означає, що він усталений. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:32, 30 квітня 2025 (UTC)[відповісти]

  2 з посилань дає посилання на James (Jim) Arthur Lovell - через v. Є 3 Lowell що наведені - Персіваль (з двома варіантами), Роберт (так само) та Джеймс Рассел (1 варіант, Ловелл). Також номінант дещо помилився бо мова у 124 параграфі саме за звук [w] при записі w, тому 124 параграф мабуть все ж недоречний. Якщо у вас та @Unikalinho: є додаткові аргументи, я б підбив підсумок цього обговорення. Зокрема, саме цей випадок той коли 2 редакції правопису за Лоуелла, тому я вважаю що варто підсилити аргументи для зміни чинної назві. Я особисто поки не знайшов жодної книжки присвяченої комусь з них щоб підкріпити аргументи. Duppertip (обговорення) 18:11, 13 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Справа в тому, що вікіпедія сама для себе не є АД. Якщо інша людина в нас Ловелл, то це ще не означає, що й інші Lowell автоматично мають стати Ловеллами тільки через те, що Джеймс Ловелл. Бо, зрештою, та стаття також може бути названа з порушеннями Правопису, але на ту людину може бути купа джерел, але то тільки на ту людину. Тому треба джерела саме на Персіваля, аналізувати суто їх. Якщо тільки Джеймс і Персіваль не родичі. У нас є АД на інших Ло(в/е)ллів, але нема АД на нашого--Unikalinho (обговорення) 05:40, 14 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я про те що Джеймс Ловелл це Lovell, не Lowell, та апріорі інший випадок. Як Owen та Oven. Наразі назва чинної статті якраз відповідає правопису (і до 2019 також). Я не знайшов книжок чи джерел окрім цього обговорення що б були про Персіваля (або навіть про інших наведених Ловеллів-Лоуеллів), навіть про обсерваторію немає українських джерел. Врешті-решт, ми змінюємо випадок з правописного правильного (включно до 2019, що важливо), тому тут варто було б мати більше АД. Якщо УРЕ подає 2 варіанти запису, то немає змісту перейменовувати статтю посилаючись лише на УРЕ. Ловеллівська обсерваторія не має українських джерел, і не зрозуміло чому вона "ловеллівська" - це ж на честь Персіваля, мала б бути обсерваторія Лоуелла. Якщо у вас є джерела що Персіваль то все ж Ловелл то надайте. Бо так аргументи за перейменування не виглядають достатніми. Duppertip (обговорення) 07:28, 14 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Моя позиція озвучена ще пів року тому, з того часу нічого не змінилось--Unikalinho (обговорення) 09:11, 14 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  @Анатолій 2000: Ви сказали про АД на Ловелл. Але там нема АД саме на нашого героя, в тому-то й справа. Бо на Персіваля наведено тільки УРЕ, але там якраз обидва варіанти є, а от інші наведені Вами -- то про інших людей. Причому серед них є взагалі Lovell-и, то такі джерела не слід брати до уваги від слова зовсім. Тож потрібно АД саме на Персіваля, що він саме Ловелл, інакше Ваш аргумент про "усталеність" не відповідатиме дійсності--Unikalinho (обговорення) 09:18, 14 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Наші джерела, на жаль, не сильно висвітлюють саме цього Ловелла, але дещо все ж є: збруч, ббс 1 2, тсн, наука юа (тут: Персиваль), Universe Space Tech, 24 канал, газета юа, Атлас з контурними картами. Пізнаємо природу. 5-6 клас, 2022, Астрономія: навчальний посібник / М. В. Головко, І. П. Крячко, 2018, В.І. ЗАЦЕРКОВНИЙ, Н.П. КАРЕВІНА АЕРОКОСМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗЕМЛІ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Монографія Том 2 Київ - 2015, І. А. КЛИМИШИН АСТРОНОМІЯ 1994 (тут: Персиваль). Таким чином в українській мові й прізвище Lowell, і прізвище Lovell передають як Ловелл і сучасніші, і старіші видання. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:03, 14 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Що знайшов я. Серед ЗМІ: focus 1 і 2, chas.news, дуже побіжно 5й канал. Тут BBC та Universe Space Tech ніби все ж авторитетніші як ЗМІ. У шкільному сегменті є одне джерело, це шкільна енциклопедія Відкритий космос (Відкритий космос: наук.-попул. вид. : для дітей серед. та ст. шк. віку / О. Г. Стадник ; ред. Н. В. Бірічева. — Харків: Веста: Ранок, 2010. — 240 с. : ілюстр. ; 28 см — (Велика ілюстрована енциклопедія). — 3000 пр. — ISBN 978-966-08-4942-6). З науковими якраз все простіше, Астрономічний календар за 2025 рік дає Лоуелла у 2 авторів + інша публікація одного з них. Але в тому ж джерелі згадується "Ловеллівська обсерваторія"/"Обсерваторія Ловелла" окремо - тому для обсерваторії незалежно від підсумку назву варто залишити. Також є переклад книги Карла Сагана "Світ, повний демонів. Наука як свічка у пітьмі" 1996 року тут, де також Лоуелл. Загалом, у ЗМІ незначний ухил до Ловелла, але у питанні правопису та особливо передачі прізвищ вони часто непослідовні. Є дитяча енциклопедія та затверджений підручник. Для наукових робіт сучасніші роботи вживають Лоуелл, але тут 50/50. А от переклад Карла Сагана вживав "Лоуелл" (і це ще 1996 рік). Загалом, враження що вже більш вичитані роботи та книжки дотримуються варіанту Лоуелл, і це було ще у 1996 році. Хоча прикол з Ловеллівська обсерваторія це окрема тема, мабуть це ще з часів коли дійсно варіант Ловелл був більш поширений в українській (та російській) мові, є джерела коли російською казали ще Ловелл 100+ років тому (книги 1912), тому можливо це впливає. ТСН, до речі, у російській версії вживало тут (у російськомовній новинній версії) Ловелл російською що йде всупереч російськомовним АД (а зараз там однозначно перевага у над в). На мою думку, враховуючи поки наявні джерела (якщо не буде ще додаткових книжок чи публікацій), варіант Лоуелл все ж варто залишити як нормативний та відповідний правописам (включно з правописом до 2019, що важливо), окремо враховуючи історичну традицію найменування для Ловеллівська обсерваторія (навіть коли у джерелах Лоуелл). Оригінальне перейменування 2017 року в принципі мало підстави в правописі та вжитку, а стаття написана за іншомовними джерелами переважно. Якщо у вас є додаткові книжки/публікації, то можна продовжити розгляд, а так я б підбив би підсумок бо достатньої переваги Ловелл над Лоуелл немає (враховуючи що за старішої норми правопису Лоуелл був правильний). Duppertip (обговорення) 08:42, 15 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Мені здається, краще щоб назва обсерваторії та конкретно вченого на честь якого вона була названа була уніфікована. Я навів варіант Ловелл у підручнику 1994 року. «враження що вже більш вичитані роботи та книжки дотримуються варіанту Лоуелл» — це лише враження, а мені наприклад здається, що вони можуть копіювати російську, де для Lowell ще з 1900-х вживають Лоуэлл (наприклад Russel Lowell). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:34, 15 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Правопис 1993 року, § 94. Дифтонги AU, OU

  Дифтонги au, ou передаються переважно через ау, оу: аудиторія, аудієнція, гауптвахта, лауреат, локаут, пауза, фауна (але: мавзолей); джоуль, клоун; Джорджтаун, Каунас; Краузе, Паульсен, Фауст, Штраус; Воуверман, Шоу.

  Разом із тим у цілому ряді слів au передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон; Австралія, Австрія; Август, Аврора.

  Тому якраз за правописом ще 1993 Лоуелл є нормою (але може бути виключенням) та моє враження складається від того що норми дотримуються матеріли що публікувалися за кордоном та книжки (де є завжди кращі редактори зокрема). Я пропоную тоді ще може пошукати протягом тижня-двох щось ще, я сам подивлюся (може варто запитати астрономів), бо тут мова йде за виключення одразу з 2 правописів (1993 та 2019) що значно серйозніше ніж виключення з правопису лише 2019 року (бо це 30+ років, за 2 редакціями правопису... вже на межі архаїзму). Щодо назви обсерваторії - взагалі "Ловеллівська" стала власною та видозмінилася (ну й вона ж не "Lowels Observatory", переклад взагалі неправильний трохи, ми ж самі називаємо їх наприклад "Ширококутний подвійний астрограф Цейса" а не "Цейсівський ширококутний подвійний астрограф"), як деякі інші слова похідні від власних, тому вона все ж є своїм окремим випадком. Можливо в матеріалах про обсерваторію, особливо старіших, часто згадувався саме Ловелл, тоді це може дати достатньо для виключення. Duppertip (обговорення) 14:11, 15 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я не збираюся продовжувати дискусію. Підсумок скоріше буде проти перейменування, не маю часу та можливості для детальнішої роботи, враховуючи що її нівелює правопис своєю неконкретністю, яку кожен трактує в свою користь. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:25, 15 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』^Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [1].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

"Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

@Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus^⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)[відповісти]

Я вважаю що не потрібне уточнення, можна просто зробити "Борщагівська лінія". Там немає однойменної лінії метро. Так само і з Троєщинською лінією: навіть "метро на Троєщину" це Подільсько-Вигурівська лінія, тобто інша місцевість. "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" є надто довгою назвою, "Борщагівська лінія" коротша та впізнавана, прибирання частки "Київського швидкісного трамвая" не створює неоднозначності по суті. Duppertip (обговорення) 09:23, 15 липня 2025 (UTC)[відповісти]

@RajatonRakkaus: Мені пропозиція Duppertip більше подобається: просто Борщагівська лінія і Троєщинська лінія.--Анатолій (обг.) 17:19, 4 серпня 2025 (UTC)[відповісти]

 За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

за джерелами більше відомий як Андрій Мандрика: від родословникъ до ЕІУ, у Козацькій еліті згадується як Андрій Леонтійович. Повне ПІБ було зазначено ніде не знайдено мною.--『Shiro Neko』^Обг. 09:22, 11 червня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти. Якщо по батькові відоме, не бачу причин не вижити ПІБ.--Юе-Артеміш (обговорення) 20:27, 12 червня 2024 (UTC)[відповісти]
•  Утримуюсь. Відомо ще щонайменше два Андрія Мандрики: прадід Андрія Леонтійовича і полковник Андрій Якович Мандрика, учасник франко-російської війни 1812 року (див. Малороссійскій родословникъ).--SaltVisor (обговорення) 09:39, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  Не дуже вдало сформульовано запит, тому тільки щойно зрозумів суть, перепрошую. Shiro Neko, Ви маєте сумнів, що по батькові цього Андрія Мандрики - Леонтійович? Бо цьому немає підтвердження в жодному з українських джерел? Згоден, це прикро, з джерел в наявності лише Привалов зі своїм "Род Мандрики. Генеалогия". --SaltVisor (обговорення) 16:44, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  @SaltVisor найчастіше осіб козацького період іменують за ІП, і більшість статей про реєстрових козаків саме в ІП. Я не знайшов якоїсь переваги ПІБ для цієї особи, тому на мою думку варто записати його уніфіковано до інших --『Shiro Neko』^Обг. 16:57, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  Я при створенні орієнтувався на статті про його сучасників Глобу Лазаря Остаповича та Коржа Микиту Леонтійовича. Але взагалі найменування не принципове, аби згодом у читача не виникало плутанини з іншими Андріями того ж роду. Вирішив утриматись. До речі, якраз Глобу та Коржа ні з ким не переплутаєш, тому є сенс іменувати їх за ІП. --SaltVisor (обговорення) 17:07, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]

•  Проти Маємо чинне правило ВП:ІС-П, воно каже, що українців (або, дослівно, осіб з України) іменуємо ПІБ (енциклопедичним порядком). Щодо "за джерелами більш відомий...", то те саме можна сказати про всіх відомих українців -- від Тараса Шевченка до Володимира Зеленського (чи часто в джерелах фігурує "Борисович" щодо Єрмака, або "Федорович" щодо Залужного, або "Михайлівна" щодо Яніни Соколової тощо?), тому це не аргумент, щоб це правило ("українців іменуємо ПІБ") порушувати. Також воно нічого не каже про осіб з козацької доби, а це означає, що до них також застосовний порядок іменувань для українців, тобто ПІБ (якщо по батькові відоме). Або змінюємо правило (але не тут), або дотримуємося його--Unikalinho (обговорення) 20:22, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]
•  За. ВП:ІС-П де-факто не діє на українців Нового часу. Богдан Хмельницький, Іван Мазепа тощо. Нині незлагода в найменуванні. Тому я би обмежував ПІБ хоча б тими, хто помер після XVIII століття. Точна межа потребує серйозного дослідження. -- RajatonRakkaus^⇅ 10:05, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  Спершу потрібно прописати це в правилі (тобто щоб був консенсус на рівні правила), а вже тоді застосовувати до окремих випадків. Поки що ж правило нічого не говорить про Новий чи ще якийсь час, тому те, що воно де-факто не діє на українців якогось конкретного часу, потрібно виправити (переіменувати згідно з правилом), а не використовувати як аргумент--Unikalinho (обговорення) 13:17, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  «У другій половині XVIII століття трилексемну формулу (ім'я, по батькові та прізвище) застосовували до духовенства (наприклад ієрей Матвій Петрович Колосовський) та значного військового товариства (наприклад бунчуковий товариш і бурмистер Павло Якович Руденко).» — Ім'я по батькові.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:05, 1 листопада 2025 (UTC)[відповісти]

  «Є свідчення, що Богдану Хмельницькому неодноразово робили з московських приказів зауваження, що він „непристойно величается“, пишучи у своєму листуванні з Москвою своє ім'я по батькові із закінченням „-вич“.» — за московитами вторять наші борці з по батькові: без роду-племені має бути холоп.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:08, 1 листопада 2025 (UTC)[відповісти]

З урахуванням Вікіпедія:Кнайпа (політики)#ВР у Nemo (співак) і подібне пропоную обрати варіант для перейменування. Варіанти, які слід розглянути:

1. Немо (співак) (залишення поточної назви) – з одного боку, не відповідає ідентичності особи, а з іншого, в українській мові в цілому за замовчуванням вживається чоловічий рід професії/роду діяльності, коли ми не знаємо ґендер.
2. Nemo (музика) – нейтральний варіант від NickK. На мою думку, не дуже вдалий через те, що це слово найочевидніше читається з наголосом на "у", а не на "и", що справлятиме не зовсім правильне враження.
3. Nemo (музична особистість) – як нині в преамбулі, нейтральний, але дещо кострубатий варіант.
4. Немо Меттлер – нейтральний, але не найбільш упізнаваний варіант (хоча все ж достатньо, оскільки в джерелах повне ім'я фігурує в явному вигляді достатньо активно), але цілком прийнятний як виняток.

Я схиляюсь до "Немо Меттлер" за сукупністю обставин: цілком упізнавано та цілком нейтрально, на відміну від інших варіантів. -- RajatonRakkaus^⇅ 14:12, 17 травня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За, але не тому, що сьогодні день боротьби з гомофобією, бо 1990 році ВООЗ вилучило гомосексуалізм з переліку психічних хвороб, а тому, що псевдонім Немо співпадає зі справжнім ім"ям, то чому б не ідентифікувати повністю як Немо Меттлер... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 16:09, 17 травня 2024 (UTC)[відповісти]
•  Проти Немо Меттлер. Бо це вже доходить до абсурдності. Назва обирається для найкращого пошуку, більшість буде шукати якраз Nemo, а далі вже вводити спів… закінчення узагалі не матиме сенсу для пошуку, тому чи співак, чи співаки не несе сильного навантаження для читача, порівняно з текстом. Нині назва відповідає ВП:ІС-П або ми плюнемо на власний консенсус, або будемо дотримуватися елементарних правил. --『Shiro Neko』^Обг. 19:44, 17 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  То яке уточнення ви обираєте? -- RajatonRakkaus^⇅ 19:59, 17 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  @RajatonRakkaus якщо загально, то на мою думку різниці сильної немає поки ми не визначилися як писати такі статті. На мою думку можна і співак, хоча перевага у мене або співаки або музична особистість. Можна навіть розглянути за роком народження, або країною. Але всетаки я вважаю, що повинно бути зі коренем спів, бо люди шукатимуть це насамперед. Я не прихильник, коли перенаправлення є основою для відвідування. --『Shiro Neko』^Обг. 20:27, 17 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Ну, я теж не прихильник. Але це не дуже велика проблема. Зробити виняток для небінара можна, коли тисячі українських співаків називаються за нікому не відомими ПІБ. -- RajatonRakkaus^⇅ 14:17, 18 травня 2024 (UTC)[відповісти]

•  За Немо Меттлер — повне, унікальне ім'я особи. За прикладом Адель та іншими, сторінка і так би мала зараз називатися «Немо (співак)». А через небінарність повне ім'я стає найдоречнішим варіантом назви, і буде вже 10-м (чверть) серед мовних розділів Вікіпедії. Намагатися узгодити назву із усіма існуючими правилами немає сенсу — і зараз далеко не всі назви є уніфікованими, і питання зміни/доповнення правил найменування — за рамками цього обговорення. —Flipping Switches (обговорення) 09:33, 18 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  І Євробачення співавторство пісні вказує як "Немо Меттлер". --Flipping Switches (обговорення) 10:55, 21 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Співавторство сумнівний аргумент, бо вказувати повне ім'я або псевдонім – це насамперед юридичні аспекти реєстрації музичних творів та захисту авторських прав на них. Baby Lasagna, alyona alyona, Dons та деякі інші виконавців як автори теж не під псевдонімами, але це не привід їх перейменовувати --Kait Moren (обговорення) 05:33, 27 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Цей аргумент в мене був тільки як додатковий. Зараз  схиляюся до Немо (музика) (з уточненням {{DISPLAYTITLE:Немо (музи́ка)}} на сторінці — тепер бачу, що не додається наголос у DISPLAYTITLE, тільки форматування):

• Немо — українською, як бігато інших мононімів, під якими особи відомі та які є частиною їхнього повного імені (Сандра, Бейонсе, Адель тощо)
• і СУМ-20 лаконічно прирівнює музи́ку до музиканта, а в Кобилянської навіть згадують музику Софію. — Flipping Switches (обговорення) 14:00, 4 червня 2024 (UTC)[відповісти]

• За Немо (музикант). Ми ніяк не зможемо описати цю людину, не використовуючи жодний граматичний рід. Музика, індивідум - іменник чоловічого роду, особа, персона, людина - іменник жіночого роду (особистість зовсім не підходить, бо це скоріше синонім індивідуальність). Слів спільного роду в українській мові менше сотні і жодне з них не підходить (хіба що шансоньє але теж не дуже). У той же час ряд слів жіного і чоловічого роду мають ознаки спільного роду і можуть вживатись до всіх: людина, особа або музикант. Як сказано у посібниках зі стилістики: "слід пам'ятати, що відповідне слово в чоловічому роді має більш загальний характер, i коли йдеться про офіційну назву звання, посади або про ознаку чи вимогу, що стосується всіх, хто виконує цю роль чи роботу, треба вживати відповідне слово в чоловічому роді". Тобто "музикант" може вживатись і до осіб жіночого і чоловічого роду. І на відміну від "музика" воно не є стилістично окрашеним (якщо Немо музика, то де його цимбали? Музика - архаїчне слово використовується для народних музик або як вінтажне. Звісно "Немо Меттлер" не буде таким вже великим порушенням правил найменування але це все одно не вирішить всіх проблем зі статтею. Ми не зможемо не використовуючи жодного граматичного роду написати повноцінну статтю українською мовою. Англійською - так, там поняття роду відсутнє, можна вводячи певні синтетичні займенники створити хоч тисячі "гендерів". У той же час, українська мова достатньо гендерно-нейтральна коли йдеться про опис тієї чи іншої людини. Ми можемо такими словами жіночого роду як "особа", "людина", "телезірка" назвати будь-яку стать, так само як і словами чоловічого роду "посол", "генерал", "персонаж" але не вживаючи взагалі граматичного роду це зробити неможливо. --yakudza 16:18, 20 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  @Yakudza: А яка перевага «музиканта» над «співаком»? Як музикантка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980., так і співачка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. нормативні ще в СУМ-11 без жодної позначки про розмовність абощо, і як «співачка», так і «музикантка» є в УРЕ, наприклад, стаття Гейша. Тобто це не нові фемінітиви, а усталені з приблизно столітніми традиціями. Виходить, що замінюємо шило на мило: замість одного виразно чоловічого уточнення ставимо інше виразно чоловіче — NickK (обг.) 08:18, 21 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Я ж навів вище цитату одного з найкращих стилістів української мови Євгенії Чак. Для співаків, спортсменів важливо вказувати стать у вищначенні, бо вони часто конкурують або змагаються між собою. Музикант можна використати як до жінки, так і до чоловіка. Ось приклад з ЕСУ: музикант https://esu.com.ua/article-19608 та співачка https://esu.com.ua/article-40061 Якщо визначення музикант широко використовується для жінки, то чого ми його не можемо викорисиати для чоловіка, який декларує свою небінарність? --yakudza 09:17, 21 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  @Yakudza а хіба за термінологією співаків називають музикантами? --『Shiro Neko』^Обг. 11:00, 31 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  «Музикант: 1. Фахівець, який професійно володіє музичною спеціальністю — композитор, диригент, хормейстер, співак, інструменталіст тощо. 2. Людина, спроможна за власним бажанням грати на музичному інструменті, співати, брати участь в самодіяльному колективі, хорі, оркестрі тощо.» — Словник-довідник музичних термінів -- RajatonRakkaus^⇅ 11:02, 31 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  тоді залишається питання лише до слова музика --『Shiro Neko』^Обг. 11:08, 31 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Хоч музика не має позначки застаріле чи розмовне у словнику але це слово має набагато більш вузьке застовування ніж музикант, перш за все коли йдеться про виконавця на народних інструментах, зазвичай непрофесійного. Співаків, наскільки відомо, музиками не називають, професійних музикантів хіба що в розмовній мові. До речі, це іменник чоловічого роду, і до нього придумали неофемінітив - музикиня. В контексті назви статті уточення "музика" буде сприйматись з наголосом на перший склад, бо цей термін на кілька порядків більш поширений. --yakudza 11:21, 31 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  мабуть придумали тому що в українській немає спільного роду (сарказм) --『Shiro Neko』^Обг. 11:25, 31 травня 2024 (UTC)[відповісти]

  Слово "музика" могло б стати іменником спільного роду, якби не було більш поширеного синоніму "музикант". Традиційно музиками були чоловіки, тому воно не вживалось до жінок, як скажімо подібне до нього "сусіда", яке початково було теж лише чоловічого роду. --yakudza 11:33, 31 травня 2024 (UTC)[відповісти]

1. Для поточної назви Ейнштейн не вказані ВП:АД, на відміну від Айнштайн, де їх аж 3.
2. Згідно до чинного правопису: § 136.1 - Німецьке буквосполучення еі відповідно до вимови передаємо українською мовою через ай (яй): Айзенах, Вайнрайх, Віттгенштайн, Вайзенборн, Кайзер, Майнгоф, Нортгайм, Бляйбтрой, Кляйн, Кляйнерт, Фляйшер;.--Helpcloth (обговорення) 07:56, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

Узагалі-то правильно казати згідно з, а не до.--Анатолій (обг.) 17:49, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь бо розумію, що правильно Айнштайн, проте все життя чув лише про Енштейна, а Айнштайн звучить для мене дуже незвично.... — Казкар (обговорення) 08:26, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

  Але не гірше ніж - членкиня чи посолка --Helpcloth (обговорення) 08:41, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

•  За, тут все просто: [2], [3], [4]. Між варіантом, що присутній в енциклопедіях, все активніше вживається та відповідає правопису — та варіантом, що просто звичний за радянською традицією — звісно, вибір простий. -- Rajaton Rakkaus ^обг 08:33, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
•  За. І правопис, і авторитетні джерела, зокрема енциклопедії, також за перейменування.--Юрко (обговорення) 09:16, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
•  Проти, бо згідно чинного правопису, правило якого чомусь тут не зацитували повністю, За традицією в давніших запозиченнях німецьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому вигляді через ей: Гейне, Рейн. До слова, в УЛІФ й досі немає прізвища Айнштайн. Лише Ейнштейн. І щодо джерел: таке відчуття, що робиться вигляд про неіснування взагалі АД на Ейнштейн. Також погоджуюсь з користувачем Казкар - така звичка. І це стосується, мабуть, більшості українців, які знають ТОЧНО хто такий Ейнштейн і дадуть на це відповідь. А от таке саме про Айнштайна я би не сказав. ----Flavius (обговорення) 12:21, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
•  Проти Ейнштейн - усталений та впізнаваний варіант, навіщо його міняти? Стосовно більшої правильності - в українській мові безліч запозичень, як власних назв, так і загальних, які не відповідають вимові в мові-оригіналі. --V Ryabish (обговорення) 17:53, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
•  Проти. В україномовних джерелах переважає варіант Ейнштейн. Він також є впізнаванішим для широкого кола читачів. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:06, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

До речі, Ейнштейн є в УЛІФ, як і рейх. +мої слова щодо попередньої номінації актуальні й тут. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:02, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Проти, це хороший приклад того, як попередні війни редагувань призводять до помилкових аргументів. За підсумками якоїсь попередньої війни хтось вирішив важливим довести, що варіант Айнштайн існує та додав на це три джерела. Варіант Ейнштейн настільки відомий, що нікому й не спало на думку поставити у вступі джерело на те, що він існує. Натомість унизу статті стоїть низка джерел з Ейнштейном, на основі яких власне й написана стаття. Тепер із цього робиться висновок, що на Ейнштейна немає джерел, хоча вони є власне в самій статті, що є очевидною маніпуляцією. За всіма ознаками Ейнштейн домінує в джерелах, хоча справді є тенденція до збільшення вжитку Айнштайна, але не видно, щоб він перевищив усталеного і словникового (УЛІФ уже приведений до нового правопису) Ейнштейна — NickK (обг.) 09:10, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

  Чому домінує? Я вище навів три (!) енциклопедії, де фігурує саме варіант Айнштайн. В медіа теж ужиток активний, у дубляжі теж. -- Rajaton Rakkaus ^обг 12:13, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

  @RajatonRakkaus: Тому що є різниця між наявним вжитком (= на Айнштайн є джерела) та домінюванням (= Айнштайн переважає в джерелах). Я не заперечую, що є джерела на Айнштайна. Але якщо порівняти вжиток, наприклад, у наукових публікаціях, то 325 Айнштайнів проти 4230 Ейнштейнів, тобто різниця вдесятеро. З 2022 тенденція не перевертається: 20 Айнштайнів на 296 Ейнштейнів, тобто пропорція зберігається. Якщо подививтися, що люди шукають, то за минулий рік Ейнштейн теж більш ніж удесятеро переважає. Я не бачу, як із цього робиться висновок про домінування Айнштайна — NickK (обг.) 19:46, 3 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

Дякую, це слушно. Я схиляюсь до енциклопедій у цьому випадку, але Scopus є дуже вагомим аргументом. Сподіваюсь на хорошу оцінку з боку укладача підсумку. -- Rajaton Rakkaus ^обг 20:18, 4 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

• А є якісь україномовні енциклопедії на "Ейнштейн"? Щось не знаходжу.--Юрко (обговорення) 18:34, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

  УРЕ не підходить [5]? В ЕІУ теж згадується (т.1, с. 241, перша колонка, рядки 17-18 зверху, також т.4, с. 114, перша колонка, рядок 24 знизу).--Анатолій (обг.) 20:17, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Проти Це усталене написання.--Анатолій (обг.) 17:49, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

  Але "Айнштайн" теж усталене, що беззаперечно доводиться енциклопедіями та вжитком. Чому між двома усталеними назвами ви обрали саме цю? -- Rajaton Rakkaus ^обг 21:42, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

•  За Очевидна популярність україномовного вжитку у запропонованого варіанту. Вікіпедія відображає актуальну інформацію українською мовою, не вводить щось нове і не консервує щось старе. Перевага запропонованого варіанту показана в сучасних вагомих україномовних АД. --Seva Seva (обговорення) 17:58, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
•  Проти За аргументами вище і зрештою усталене написання. --Jphwra (обговорення) 04:10, 30 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
•  За вважаю, що називання Айнштайн за новини енциклопедіями, це показ того, що речі змінюються. Але аргументи номінації дуже слабкі, надіюся, що наступні матимуть кращу аргументацію. Загалом, було би для таких номінацій ще мати аналіз вживаності за останні роки (5, 10, чи 15), найкраще в академічних джерелах.--『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:18, 30 серпня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Проти Традиція.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:33, 1 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
•  Проти до аргументів вище хотілось би додати безсумнівну перевагу Ейнштейна в ЗМІ, прямо на шпальтах, що також каже про ширший вжиток українською:
• BBC Україна // Оппенгеймер і Ейнштейн: складні стосунки "батька" атомної бомби і нобелівського лауреата
• Суспільне Новини // Все в світі відносно: що дав людству Альберт Ейнштейн
• Бабель // Науковці встановили, що да Вінчі зрозумів ключовий аспект гравітації за кілька століть до Ейнштейна
• The Village // Яким був Ейнштейн? 15 епізодів з його біографії, яку написав Волтер Айзексон
• Корреспондент // Louis Vuitton випустив часи з Альбертом Ейнштейном
• ITC.ua // Ейнштейн помилявся, квантова фізика — ні: це знову довів експеримент із двома квантово заплутаними надпровідними кубітами // Кіно vs реальність: Оппенгеймер не радився з Ейнштейном та якось сказав, що він «поїхав кукухою» (completely cuckoo), але пізніше вони товаришували // Ейнштейн мав рацію. Нова, ще більш детальна карта темної матерії підтверджує стандартні теорії про Всесвіт
• 5 канал // ЦИТАТА ДНЯ: ЩО ГОВОРИВ АЛЬБЕРТ ЕЙНШТЕЙН ПРО УЯВУ І ФАНТАЗІЮ
• УНН // Блокчейн будівництво? Квантовий нащадок Ейнштейна відвідав виробництво Well-being ConTech

--Keneris^☎ 16:30, 17 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

•  За Це єдина вірна транслітерація цього прізвища українською. Колеги-перекладачі вже користуються нею сміливо і впевнено, тут теж цей час настав. Ось пруф: «Інший Айнштайн. Хто обґрунтував теорію відносності та дотла зруйнував ідеальний шлюб»? Марі Бенедикт. Уривок із книги

--Alice Redhotroof (обговорення) 07:46, 19 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

А "колеги-мовознавці" кажуть, що вірно це "не вірно" (Блог професора Пономарева: про "правильно" і "вірно", Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний). Хоча є аргументи проти. Я б не наважився, наприклад, стверджувати, що варіант "Ейнштейн" єдиноправильний. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:53, 19 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

Я вивчала німецьку мову і ще теорію і практику перекладу з німецької мови на українську. Тому можу впевнено стверджувати, що є правильною і вірною транслітерацією німецького прізвища на українську мову. --Alice Redhotroof (обговорення) 20:33, 10 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Підсумок

перейменувати статтю на "Альберт Айнштайн".

Якщо виходити з правил практичної транскрипції та реальної вимови, то правильно саме "Айнштайн". Основний аргумент захисників варіанту з двома "е" - нібито його безумовна перевага за вжитком у джерелах. Я проаналізував на предмет загального вжитку корпус ГРАК і пересвідчився, що для такого твердження немає жодних підстав. По-перше варіант "Айнштайн" значно переважає в джерелах, створених до совіцької заборони на транскрипцію німецького "ei" як "ай". Якщо брати весь час, разом із совіцькою окупацією, то варіант "Ейнштейн" переважає лише в чотири рази, що не так уже й багато, враховуючи заборону на транскрипцію "ай". Ба більше, і про традиційність теж не йдеться, бо співвідношення навіть тут набагато менше за порядок. Якщо брати часи незалежності, то відношення скорочується вже до "1:3", а за останні 13 років уже 1:2. Тобто попри інерцію, традицію, несвідомий автопереклад московських зразків, все одно простежується тенденція до збільшення вжитку варіанту "Айнштайн". В цьому разі правила практичної транскрипції, вимова, наявність джерел, тенденція до збільшення вжитку переважують досі невелике відставання у вжитку. Крім того, як на мене Вікіпедія не повинна спотворювати процесів розвитку мови, а ці процеси, тобто збільшення вжитку, свідчать саме на користь варіанту Айнштайн. Мотивація чіплятися за варіант "Ейнштейн" навіть якщо він нібито традиційний (а він таким, як показано вище, не є) цілковито незрозуміла. Адже за правилами практичної транскрипції слід німецьке "ei" передавати як "ай" і всі сучасні прізвища будуть саме з такою транскрипцією. Ну залишиться кілька "традиційних" "ei" на мільйон "ай": це вже великою мірою анахронізм, а буде ще більшим. Тому підстав залишати варіант "Ейнштейн" я не бачу.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:38, 11 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Ну давайте тоді ще Відень перейменуємо на В'єн, якщо Ви не бачите традиції і хочете передати правильне звучання--V Ryabish (обговорення) 05:40, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@V Ryabish: По-перше "Відень" це справді інша назва, а не спотворена внаслідок заборони транскрипція (просто транслітерація). По-друге, якщо подивитися той же ГРАК, то "Відень" назва справді традиційна, адже на неї в текстах різних жанрів за увесь час назбиралося 36 тисяч згадок, тоді як В'єн - лише 14 (і принаймні в 10-ти йдеться про французьке місто), тобто різниця щонайменше на 4 порядки, а не 2-3 рази як у випадку Ейнштейн-Айнштайн.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:34, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Це був лише приклад. Сотню років писали Ейнштейн, а тепер захотіли «виправити». Правда, не зрозуміло, за якими критеріями обирають, що виправляти, а що- ні... Давайте будемо все «виправляти» на догоду пуристам. Даю перших кандидатів - той же Відень і Рейн, в якого той самий дифтонг, що і в Ейнштейна :) --V Ryabish (обговорення) 14:54, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Перші приклади вжитку обох варіантів - 1925 рік, тобто і тут Ейнштейн не має переваги, на відміну від Відня (про це вже писав вище) та Рейну.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Oleksandr Tahayev це все чудово, але Ви процедуру будете доводити до завершення? --『Shiro Neko』^Обг. 19:04, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Не маю інструменту самостійно перейменувати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Oleksandr Tahayev всі інші мають, а Ви не маєте… але вже сенсу немає, бо підсумок оскаржено. --『Shiro Neko』^Обг. 23:32, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

З підсумку слідує згадка про «совіцької заборони» але немає дійсно аргументів про перевагу АД саме «Айнштайн». Також є твердження про «Вікіпедія не повинна спотворювати процесів розвитку мови» тобто пропонується взагалі зненважати традиції, правила Вікіпедії та наявність АД на поточну назву. Тож назва має лишитись. --Jphwra (обговорення) 19:14, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

АД про перевагу Айнштайн навів номінатор. Навіть якщо й немає переваги, то й переваги АД на поточну назву теж немає, та й аргумент з "традиціями" теж надуманий як показано вище. Отож за приблизної рівності інших аргументів беремо до уваги практичну транскрипцію та вимову.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

• @Oleksandr Tahayev: Вважаю, що ваш підсумок некоректний передусім через те, що він базується на принципово нових аргументах, які не були висловлені в обговоренні раніше. Підсумок не має містити суттєво нових аргументів, а у вас два основні твердження, як на мене, суперечливі:
  • ГРАК як основний спосіб оцінювання вжитку прізвища (спірно, ГРАК зазвичай використовується для загальних назв, а не для власних)
  • Традиція почалася з написання Айнштайн, а не Ейнштейн (спірно, він став відомим в Україні саме в часи, як ви кажете, совіцької заборони на транскрипцію німецького "ei" як "ай")

  Я не заперечую, що це є прийнятні аргументи в обговоренні — але нові аргументи мають бути висловлені в обговоренні, щоб інші користувачі могли на них відреагувати. Коли принципово нові аргументи додають у підсумку, на жаль, оскарження підсумку є єдиним варіантом — NickK (обг.) 22:24, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  До речі, другий аргумент ще й неточний: перший вжиток прізвища все ж треба шукати в ЗМІ, і це був Ейнштейн (Вісти ВУЦВК №207 від 16.09.1922) — саме десь у той час, коли він отримав Нобелівську премію — NickK (обг.) 22:43, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Насправді аргумент ГРАКУ я навів насамперед щоб заперечити аргумент тих, хто проти, про нібито традиційність написання "Ейнштейн" (і на цій підставі його не можна назвати вповні новим, адже це просто дискусія з тими дописувачами, які, посилаючись на вжиток, наводили якісь інші способи його перевірки). Як виходить із мого аналізу, варіант Айнштайн не менш традиційний, ніж Ейнштейн (тим більше, якщо відкинути совіцьку приписову упередженість). Не розумію Вашого твердження, що цей інструмент підходить тільки для загальних назв. Як на мене, статистичний підхід дає об'єктивнішу картину, ніж особисті уподобання укладачів довідників, хоча і на прізвище Айнштайн так звані АД (я більше схиляюся до терміну НД) теж є. Ми пишемо життєписи не на основі підручників з фізики, тому ГРАК з його всеохопною в сенсі жанрів, хоча й не повною, вибіркою текстів, підходить більше, ніж однобокий і набагато обмеженіший Скопус. Він дозволяє відкинути вплив совіцької заборони, особистих уподобань укладачів словників і чистих підручників, ба більше показує, що навіть без цього відкидання різниця не така вже й велика, щоб твердити про нібито традиційність одного варіанту і нетрадиційність другого. Щодо пріоритету, навіть якщо він з різницею у кілька років належить варіанту з "е" (хоча ресурс Лібраріа дуже обмежений), то ГРАК статистично показує, що до моменту впровадження совіцької заборони варіант з "а" був набагато поширеніший--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:44, 13 жовтня 2023 (UTC).[відповісти]

  @Oleksandr Tahayev: Стосовно ГРАК, то в ньому тексти художні й публіцистичні, а цей фізик найчастіше згадується в наукових, тобто в корпусі бракує основного типу джерел (журнали там додані лише з 2022 року, і в тому підкорпусі так само видно перевагу Ейнштейна на порядок). Крім того, ГРАК рахує окремо кожне слово, а не кожне джерело — на Айнштайна майже половина згадок з однієї лише книги «Зрада Айнштайна» у перекладі Рябчія. А от, наприклад, для паралельного Вікіпедія:Перейменування статей/Чіберек → Чебурек ГРАК дуже навіть добре підходить, бо страви найчастіше описують саме в художніх і публіцистичних творах.

  Стосовно традиційності, то відкинути совіцьку приписову упередженість з мови неможливо — вона розвивалася так 70 років, і носії мови не перенеслися з 1921 напряму до 1991. Ймовірно, якби СРСР не з'явився, ми з вами писали б якось інакше, але це з царини фантазій. Якщо відкинути радянський період, то перший вжиток українською буде десь у серпні 1991: до створення СРСР прізвище просто не було в широкому вжитку, бо так склалося, що діяч став усесвітньо відомим точно в рік появи СРСР — 1922. Але традиційність визначає не рік першої згадки, а тривала перевага певного написання протягом багатьох десятиліть. Тим паче тут перші згадки саме припали на період правописних змін. Майже кожну власну назву в 1920-х писали кількома різними способами, бо такі часи були, тож лише з цього періоду не можна робити висновків про традиційність — NickK (обг.) 23:45, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  І знову, це все цілковито безсенсова абракадабра для перекладачів і мовознавців, які якраз мають бути чи то взірцем, чи то АД для вікіпедистів.

Ви ж правописом чинним користуєтеся, а не вигадуєте новий? Чому ж транслітерацією німецького прізвища згідно правил і правопису це не працює, можете пояснити?--Alice Redhotroof (обговорення) 07:45, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

• @NickK: Я б з Вами погодився, якби за часів незалежності пропорції вжитку залишилися б ті самі, що й за совітів. Якщо відняти від вжитку за совітів вжиток за незалежності, то стає очевидно, що вжиток Ейнштейн в кілька разів зменшився, а Айнштайн - на порядок зріс. Значна частина Ейнштейн - теж з кількох джерел. Якщо звідти й звідти повіднімати джерела з найбільшою кількістю згадок, то співвідношення буде щонайбільше 4 до 1, а не на два порядки як за совітів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:49, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  NickK Знаєте, з точки зору лінгвістики й оскарження в цілому і ваші аргументи (чи то вже контраргументи) є абсурдними. Бо якщо опиратися на правила передачі власних імен з німецької, то існує лише один-єдиний варіант (див. вище). Тому, не розумію таких активних пустопорожніх стрясань повітря багатьма буквами, нема в них ні сенсу, ні здорового глузду. --Alice Redhotroof (обговорення) 16:41, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  @Alice Redhotroof, на щастя чи на жаль, Вікіпедія не оперує суто лінгвістичними поняттями. Українська мова має також певні традиції передачі окремих звуків певних мов, або навіть окремих слів. Навіть якщо ці традиції радянські чи російські, то ми не у праві їх замінювати іншими без зміни реальної картини. Звісно, Айнштайн ближче до вимови. Але також ближче до вимови Гайнрихь Гиммла, Адолф Гитла та ще безліч прикладів. У нас була радянська традиція передачі деяких імен, і "Ейнштейн" цілком відповідає цій усталеній практиці. Розмова не про те, щоб передавати ближче до оригіналу (бо слушно вище сказано було, що тоді буде не Відень, а Він), а про те, чи станом на зараз є підстави вважати що відроджена традиція більш точної передачі переважає радянську. Я вважаю, що аргументи пана Олександра Тагаєва абсолютно слушні, але це не заперечує того, що стара традиція досі існує. -- Rajaton Rakkaus ^обг 17:55, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  @RajatonRakkaus: Ви хоч вже не так переймайтеся й ставтеся до цього всього спокійніше.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:48, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Так я навпаки намагався спокійно пояснити суть процесів у Вікіпедії. Я то теж за "Айнштайн", просто слід розуміти, які механізми працюють у Вікі, а які ні. -- Rajaton Rakkaus ^обг 10:52, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Тут працюють лише механізми "вистачить терпіння" і "не шкода часу".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:59, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ну, власне, лінгвістів вчать, що реальна картина змінюється постійно, адже мова є живим організмом. І традиції ще й як змінні, це по-перше. А по-друге, чим би не керувалися окремі вікіпедисти, то це далеко від логіки, здорового глузду, лінгвістики й української мови та її правил і традицій також. Тому якась лінгвістична шизофренія просто виходить. --Alice Redhotroof (обговорення) 19:35, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  відповідно до ВП:КОНС підсумок повинен ґрунтуватися на основі аргументів дописувачів номінації: половина підсумку є новими аргументами (аналіз ГРАК без посилань), половина трибуною (включно зі словами як на мене, я не бачу). Сам же підсумок нечіткий, і має багато води, та мало фактів ґрунтованих на аргументах вище. Очевидно, що такий підсумок оскаржать. П.С. аналіз ГРАК 709 / 69 = 10.27. Тобто підсумок ще й містить некоректні підрахунки? Отже можна сказати, що підсумок ангажований до позиції підсумовувача і не ґрунтується на аргументах дописувачах вище, що суперечить ВП:КОНС. Якщо взялися підсумовувати, то підсумовувати необхідно коректно і чітко. --『Shiro Neko』^Обг. 20:14, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  @Shiro D. Neko: Я пробував давати посилання, але воно не працює, все-одно треба самому вводити слова. Пропоную умову. Я Вам доводжу, що підрахунки коректні (зі сканами екрану), а Ви знімаєте з себе права адміністратора. Пояснюю пропозицію: мені вже остогидло коли адміністратори займаються голослівними твердженнями й не несуть за це жодного покарання.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:37, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  @Oleksandr Tahayev підрахунки коректні, коли були би зазначені ці підрахунки і як підраховували, і за який час. Бо Ви в підсумку говорите про динаміку змін. Але зазначаєте загальні підрахунки за прізвищем? Вікіпедія і покарання? А яке покарання за некоректний підсумок, що не ґрунтований на аргументах вище та ґрунтований на Ваших нових аргументах та упередженнях, що підтверджують словами як на мене, я не бачу? Карати та коректний і чіткий підсумок = різні речі. --『Shiro Neko』^Обг. 20:54, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  А що не так зі словами "як на мене" і "я не бачу"? Чи Ви хочете, щоб я писав як тут деякі полюбляють "мною не бачено"? Підрахунки писав приблизно, адже цього досить, щоб засвідчити тенденцію, але можу навести точні числа: subcorpus none (the whole corpus) simple Ейнштейн 2792 simple Айнштайн 822; subcorpus 1991-2019 simple Ейнштейн 1960, simple Айнштайн 689, subcorpus 2010-2019 simple Ейнштейн 1321, simple Айнштайн 646. Ще можете подивитися українськомовні книжки в продажу в книгарні Є, і пересвідчитися, що співвідношення ті ж 2 до 1, причому новинки саме зі словом Айнштайн. Тож Айнштайн живіший всіх живих, подобається це кому чи ні.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:17, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  що не так зі словами? В упередженості підсумовувача. Ці вислови використовують для підкреслення власних поглядів, що і є в підсумку. Підсумок ≠ Ваша думка. Для чого мені дивитися, якщо я висловлювався за Айнштайн? --『Shiro Neko』^Обг. 22:10, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Підсумок це завжди думка того, хто його підбиває.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:51, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ясно. Немає сенсу на дискую. Думайте що Ваша трибуна тут вдала для підсумку. --『Shiro Neko』^Обг. 09:02, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Кожен, хто уважно прочитає, чи спробує прочитати, те, що Ви щойно написали, пересвідчиться, що з підбиванням підсумків у мене аж ніяк не гірше, ніж у Вас із грамотністю та вмінням формулювати думки. Не тягне це на рівень адміністратора поважного енциклопедичного ресурсу, принаймні яким мені його хотілось би бачити. Якщо дискую це дискусію, то на теж безграмотно, а слід писати немає сенсу дискутувати. І друге речення, якщо я правильно зрозумів сенс, слід було б переформулювати думайте собі, що підсумок можна використовувати як свою трибуну. Відчуваєте різницю? І це Ви гадаєте, що я заради однієї суперечки з такою безграмотністю буду вчитися висловлюватися в стилі "професійних підбивачів підсумків", які сидять роками й тільки тим займаються, що підбивають підсумки, з тим же машинним перекладом чи копіпастою ніхто не бореться, навіть дрібний вандалізм у більш-менш грамотних статтях нікого не цікавить, а от "свого Айнштайна ти сто років не побачиш, хоч здохни". Ну от зацікавлені люди, щоб залишалося так, як було за совка. Інше питання, чому вони це роблять. Моє завдання було показати, що зі зміною часів змінився і вжиток, а не вправлятися тут у пишномовстві, тим більше якщо інші навіть лінуються грамотно писати чи до ладу формулювати думки.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:41, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  @Oleksandr Tahayev крім мене в дискусії є й інші. Отака у нас і повага один до одного. Якщо Ви не бажаєте прислухатися, що Ваш підсумок процедурно некоректний, то прохання не заважати кваліфікованим підсумовувачам. --『Shiro Neko』^Обг. 00:25, 15 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Якщо уважно подивитеся, то побачите, що думку про "кваліфікованих" я взяв у лапки. І всі ці так звані "консенсуси" - це просто одностайність зацікавлених та вмотивованих людей, але аж ніяк не консенсус спільноти. Можете скільки завгодно домовлятися поза Вікіпедією й вибирати собі машиноперекладачів-адмінів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:26, 17 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  @Oleksandr Tahayev Пане я критикую лише процес підсумку та його подання, але не його суть. І вважаю, що найкраще в підсумку було би зосередитися на загальних енциклопедіях, а не на Ваших особистих поглядах. Був би це аргумент = не було би зауважень. --『Shiro Neko』^Обг. 09:06, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ви уважно читали оскарження? Такий самий текст могли б написати до будь-якого підсумку.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:57, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

 Коментар Обговорення складне, і це один з найнеочевидніших випадків у всій україномовній вікіпедії. Тому я вважаю, що підсумок тут має підбити дійсно дуже досвідчена та авторитетна особа, здатна абстрагуватися від свого власного бачення на те чи інше питання і зробити суто за буквою та духом правил. Поки цього немає, я не бачу проблем у тому, щоб це так і висіло. Зрештою, стаття називається "Ейнштейн", але вгорі в шапці видно, що її пропонується перейменувати на "Айнштайн", і саме таку картину й побачить читач. Це не так уже й погано для даного випадку, і значно краще, ніж поспішно підбити підсумок, а потім у нових читачів виникатимуть питання, чому так, а не інакше (і при тому вони не знатимуть, де шукати це обговорення)--Unikalinho (обговорення) 11:50, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Що так і висить — це проблема, ну і ясно, що не для вікіпедистів, а для читачів насамперед. Плюс фахова спільнота (перекладачі, мовознавці й філологи теж) взагалі не розуміє такого абсурду. (невідповідність ВП:Етикет вилучено) --Alice Redhotroof (обговорення) 12:06, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

От якраз для читачів це і найкращий варіант, у цьому конкретному випадку. На мій погляд, звісно--Unikalinho (обговорення) 12:26, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Тут маємо мовношизофренічну картинку (для читачів), адже книжки виходять і надалі виходитимуть про Айнштайна, а у вікіпедії висітиме Ейнштейн (моя фахова точка зору). Те ж саме й з Фройдом. --Alice Redhotroof (обговорення) 12:47, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Висітиме не просто Ейнштейн, а й той факт, що є дискусія стосовно перейменування статті. Читач бачитиме це завдяки шаблону в шапці статті. Ну і щодо "книжки виходять і надалі виходитимуть про Айнштайна" -- не все так очевидно, бо інакше ми б власне перейменували цю статтю вже давно--Unikalinho (обговорення) 17:38, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Читачі шаблони не читають, їх читають вікіпедисти, це загальновідомий факт. Закривайте й надалі очі на очевидні речі, це самообман називається. Бо як я вже писала вище, для фахової спільноти все вже давно однозначно й зрозуміло. І лише тут неоднозначно)--Alice Redhotroof (обговорення) 17:58, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Alice Redhotroof фахова спільнота написала УЛІФ. А коментар Unikalinho достатньо слушний. І прохання висловлюватися ввічливіше. --『Shiro Neko』^Обг. 00:34, 15 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Різко і прямолінійно ще не означає неввічливо. А до якого року УЛІФу ви апелюєте, бо надворі 2023 рік. --Alice Redhotroof (обговорення) 08:25, 15 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Alice Redhotroof УЛІФ 2009 року друкований, і УЛІФ-онлайн, який оновлений після 2019 року. Це 2023 року.

Різко і прямолінійно теж повинно бути ввічливо, використовуйте конструкції "ви неправі, тощо що", "я вважаю, що це некоректно…" тощо, які вчать з 5 класу на курсі етики. --『Shiro Neko』^Обг. 09:02, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Я вважаю, що це ваша особиста упереджена думка. І, що коректно для вас було б залишити її при собі. Я вважаю також, що ваші дії не коректні, бо тут не школа, а ще тут повно хамства від неграмотних дописувачів, тож я висловлююся так, аби до них краще дійшло одразу, без панькання. І надалі так теж робитиму. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:15, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

УЛІФ-онлайн, який оновлений після 2019 року на чому ґрунтується. як думаєте? Словники традиційно за розвитком мови не встигають, а вікіпедія може бути флагманом цього процесу, якщо є на те достатньо АД. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:23, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Alice Redhotroof у Вікіпедії науковий стиль мови. Те що Ви зазначили властиве для публіцистичного і художнього. У Вікіпедії лише процеси відбуваються трішки швидше за друковані енциклопедії. Але і ґрунтувати аргументи необхідно за науковими джерелами. Тим паче що будь-хто може подати заявку до УЛІФ і можливо вони оновлять чи змінять слово. --『Shiro Neko』^Обг. 09:27, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Стиль Вікіпедії — це погані переклади з російської та англійської мов, зазвичай.

"У Вікіпедії лише процеси відбуваються трішки швидше за друковані енциклопедії." То обґрунтуйте оці ваші аргументи. Бо схоже на голослівні твердження. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:45, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Shiro D. Neko: Стиль Вікіпедії радше публіцистичний з деякими обмеженнями на використання певних неоднозначних, оцінкових, слів чи виразів, якщо це не підтверджено джерелами. Науковий стиль мовлення розрахований чисто на вузьких спеціалістів. У нас навіть вилучали статті на тій підставі, що їх написано для фахівців, а не широкого кола читачів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:57, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Oleksandr Tahayev більше науково-популярний, але точно не публіцистичний, дуже багато нюансів, через що неможна було би написати енциклопедичні статті. Вилучали? У нас же вся вища математика не для широкого читача. --『Shiro Neko』^Обг. 10:06, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Зрозуміло, що без якоїсь спеціальної лексики зовсім обійтися неможливо. Ці тексти може зрозуміти кожен, хто простудіював загальний курс вищої математики, а якісь спеціальні терміни оформлено у вигляді внутрішніх посилань. Можна було би якісь тексти конструювати суто зі спеціальних термінів, зрозумілих тільки вузьким спеціалістам. Не хочу шукати в номінації на вилучення, але таку статтю принаймні одну вилучили. Це було щось пов'язане з кістками чи кістковими хворобами. Під словом "публіцистичний" я й мав на увазі "науково-популярний". Якщо йдеться про саму мову, навіть той же підхід до вибору термінів, то вони нічим не відрізняються.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:26, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Тепер, щодо потрапляння до УЛІФ. Я не дуже люблю посилатися на СУМ-11, але, якщо не помиляюся (вибачте якщо помиляюся) слова туди потрапляли, якщо їх вжито в художній літературі принаймні тричі за останні 20 років. Аргумент ГРАКу я наводив тримаючи в голові цей приклад. Згідно з ним вжиток "Айнштайн" на багато порядків більш частотний, ніж того вимагають традиційні словники, а не вносять їх туди через особисті уподобання укладачів. Отож такий підхід об'єктивніший.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:09, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

вжиток "Ейнштейн" теж на порядок частотніший. На мою думку, загальні енциклопедії є вищими за аналіз ГРАК , бо їх укладачі вже зробили аналіз вживаності. Але і цей запит не з легких, бо ми нині на стику змін. Як не нині, так завтра перейменують. Це лише питання часу. А чи зміниться вміст статті, це вже інше питання. п.с. для більш кращого аналізу традиційності можна було би проаналізувати слова з правопису та порівняти відмінності між ай та ей. --『Shiro Neko』^Обг. 10:36, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Менш, ніж на порядок, плюс тенденція до збільшення, а разом із правилами практичної транскрипції це переважує. Загальні енциклопедії написано ще до створення ГРАК. А навіть якщо й після, то його не враховано, бо тоді в УЛІФі був би варіант з ай.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:42, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

якщо не помиляюся за аргументами то 2001 - 2012 - 2018. Аргументи проти зазначають, що тенденція до збільшення не означає її перевага. Що робити якщо тенденція до збільшення зупинилася на 1:1, і обидва слова рівнозначні. За практичну транскрипцію, якщо я розумію то Ви про цю, де написано 4.1. Географічні назви, що даються з відхиленням від правил цієї інструкції у традиційній формі і зазначено Нейсе / Мангейм / Гольштейн? І начебто, бо за роками не аналізував, приблизно таке ж відношення. На Мангайм узагалі перевага. А на Гольштейн майже рівні. Але практична рекомендує їх як традиційні. --『Shiro Neko』^Обг. 11:14, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Якщо співвідношення на два порядки, то тоді можна сказати "узус є узус", але коли хоча б на порядок чи менше (навіть якщо зупинилося й далі не росте), то тоді слід віддавати перевагу практичній транскрипції.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:46, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Ось тут Довідка:Німецько-українська практична транскрипція однозначно сказано, що "ei" з німецької передається як "ай" без усяких винятків. "Відень" та "Рейн" це співвідношення на два порядки й більше, тож щодо них "узус є узус".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:52, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Довідка не стосується усталених назв. Вона стосується того, чого немає в ужитку, і не більше. Ніхто ж не сумнівається, що його прізвище читається як "Айнштайн", лише є питання щодо того, чи цю перевагу можна вважати доведеною. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 15:36, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@RajatonRakkaus: Я не сперечаюся з тим, що Ейнштейн теж усталена передача, як і Айшнтайн (і в своєму підсумку не сперечався), це була просто відповідь на твердження Shiro D. Neko, що я нібито тією транскрипцією користуюся. Я не знаю про яку він транскрипцію каже, а завжди користуюся тією, яку навів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:19, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Перше джерело: Рекомендації щодо транслітерування від Міносвіти теж пересилає на додаток B, щоби дивилися словники.

Друге джерело: Ці назви можуть інколи не відповідати фонетичним нормам мови оригіналу, а зберігати традиційну форму: ... Leipzig – Лейпциг, а не Лайпцих. с.124

Перепрошую, я подумав, що Ви користувалися джерелом: Інструкція з передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів. Міністерство екології та природних ресурсів України. Інших для німецької мови я не знаю, і переважно у Вікіпедії використовують ці інструкції.

Також корисне як джерело [6], але явно застаріле вже.

Всі ці довідки переважно є недописаними чи навіть застарілими. --『Shiro Neko』^Обг. 17:37, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Що ж там може застарівати? Я ще розумію, якби яка французька чи португальська, чи ті ж скандинавські (до речі, добре було б, аби хто написав), а в німецькій все дуже просто і однозначно.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:24, 19 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Shiro D. Neko:, застарілим є формулювання про усталені запозичення, воно без змін з 1941 року таке. Тому і Ейнштейни з Ейзенгюттенштадтами. Бо у москалів так.--Divega (обговорення) 07:33, 25 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@Alice Redhotroof тоді рано чи пізно хтось з адміністраторів попередить Вас за порушення етикету. І звичайно тут не школа, ніхто не буде панькатися та викликати батьків. --『Shiro Neko』^Обг. 09:24, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Я це сприйму як залякування і поскаржуся на вас, гаразд? --Alice Redhotroof (обговорення) 09:26, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

було би найкраще це сприйняти як консультацію та прохання щодо ввічливішого способу вирішення конфліктних ситуацій. --『Shiro Neko』^Обг. 09:33, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Та це не так, на жаль. Це погроза. І ще, мабуть, не варто роздавати поради там, де їх не просять, бо я вважаю, що це не коректно. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:38, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Я би погодився з Shiro D. Neko. Якраз ви почали зводити дискусію до образ на підставі особистих уподобань. Крім практики перекладу з німецької є також безліч традицій. Ображати вікіпедистів на підставі того, що передача німецького ei через ей досі широко вживається за традицією — абсолютно некоректний підхід. Тому що Ейзенгауер теж читається як "Айзенгауер", Абрамс читається як "Ейбремз", а ім'я поляка Брудзінського читається як "Бруджіньскі". Це не безграмотність, а усталена традиція. Традиція може бути застарілою або нав'язаною (так, "Ейнштейн" це саме нав'язана росіянами застаріла традиція), але не вам вирішувати, що є безграмотним з боку вікіпедистів апелювати до усталеного. Так і з'являються всілякі "рисів'яники", "Бруджіньскі" та інші покручі, створені "українізаторами-авангардистами", які у дусі совєтських революціонерів абсурдно відкидають усталене. Не таким флагманом має бути Вікіпедія, це точно. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 12:03, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

@RajatonRakkaus: Ви теж любитель усього намішувати. Це все абсолютно різні випадки і їх не можна порівнювати ні між собою, ні з Айнштайном. Ейхенгауер не німець, а американець, тож його прізвище слід транскрибувати за правилами практичної англо-української транскрипції; випадок з Брудзінським прописано в правописі, щодо Абрамс, то воно не усталене і я би передав його як Ейбрамс ("ей" згідно з вимовою, а "а" згідно з правописом). Ці випадки ніяк не можна порівнювати з Айнштайн. Щодо думки Alice Redhotroof, то вона має не менше право на існування, ніж думка вузького прошарку заангажованих Вікіпедистів (позиція яких далеко не всім, тим більше за межами Вікіпедії, зрозуміла).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:46, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Звісно, ці випадки можна порівнювати. Тому що крім правил передачі чогось є усталення. Стамбул, а не Істанбул. Рим, а не Рома. Абрамс, а не Ейбремз. Це все одне й те саме. Думка, що передача правильна через "ай" є справедлива. Але в англійському прізвищі Eisenhower теж читається "ай". Я лише про те, що не варто думати, ніби одна лише відповідність вимові робить назву правильною, а там більше єдино правильною. Бо аргументи Alice Redhotroof можна підставити для всіх цих випадків і обзивати кого завгодно. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 16:14, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Моя особиста думка, що якщо різниця на порядок та менше на користь спотвореного написання, то слід брати до уваги практичну транскрипцію, а якщо різниця у вжитку на два порядки та більше, то тут уже нічого не поробиш. Можете самі пересвідчитися, набравши в ГРАКу ті три варіанти, що там різниця більш як на два порядки, чого не скажеш про Айнштайн, з погляду логіки це різні випадки (тому я, до речі, не сильно захищав Бучача-Львова з його копаним м'ячем, і не мав би жодних перспектив якби це робив, хоч внутрішньо я дуже зрадів би копаному м'ячеві та гаківці). Це про мою особисту думку. Але я вважаю, що об'єктивно позиція взагалі не враховувати вжиток теж заслуговує на існування, а не лише інтерсуб'єктивна позиція групи дописувачів Вікіпедії (тим більше, якщо її поділяють не всі дописувачі).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:33, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

а ви добре знаєте польську? Подивівться як там звучить ФУТБОЛ. Не нагадує нічого? Отож. Я проти вживання діалектів, а тим більше чи полонізованих чи русифікованих термінів. І ще Львівщина не є носієм українською мови. Вони в них полонізована куди більше ніж русифікована на Сумщині, наприклад. А тут має бути літературна українська мова яка пишеться енциклопедичним стилем. В правилах так принаймні чи я щось путаю? --Jphwra (обговорення) 17:44, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

"Копаний м'яч" ніяк не схоже на відповідний польський термін. Але я цей приклад взагалі то навів, щоб підкреслити, що враховую вжиток (інакше я б його сильніше захищав). До речі, сам би я його можливо модифікував у "копана опука".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:52, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

ви знаєте я в Польщі прожив серед поляків не один рік і для мене що "копати м'яч", що "півка ножна" з одного поля. А чим вам Футбол та Хокей чи Баскетбол з Волейболом завинили?? Це ж не російські терміни взагалі, хоча так в них вони поширені не менше ніж в нас. Але вони всі англійські і легко впізнаються усіма від Ужгорода і до Луганська, а ті термніи навіть у Львові (де вони і власне вживались тобто такий собі діалект який видають невідомо за що) мало хто знає, це так на всяк випадок. Все бай відповідь очікую і не відповідаю (працюю в статтях), гарного вечора. --Jphwra (обговорення) 17:59, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Як на мене, то переклад, а не запозичення, дає більший шанс мові зберегтися. Якщо превалює традиція запозичень, то зрештою можуть почати запозичувати навіть основну лексику. Останнім часом мовознавці жаліються, що запозичують навіть ті терміни, для яких є власні усталені відповідники, а все це береться від самої схильності запозичувати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:12, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Тема, перепрошую, але про німецькі назви. Зосереджуємося на німецьких назвах. Прохання не відходити від теми. --『Shiro Neko』^Обг. 18:13, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

після оскарження вирішив звернутися до ІУМ і отримав таку відповідь (див. нижче). --Flavius (обговорення) 17:07, 31 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

•  За бо є відповідь від ІУМ, що рекомендує записувати як Альберт Айнштайн. --Repakr (обговорення) 14:12, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За Офіційна відповідь ІУМ, офіційний правопис, вживання у літературі та книжках після 2019 року. Ейнштейн є поширеною назвою, так, але варто вживати нову в цьому випадку згідно рекомендацій. Я думаю що це підводить риску під цією дискусією, але й не є автоматичним прецедентом, оскільки відповідь ІУМ стосується одного прізвища та надає відповідь на перевагу того що краще вживати. Duppertip (обговорення) 05:09, 7 червня 2025 (UTC)[відповісти]
•  За АД (ЕСУ, ВУЕ, ІУМ), відповідність правопису та реальній вимові, поширення у сучасній видавничій практиці. Вікіпедія не має консервувати неправильне, ще й всупереч загальній тенденції.--Leon II (обговорення) 06:54, 17 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

До радянського переписування історії ніхто так його не називав. Або Данило Романович, або Король Данило, або Данило, князь галицький. Його брат - Василько Романович. --Kovelman (обговорення) 07:43, 10 червня 2014 (UTC)[відповісти]

Підсумок: Аргументи заслабкі і їх явно замало. На даний час найбільш поширеним є вживання варіанту саме Данило Галицький, тому назву краще залишити таку, як є. А якщо висловитись по-іншому — то коли кажуть Данило Галицький — то всі знають, про кого йдеться. А Данило Романович — то далеко не кожен знає, що король Данило був Романовичем)-- Piramid ion  14:21, 19 вересня 2014 (UTC)[відповісти]

Гадаю марно пояснювати що ніякого Галицького не було. --Pohorynsky (обговорення) 18:09, 20 вересня 2014 (UTC)[відповісти]

Оскільки нова номінація була виставлена одразу після підведення підсумку, повертаю старе обговорення. Можливо, в когось знайдуться ще якісь додаткові аргументи/контраргументи, які не були висловлені в попередньому обговоренні.-- Piramid ion  09:00, 21 вересня 2014 (UTC)[відповісти]

•  За Підтримую перейменування. Колега Pohorynsky правий, в жодному джерелі він (Данило Романович) чи його оточення так не ідентифікує себе. Умовну назву імперських і радянських істориків - Данило Галицький, пропоную подати в дужках.--V.ost (обговорення) 08:02, 24 вересня 2014 (UTC)[відповісти]
•  Проти Данила Галицького знають всі. Данила Романовича мало хто знає. Тому хай лишається, як прижилося. І прагнення видалити все, що дала радянська історіографія - це ганьба. З такими кроками можна і сфантазовану Велесову книгу називати ідентичною, бо її радянські вчені визнали підробкою--178.94.27.101 18:15, 27 вересня 2014 (UTC)[відповісти]

  То й що, що всі так його знають? У нас все-таки Володимир Святославич стаття, а не Володимир Великий? І навіть на купюрі в 1 гривню написано «Володимир Великий». Це, перш за все, енциклопедія, яка має бути структурованою. Якщо іменування князів йде Ім'я+номер+по батькові, то вказуємо правильно. І в книзі Грушевського Історія України-Руси словосполучення «Данило Галицький» не зустрів. Або Данило, або Данило Романович, або король Данило. P.S. Ярослава I Володимировича(«Мудрого») та Володимира II Всеволодовича(«Мономаха») теж не завадило би перейменувати згідно правил. --Kovelman (обговорення) 12:11, 2 жовтня 2014 (UTC)[відповісти]

  Назвою статті має бути ім'я, яке найбільш поширене, найкраще впізнається. Тому варто поставити на перейменування Володимир Святославич → Володимир Великий. — Юрій Дзядик (о•в) 14:00, 10 жовтня 2014 (UTC).[відповісти]

  Ну, у Вікіпедії є багато статей, де правителів названо за прізвиськом. Наприклад, не просто Річард I, а Річард I Левове Серце, не Іоаннн/Джон I, а Іоанн I Безземельний, не Іван IV, а Іван IV Грозний, не Філіп III, а Філіп III Благочестивий, не Марія I (Тюдор), а Марія I Кривава. Тобто, загальновживані в історіографії імена. --V Ryabish (обговорення) 19:32, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

•  За Звісно, воно правильно і Данило Романович і Данило Галицький і Данило Романович Галицький. Дивлюсь іменування статей Роман Мстиславич (не Роман Володимиро-Волинський), Ізяслав Ярославич... ВП:ІС для руських князів дає (по порядку) Ім'я+номер+по батькові, Ім'я+номер+прізвисько, Ім'я+номер+уточнення в дужках. --Pavlo1 (обговорення) 05:17, 30 вересня 2014 (UTC)[відповісти]
•  Коментар Я погодився би зі "знають всі, мало хто знає", але це ж не дитсадок. Потрібні ВП:АД та їх зважування. До того у Вікіпедії не маю права на якесь судження. — Юрій Дзядик (о•в) 12:56, 7 жовтня 2014 (UTC).[відповісти]
•  Проти На захист впізнаваності: Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Можна також ввести в Ґуґлі фразу «імені Данила Галицького» і знайти ще декілька ВНЗ із цією приставкою в назві. Тобто, якщо будуть шукати — то саме Данила Галицького.-- Piramid ion  10:01, 10 жовтня 2014 (UTC)[відповісти]
•  Проти, per АД Piramidion. Назвою статті має бути найбільш поширене ім'я, яке найкраще впізнається. Про це вже давно існує консенсус. Якщо ще немає у правилах, то необхідно обговорити ще раз усі "за" та "проти", і записати. — Юрій Дзядик (о•в) 14:00, 10 жовтня 2014 (UTC).[відповісти]

Переглянув "Іменні покажчики" у сучасних українських істориків: Олега Однороженка та Леонтія Войтовича - ніяких «Данилів Галицьких» там немає, виключно Данило Романович.--V.ost (обговорення) 22:57, 16 жовтня 2014 (UTC)[відповісти]

•  Проти Не бачу сенсу перейменовувати. Усі знають, хто такий Данило Галицький і якщо шукають в гуглі то задаватимуть саме так. Перейменування статті може знизити відвідуваність на користь російської статті-- Volodimirg (обговорення) 10:04, 27 жовтня 2014 (UTC)[відповісти]
•  За Галицький - приставка російських окупантів. Причому що за Російської Імперії, що за Радянського Союзу. У нашому народі його ніхто ніколи так не називав, а називали його Король Данило. Та й це просто дурному, якщо Галичанин називає його Галицьким, бо когось називати галицьким може лише людина негалицька. Та й він не лише Галицький, а й Київський і навіть Одеський, бо є засновником міста Одеса (тоді воно називалось Кацюбіїв). Його Королівство охоплювало значно більшу територію, ніж Галичина.--NOSFERATU (обговорення) 09:39, 24 лютого 2015 (UTC)[відповісти]
•  За Підтримую перейменування. Навіть не знаю, що тут обговорювати. Аргументи противників – так було написано у наших книгах. Ну, то час почати писати правильно! Сам Данило Романович вас би згодував псам, якби ви його назвали Данилою Галицьким. 12:48, 25 жовтня 2023 (UTC)
• Підсумок: Відхилено Назва усталена, поширена. Данило не лише звичайний князь, але король, тому не дивно, що прізвисько важливіше за по-батькові. --Brunei (обговорення) 16:06, 29 січня 2015 (UTC)[відповісти]

  По батькові більше скандинавська традиція. Майже = прізвище (як в ісландців, данців). Галицький = прізвисько, Ви праві. Але ж Володимир Святославович їх мав багато. Данило Романович же добув після життя цієї норми більш історіографією, що вже спростовано медієвістикою в коректності вживання. Так чи не кожен правитель мав як при життя, так і після. Ми ж не можемо назвати «Зек (Янукович)», «Підрахуй (Ківалов)» (умовно)? Дякую. --Arxivist (обговорення) 12:42, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

1) За Ґуґл-пошуком Данило Романович (~289000 результатів) явно переважає Данило Галицький (~78000).--Бучач-Львів (обговорення) 06:14, 13 жовтня 2015 (UTC) 2) Український історичний журнал (для прикладу, Галицький єпископ Петро — ставленик і дипломат Данила Романовича) використовує цей варіант як основний.--Бучач-Львів (обговорення) 06:19, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Подякував номінатору, бо здалося, що нарешті правильно оформив заявку. Але поспішив насправді. Бо коли я з того шаблону, що є в статті, перейшов за посиланням, то натрапив на старе обговорення щодо цього. Отже, публічна подяка скасовується, зате є під рукою оте старе обговорення. Читаємо, знайомимося. Нагадаю, що обговорення можна нове створити, лише якщо є нові аргументи, які не були згадані в старому--Unikalinho (обговорення) 19:56, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

То правило - непотріб, який дозволяє надалі балванізувати український народ збереженням Данила Галицького. Номінація - за новим вагомим аргументом.--Бучач-Львів (обговорення) 06:27, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

• Аргумент Гугл-пошука смішний: уже на другій сторінці йде Лубківський Данило Романович, Лещух Данило Романович, Цьвок Данило Романович, якийсь Данило Романович вконтакті та подібні речі, які до цього діяча не мають жодного стосунку. В Енциклопедії історії України він Данило Галицький, є Орден Данила Галицького, площа Данила Галицького вулиця Данила Галицького й аеропорт імені Данила Галицького. З цього очевидно, що на сьогодні усталеним і найбільш уживаним ім'ям цієї особи є Данило Галицький — NickK (обг.) 08:39, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  1) Ти слова добирай, а то нетактовністю тхне. І за нх на СО NickKа на мою адресу я не побачив відповідних дій NickK досі, які б свідчили про «високий», за Якудзою, етикет укрвікі, - тому аргументи NickKа явно мають упереджений «дух» (як і к-ча Unikalinho). 2) Леонтій Войтович. Тевтонський орден у політиці Галицько-Волинського князівства (би'с ти сі не мучили) // Український історичний журнал. № 6 за 2010. - С. 4-16. Поки побачив з 10 разів Данило Романович, тільки 1 раз Данило Галицький.--Бучач-Львів (обговорення) 10:12, 13 жовтня 2015 (UTC) Може, дії адміністраторів- та користувачів-не істориків врешті будуть хоча б не перечити діям академіків та професорів-істориків, які опубліковані в академічному виданні? Чи то така забавка від нічого робити - вікіпедія за Нісkом та Unikalinho (моє припущення про дії опонентів, бо як ще можна пояснити такий безглуздий «футбол»)?--Бучач-Львів (обговорення) 10:43, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  У чому нетактовність, якщо ти даєш недоречні посилання, а потім дивуєшся, що їх визнають неавторитетними? Звісно, що в Україні трохи більше Данил Романовичів, а якщо шукати без лапок, як ви, то ви взагалі знайдете всіх Данилів і всіх Романовичів, про яких у сукупності очевидно більше написали, ніж про одного Данила Галицького. Там далі п'ятої сторінки взагалі казна-хто йде, он мені взагалі якийсь якут Неустроев Данил Романович випав, а далі новина про те, що Березюк Олег Романович має сина Данила. Тож, будь ласка, дивись ті результати пошуку перед тим, як їх показувати на люди. Стосовно ж істориків, то я вище вже писав, що в Енциклопедії історії України він Данило Галицький. Яке видання може бути більш фаховим у галузі, ніж ЕІУ? — NickK (обг.) 13:39, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  в твоїй «авторитетній» ЕІУ, де «рулив», зокрема, Литвин, замість портрету Миколая Потоцького-«ведмежої лапи» вліпили портрет Миколи Василя Потоцького (чи навпаки - кажу з пам'яті). історія - не математика. я б на чиємусь місці іноді помовчав. особливо після нх. особиста неприязнь адміна - ось головний мотив «дій» Ніска. Ще автора 5 статей маєш у «групі підтримки».--Бучач-Львів (обговорення) 19:50, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  До чого тут математика, Литвин і автори 5 статей? Автором статті «Данило Галицький» в Енциклопедії історії України є Котляр Микола Федорович, який ні до математики, ні до Литвина, ні до написання статей у Вікіпедії стосунку не має. І вже точно пан доктор наук не є в конфлікті з вами — NickK (обг.) 23:40, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  1) Скидається на те, NickK не в очі не бачив ЕІУ. Там «руліл» Літвін Валодя. 2) Бо математика - значною мірою логіка. Яка логіка усувати відновлення традиції, яке робить УІЖ? 3) Автор 5 статей [7] Unikalinho - нижче підписався. 4) Миколай Потоцький - зацєнтий поляк - названий Миколою (так би мовити українізація, боротьба за самоідентичність Т. 8. С. 454, заміть його портрета - портрет Миколи Василя (греко-католика, який одягався по-козацьки). Син Станіслава Щенсного названий Єжи С. 457.--Бучач-Львів (обговорення) 07:12, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  До чого тут Литвин, якщо головою редколегії був Смолій Валерій Андрійович? І в аргументі від Литвина є якась суперечність: якщо Литвин здатен підготувати 10-томну енциклопедію, то він, мабуть, гарний історик, а якщо він поганий історик, то він і не міг працювати над ЕІУ. І я не знаю, що то за традиція, якщо в 1918 Крип'якевич називав його Данилом Галицьким. От хто-хто, а Крип'якевич Іван Петрович точно не був під впливом Литвина і ніяк не був причетним до радянської пропаганди, хоча б тому що в 1918 році він був в УНР. Тож логіка така, що якщо в провідних історичних працях протягом от уже ста років він Данило Галицький, якщо в Україні є орден Данила Галицького і вулиці Данила Галицького, чому ми повинні називати його якось інакше? — NickK (обг.) 08:43, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  NickK рулив Литвин - голова редаційної ради. Звісно, він начитаний чоловік, але ляп з Потоцькими лягає таки й на нього. Як інші бздури.--Бучач-Львів (обговорення) 06:40, 21 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  Тепер уже в конфлікті --Unikalinho (обговорення) 02:00, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  • Дуже важко дискутувати з людиною, у якої є дві думки: одна -- її, а друга -- неправильна. І якщо така людина при цьому ще й вважає недолюдками і шкідниками тих, хто має "неправильну". Я  Проти перейменування, а аргументація така ж, як і у Нікка--Unikalinho (обговорення) 12:34, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

    Себто ніякої аргументації. Яка може бути дискусія з користувачем, який
    1) нашкодив - і не визнає того?
    2) дії свідчать, що особисті амбіції даного «користувача» вище науковости.
    3) користувач дозволив собі черговий нетактовний випад. Певне діє принцип дзеркала
    4) брудно фантазує з «недолюдками і шкідниками».--Бучач-Львів (обговорення) 12:38, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

    • Що ж, к-ча Бучач-Львів можна похвалити за самокритичність--Unikalinho (обговорення) 12:41, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

      А це вже хамство.Unikalinho Прощай, здатний так діяти.--Бучач-Львів (обговорення) 12:52, 13 жовтня 2015 (UTC) То вся [8] «продуктивність» Unikalinho? Цілих 5 статей? Unikalinho хоч 2 стаби про щось інше, ніж Формула створив?--Бучач-Львів (обговорення) 12:55, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

      Похвалити -- це хамство????? Ну-ну... --Unikalinho (обговорення) 13:52, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

      Пиши статті, а не базікай - десь є такий вислів у вікі.--Бучач-Львів (обговорення) 19:23, 13 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

•  Проти Схоже на російський вплив, напр. статті у росвікі: «Дании́л Рома́нович (др. рус. Данило Галичкый, укр. Данило Галицький, лат. Daniel Ruthenorum Rex)». У росвікі навіть ru:Любарт Гедиминович. — Юрій Дзядик (о•в) 00:12, 14 жовтня 2015 (UTC).[відповісти]

  Схоже, даруйте, ви не читали УІЖ, Кубійовича, Войтовича - поважні та АД, на основі чого аргументується потреба перейменування. І після останніх подій така ваша дія схожа на дію, за якою - особистий мотив. Бо нелогічно і нематематично відкидати АД. Інші сучасні АД (за вйнятком ЕІУ, автор М. Ф. Котляр, який примудрився так чомусь його назвати (Т. 2., С. 288).--Бучач-Львів (обговорення) 07:03, 15 жовтня 2015 (UTC) І звинувачувати мене, галичанина, в оглядці на Москву - то просто вкрай аргументовано.[відповісти]

  Вибачте, не подивився історію. У мене це перейменування дуже давно у спостереженні (12:56, 7 жовтня 2014), побачив редагування NickK, висловив свою думку. — Юрій Дзядик (о•в) 15:55, 15 жовтня 2015 (UTC).[відповісти]

•  Проти Мої аргументи з попередньої номінації залишаються в силі. І ще раджу глянути інтервікі - досить цікаво) --Piramidion 09:52, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  А до чого тут інтервікі зі статей, писаних з совіцко-московских джерел? Ви не погоджуєтесь із думкою УІЖу, Леонтія Войтовича - сучасність, яка продовжує традиції попередників, відображену а ЕУ. та інших. Така дія свідчить просто про одне: власна амбіція - вище об'єктивізму. Ще один аргумент прибережу. --Бучач-Львів (обговорення) 06:53, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

  Інтервікі — це так, до слова. А Ваше твердження про амбіції та об'єктивізм — можна обернути й проти Вас. ЛНМУ ім. Данила Галицького, Івано-Франківський універститет права імені Короля Данила Галицького, Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького — це не аргументи? Орден Данила Галицького, площі та вулиці Данила Галицького… От коли ці речі перейменують на …Данила Романовича, тоді й мій голос буде «за». Хоча моя позиція тут не принципова. Особисто мене майже однаково задовольнить будь-який результат цього обговорення, хоча я й віддаю перевагу саме поточному варіанту назви статті.--Piramidion 16:57, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Пропозиція

Пропоную перейменувати на Данило (король Русі), чи Король Данило. Данило був королем найбільшої держави у Європі, від Карпат і Сяну до Дніпра і далі. У Києві у 1240 був його воєвода. Нагадую, що з 1204 по 1261 замість Візантії була т.зв. Латинська імперія. Не князь Галицький, а король Русі, чи, щоб не було зауважень, що король не усієї Русі (без Чернігова, Переяслава тощо), просто король Данило. Гадаю, це найкраща назва статті. — Юрій Дзядик (о•в) 22:15, 15 жовтня 2015 (UTC).[відповісти]

 За Король Данило--Unikalinho (обговорення) 03:38, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

То в скількох відсотках джерел, user:Dzyadyk, така назва домінує?--Бучач-Львів (обговорення) 07:04, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

А може, не будемо вигадувати того, чого не треба, а таки звернемось до історіографічних джерел?--V Ryabish (обговорення) 07:27, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Конкретизуйте, будь ласка, V Ryabish.--Бучач-Львів (обговорення) 08:15, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Це я стосовно "Данило (король Русі)"--V Ryabish (обговорення) 08:17, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Підсумок: пропозиція вже вкотре відхилена. Вікіпедія не вигадує власні варіанти, і не вирішує, під впливом чого сформувалась назва. Основну роль має впізнаваність назви. Найбільш впізнавана назва - Данило Галицький (див. Орден Данила Галицького, Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького) --Максим Підліснюк (обговорення) 18:26, 30 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Аргументація: Сучасні українські медієвістичні дослідження (Котляр, Войтович, Александрович, Паршин, Енциклопедія Львова, НТШ, Інститут народознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, конференції з таким вживанням (2015) та інший АД) активніше вживають найменування Данило Романович й аргументовано відстоюють цю думку. Відомо, що найменування Данило Галицький був вжитий російським істориком Карамзіним з акцентуацією географічною (тобто, виходячи з інтересів Російської імперії (схожа історія є також з містами Могилів-Подільським, пізніше Переяслав-Хмельницький та інше). Аргумент у загальновживаності («впізнаваності») не завжди є відповідником енциклопедичності (приклад: KyivNotKiev). Якщо взяти винятково науковий внесок медієвістів України на зараз то відповідь однозначна. Arxivist (обговорення) 08:30, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

 За На підставі авторитетних джерел та нових досліджень й вживаності такої варіації. Arxivist (обговорення) 08:34, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

 За на підставі наведених номінатором аргументів. Окрім того, що прізвисько "Галицький" применшує роль Данила як короля Русі до просто князя Галицького, до того, що таке прізвисько активно використовує й використовувала російська пропаганда, на це ще є й АД, взяті із сучасної української історіографії. --Mark ^{напишіть мені} 10:54, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Згідний з Вашим доповненням. Додам, що це свідоме применшення статусу «неросійського правителя» до ролі «князька». Німецька історіографія також вживає найменування Данило Романович. Грушевський також вживав та цитував джерела саме як Данила Романовича, у примітках вказуючи на Данила. Відомо що сучасні згадки часу Данила (за традицією монархів: Данило I) вживали по різному, але точно не як Данило Галицький. Дякую. --Arxivist (обговорення) 14:07, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

 За 1) Історичні джерела; 2) державна політика - у шкільній програмі він вже Данило Романович^[4], у програмі ЗНО теж^[5], військове формування має короля: 24-та окрема механізована бригада (Україна) (противники перейменування хочуть, щоб діти погано вили історію в школі, бо ж вони будуть шукати саме Данила Романовича); 3) спотворення історії: "галицький" робить його регіональною посттю, а насправді це був КОРОЛЬ! 4) Мені видається, що не хочуть змін люди, які просто звикли до старої назви і не хочуть розуміти, що термін в сучасниї умовах російської агресії стає суперполітичним. --Krutyvuss (обговорення) 05:43, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь Проти! Не розумію нащо оте отруйне простирадло з трьох номінацій вище... По суті, за назву Данило Галицький бо «Галицький» тут це прізвисько дане істориками, як то: Великий, Хоробрий, Удатний, Осмомисл, Окаянний, Велике Гніздо... і так далі, звісно У вікіпедії діють подвійні стандарти, стаття про Володимира Великого називається Володимир Святославич, а про Святослава Хороброго називається Святослав Ігорович, проте вже Ярослав Осмомисл, тож бажано ввести якісь прозорі правила найменувань давньоруських князів... — अःमःरा (обговорення)18:14, 22 27 червня 2023 (UTC)

  Приставку «Галицький» надав Карамзін для зменшення самостійного значення правителя. Це не подвійні стандарти. Уся фахова наукова література (медієвістична) вживає це найменування. Два інститути Академії наук України (один спеціалізуються на медієвістиці, другий на джерелах) вживають таку форму. --Arxivist (обговорення) 21:25, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Проти Не відбулося суттєвих змін з часу попередньої номінації. На Google Scholar результатів на "Данило Галицький" саме з 2015 року більше, ніж усіх результатів на "Данило Романович" за цей самий час (з урахуванням того, що не всі результати стосуються середньовічного Данила — вже на першій сторінці є непов'язаний Долмат Данило Романович). Не відбулося жодного перейменування, наприклад, Орден Данила Галицького не став Орденом Данила Романовича, і навпаки, відбулися нові перейменування: наприклад, у 2016 з'явилася Вулиця Данила Галицького (Дніпро), а в 2022 з'явилася вулиця Данила Галицького в Коростишеві. Відтоді почала виходити в світ ВУЕ, де стаття буде Данило Галицький. Тож тенденція паралельного вжитку з перевагою Данила Галицького, яка мала місце в 2015 році, триває й надалі — NickK (обг.) 20:15, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  1. Назвіть бодай одного серйозного історика-медієвіста який вживає цю назву? Також прошу назвати бодай одну академічну монографію дослідження з цією назвою.

  2. ВУЕ ще не стаття. Це не може переважити наукові конференції та академічні монографії й наукові статті.

  3. Велика Вітчизняна Війна теж вживаний термін до певного часу. Чому ж тоді Німецько-радянська війна?

  4. При чому тут орден, вулиця Коростишева? Як це має зв’язок до постаті і цієї статті? У Львові теж є вулиця Гетьмана Петра Дорошенка. Ми ж не враховуємо це в перейменуванні?

  5. Google Scholar: напишіть конкретно кількість статей з таким найменуванням (або концептуально на постаті), а не лише згадок такого написання.

  p.s. Ви математик? Навіщо вам історичні питання історичної медієвістичної науки? Назвіть, будь ласка, найбільш відомих та значущих сучасних медієвістів, які спеціалізуються на Данилі Романовичі та покажіть їхнє написання імені. Дякую. --Arxivist (обговорення) 21:23, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Заперечте також і польску історичну науку з монографією "Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264). Biografia polityczna", також українську "Король Данило Романович". @Brunei:, академічний АД переважає, Ваша думка? --Arxivist (обговорення) 21:35, 22 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Я не маю думки, хоч і не математик. Чесно кажучи, мені байдуже, як буде називатися ця стаття. Я впізнаю і Д. Галицького, і Данила Романовича, і навіть Короля Данила (от Король Лев буде неоднозначним). --Brunei (обговорення) 19:45, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  @Arxivist: У вас майже дослівно вийшло відтворити «Я доктор наук, а ти хто взагалі такий?». Я ж вам передусім про правила Вікіпедії: три відхилені раніше номінації вимагають вагомішої аргументації. Наприклад, доказу, що щось серйозно змінилося та попереднє рішення вже неактуальне. У випадку з ВВВ це саме й сталося: у Вікіпедія:Перейменування статей/Велика Вітчизняна війна (термін) → Велика Вітчизняна війна у добре видно, що україномовні джерела перейшли до опису ВВВ як терміна. Чи є подібна тенденція в цьому випадку: наприклад, що з'явилися праці, які аргументовано відхиляють варіант «Данило Галицький», що утворюється науковий консенсус проти цієї назви та за назву «Данило Романович»? — NickK (обг.) 22:14, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Та не так. Перепрошую. Все ж Ви математик. І тому одразу говорити проти без перегляду історіографії. А отже голос проти підтвердив, що Ви математик.

  Тепер про тенденцію. Так. Так і трапилось. Погляньте мій перелік монографій, наукових конференцій, навіть праць авторів нижче в обговоренні, які вживали до 2010х як Данило Галицький. Зараз (приблизно з початку 2010х) ця форма використовується медієвістами та істориками в тотальній більшості. І це не лише в Україні. Я також навів приклади польських монографій одного автора, Нормана Девіса в Історії Європи. Якщо апелювати до ще давніших джерел, то можна від Грушевського (він так в Історії України-Руси писав), або ж від прижиттєвих першоджерел, джерел 18, 19 століть (окрім Росії). Дякую --Arxivist (обговорення) 06:12, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Цитую один матеріал (посилання є нижче): «Вживання сполучення “Данило Галицький” або ж “галицький князь Данило” стосовно до Данила Романовича є науково не коректним, яке до того ж і суперечить характеристиці володаря у джерелах. Галич виступав столицею держави Данила Романовича зовсім короткий проміжок часу: із осені 1238 р., коли Галич було включено до володінь Данила та зроблено його столицею, до зими 1240 – 1241 рр. після руйнування міста монгольськими військами». --Arxivist (обговорення) 06:13, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Проти Насамперед хочу зазначити, що я не надто добре розбираюсь у Середньовіччі і скоріше їм цікавлюсь. Однак це не заважає спробувати розібратися в чомусь. На мою думку, ця номінація подібна до подібних недавніх номінацій (Московсько-польська війна (1654—1667) → Російсько-польська війна (1654—1667); Іван Федоров → Іван Федорович; Молдовське князівство → Молдавське князівство тощо). Суть цих всіх номінацій полягає у відповіді на просте питання: "яка назва є найбільш релевантною в сучасній україномовній історичній науці?" Варто пам'ятати, що Вікіпедія - не запроваджує на щось нову моду, не влаштовує революцій в якійсь сфері. Вікіпедія лише відображає те, що є в реальному житті. Якщо в реальному житті світ йде напрямком KyivNotKiev, то і Вікіпедія прямує тим самим. Якщо сучасні науковці дійсно перестали використовувати якусь назву і замість неї використовують якусь іншу, то варто не лише перейменувати статтю, а й написати в статті, надавши невеличну історіографічну довідку. Стосовно Данила, то, на жаль, скільки б не було номінацій досі ніхто навіть не спробував ґрунтовно описати розділ про його ім'я й іменування істориками. Усі тільки бахваляться в обговореннях... Я вже не кажу про цілком логічну думку про те, що Данило мав би називатися "Холмським", а не "Галицьким" (здається, я її чув у цьому інтерв'ю Александровича), а в нас про це ні слова не написано. На жаль, аргументи номінатора мене зовсім не переконують, тому що: а) проаналізовано вжиток лише запропонованої назви, але проігноровано вжиток діючої назви. Тобто ніхто її не вживає?... б) на скільки я зрозумів, сказано про те, що інститут Крип’якевича спеціалізується на медієвістиці, але ж це нонсенс! Основний напрям діяльності інституту - це українознавство, а за Середні Віки відповідає лише один з відділів цього інституту (знову ж, в контексті українознавства). Натомість безумовним авторитетом майже у всіх періодах української історії є Інститут історії України НАНУ. Єдиний період, де авторитетом є інший інститут (археології) - доісторичний (зі зрозумілих причин). Відповідно, Енциклопедія історії України не стала менш авторитетною з 2015 року, не зважаючи на публікацію кількох монографій медієвістів.

  Для початку проаналізуємо Енциклопедію історії України, що видається ІІУ НАНУ. З попередньої номінації (2015 рік) і до сьогодні вийшло в друк аж три нові томи:

  1. ЕІУ: Україна—Українці. ‒ Кн. 1. Данило Галицький вживається у розділах "Астрономія" (автор О.О. Васянович), "Архітектура" (автор В. В. Вечерський). Також присутній вжиток Данило Романович у розділі "Звичаєве право" (автор В.М. Сироткин, на жаль, що інформацію про автора не знайшов ніде).
  2. ЕІУ: Україна—Українці. ‒ Кн. 2. Данило Галицький вживається у розділах "Давньоруська держава та народи степу: 9 — середина 13 ст." і "Південноруські землі та Золота Орда: середина 13 — кінець 14 ст." (автор обох розділів К. Ю. Галушко). В тих же розділах вживається Данило Романович, але лише як синонім.
  3. ЕІУ: Додатковий том. ‒ Кн. 1. Данило Галицький вживається у статтях "Бакота" (авт. Д.Я. Вортман), "Білобережжя" (автор Т.М. Ґедзь, також не знайшов про автора інформацію), "Божський" (Вортман), "Київ, штурм Батиєм 1240" (Вортман), "Рай" (Вортман), "Тернава" (В.М. Петегирич), "Українська історична белетристика" (І.Л. Приліпко). Єдиний вжиток, де Данило Романович стоїть на першому місці (Данила Романовича (Данила Галицького)) у статті "Львівський монастир домініканців" (авт. О.Б. Козубська).

  Що стосується електронного каталогу на сайті Інституту історії: пошук видає в мене постійно різну кількість результатів, але кожен раз кількість результатів Данило Галицький[9] більша за Данило Романович[10]. В електронній бібліотеці ІІУ НАНУ взагалі нема книг, де у назві було б Данило Романович, але при цьому є аж три видання згаданого вище Миколи Котляра (Данило Галицький (1979); Данило Галицький (2001); Данило Галицький: Біографічний нарис (2002)). Ви скажете, що сайт ІІУ НАНУ містить дааалеко не усі піблікації. І це правда. Візьмемо мою улюблену бібліотеку Чтиво. Пошук по сайту Данило Романович в мене видав 1430 результатів, Данило Галицький - 2430.

  Я є безумовним прихильником іменувати руських князів за їхніми оригінальними іменами. Ні для кого не секрет, що Ярослав Мудрий — це такий же історіографічний конструкт, як і Данило Галицький. Те саме стосується "Володимира Великого", "Володимира Мономаха". Також ні для кого не секрет, що ці конструкти з'явилися в російській історичній науці ще в імперську добу (хоча Александрович каже, що "Галицький" з'явився до Карамзіна, треба розбираться), а звідти перекочували в українську. Намагатися заперечити той факт, що українська історична наука тісно була пов'язана з російською і радянською - абсурд. Звісно пов'язана і багато чого звідти взяла (на відміну від польської чи, скажімо, румунської). Однак, це не означає, що тепер нам треба у Вікіпедії робити все аби не як у москалів. Робити висновки мають фахові історики... і, нарешті, перейменувати деякі статті у фаховій Енциклопедії історії України. Це їхня робота, то хай нею і займаються. --Seva Seva (обговорення) 02:21, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Дякую. Частково не згідний. Вечерський — архітектор. Галушко — спеціалізується на новому часі. Названі монографії Котляра перекривають більш новіші монографії з вживанням цього імені Король Данило Романович (2013, Александрович), Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264). Biografia polityczna (2012). З відділу Київської Русі Інституту історії України дослідники не названі. Інститут народознавства та Інститут української археографії та джерелознавства, НТШ, Український науковий інститут Гарвардського університету та інші на стороні цього вживання. Згодом відповім ширше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 05:28, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Тепер по суті:

  1. «Яка назва є найбільш релевантною в сучасній україномовній історичній науці?». Відповідь: Данило Романович. Цю назву вживають медієвісти. Зокрема цілеспрямовані академічні нові монографії «Король Данило Романович» (2013, Александрович, Войтович), «Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264)» (2012, Dariusz Dąbrowski), «Король Данило Романович в українській культурній пам’яті другої половини XIX – початку XXI ст.» (2018, Христан), «Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада» (Однороженко, 2011), «Історія війн і військового мистецтва» (колектив, 2020), Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» (2015). «Данило Романович та його часи» (2017, колектив, дві країни). Продовжувати?

  2. «Варто не лише перейменувати статтю, а й написати в статті, надавши невеличну історіографічну довідку». Не проблема. Про це є стаття та інші публікації. Цитую: «Вживання сполучення “Данило Галицький” або ж “галицький князь Данило” стосовно до Данила Романовича є науково не коректним, яке до того ж і суперечить характеристиці володаря у джерелах. Галич виступав столицею держави Данила Романовича зовсім короткий проміжок часу: із осені 1238 р., коли Галич було включено до володінь Данила та зроблено його столицею, до зими 1240 – 1241 рр. після руйнування міста монгольськими військами».

  3. Котляр пізня радянська школа. Можемо взяти у заперечення основу: Михайла Грушевського, який вживав Данило Романович, Данило. Стаття в ЕІУ з’явилася 2004 року і на цей час біографія постаті Данила більша розкрита, тож монографія Котляра не може переважити дві монографії двох історіографій та свіжу дисертацію й інший пласт досліджень.

  4. «Проігноровано вжиток діючої назви. Тобто ніхто її не вживає?». Відповідаю. Чинну назву вживають не медієвісти (тобто, спеціалісти профільного періоду цієї постаті). Її вживають як наративну лише у «згадках», але не назвах (лише педагогіка та навколоосібні люди).

  5. «інститут Крип’якевича спеціалізується на медієвістиці, але ж це нонсенс! Основний напрям діяльності інституту - це українознавство, а за Середні Віки відповідає лише один з відділів цього інституту (знову ж, в контексті українознавства)». Заперечую. Бо Інститут історії України також має лише сектор (це навіть менше відділу) Київської Русі у якому працюють чотири особи. Інститут народознавства спеціалізується: «спрямована на дослідження та популяризацію історії, мови та культури України в загальноєвропейському і світовому контекстах» (переважає значущість). Відділ історії середніх віків має (!) 11 співробітників (нещодавно помер Войтович, тож їх було 12 (!). Першоджерела публікує Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, який публікує оригінали джерел та у передумові також зазначає це.

  6. Інститут археології заплямований Толочком. Його навсправжки не сприймає медієвістична наука, а лише російська (не знаю яка роль у нього зараз).

  7. «Для початку проаналізуємо Енциклопедію історії України, що видається ІІУ НАНУ. З попередньої номінації (2015 рік) і до сьогодні вийшло в друк аж три нові томи». В. В. Вечерський: архітектор, не медієвіст. В.М. Сироткин: невідомий. К. Ю. Галушко (дослідник переважно сучасного періоду, не медієвіст). Д.Я. Вортман (картограф), на противагу нього Кубійович (головний редактор ЕУ), який стверджував і відстоював саме про ім’я Данило Романович та інше.

  8. «Кількість результатів, але кожен раз кількість результатів Данило Галицький[3] більша за Данило Романович[4]». Не є аргументом, адже до 2004 року також переважали терміни Велика Вітчизняна війна та інше. Залежно від контексту та найменування та фаху людей.

  9. Чтиво це не фахова бібліотека. Давайте окремо кількість монографій (сучасних) з ім’ям Данило Романович та Данило Галицький порахуємо? Але врахуємо суто українських, польських та німецький (наприклад) медієвістів від Грушевського до сучасності.

  10. Я не заперечую «історіографічне минуле», я лише уточнюю, до чого дійшла історична наука з фахівцями на зараз. Скажіть кому, що ВВВ не буде ВВВ у 2014 році для більшості АД в 2004 році: Вам би не повірили. Питання не на противагу, питання за здобутки науки, яка активно використовується і переважає АД’ми.

  Дякую!

  p.s. Можливо, @Herald63: зможе додати більше. --Arxivist (обговорення) 10:32, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

• А як так вийшло, що фахівці з середніх віків Інституту українознавства (або інші фахівці, але у виданнях цього ж інституту) вживають Данило Галицький?
• Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького / Ред. кол.: Я. Ісаєвич (відп. ред.), М. Литвин, Л. Мацкевий, І. Патер, Ю. Сливка, В. Петегирич (відп. секр.). Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. ‒ Львів, 2001. ‒ 252 с.
• Українське книговидання : витоки, розвиток, проблеми / Я. Ісаєвич; відпов. ред. Ю. Ясіновський; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2002. – С. 53, 76, 84, 85, 349
• Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин ХІІІ століття [Текст] / І. В. Паславський ; ред. Я. Ісаєвич ; Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. - Л. : Місіонер, 2003. - 111 с..
• Холмський проєкт Данила Галицького / Ричка В. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 15. – Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2006–2007. – С. 103-109.
• А також інших інститутів НАНУ [11] та інших вчених-медієвістів [12]. --Flavius (обговорення) 11:54, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  1. Висвітлена лише позиція Ісаєвича початку 2000-х років + позиція так само 2000-х років. І. В. Паславський (філолог, філософ) і т.д. Чому так? Тоді ще не було відкриття більшості джерел та написання фахових праць, до яких дійшла медієвістика на зараз + радянська спадщина. Додам також, що у свій час переважало й написання Володимира Великого (замість Володимира Святославовича).

  2. Можете надати приклади бодай з 2010-х, чи бодай з 2015 приклади (монографії, школи, інститути, вчені, країни з вживанням в назві АД’у від медієвістів)?

  3. Приклад медієвіста Головка 2006 року перекриває його нові дослідження. Наприклад у монографії «Русь і Польща в міжнародному житті Європи (X ‒ перша половина XIII ст.)» (2021) = немає згадки про Данила Галицького. Лише Данило Романович.

  Дякую. --Arxivist (обговорення) 12:17, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Паславський є провідним науковим співробітником відділу історії середніх віків. Чи був принаймні таким. І, мабуть, він там не поезію досліджував доби середніх віків, правда ж? Ну то таке. Чогось ви проігнорували Ричку Володимира Михайловича, він продовжує у своїх працях у 2010-х, 2015-х, 2020-х [13] згадувати Данила Галицького. Чи не так? Поки не знайшов після 2010 прикладів. Можливо у більшості істориків тенденція таки змінилася. Принаймні у деяких авторитетних, як Котляр, наприклад, точно. --Flavius (обговорення) 13:33, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  1. Про Паславського: я вказав яка в нього освіта та науковий ступінь (філософія (не обговорюємо ж філософську назву, термін та інше?)). Це кар’єра радянської та (пост) доби 1971 року... Можете назва його монографії та статті, окрім 2003 року? Чи він може перекрити Грушевського та інших сучасних вказаних вчених декількох країн, колективних монографій, тематичних видань цій особі? Впевнений, що ні.
  2. Чому це можливо, якщо це так і трапилось? Підтвердження тому мої аргументи (монографії, публікацій, колективні монографії, монографії польські, наукові конференції присвячені саме Данилу Романовичі та інше). Наприклад статті Рички для газети 2016-го року та надалі не можуть перекрити вказаний внесок вчених за останні 15 +- років, як і всі інші роботи. Чи можливо у нього є окреме академічне (монографія) дослідження Данилові? Бачу за Володимира Святославовича. Але от власне спеціалізація по Данилові Романовичу? Поки усе в одиничні ситуації, а не комплекс авторитетного наукового внеску вчених-істориків-медієвістів останнього десятиліття (як мінімум) аргументуєте.
  3. Копаємо ще далі. Ось приклад 1877, 1864, 1773, 1770 років. Додаткова монографія «Daniel Romanowicz: O ruskiej rodzine ksiażecej, społeczeństwie i kulturze w XIII wieku» (2016)», Нормана Девіса (Europe: A history, 2010), «Encyklopedyja powszechna: Cullen-Dennica» (1861).

  --Arxivist (обговорення) 14:49, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  а навіщо ви мені вказували його освіту та ступінь? Мова про те фахівець з чого він є, а не те, що він вчив у школі чи в дитсадку. Чи ви таким чином хочете заперечити, що він історик, бо ж він філологію вивчав і захистив диспртацію з філософії? З вами щонайменше не погодиться відділ історії середніх віків Інституту, до якого ви апелювали в цому обговоренні і де працює 11 (за вашимим словами) співробітників включно з ним. Дивно, що він там робить? Його праці звісно не можуть перекрити праці Грушевського. Навіщо ви так перегибаєте? Грушевського не перекриють навіть праці Войтовича і за змістом, і за формою. Некоректно так порівнювати. Ми з вами тут з'ясовуємо як хто з істориків вживав ім'я історичної персони, а не міряємося тим, хто чим щось перекриє. І знову ви якось применшуєте. Берете статті Рички для газети (Господи, куди це ви дивилися?) наче він крім газети, більше нічого в життті не писав. Окремого дослідження Данилу у нього немає, але є загальні, де там вживає ім'я Данило Галицький. Загальні праці цієї доби. Мені хотілося, щоби ви копали не тільки в сторону пошуку Данила Романовича, але покопали ті джерела, які вживають Данило Галицький. Врешті, у нас є профільна енциклопедія ЕІУ і не хотілося створювати прецедент для ігнорування такого джерела, навіть якщо за змістом ваша номінація аргументована і підстави для перейменування скоріше є, чим їх немає. Flavius (обговорення) 15:36, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  1. Якщо культурний антрополог без освіти хіміка буде писати про хімічну речовину та її склад чи можна більше довіряти як АД його внеску у питанні хімічної речовини, якщо про неї писав фаховий хімік?
  2. Він (Паславський) точно не працює, бо помер 2021 року (хтось інший на його ставці).
  3. Якраз можна «мірятись» змістовнішою працею (стаття чи монографія, присвячене постаті чи ні, комплексна чи ні та інше – різниці є).
  4. Ви «вчепились» до Рички та приписали мені применшення дослідника. Так теж не є.
  5. Я відстоюю свою позицію та свої аргументації «за» новими аргументами. Те що вам хочеться, щоб я шукав праці інших дослідників це вже трохи, перепрошую, перебір. Якщо Ви «проти»: шукайте та відстоюйте. І я їх не «копав», а вказав, бо рішення слід приймати вже на здобутках науки та її авторитетів.
  6. «Том Данила» ЕІУ 2004 року. Відверто перші томи містять неточності, помилки, застарілі інтерпретації, які не враховують стан найменування постаті Данила Романовича на зараз (не кажучи вже про актуалізацію даних, які є). Може повернемо тоді й Велику Вітчизняну війну? А що? До 2014 року це переважало. Можемо Голодомор (1932-33) років назвати «Голод на Україні (1932-33)»? Чому б ні? Тільки діаспора до 1986 року більше це вживала. До промови Кравчука 1993 року ще й була дискусія, що «голод був скрізь» (і десь надалі також вважають). Можемо в дусі УРЕ переписати статті. Вам не авторитетна радянська історіографія? Або ж візьмемо ГЕУ. Чому б не перейменувати безліч назв відповідно неї? Байдуже, що країн таких може і нема. Проте це ж найбільш фахове видання... свого часу. Так і з ЕІУ. Певні речі застарівають. Як і гасла. Наразі академічний АД цього питання переважає комплексно, інституційно, фахово, міжнародно на користь Данила Романовича.
  7. На рахунок ЕІУ: є критичні рецензії у сторону цього видання (перше, що згадав, це Ярослав Дашкевич). Чому? Бо там є теж «різні люди» та й політизована біографія історика Литвина самі розуміємо що з нею не так (як і поглядами, але не історією).
  8. Мені б хотілось, щоб мої аргументи врахували по суті та переважили їх сучасним станом речей. Вікіпедія не паперова енциклопедія, щоб не можна було уточнити чи врахувати сучасний стан речей науки. Особливо в найменуванні постатей як Данила Романовича.

  Дякую. --Arxivist (обговорення) 15:58, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ну якщо ви хочете таким чином підходити до такого складного питання (тобто шукати так, як треба вам, а не об'єктивну дійсність, і шукати, щоби Данило був обов'язково у заголовку праці), то це недобре. Більше скажу, що формально немає ніяких взагалі вікіпідстав для перейменування цієї статті. Це якщо підходити чисто формально, за правилами Вікіпедії. Наприклад, я шукаю не тільки ваш пропонований, але і поточний варіант і бачу дуже велику кількість праць на поточний варіант. Так, справді, не тільки історичних. Не забуваймо, що Вікіпедія це універсальна енциклопедія. І для неї, як джерелами, слугують не лише профільні з історії (хоча навіть в профільному авторитетному джерелі ЕІУ ми маємо Данило Галицький, і у неї є функція оновлення статей [14], якби хотіли там оновити, то б вже оновили, як зробили хоча би тут [15], але не хочуть, безвідносно на їх "внутрішні проблеми" і критику, що існує, і на які Вікіпедії і її правилам просто начхати), а й інші авторитетні джерела, авторитетні посібники, довідники, енциклопедії тощо. Всі укупі джерела. УСІ! І навіть ті, які видавалися деякими науковцями інституту українознавства до 2010-х років, які активно, включно з Войтовичем, вживали Галицький. Ці джерела ніхто не відмінив, і не спалив. Ними користуються, їх цитують. Це великий сегмент. Крім того, Вікіпедія не може зігнорувати те, що іменем цієї історичної постаті названо купу вулиць, установ, і навіть державні відзнаки. І на завершення. Вікіпедія не паперова енциклопедія, щоб не можна було уточнити чи врахувати сучасний стан речей науки, як ви правильно зазначили, а тому треба було ще вчора (тобто десь у 2010-х роках) створити відповідний розділ і описати всі тенденції в історіографії щодо зміни іменування цієї історичної особи. Як тільки останній бастіон впаде (це я про ІІУ і її ЕІУ), от тоді можна буде і перейменувати статтю, а поки, станом на цю хвилину, стаття абсолютно повністю відповідає ВП:АД та ВП:НАЗВА СТАТТІ. Це про формальність за вікіправилами. --Flavius (обговорення) 16:58, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Тоді можна і ВВВ повернути з такою ж аргументацією. Джерел більше.

  Вулиці і площі також є як Короля Данила. Це не аргумент для назви статті про людину. Все ж інші профілі джерел, які лише згадують, але не є фахові під біографію чи ім'я. ЕІУ 2004 року відверто застаріла у певних частинах. Як і ГЕУ або УРЕ. Так ми і до лікування греків дійдемо в області хірургії.

  Про джерела. Якщо взяти від першоджерел до сучасних (включно з поясненням назви та чому так було) — авторитет істориків та напрацювань більшості країн переважає. Чому не є профільними джерела мої приклади? Новіші, більше написано, тематичні та широкий опис. Ви наче не враховуєте мої аргументи та людей, які точно зробили більше саме в констексі цієї постаті. --Arxivist (обговорення) 17:35, 23 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  ВВВ вже не повереться, бо там повний консенсус серед істориків, а в цій ситуації він половинчастий. --Flavius (обговорення) 16:15, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Маніпуляція та заперечую. На момент перейменування джерел та згадок з ВВВ було 4/5 більше (якщо брати винятково українськомовні) на користь ВВВ, замість НРВ. Наведіть, будь ласка, «половинчастий» відсоток істориків або ж приблизну кількість істориків, які вважать, що слід писати Данило Галицький замість Данило Романовича. Бажано навести не тільки згадками, але й монографіями та окремими назвами у статтях. Поки паритет 1/20 за спостереженням за останні десять років мінімум. А за монографіями десь 1/10 (навіть Котляр змінив думку). Ви не визнаєте консенсус істориків у тотальній більшості на зараз за останні 10 років? Не визнаєте усі конференції та академічні монографії різних країн присвячені цій постаті? Авторитет Грушевського навіть? Дейвіса? Войтовича? Інших? --Arxivist (обговорення) 16:36, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ніхто і не заперечуватиме, що згадок на користь ВВВ в українських джерелах буде більше. Це очевидно. А от чого ви хочете заперечити абсолютний консенсус серед українських істориків стосовно ВВВ - я чогось не розумію. Бо мова була про істориків, а не про джерела і згадки. Про половинчастий консенсус з приводу Данила Галицького свідчить Енциклопедія історії України Інституту історії України та сам Інститут історії України. Стаття не оновилася. Нову, як за прикладом перейменованого Дніпропетровська - не написали. Фахівці інституту продовдують вживати Данило Галицький. Вже це усе вище писав же. Навіщо по колу? Авжеж, нові джерела з інакшою формою написання визнаю, ви думали не визнаю? Але я і нові джерела зі старою формою не намагаюся ігнорувати, бо марно. Тож тотального консенсусу серед істориків щодо Данила Галицького я не бачу. Половинчастий бачу, а тотальний - ні. Перепрошую. Flavius (обговорення) 16:48, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Flavius... повного консенсусу не було. На це є приклад гасла в ЕІУ (як і з Данилом Галицьким, вірно?). Подивіться самі, якщо не вірите мені. Тож не можна говорити про повний консенсус істориків з того питання.

  Коли я говорю про авторитетні джерела, я якраз і покликаюсь на академічні праці істориків декількох країн. Ви покликаєтесь на радянські або 2000-х років праці + ЕІУ. Ви ж бачите цей перелік... Які саме фахівці? От покажіть мені цього «фахівця» на зараз (який має ступінь, монографію про цю постать)? Одного взагалі невідомого дали у приклад. Один змінив свою думку. А інші або не історики-медієвісти (зокрема архітектори), або ж просто залишається один Ричка у якого немає монографії про Данила Романовича... Знову ж таки. Давайте, будь ласка, рахувати істориків медієвістів (та навіть просто істориків) та монографії з назвою Данила Романовича та Данила Галицького. Поставимо на терези. Бо наразі Ви обманюєте людей «половинчастим», коли усі мої приклади за десять років якраз свідчіть за тотальну більшість. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:06, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  я нижче надав доказ з нового тому, що є свідченням повного консенсусу серед істориків щодо ВВВ, тобто зміни їх думки щодо того чим вважати ВВВ. Старе гасло і визначення звісно не зникне, бо ж той том за 2003 рік ніхто не збирається спалювати. Ми говоримо про зміну консенсусі серед істориків. Довгий час ВВВ вважли одним, зараз іншим. А Данила Галицького як називали Галицьким так і називають, інакше вийшов би новий том і написали би там Данило Романович, або нова стаття Данило Романович (за прикладом Дніпра). Але цього немає. Отже, про який консенсус щодо Романовича серед істориків ми можемо говорити, коли найголовнійша установа з історії нічого не змінює? --Flavius (обговорення) 17:41, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  p.s. ВВВ термін та гасло був і є в ЕІУ можете проглянути на свій «авторитет». --Arxivist (обговорення) 16:43, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Ви дивитеся на гасло зі старого тому. Але вийшов додатковий том і все прекрасно пояснив що таке ВВВ [16]. Тут повинна бути подібна ситуація.А її немає. Flavius (обговорення) 16:59, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Додатковий том вийшов не під час номінації про ВВВ, а вже дуже пізно, коли термін ВВВ прибрали з Вікіпедії. Не маніпулюйте, будь ласка. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:07, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Та неважливо коли він вийшов. До чи після. Я просто навів приклад як воно цивилізовано повинно бути в ідеалі серед істориків, коли є абсолютний консенс щодо якогось питання. Істориками ставиться жирна крапка потому. Тут консенсусу немає. Крапки немає, є крапка з комою. Інакше би ми тут навіть не дискутували, а просто перейменували би статтю мовчки без обговорення. Був би консенсус серед істориків, то ми б це побачили. Усі би. Як побачили колись з ВВВ, яка звідусіль "пішла", і більше не використовується ніде, окрім як маргіналів. А раніше не цуралися навіть органи влади, які за будь-якої можливості тулили в т.ч. у нормативні акти. Тож і тут повинен бути ясний консенсус. Його не бачу. Як не бачить ВРУ, яка б змінила назву державного ордена, як не бачать цього сорок з гаком міст України, аеропорт, науковці університету. --Flavius (обговорення) 17:28, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Все ж на момент перейменування ВВВ був в ЕІУ без змін. Та і робіт з ВВВ було більше.

  Не маніпулюйте. Він зараз також абсолютний. Або ж доведіть кількісно зворотно? Ви так і не заперечили це за останні 10 років. І Грушевського не заперечили. Ну й інші... ВРУ не визначає дослідження. ВРУ може і вшановувати пам’ять Сталіна за бажанням. Тож це не аргументи про правильність імені та академічні видання науковців. Незабаром я додам табличку і зможете додавати істориків (яких, як ви кажете, половинчасто тільки), праці та інше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:42, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Я намагався показати, що коли в історичному питанні відбуваються зміни, і історики приходять до якогось консенсусу, то ці зміни помітні суспільству, і суспільство швиденько пристосовується до нових умов. Аналогічно як було з ВВВ. Тому і був приклад з ВРУ, бо у неї повноваження змінити закон про державні нагороди. А до чого ваш Сталін - незрозуміло. Зміни в історіографії щодо Данила є, але вони їм непомітні за силуетом найголовнішої інстанції з питань історії України. Треба просто почекати. Все у свій час. --Flavius (обговорення) 17:53, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  На момент 1991 року УРСР була вживаніша назва. Чи не так? Теж би залишити таку назву на підставі джерел та внеску минулого. До того що держава не є авторитетніше за науковий внесок для енциклопедії. Я категорично не згідний з аргументами і цією маніпуляцією(ми). Внесок науковців є консенсусний та переважає. Найближчим часом буде табличка, яка це доведе, а Ви зможете показати, що так не є (у чому я сумніваюсь). На загал Ви так і не пояснили та не продемонстрували «порівну ситуацію» й видання, які це спростовують на противагу прикладів авторів, монографій та інше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 18:00, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  Консенсус щодо УРСР змінився 24 серпня 1991 і підтверджений 1 грудня. З того часу неважливо як уживана ця назва, бо консенсусом постала нова назва - Україна. --Flavius (обговорення) 18:11, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  @Flavius1: нумо порівнювати «половинчастий» консенсус? Надалі буду доповнювати впродовж тижня. Можете доповнювати. Дякую. Arxivist (обговорення) 18:58, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Данило Галицький	Данило Романович	Рік	Автор	Енциклопедія	Довідник	Монографія	Збірка	Стаття	Наукова конференція	Історик	Історик-медієвіст
-	+	2013	Александрович, Войтович	-	-	Король Данило Романович	-	-	-	++	++
-	+	2012	Dąbrowski (Dariusz Dąbrowski)	-	-	Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264)	-	-	-	+	+
-	+	2018	Христан	-	-	Король Данило Романович в українській культурній пам’яті другої половини XIX – початку XXI ст.				+	+
-	+	2011	Однороженко		Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада	-	-	-	-	+	+-
-	+	2020	Колектив	-	-	Історія війн і військового мистецтва (в трьох томах)	-	-	-	+	+
-	+	2015	Колектив	-	-	-	-	-	Король Данило Романович 1264–2014	+	+
-	+	2017	Колектив (дві країни)	-	-	-	Данило Романович та його часи	-	-	+	+
-	+	Перевидання неодноразове	Грушевський	-	-	Історія України-Руси	-	-	-	-	-
-+	+	Перевидання неодноразове	Костомаров			Князь Данило Романович Галицкий	-	-	-
+	-	2001	Колектив		-	-	Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького	-	-	+	+-
+	-	2003	Паславський		-	Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин ХІІІ століття	-	-	-	+	+-
+	-	2006–2007	Ричка		-		-	Холмський проєкт Данила Галицького	-	+	+
+	-	2002	Котляр		-	Данило Галицький. Біографічний нарис Микола Котляр	-	-	-	+	+
-	+	2008	Котляр		-	-	-	Данило Романович як людина і державний діяч	-	+	+
-	+	2021	Головко		-	Русь і Польща в міжнародному житті Європи (X ‒ перша половина XIII ст.)	-	-	-	+	+
+	-	2004	Котляр	ЕІУ						+	+
+	-			УРЕ
-	+			УЗЕ
-	+		Грицак	ЕУ						+	+
-	+	1919	Томашівський			Українська історія. Нарис. Старинні й середні часи				+	+-
+-	+	Перевидання неодноразове	Крип’якевич			Історія України				+	+-
-	+	Перевидання неодноразове	Дорошенко			Історія України				+	+-
-	+	2013	Майоров					Коли й від кого князь Данило Романович відібрав Дорогичин?		+	+
-	+	2014	Добржанський, Яценюк					Король Данило Романович в українській історіографії		++	+-
-	+	1955	Андрусяк					Kings of Kiev and Galicia (On the Occasion of the 700th Anniversary of the Coronation of Danilo Romanovich		+	+
-	+	2017	Христан					Данило Романович у радянській історичній уяві: князь чи король		+	+
-	+	2017	Волощук					Князь і король Данило Романович у житті міста Галича ХІІІ сторіччя		+	+
-	+	2018	Волощук					Король Данило Романович. Про вигадки та інтриги, що вже століттями ширяться навколо персони короля Русі		+	+
-	+	Перевидання неоднарзове	Дейвіс			Європа. Історія				+	+-
-	+	2008	Войтович			Король Данило Романович: політик і полководець				+	+
-	+	2005	Дашкевич					Данило Романович і єпископ Петро в освітленні караїмського джерела		+	+-
-	+	Перевидання неоднарозове	Дашкевич			Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури				+	+-
-	+	2008	Масан					Данило Романович і рицарсько-чернечі ордени: проблеми взаємовідносин		+	+
-	+	2015	Паршин					Участь князя Данила Романовича в інтронізації угорського короля Бели IV		+	+
-	+	2016	Бевз			Король Данило Романович культурна і державотворча спадщина його доби				+	+
-	+	Перевидання неоднаразщове	Аркас			Історія України-Русі				+-	-
-	+	2011	Мандзяк		Битви української середньовічної та ранньомодерної історії					+	+-
-	+	2023	Михайловський			Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795)				+	+
-	+	2023	Козак			Озброєння військ Галицької та Волинської земель у XII–XIV ст. (торгівля, трофеї, власне виробництво)				+	+
-	+	2010	Лоза			Історичний атлас України. Найдавніше минуле. Русь (Київська держава, Галицько-Волинська держава)				+-	-

Arxivist (обговорення) 18:58, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

 За не потрібно підміняти похідні почесні назви установ та топонімії від російської/радянської історіографії та первинну назву яку вона пропагувала. Вище досить вичерпно про це написано.--PsichoPuzo (обговорення) 08:18, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

•  Проти Дуже змістовні аргументи наведені з обох сторін. Для підручників основою має бути наукове обґрунтування, але не забуваймо, що дискусія про назву статті у Вікі, яка створена для широкого загалу і сама стаття по собі не є науковим джерелом. Отже, варто залишити назву, яка є найбільше впізнаваною, "популярною". Підозрюю, що важко буде непідготовленому читачеві відрізнити Данила Романовича від, наприклад, Данила Олександровича, з приблизно тієї ж епохи. А в самій статті, звичайно, нехай будуть аргументи про правильність вживання його імені. Так що поряд із Ярославом "Мудрим", Володимиром "Великим" чи Піпіном "Коротким" цілком може бути Данило "Галицький".

А якщо вже взятися за перейменування назв статтей про наших правителів, то потрібно це робити комплексно. Тоді має бути Ярослав Володимирович, а не Ярослав "Мудрий" і т.д.. Зауважив, що англійська, іспанська та інші розділи вживають у назві офіційне ім'я, а не прізвисько. "Річард I Левове Серце" у них "Richard I of England".--Долинський (обговорення) 12:44, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

1. Це не «посібник».
2. Вікіпедія пишеться на підставі авторитетних джерел. Так я надав понад 10 академічних наукових монографій (нових (!) різних авторів).
3. Для «загалу» точно не пишеться. Інакше були б дуже широкі «загальні теми», як ось «як робити закрутки»та інше.
4. Мова про постать та як вживають її написання імені в авторитетних академічних джерелах науковці декількох країн, а не як її називають люди, держава, місцева влада та інше. Адже це тоді не АД про постать.
5. Якщо «натягувати» популярність: ось в Музеї становлення української нації, 24-та окрема механізована бригада (Україна) (на честь короля Данила). Щоправда, я не згідний, що це має бути основний аргумент замість академічних авторитетних джерел (монографій про особу, тематичних монографій, загальної історії Європи та інше) декількох країн. Дякую.

--Arxivist (обговорення) 14:13, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

 За. Автор переконливо обґрунтував необхідність зміни назви з посиланням на низку сучасних наукових досліджень. Назва статті має відображати саме сучасні тенденції української історіографії, а не сумнівний радянський спадок. «Галицьким» Данило не був, його столиця була в Холмі, за межами Галичини. --Dunadan Ranger (обговорення) 15:00, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

 Проти Вжиток є за обома варіантами, але впізнаваність однозначно на користь чинного. Доказом мого твердження є те, що цілий ряд об'єктів (вулиці в різних містах, площі, аеропорти, виші тощо) названі саме "Данила Галицького" або "імені Данила Галицького", а не "Данила Романовича". Поки хоч частина цих об'єктів не буде перейменована відповідно до запропонованої назви, ситуація залишатиметься незмінною, скільки б ще номінацій не було тут створено--Unikalinho (обговорення) 22:10, 25 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Тобто монографії та авторитетні джерела не переконують включно авторитетні джерела зі спростуванням «цієї упізнаваності»? Назви тут ні до чого. Якщо росіяни все перейменують як «Малоросія» теж будете чекати коли повернуть назву, чи будете керуватись авторитетними джерелами, на яких має базуватись в написанні й найменуванні статті у Вікіпедії? --Arxivist (обговорення) 16:31, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Якщо про «впізнаваність», то ви не заперечуєте той факт, що найбільш цитована за цей рік згадка є про бригаду на честь короля Данила? Щоправда, це точно не стосується написання гасла постаті (для цього є джерела). --Arxivist (обговорення) 16:38, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Уточнений пошук в мережі з «впізнаваності» (що теж не може бути ключовим аргументом) в Google дає наступне:

1. "Данило Галицький" "князь": Приблизна кількість результатів: 53 300 (0,49 с)
2. "Данило Галицький" "король": Приблизна кількість результатів: 39 200 (0,39 с)
3. "Данило Романович" "король": Приблизна кількість результатів: 133 000 (0,40 с)
4. "Данило Романович" "князь": Приблизна кількість результатів: 168 000 (0,54 с)

Якщо будете шукати, то не забудьте про ці вказані вгорі уточнення для точності вибірки. Дякую. --Arxivist (обговорення) 16:51, 26 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Альтернативну назву вписуємо в преамбулу. Вона, на відміну від заголовка, передбачає наявність усіх вживаних варіантів. "Якщо росіяни все перейменують як «Малоросія»" -- ВП:ПРОРОК до Вашого відома--Unikalinho (обговорення) 09:00, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Чому б і не вписати? Де я проти преамбули тут пишу? Ключове назва відповідно до АД. Дякую --Arxivist (обговорення) 09:05, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Ви заперечуєте здобутки історіографії від Грушевського? --Arxivist (обговорення) 09:07, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Є АД на обидві назви. Щодо здобутків історіографії, то я, на відміну від Вас, визнаю всі здобутки, незалежно від того, звідки вони родом--Unikalinho (обговорення) 09:09, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Все ж свіжіший та авторитетніший за назвою Данило Романович. Можете це спростувати? --Arxivist (обговорення) 09:10, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Впродовж 10 років. А якщо брати від Костомарова до радянського часу (і на ранньому етапі також) переважав саме Данило Романович. --Arxivist (обговорення) 09:10, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Вікіпедія відображає реалії, а не нав'язує їх (тому досі Дніпропетровська область, Кіровоградська область, а не Дніпровська область, Кропивницька область). Тож треба дочекатися, поки принаймні у Львові (рідному місті Данила) площа, вулиця, виш та аеропорт, названі на його честь, будуть перейменовані. Чи Ви вважаєте, що Львів от такий закомунізований, а от укрвікі має йому приклад подати?--Unikalinho (обговорення) 09:13, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Рідне місто Данила? Це Ваша думка? У нього було декілька столиць. Народився він не там. Найдовший час був Холм де і помер. Коронація теж не у Львові. Найменше він був у рідному Галичі. Назви вулиць, площ та інше не можуть бути вище наукового внеску, бо такі рішення приймає місцева або державна корумпована влада. Можете заперечити авторитетні джерела таблички вище? Це ідеологічне та гіперполітизоване питання, де не враховують надбання вчених (від Грушевського). У Львові основний пам’ятник Данилові має підпис «Король Данило» Див. тут File:Пам. Д. Галицького.jpg. Я вважаю (особиста думка), що спадок в назві Данило Галицький (це титулатура князя, а не короля, враховуючи місцевість) спаплюжено від Карамзіна до радянської історіографії, про що вже написано не одна українська, польська або німецькі монографії (те що знаю та вище у табличці є докази (це вже енциклопедична думка). Той самий Котляр змінив свою думку після свого гасла в ЕІУ у своїй наукові статті 2008 року. Ви наче зневажаєте українських та інших країн вчених-медієвістів з авторитетними надійними джерелами, джерелами спростування назви та інше. Поясність, будь ласка, чому? Можливо також посадовець? Ви ж навіть не надаєте докази на противагу моїй табличці. --Arxivist (обговорення) 09:25, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

p.s. Львів нічого не може перейменовувати, бо рішення по цьому місту приймають окремі люди за підписом, які точно не живуть на цих вулицях, не пишуть наукові статті про тих людей чи назви та інше. --Arxivist (обговорення) 09:27, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Якщо цікавитесь назвами вулиць, то, наприклад, в Івано-Франківську є назва вулиці Короля Данила. Чим гірше обласний центр за Львів? Усе ж я прошу лише надати доказову базу авторитетних джерел, або надійних авторитетних джерел, або першоджерел, де назва Данило Галицький переважає за Данила Романовича. Бажано з покликанням на постать автора хто це вказав та його посади й наукову діяльність (бо вже надавали тексти невідомих осіб, що дуже дивно, для самої ЕІУ (!)). Наприклад на противагу Грушевського кого поставите в авторитетності української медієвістики? Або Дашкевича? Войтовича? Давайте спокійно зважимо вживаність у надійних джерелах та й годі сперечатись. Дякую. --Arxivist (обговорення) 09:31, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

А цитата «дочекатися, поки принаймні» трохи сюр, адже за цією логікою виходить, що назва імені історичної постаті приймається лише державною владою? Тобто, якщо завтра Шмигаль прийме рішення назвати біле-чорним = від того воно стане чорніше? Давайте вже без абсурду, будь ласка. --Arxivist (обговорення) 09:33, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

З приводу «реалій». Так ось в «реаліях» вчені медієвісти декількох країн у монографіях. наукових конференціях, інших збірках пишуть Данило Романович = це нереально? А реально тоді що? Назва аеропорту часів Януковича? У «реаліях» пам’ятник Данилові у Львові називають «конем», «біля коня» така реальність доречніша до енциклопедії та назви статті? --Arxivist (обговорення) 09:39, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

"якщо завтра Шмигаль прийме рішення назвати біле-чорним" -- ВП:ПРОРОК не читали? "в Івано-Франківську є назва вулиці Короля Данила" -- по-перше, Короля Данила, а не Данила Романовича, а по-друге, наш персонаж львів'янин, засновник міста Львів, а не Івано-Франківськ -- тому тут є відмінність. "Назва аеропорту часів Януковича?" -- Знову ж таки, вікіпедія відображає реалії, а не нав'язує їх. Кіровоградська область взагалі з радянських часів з такою назвою, але це не дає нам права самовільно перейменовувати її на "українську" назву "Кропивницька", поки цього не зроблено офіційно. Навіть Чорноморськ у нас став Чорноморськом лише після офіційного перейменування. А те, що аеропорт був збудований у часи Януковича, не робить його неукраїнським. Чи може треба його зруйнувати, тільки тому що він "часів Януковича"?--Unikalinho (обговорення) 18:44, 30 червня 2023 (UTC)[відповісти]

Мені набридло з вами говорити. Наведіть, будь ласка, надійні джерела для Данила Галицького на противагу моїм. Особливо хотів би статтю, яка каже, що ця назва правильна. Бо у мене вище є АД, який вказує протилежне. Тільки офіційну вживаність? Але це ж не надійні джерела, не статті, не монографії, не довідники щодо назви постаті.

p.s. Львів, скорше, заснував його син Лев. Ви трохи далекі від історії цього міста. Пишіть по суті. --Arxivist (обговорення) 05:38, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

Цей термін зник консенсусом більшості дослідників як от 10 років + Грушевський на користь Данила Романовича. --Arxivist (обговорення) 05:40, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

Тобто авторитетні джерела Вам не указ, Вам НАДІЙНІ джерела треба? То ж бо я думаю, чого то свого часу висіла номінація Вікіпедія:Перейменування статей/Вікіпедія:Авторитетні джерела → Вікіпедія:Надійні джерела. Але, хоч я і не брав участі в тому обговоренні, скажу зараз: для мене термін "авторитетні джерела": а) більш конкретний і менш маніпулятивний, ніж "надійні джерела"; б) цей термін, як, власне, і відповідний йому предмет, більше відповідає духові вікіпедії як проєкта, ніж "конкурент". Зрештою, сторінку не перейменували, а тому я не маю бажання шукати джерела, які ВИ вважатимете ДЛЯ СЕБЕ надійними. Авторитетні ж джерела є на обидві назви, тому треба вибрати одну з них. Свою думку щодо того, яку вибрати, я озвучив, і вона базується на об'єктивній реальності, а не на ВП:ПРОТЕСТ щодо всієї "російської" спадщини тільки тому що вона російська. Чого ж Ви, як Ви такий патріот, пишете кирилицею, яку нам нав'язала така ненависна Вам РІ? Отож-бо--Unikalinho (обговорення) 06:34, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

І ще. Львів заснував король Данило, а назвав його на честь свого сина. Точніше кажучи: Лев без Данила ніколи б не заснував цього міста. Це так, до слова--Unikalinho (обговорення) 06:39, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

На честь синів міста не називають. Почитайте про це для початку (про заснування міста Левом). Наприклад Войтовича. Дякую. --Arxivist (обговорення) 07:36, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

"На честь синів міста не називають" -- Це хто так вирішив? Ви? А от король Данило, вочевидь, вважав інакше --Unikalinho (обговорення) 07:49, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

Доказовість? Нові дослідження показують, що це так не було.

«Одну з перших спроб датувати заснування Львова знаходимо в скарзі львівської міської ради королівському судові з вимогою скасувати декрет з привілеями вірменам, виданий 1578 р. королем Стефаном Баторієм. У ній львівські міські райці спростовують твердження вірмен, що вони отримали привілей на проживання у Львові ще від короля Данила. Укладачі скарги твердять, що Данило Романович не міг давати якихось привілеїв вірменам на Львів, бо за його життя цього міста ще не існувало. Адже, – говориться у скарзі, – «Львів заснований близько 1280 року Левом, сином князя Русі Данила, який помер в 1263 або 1264 році»»; «в історичних хроніках та документах XVI-XVIII ст. панувала загальна думка, що місто Львів заснував князь Лев»; «повідомлення французького історика Мішеля Лє Кієна про заснування Львова 1240 року князем Левом Даниловичем ґрунтується на серйозній джерельній базі, а сама дата може вважатися цілком вірогідною» і т.д.

Усе ж це не стосується цієї номінації. Прошу вшосте (десь) утриматись в коментарях до мене. --Arxivist (обговорення) 08:02, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

Тобто Вам мені писати можна, а мені Вам писати не можна? Чи останнє слово неодмінно має залишитись за Вами?--Unikalinho (обговорення) 08:11, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

Авторитетні або надійні джерела усе одно переважають. Без різниці як я написав про них. Дякую. --Arxivist (обговорення) 07:37, 1 липня 2023 (UTC)[відповісти]

 За Романовича --ℵntonyahu^(τaλk) (EET/KYVT) 09:35, 11 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

 Проти а що з часу першої номінації змінилось? Знову історію переписали чи як? --Jphwra (обговорення) 09:40, 11 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

 За за аргументами обох сторін більше схиляюся до того, що Романович переважає в джерелах з історії за Галицький. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 13:56, 11 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

 За будучи прямим нащадком ловчого, який служив Данилу Романовичу виступаю за перейменування статті. Вигадана московитами назва "Даніло Галіцкій" не відповідає його ролі в історії та суттєво звужує його королівський (великокнязівський) домен до виключно Галичини.

 За по іншим темам аргумент "впізнаванності" не вирішальний, а використовується корректна назва, чому тут такі баталії? Всі інші варіанти згадуються далі за текстом і робляться перенаправлення. коректна назва: Данило Романович, король Русі. Проблеми з "пізнаваностю" вирішуються легко, простим перенаправленням.

навіть на ру-вікі він Данило Романович. --Retro917 (обговорення) 17:58, 8 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Підсумок:

Українською назви АЕС утворюються так: прикметник од назви населеного пункту та "АЕС". У артикулах про инші види електростанцій у нас короткі назви: ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ВЕС, лише у сонячних та атомних назви довгі (див. Шаблон:Енергогенеруючі потужності України). Приєднуюсь до пропонування пана Анатолія привести до однакового виду.--Artekimus (обг.) 13:12, 24 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь це російсько/радянський рудимент, й існує багато станцій у світі, які таким чином не дуже добре будуть виглядати, набагато поширинішою є поточна модель найменування. І непогано наводити обґрунтування з джерелами.--PsichoPuzo (обговорення) 13:20, 23 лютого 2024 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь Я згоден з думкою вище. Уніфікувати загалом варто, але форма "АЕС Темелін" здається кращою у значній кількості випадків. Принаймні я б також волів побачити більше аргументів для зміни форми назви на прикметникову. --Duppertip (обговорення) 09:10, 3 листопада 2025 (UTC)[відповісти]

[ˈtʃʊkʊdi ɪˈwuːdʒi];^[6] — Це написав, але не підписав користувач 91.203.36.130 (обговорення • внесок) 20:00, 4 жовтня 2023 (UTC).[відповісти]

 Утримуюсь Загалом, це дійсно відповідає вимові та є рецензія де він так написаний. Загалом, згадок небагато, сайти фільмів надають перевагу "Чукуді", хоча те ж Суспільне написало [Чуквуді] + рецензія ПроШоКіно. Але "ву" там немає. Правопис... ніби на цю тему нічого не каже? @Unikalinho:, @UeArtemis: може ви можете підказати як тут краще вчинити? Був би дуже вдячний за пораду. Duppertip (обговорення) 14:23, 20 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Для мене оце от |ʊ|k|ʊ| одне з "глухих" місць. Знаю лише, що це не чисто англійська, а, скоріш за все, нігерійська англійська (ну от як є американська англійська у США, так і є нігерійська англійська в Нігерії). en:Nigerian English. Саме для неї характерне оте |ʊ|k|ʊ|. Англійською на письмі воно передається через ukwu, а в оригіналі вимовляється як щось середнє між "уку" і "укву". Бо в африканських діалектах проривні якраз не звучать чисто, а як би розбавляються фрикативними, тобто, на хлопський розум, набувають придиху, пор. Ghana (вимовляється G a n a, але ж не просто так же пишеться з h). Оскільки ми це Ghana вимовляємо все ж без придиху, то за цією логікою й тут ми маємо це передавати як чисте "к", без отого фрикативного "в". Більше не маю що додати--Unikalinho (обговорення) 18:24, 20 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

А, подивився, це людина з народу ігбо. Далі перейшов у ігбо (мова), а звідти в en:Igbo language. Там є таблиця приголосних, і серед них оте от kʷ. Отой звук і маємо тут. Англійці його передають на письмі через kw, але, як і у випадку з Ghana, розуміють, що це не є чисте "кв", а саме отой лабіалізований kʷ (де-факто фрикатизований). Я вважаю, що, оскільки це антропонім, то потрібно відштовхуватися від оригінальної вимови, а не від графічної передачі англійською. Однак проблема якраз у тому, що тут ані чисте "к", ані чисте "кв". Все ж схиляюся до варіанту "Чукуді", бо все ж виглядає так, що це kʷ є просто різновидом k, тобто w тут не слід вважати окремою фонемою. Щось схоже на давньогрецьку θ, яка також вимовлялася не як чисте "т", а з придихом, однак ми цей придих нехтуємо при передачі українською --Unikalinho (обговорення) 18:41, 20 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Краще не брати до уваги придих, бо хоча із давньогрецької ми нехтуємо придихом, але з інших мов ні. Наприклад, при перекладі з корейської за системами кирилізації (звичайно, що обидві системи російською, але, навіть, в початкових наробках українських систем відображена подібна ситуація) передається придих для всіх придихових приголосних як тх, кх, пх і чх, див. Тхеджо (ван Чосону). Така ж сама ситуація із придиховими в санскриті й гінді, див. «Д. В. Бурба. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1», яка рекомендує передавати дзвінкі придихові як дг, бг тощо. Тому я пропоную розглядати без прив'язки до придихових, бо для різних мов вони по-різному передаються. --Repakr (обговорення) 07:23, 23 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

В санскриті ситуація може бути іншою, там може бути якраз два звуки, подібно до, якщо ми вже залізли в давньогрецьку, літер ζ, ψ, ξ. Чому θ вважається одним звуком, а ζ, ψ, ξ -- двома? Пояснення цьому, звісно, є, але нас наразі цікавить ігбонське kʷ. На що воно більше подібне -- на перший варіант чи на другий? Мені здається, що на перший, з однієї простої причини: оте w тут позначено маленьким шрифтом вгорі. Якби це були два звуки, як у випадку ζ, ψ чи ξ, воно б позначалося f,j двома символами однакового розміру з дужечкою над ними (як t͡s), або писались би разом (як ǽ), або навіть і окремо, як два повноцінні звуки. А так це w просто схоже на відтінок звука k--Unikalinho (обговорення) 13:52, 23 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Я б тримався орфографії. Бог = дух-великий. Великий - ukwu. У нас, звісно, огубленого -кв- (-qu-) немає. Такі викрутаси хіба що в архаїчних греків і античних римлян бували. Але надто спрощувати не бачу сенсу.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:52, 21 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

В античних греків і римлян такого точно не було--Unikalinho (обговорення) 09:11, 21 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Koppa was used for /k/ before back vowels Ο, Υ and Ω. The koppa was used as a symbol for the city of Corinth, which was originally spelled Ϙόρινθος Qórinthos in Doric Greek.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:19, 21 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

У греків, звісно, дуже архаїчне й діалектне. У дорійців навіть W як фонема була — мали літеру дигамму для того (дала римську f). А от у класичній латині /k^w/ (qu) — річ ординарна.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:25, 21 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Так це вимовляється як чітке "кв". Я про латинську. За Вашим же посиланням написано: "Similar to qu in squint (/skwɪnt/)". Це не те саме, що kʷ в ігбо. А щодо грецької, то дигамма ж також не викрутас, а звичайне W (в). Коппа була, але ще до класичної епохи зникла --Unikalinho (обговорення) 11:47, 21 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Дослівно «Сранан-тонґо» й означає Суринамська мова — Artekimus (обг.) 13:12, 24 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

 За --TheHistoryOFEUROPE (обговорення) 11:43, 11 листопада 2022 (UTC)[відповісти]

 Проти, назва мови може так перекладатись, але це не означає, що цю мову так і називають у джерелах. Наприклад, є гінді, яку не називають "індійською мовою". --MonAx ^{(обговорення)} 13:57, 20 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти Як вище, необхідні джерела на нову назву. Переклад назви не означає її вживаність як сказано вище. Duppertip (обговорення) 14:02, 20 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

 За per Repakr. Є джерела, це вже аргумент для зміни назви. Дякую за дослідження. Duppertip (обговорення) 07:35, 22 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти До вищесказаного додам ще іврит, а не єврейська мова. Нормальне явище -- за наявності джерел називати мову її самоназвою--Unikalinho (обговорення) 18:49, 20 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Скоріше до  За. В цьому випадку користувач скоріше правий. По-перше, впізнаваність в Google явно вище для суриманської, бо при пошуку суриманська мова видає набагато більше українських сторінок ніж при пошуку Сранан-тонго, але тут скоріше проблема в Google, що не може розрізняти українську і російську. Проте є незаперечне АД на користь суриманської мови: Інформаційне наповнення авторитетного файлу найменувань організацій (PDF). Київ: Інститут інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2019. с. 90. Також є такі АД, які згадують назву суриманська: Мультикультуризм, права етнічних меншин і розвиток громад; Тиводар, Михайло (2004). Етнологія (PDF). Львів: Світ. с. 193.; Які сучасні мови походять від англійської?. --Repakr (обговорення) 07:29, 22 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Аналізуємо Ваші джерела. Мультикультуризм, права етнічних меншин і розвиток громад -- тут немає вислову "суринамська мова", а слово "суринамська" стосується громади (речення звучить так: "Турецька, суринамська, марокканська та індонезійська громади"). Так само можна сказати "ізраїльська", "швейцарська", "американська", зрештою. Дуже дивно, що Ви наводите це джерело, хочеться вірити, що це недогляд, а не введення спільноти в оману. Тут термін "суринамська мова" вживається паралельно зі "сранан-тонго". Тобто з наведених Вами джерел залишається чинними півтора (ну 1,75). Є джерела й на сранан-тонго, наприклад МЗС України, vuslit.com, методичка від доктора філологічних наук, підручник для студентів та аспірантів географічних спеціальностей--Unikalinho (обговорення) 09:04, 22 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Не звернув увагу, що там йде мова про громади. Щодо BBC так, то вживаються обидві назви, але проте джерело все одно підтверджує, що суринамська як назва використовується в АД. --Repakr (обговорення) 11:14, 22 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

— Це написав, але не підписав користувач Бучач-Львів (обговорення • внесок).

• З загублених пропозицій.  Утримуюсь --Duppertip (обговорення) 22:09, 31 жовтня 2025 (UTC)[відповісти]

Архів
Федеральна хокейна ліга → Федеральна хокейна ліга проспектів
Крізь скло, зрозуміло! → У дзеркалі ясному
Вім Гоф → Вім Хоф
Бої в Курській області (з 2024) → Курська операція (2024—2025)
Ю Чоньон → Ю Чонйон
Роксан Гей → Роксан Ґей
Анжела Агілар → Анхела Агілар
1+1 International (Канада) → Тоніс (Канада)
Жіноча збірна України з тенісу → Жіноча збірна України з тенісу в Кубку Біллі Джин Кінг
В дорозі → На дорозі
Хамас → ХАМАС