Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Взірцевий вміст Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для ботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значущості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Дерев'яна архітектура Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Корея Нідерланди Німеччина Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Кропивницький Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог п о р Скорочення ВП:ПС Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

поширеніша назва, на царьок в гуглакадемії нічого, використовується також державними сайтами. Квач зазначає про обидві назва (166, с. 213) та посилається на джерело 10 (Маркевич та Татарко; номенклатура УРСР) яке містить обидва варіанти (с. 245), та джерело 29 (Щербуха; Зоомузей ННПМ НАН України) містить лише Сонячний окунь звичайний (с. 26)--「Shiro D. Neko」^✉ 22:48, 28 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За бо джерела є на обидві, і коротша як правило згадується з довшою, у вступі статті Царьок можна зробити жирним бо це ж всетаки друга назва... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 08:01, 29 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Попереднє обговорення: ВП:Перейменування статей/Талер → Таляр.

Усім привіт. Пропонується переглянути обговорення щодо найменування статті Таляр і повернути їй початкову назву Талер. В 2017 році відбулось перейменування статті Талер на Таляр за процедурою обговорення (див: Вікіпедія:Перейменування статей/Талер → Таляр). Ініціатор перейменування користувач ЮеАртеміс в 2017 році зробив усе правильно і коректно, але, нажаль, фактично «обговорення» не відбулось і стаття була перейменована лише на підставі самої заявки і незначної кількості наведених в ній аргументів (це не вина ініціатора перейменування, це вина неактивності інших користувачів).

Вважаю, це рішення варто переглянути, оскільки:

• (1) перейменування було здійснене лише на підставі посилання на єдине джерело СУМ-11 без подальшого обговорення. Проте, навть це джерело пропонує і варіант Талер
• (2) назва «талер» зустрічається в АД значно частіше, ніж «таляр» і якщо вони наводяться разом, «талЕр» зазвичай подається як пріорітетний варіант. Див, зокрема: Талер; Талер; Талер; Талер; Талер; Талер; Талер.
• (3) в українських сучасних наукових джерелах навіть для описанння обігу талера саме в ті часи, коли був в обігу історизм «талЯр», все-ж таки використовується термін «талЕр» (див: Талер в грошовому обігу України кінця XVI — першої чверті XVIII ст.,
• (4) в фундаментальному україномовному АД, присвяченому історії грошового обігу та монетної справи в Україні (Нумізматика. Шуст P.M.)] відносно монет, що ходили в Україні у XVI-XIX ст використовується саме термін талЕр - див. Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст, Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII-XVIII ст та Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ - початок XX ст.)
• (5) в сучасних профессійних україномовних он-лайн джерелах, типу нумізматичних сайтів з продажу монет, використовується саме назва талЕр, талЕр, не талЯр
• (6) «талЯр» є переважно застарілою версією (історизмом), типу галЯр, нещодавно перейменований в результаті обговорення на гелер, або назви «долЯр» для долара). В укрвікі в статті долАр також є згадка про існування історизму долЯр, але ж це не стало причиною для перейменування назви статті з «долАр» на «долЯр»)
• (7) в укрвікі є багато десятків статей про різні види талерів, і в усіх них в назві і в тексті використовується назва саме талЕр, а не талЯр — див. Категорія:Талер. І при цьому головна, «базова» стаття стала називатись талЯр. Тут треба або повернути базовій статті назву ТалЕр, або внести зміни в усі назви усіх інших статей в укрвікі.
• (8) На момент ініціативи перейменування Талер-Таляр десятки з статей з назвою ТалЕр в укрвікі вже існували, але їх назви залишили без змін. Так само десятки статей з назвою Талер були створені після перейменування Талер-Таляр, і навіть при наявності назви для базової статті ТалЯр, нові назви містили версію Талер, а не Таляр, що говорить про те, що в укрвікі існує загальний мовчазний консенсус з приводу коректної назви для цієї монети.

З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 17:32, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти, бо таляр — власне українська форма. І це НЕ регіоналізм, НЕ діалектизм. Словник подає слово без будь-яких зауважень щодо його стилістичного статусу.--Юе-Артеміш (обговорення) 20:06, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти бо для мене Таляр це Янгол, а Талер це Ангел, тож бо Таляр суб'єктивно більш українська форма назви, якщо формально то в пошуку гугл книги на Таляр безліч джерел, виключно україномовних... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 18:48, 28 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Наявність у гугл-книгах ще не означає, що цей варіант не архаїчний і не діалектний. А щодо "більш українського", то "копаний м'яч", безумовно, більш український варіант, аніж "футбол". До речі, і джерела на "копаний м'яч" теж є--Unikalinho (обговорення) 05:40, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ми ж неможемо самі визначати, що архаїчне, а що ні, фахове джерело Академічний тлумачний словник подає Таляр без будь-яких згадок застаріло чи архаїчне.... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 09:24, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Той самий Академічний словник дає і Талер. Як і ще багато словників, наведених вище --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 13:46, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Хіба ж кажу, що не дає, у СУМ є і Талер, і Таляр, і на жодне не пише "застріло", "архаїзм", "історизм", "діалектизм", просто альтернативні форми, а от наприклад на слово "Муж" є позначка "застар." у значенні Чоловік, на слово "Файний" є позначка "діалект.", тожбо якби слово Таляр було якимось не таким була б хоч якась позначка... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 15:27, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ну то тоді просто маємо 1:1, Ваше "проти" нічим не обґрунтоване--Unikalinho (обговорення) 20:54, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  УЛІФ зате пише, що талер історизм, а таляр без зазначень --「Shiro D. Neko」^✉ 21:10, 30 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Згідно з Концевичем, то прізвище записується глухою буквою, бо це початок слова (у цьому випадку імені). У корейській мові не має розрізнення на глухий і дзвінкий, але на початку слова корейський приголосний більш подібний на український глухий приголосний.--Repakr (обговорення) 13:54, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти. А де джерела? «Пу» жодне українське джерело не пише, але так пише рувікі (навіщо її копіювати?). Натомість в укр.джерелах пишуть: Крім того, один за одним дебютували два саб'юніти: BSS (BooSeokSoon, у складі Синґвана, DK та Хоші) у 2018 році. Кожен склад цього акроніму символізує імʼя одного з учасників: "Boo" від "Бу Синґван", "Seok" від "Лі Согмін(інші мови)" та "Soon" від "Квон Сунйон(інші мови)". Крім того, в англвікі наприклад стаття названа лише прізвищем Seungkwan. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:30, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Обидва джерела від Суспільного з'явилися у 2024 році, стаття з такою назвою з'явилася у 2023 році. Тому є сумніви щодо того, чи в статті така назва з'явилася, бо так редактор переклав, чи це, тому що взяли назву зі статті у Вікіпедії. --Repakr (обговорення) 15:21, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  По-вашому мало би бути « "Boo" від "Пу Синґван"»? Це ж не регіонально відомий виконавець, а відома у світі особистість. Та ім'я відоме саме зі звуком "б". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:25, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Та й крім того, я не дарма відзначив, що статей про двох інших співаків нема в укрвікі, тому скоріше перекладали з англійської. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:28, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Не факт, могли взяти звідси BSS (гурт)#Учасники. --Repakr (обговорення) 15:46, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Там є інший приклад, Seok від Лі Согмін, тобто редактор переклав як Сог, де мало б бути в теорії Сок. --Repakr (обговорення) 15:42, 27 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Місцевість було перейменовано на Почайну без обговорення. Але я невпевнений чи пришов до цього час, чи ні. По-перше, юридично ця назва ніде не зафіксована, крім довідника, який в останній раз виходив в рік перейменування станції метро і залізниці, а саме у 2018 році, і там місцевість має назву Петрівка. Новішого довідника поки що не має. Однак, топоніми навколо (станція метро, залізнична станція, ринок та річка) схиляють і до думки, що місцевість має мати назву Почайна.--Repakr (обговорення) 14:06, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Невпевнене  За. Дійсно, всі ключові місцеві топоніми змінили назву - залізнична станція, метро, ринок, зупинки авто та тролейбусу та маршруток (і фізично таблички змінили давно). Річка та парк що знаходяться в цій місцевості також називаються Почайна. Місцеві ТРЦ та заклади також переважно перестали вживати "Петрівка" та вживають "Почайна". Джерелами на "Петрівку" є переважно радянські джерела, ВЕК та старі видання 00х років. Офіційного вжитку ні "Петрівки" ні "Почайни" як місцевостей (не як станції метро чи іншого топоніму) практично немає. OSM наприклад змінив вжиток до "Почайна" (а гугл посилається на вікі). Сказати що сьогодні називати місцевість "Петрівка" правильно дуже важко (тобто, той факт що вона носила цю назву є, але її вжиток суттєво витіснений), але й сказати що зафіксована однозначно перевага нової назви також не можна. Можливо найкращим варіантом було б звернення до міста щоб вони підказали який вжиток надає перевагу воно... або до когось з києвознавців. Зараз вийшло чимало новіших книжок про Київ в тій чи іншій темі, то можна дізнатися які вживають "Почайну". Я думаю це було б достатнім АД для підтвердження факту зміни серед києвознавців. Duppertip (обговорення) 15:48, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  До речі, в Google Maps місцевість має назву Петрівка, але враховуючи, що ось ця станція швидкісного трамвая досі картах має назву Польова (перейменування було у 2020), то це вже й не так авторитетно виглядає. --Repakr (обговорення) 16:34, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  В гугл мапс орієнтуються на вікі (для таких випадків) та на оновлення що подає місцева влада... або роздратовані користувачі. І там небагато людей це оновлює. І для них, умовно, теж бажано мати як для вікіпедії якусь достатньо авторитетну відповідь. Я думаю що саме ця дискусія буде надовго. Duppertip (обговорення) 17:20, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Почайна, бо "Петрівка", "Ленінка", "Сталінка" і тому подібні народні посткомуністичні назви місцевостей не закріплені законодавчо без чітких меж юридично неіснують, це не Кіровоградська область, тому або статті про таке не повинні існувати або йти в контексті перейменувань згідно логіки декомунізації, місцевість отримала назву навколо метро Петрівка, метро перейменовано, тож і умовна місцевість теж перейменована... P.S перейменування статті без обговорення то неправильно, тож вважаю доцільним подання заявки саме в такому форматі, хоча й чинна назва статті Почайна... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 08:28, 26 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Поточна назва виникла, ймовірно, внаслідок перекладу англомовної статті en:Gauge (firearms). Натомість статті en:Caliber відповідає українська Калібр. Фактично, назви дублюються, оскільки обидві статті про калібр зброї.

В англійській мові розрізняють caliber і gauge стосовно зброї. Обидва поняття українською перекладаються як «калібр», але різниця є. Згрубше, caliber – це калібр, виражений через діаметр ствола в міліметрах; gauge – калібр, виражений через масу снаряда, використовується (!) як безрозмірний. Перший використовується для всієї сучасної нарізної зброї та гладкоствольної артилерії. Другий застосовують для комерційної гладкоствольної зброї. Наприклад, «рушниця 12-го калібру» – це от саме про gauge.

Я не знайшов ніяких українськомовних джерел на пояснення другого поняття. Буду радий, якщо хто-небудь відшукає такі, але за умови їх відсутності пропоную назвати статті так, щоб вони не плутали читача. Сторінку "Калібр (зброя)" слід перенаправити на "Калібр", оскільки це і є стаття про калібр зброї. Виправлення посилань непотрібне, оскільки більшість із них посилаються на цю статтю некоректно.-- RajatonRakkaus^⇅ 15:32, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Особлива думка Можливо варто об'єднати статті Калібр та Калібр (зброя) бо і в статті Калібр також описується два способи визначення калібру, в українській мові не тільки немає відповідника, а й фактично розділення смислів як у англомовній літературі, принаймні для нефахівців... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:48, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Це доволі різні поняття, про них цілком можуть існувати окремі статті. З огляду на розміри, вони й мають бути окремими. Але от з посилань на статтю дуже добре видно, що назва оманлива. -- RajatonRakkaus^⇅ 19:41, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Якщо не об'єднувать, то тоді швидко  За перейменування, на підтвердження ось таке знайшов... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 20:31, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Так, я мав на увазі відсутність більш авторитетних джерел, але й це непогано хоч би для розуміння, що це інший калібр. -- RajatonRakkaus^⇅ 23:02, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Власне, чому я піднімаю це питання. Чому перекладається назва цього н.п.? Ніхто про нього не знає, немає джерел на українські карти з цією назвою, а ми не перекладаємо назви таких схожих н.п. як Сосєдно (Струго-Красненський район), Сосєдно (Псковський район) або Сосєдково. Чому російське "Сосєдки" перекладаються як сусідки? Це питання стосується й схожих випадків - і мова саме про ті де немає вжитків української назви в енциклопедіях, старих картах/творах (наприклад у Слобожанщині), т.п. Чи може вже було обговорення та конкретний прецедент для таких випадків, але я про нього не знаю? Duppertip (обговорення) 17:50, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За перейменування, але за §149 правопису, здається, буде «Сосєдки»: рос. е → укр. є в спільному корені та географічна назва в множині. @J. Gradowski, можливо, ви підкажете? -- RajatonRakkaus^⇅ 19:12, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Ну вмієте ж Ви згадати). Я дивився цю пропозицію вже, не знаю. Звісно, що закінчення -і не буде. Так, аналогічні основи, тоді Сосєдки, але що мається на увазі під назвами, що мають спільну форму в українській та російській мовах? --J. (обговорення) 19:22, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Як я розумію, це слова що мають одне й те саме написання згідно прикладів у тому параграфі? Наприклад похідні від основи "Виноград"; тобто "сусід" та "сосєд" не підпадає під дію цього параграфу. Але дійсно, я помилився, правильніше буде Сосєдки ніж Сосєдкі. Duppertip (обговорення) 06:57, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  "Белая", "біла" й "biała" хіба мають однакове написання? Або "песчаное" - "піщане". Там йдеться про спільні форми, але як це розуміти... --J. (обговорення) 10:14, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Як я розумію:

  1. для є тут діє правило параграфу 149 пункту 1 випадку 3) коли російському е відповідає в аналогічних українських основах і: Бєжецьк, Бєлгород, Бєлóво, Бєлорєцьк, Благовєщенськ, Желєзновóдськ, Орєхово-Зуєво (тобто слова котрих немає в український, і Бєлгород тут розглядається як похідна власна назва, як і Бєлорєцк).
  2. у тому ж випадку описано: Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Бíла, Бíле (озеро), Вíтка, Ліснá, Негорíле, Піщáне, мис Сíрий та ін. Це стосується і польського ia: Бíла Підлÿська, Білостóк тощо. Але оскільки пара "соседки"-"сусідки" не є спільною (бо про перетворення "о" в "у" мови не йде навіть гіпотетично, навіть в транскрипції якщо взяти ті ж "песчаное" - "піщане") то мови за "сосідки" не йде
  3. згідно параграфу 149 пункту 4 випадку 1) б) и в кінці передаємо через і: у кінці незмінюваних назв або слів у формі множини: Брóнниці, Жигулí, Митúщі;
  4. але згідно параграфу 149 пункту 4 випадку 3) е) и в кінці передаємо через и: у закінченнях географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа: Березникú, Валóйки, Гóрки.

  Трішки заплутано виходить та не інтуїтивно... я не розумію до кінця що тут має вищийпрецендент. Duppertip (обговорення) 11:38, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Теж -е-→-і-, як і в "белая"→"біла". Чергування -о- →-у- також є природнім: "конь"→"куонь"→"kóń". На поліському діалекті так і буде "кунь, вул (віл), вуз (віз), суль (сіль)". --J. (обговорення) 05:20, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Зрозуміло... але тоді, якщо ця назва можливо технічно правильна через цей пункт, чи не маємо ми також тоді змінити назви для "Сосєдно" на "Сусідн(ь?)о" чи "Сосєдково" на "Сусідково/е"? Duppertip (обговорення) 06:13, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Я не знаю. Треба визначитися чи є тут та "однакова форма" і що це взагалі таке.--J. (обговорення) 10:26, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За "Сосєдки" згідно чинного правопису, форма з "і" передбачена лише для незмінюваних форм множини, як то Митищі, Жигулі... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:36, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Щонайменше закінчення множини адаптується.--Юе-Артеміш (обговорення) 08:14, 26 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Прошу перейменувати статтю з "Telema (гурт)" на "Telema", оскільки:

• Назва "Telema" є незайнятою.
• У Wikidata (Q133247369: Telema) чітко вказано, що це музичний гурт.
• Попередня зміна назви була викликана плутаниною з однойменною статтею про павуків, але зараз ця проблема вирішена.

--metalcore eroclatem (обговорення) 10:48, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти: пропонована назва зарезервована для однойменного роду павукоподібних — Q1849039: Telema. --Рассилон 12:05, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]

ця назва не зайнята в українській вікіпедії, тож чому її не можна використовувати? просто підвʼязати до статті wikidata https://www.wikidata.org/wiki/Q133247369

назва Telema зайнята в англійській версії статті про цих павукоподібних --metalcore eroclatem (обговорення) 01:29, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти бо зараз Telema є перенаправленням на гурт і зі статей про павуків роду Telema перенаправлення веде на гурт, що недобре, тож бо перенаправлення треба вилучити але не для перейменування, а для зарезервування для статті про павуків Telema, а про цей гурт вперше чую, з додатком в дужках (гурт) цілком зрозуміло і нічого образливого, а павукі важливіші, вони були задовго до гурту... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:57, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

аргументація типу така м = метр, С = Цельсій й як всі інші хімічні та фізичні величини--「Shiro D. Neko」^✉ 17:25, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]

pH - це не фізична величина, а загальноприйняте скорочення з латини potentia hydrogenii (тобто водневий показник). Настільки загальноприйняте, що за назвою "Водневий показник" мало хто одразу зрозуміє про що йдеться. --yakudza 23:26, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]

це хімічна величина --「Shiro D. Neko」^✉ 23:49, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]

 За кращу зрозумілість. Можиливо, "Водневий показник pH" було би ще краще. --Shulha (обговорення) 11:38, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Повна назва цієї книжки — The Hacker Ethic and the Spirit of the Information Age, скорочена назва небажана бо є назви, що починаються з тих же слів. Ziu9357 (обговорення) 21:21, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Привіт всім! Пропоную перейменування, час на яке назрів уже давно. А саме перейменувати статтю "Цигани" та похідні на "Роми". У міжнародному та офіційному дискурсі загальноприйнятим терміном є «роми». Саме так цей народ називають у документах ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та українського законодавства. Наприклад, у Стратегії інтеграції ромів в Україні використовується саме цей термін. Професійні відповідальні медіа, сформовані ІМІ, названі "білим списком" також використовують саме термін "роми". Якщо Вікіпедії справді хоче бути науковою енциклопедії (а в мене є значні сумніви щодо цього, нещодавно мав змогу редагувати статтю "Арійська раса, де псевдонаукові застарілі терміни подавалися, як норма), вона повинна вживати коректний термін. У сучасних етнографічних, історичних і соціологічних дослідженнях використовується термін «роми», а слово «цигани» залишається лише історичною або фольклорною назвою. Наприклад, у працях Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України застосовується термін «роми». Подивіться на практику інших Вікіпедій, усюди, а, ой, забув, крім російської та білоруської. Вікіпедія дотримується принципу нейтральності та сучасності термінології. Оскільки «роми» є офіційним і самоназивним терміном, його використання як основної назви статті буде відповідати енциклопедичним стандартам. --Salto Loco (обговорення) 15:17, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

узагалі-то португальською теж цигани стаття називається, у Вашому аргументі багато субєктивного. Самого наукового матеріалу, аналізу, порівняння, тенденції відсутня як така, хоча самі кажете про «Якщо Вікіпедії справді хоче бути науковою енциклопедії», але не робити маленька наукове дослідження використання терміну у наукових джерелах --「Shiro D. Neko」^✉ 16:09, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Категорично  Проти. чит. ВП:ПРОТЕСТ. Нинішня назва усталена. Рекомендації для ЗМІ ніяк на енциклопедію впливати не можуть(див. що таке кон'юктура, тенденційність, як живий приклад недавня зміна влади в США та її наслідки). Інтервікі теж не вважають аргументом, у кожному проекті, у кожної мови свої особливості. «Вікіпедія дотримується принципу нейтральності...» — так, навіть правило є про це; «...та сучасності термінології» — насправді ніхто ніде не гарантує ніяку сучасність (напростіший приклад, усім відомі снеки у нас називаються перекуска і в преамбулі примітка зі словником 1955 року). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:57, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь бо Цигани і Роми загальновідомі з перевагою Цигани в народному вжитку і умовний Тарас цілком вірогідно шукатиме "циган" а не "ромів"... P.S аргументація номінатора в стилі "ви всі невігласи, а я Дартаньян" прирекла цю номінацію... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 17:22, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Проти. Роми - це не всі цигани. Це один з субетносів циганського народу. Поряд з сінті, кале, боша, ашкалі, карачі та іншими. Щоб було зрозуміліше, можна навести таке порівняння: всі гуцули - українці, але не всі українці - гуцули. --V Ryabish (обговорення) 22:41, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь Не розгорнуті аргументи. Дійсно, ЗМІ намагаються змінити вжиток слова. Але в побуті слово "циган" значно більш вживане (і не лише в негативному значенні). Навіть політики вживають це, і не лише у контексті соціальних проблем чи як-то мер Івано-Франківська, тому усталений вжиток дуже на стороні саме терміну "циган". Українські наукові праці та енциклопедії могли б змінити консенсус та відобразити новий вжиток. Але я хочу зробити 2 зауваження:

1) Роми це самоназва, цигани це екзонім. Ми не називаємо німців дойчами, хоч самоназва й дойч. Єдиним аргументом для змін усталених екзонімів зараз фактично може бути лише українська державна політика (і то, це не гарантує зміну але є вагомим аргументом, як-от з випадком молдавської мови в Україні). Наприклад є Грузія-Сакартвело, або Індія-Бгарат, але це не зміниться бо жодних дій до вжитку цих самоназв немає.

2) Похідні терміни НЕ завжди будуть підлягати перейменуванню, особливо у випадку циган/ромів. Цигани означають також не тільки національну ідентифікацію, але й специфічну культуру. Наприклад, Київський академічний музично-драматичний Циганський театр "Романс" не буде підлягати обов'язковому перейменуванню на ромський бо це не має відношення саме до терміну "роми" у цьому сенсі. Тобто, будуть нюанси, і термін "цигани" залишиться в ужитку та не вийде одразу з нього; статті не будуть автоматично замінюватися.

Це я до того що зміна потребує розгорнутої аргументації. Вже називали аргументи проти, є аргументи за, але на мою думку станом на зараз аргументів "за" явно недостатньо. Навіть у офіційних державних документах є сумнів над перевагою саме "ромів". Duppertip (обговорення) 08:31, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]

«Роми це самоназва» лише однієї з груп циганського народу. Так, в Україні живуть якраз роми, але в інших країнах живуть й інші представники циганського народу, але не роми (назви деяких я привів вище, але їх більше)--V Ryabish (обговорення) 08:53, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Чесно кажучи це деталі якщо не буде додано достатньо аргументів для перейменування. А ця номінація виглядає дуже незрілою та такою що поки не видно підтримки її подальшими аргументами. Тому мабуть вона цього разу провалиться. Duppertip (обговорення) 14:07, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти змаміни усталеної української назви. Якщо англійською мовою назва Gypsi набула якогось поганого відтінку, то можливо в англійській можна щось міняти. Але тягнути нове слово в українську мову під тим саме приводом не потрібно. --Shulha (обговорення) 11:46, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]

В оригіналі назва не містить уточнення про евтаназію чи умертвіння, а називається Aktion T4. Поверхневий огляд джерел в Google, не показав, що є перевага у використання поточної назви. Поточну назву я знайшов лише в одному джерелі АрміяІнформ, інші переважно використовують або програма Т4 або Акція Т4: Канал 24, Радіо Свобода, Духовна Велич Львова, Енциклопедія Голокосту, Архів історій українців тощо.--Repakr (обговорення) 11:16, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Підтримую варіант назви "Акція T4" (де T латинське) як найбільш близьку до оригіналу "Aktion T4", найбільш коротку, і головне найбільш впізнавану, що не викликає плутанину, тобто коли ввожу в пошуку книги гугла Акція T4 воно зразу знаходить саме по цій тематиці, якщо ввожу Програма T4 знаходить в одну купу все підряд і якісь програми з мікробіології, і всяке різне, поточна назва "Програма умертвіння Т-4" це скоріше гібрид опису і назви, дефіс між латинською буквою і цифрою зайвий, бо тож скорочення адреси... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 13:35, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]
• Під «Aktion» зазвичай мають на увазі «Операція» в Другій світовій війні, як Операція «Бернгард». Якщо вже залишати «Програма», то потрібно прибрати дефіс і перейменувати на Програма «Т4» --Viktor Chernov (обговорення) 10:03, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Термін «друкарська помилка» (або «типографська помилка») є точнішим і більш уживаним у цьому контексті. «Огріх» — це ширше поняття, яке може стосуватися будь-яких недоліків чи дефектів у чомусь. У міжнародній термінології використовують слова:

• «Typographical error» (або скорочено «typo») в англійській мові
• «Druckfehler» у німецькій

В українській традиційно вживаються саме «друкарська помилка» або «чортик». Тому логічно, що статтю у Вікіпедії варто перейменувати. -- Viktor Chernov (обговорення) 09:21, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]

• Підтримую заміну "Огріх" на "Одрук", на котрий є джерела в самій статті, проти "Огріх", бо до гріхів це явище немає жодного стосунку, і взагалі "Огріх" більш широке поняття, до будь-яких "косяків", варіант "Друкарська помилка" є нормальним і прийнятним, проте на мою думку "Одрук" більш коротко з тим же смислом... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:18, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  • Мені також подобається коротка назва «Одрук». Єдине, що може виникнути проблема з джерельною базою, бо це більше схоже на неологізм. До речі, я переглянув ті словники, на які, начебто, посилалися для написання «Огріх», і лише в одному з чотирьох знайшов таке визначення — «Опечатка = обпечатка, помилка, огріх (у надрукованому)». Решта використовують таке визначення: «Опечатка — друкарська помилка, -ки». --Viktor Chernov (обговорення) 20:30, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]
• Підтримую, також не проти заміни на "Одрук". Також згідний з аргументами користувача Добродій Чумацький Шлях. --MMH (обговорення) 10:47, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]
• Хоч слово «одрук» і не зафіксували словники (поки що / або ті що зафіксували не доступні онлайн), проте згоден, що можна перейменувати за консенсусом саме на цей варіант (слово вживають щонайменше з 1980-х). Огріх має ширше значення, друкарська помилка надто довга. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:20, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За Друкарська помилка.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:35, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]

в українській мові немає слов «пердеж» це калька з російської.

Альтернатива: підпалювання газів, але не є однозначним, гугл знаходить мені інформацію про свічки.

--「Shiro D. Neko」^✉ 07:47, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Думаю, що краще назвати «пірофлатуленція», бо судячи з перенаправлення Флатуленція і категорії Категорія:Флатуленція, науково сам процес випуску газів називається Флатуленція. --Repakr (обговорення) 08:11, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Швидко перейменувати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:44, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти  За Словник Грінченка за 1924 рік надає слово саме "пердіж". Власне, я не бачу підстав для перейменування оскільки інші запропоновані варіанти просто не вживаються взагалі. Єдине що - виправити назву до "Підпал пердіжу" бо це ніби правильна форма відмінювання слова "пердіж". Якщо будуть інші варіанти то можна їх розглянути, але наразі я не бачу підстав для перейменування. Duppertip (обговорення) 12:54, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]

це сленгове слово, і словник 1924 року… --「Shiro D. Neko」^✉ 13:22, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Але воно є в принципі, і саме в формі іменнику. Слово "пердіти" точно є у словниках. Проблема "пірофлатуленції" в тому що її майже ніде немає... Якщо є питання до приведення назви до більш енциклопедичного виду, то звісно мабуть це варіант (бо й "підпал пердіжу" не зустріти українською), але тоді все одно треба замінити назву перенаправлення "пердеж" на "пердіж", бо "пердежу" немає. Я змінив свій голос, але прошу врахувати під час редагування вжиток слова "пердіж". Duppertip (обговорення) 09:22, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву у відповідності до словників.--VollyM (обговорення) 22:05, 10 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь бо словники вірогідно не враховують Правопис-2019, який можна тлумачити по-різному, загалом склалось враження, що правописні норми йдуть шляхом відмови від дефісів, пошук у гуглі знаходить одиночне злитне написання "преспап'є" ще за 1950 рік, переважна більшість 2023-24 роки, схоже можна й так і сяк... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 05:04, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
•  За УЛІФ, СУМ-20, ВТССУМ, Російсько-український словник з інженерних технологій 2013. Крім того, це написання усталене Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов), Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський), Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов), Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 09:03, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
•  Проти. На жаль, пряма норма правопису (§ 35. 5.2 ): «слова з першими часто вживаними іншомовними частинами на голосний і приголосний: абро-, авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, смарт-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно- та ін». Нащо вони додали до цього переліку прес-, поп- і фолк- ніхто не знає, але тепер слова попгурт пишемо разом, а рок-гурт через дефіс. --yakudza 17:09, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Там інше прес — від пресА, а тут прес буквальний.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:29, 6 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Так, не звернув уваги. --yakudza 00:01, 14 березня 2025 (UTC)[відповісти]

•  За, бо прес — самостійний іменник.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:29, 6 березня 2025 (UTC)[відповісти]

 За, за аргументацією UeArtemis. --yakudza 00:01, 14 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Наразі ніде не використовується назва з використанням крапки («Євробачення. Національний відбір»). Суспільне у соцмережах використовує здебільшого варіанти «Нацвідбір на Євробачення» або просто «Нацвідбір»[1][2], у розкладі Суспільне Культура ця подія підписана як «Національний відбір на Пісенний конкурс Євробачення»[3]. Інші новинні ресурси, не пов'язані з Суспільним, у заголовках вживають або «Нацвідбір на Євробачення» або «Нацвідбір», а у тексті іноді використовують «Національний відбір на Євробачення»[4][5][6]. Моя пропозиція полягає більше в прибиранні крапки, а не в пропонуванні конкретного варіанту. Тому я вказав 4 варіанти назви конкурсу, з яких мені найбільше подобається «Національний відбір на Євробачення», але моя думка може змінитися.--TheDustyy (обговорення) 19:31, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

•  Утримуюсь бо в жодному посиланні в назві розділу немає пропонованої назви Національний відбір на Євробачення, а є Нацвідбір на Євробачення та така назва віддає "нацом", згоден з тим, що поточна назва з крапкою Євробачення. Національний відбір якась нестандартна, можна спробувати замінити крапку на двокрапку як Євробачення: Національний відбір або на тире Євробачення — Національний відбір... Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:43, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Національний відбір на Євробачення вживається у 5 і 6 посиланні, але як я вже писав, не принципово обрати конкретно цей варіант. Що крапка, що двокрапка, що тире не підходять, бо ці варіанти не є офіційною назвою конкурсу і не використовуються в авторитетних джерелах взагалі.--TheDustyy (обговорення) 09:41, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За перейменування, але як сказано вище потрібно обрати кращий та найвпізнаваніший варіант. Втім, я підтримую саме Національний відбір на Євробачення. Duppertip (обговорення) 17:14, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
•  За, однозначно. Поточна назва дуже дивна. Наче стаття не про регулярну (щорічну) подію, а про якийсь тематичний фільм. До того ж навіть не зроузміло, звідки взагалі вона взялася. Припускаю, що джерел, де Нацвідбір називають саме так, в приницпі немає. Щодо можливих варіантів, то основний - Національний відбір на Євробачення - мені здається найкращим. Та чи не має слово Євробачення бути в лапках? --Прусак (обговорення) 19:58, 7 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Складно сказати про лапки, оскільки: Пісенний конкурс «Євробачення», але Пісенний конкурс Євробачення 2025 і Україна на пісенному конкурсі Євробачення. Суспільне у своїх матеріалах лапки не використовує. --TheDustyy (обговорення) 10:13, 8 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  У медіа, гадаю, однозначності щодо лапок і не буде. Там доволі часто знаками пунктуації заради простоти нехтують. Хоча тут ось лапки є: [7], [8]. І в багатьох сторонніх виданнях теж: [9], [10], [11]. Мені особисто варіант з лапками видається більш правильним. У ВУЕ й ЕСУ, наприклад, надають перевагу саме лапкам --Прусак (обговорення) 01:16, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

•  За перейменування. Поточна назва вже давно не використовується. Також варто додати слово «Україна» до назви, щоб уникнути плутанини з етапами відборів інших країн, наприклад: Національний відбір України на «Євробачення».

Пропоную перейменувати Вонйон на Воньон, щоб розрізняти написання йотованої голосної після ㄴ і ㅇ. За Концевичем фактично розрізнення відбувається через апостроф для голосних, що йдуть після ㅇ. У випадку з «йо» у нас вже є можливість розрізняти голосні без використання апострофа, міняючи й на ь. Тобто 원영 (Воньон) і 웡영 (Вонйон). Серед авторитетних джерел є стаття у Vogue: «Як естетика K-pop впливає на сучасну моду. Vogue Ukraine. 23 червня 2023. Процитовано 3 березня 2024.» --Repakr (обговорення) 11:28, 25 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Чому не Чан Воньйон, аналогічно до медальйон, бульйон, каньйон, Реюньйон, шампіньйон? Чи суть у тому, що ім'я цієї особи слід промовляти без йотування? --Рассилон 10:01, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Загалом, так. Приголосна пом'якшується і йотація зникає: можна прослухати вимову, натиснувши на «All». Тому я розглядав поведінку «йо» як би «я» поводилася в цій ситуації. Крім того, щодо АД, то я поки знайшов лише два джерела, в одному вказано Чан Воньон (Vogue, вище його вказував), а в іншому — Чан Вон Йон (ТСН) --Repakr (обговорення) 12:27, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Не впевнений, що йотування в цьому випадку зникає, та й зрештою 영 це саме "йон". Але якщо є така практика, то нехай, в мене нема заперечень. --MonAx ^{(обговорення)} 19:08, 30 січня 2025 (UTC)[відповісти]

@MonAx Не зовсім «영 це саме "йон"». На стику патчхім і голосної без приголосної, приголосна переважно переходить до голосної. У такому випадку як 원영, то виходить, що там не 영, а 녕. --Repakr (обговорення) 11:56, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]

 За джерелом, хоча зазначено, що «Дифтонги ㅕ та ㅛ передаються українською як ьо, якщо стоять після приголосного, за винятком приголосного ㅇ»; зазначений приголосний у її імені є (кор. 원영) (в другій частині). Також незрозуміло чому в росвікі, де використовується Концевич, написано саме Вонён. Але сподіваюся, в майбутньому з'явиться більше українських АД на цю тему. До речі, @Repakr, чи все у статті система Концевича розписано правильно? --Cherry Blossom (обговорення) 19:09, 30 січня 2025 (UTC)[відповісти]

@Cherry Blossom Angel Те, що стосувалося російської мови, то наче правильним було принаймні збігалося з тим, що написано в російській статті. Саме роботу я не читав і не факт, що вона є вільному доступу в інтернеті. Наприклад, книга про систему Холодовича відсутня є лише на платних російських ресурсах або в російських бібліотеках, тому і про систему цю я нічого не написав. Щодо української передачі, то тут проблема в тому, що я не бачив, щоб була якась книжка чи наукова стаття, яка б описувала як її використовувати цю систему в українській мові. Можливо, десь всередині Сходознавчої кафедри КНУ, КНЛУ або в інституті сходознавство є такий документ, який не доступний на загал, або просто існує якась усна домовленість про те, як відображати Концевича в українській мові, що і була відображена в статті. --Repakr (обговорення) 09:41, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

В українській мові є асиміляція за м'якістю, тому орфоепія й орфографія вимагають щонайменше -нЬй-. А апостроф перед Й не ставлять. Тому пропоную Вон-Йон з дефісом.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:41, 6 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Можна записати як -ньо- і питання м'якого знаку перед йон зникне. Бо у таких випадках ми переважно маємо справу з 녕 (ньон), а не ㄴ+영 (н+йон). В корейській мові часто на стиках складів, приголосна переходить з одного складу в інший, якщо після неї йде голосна без приголосної. --Repakr (обговорення) 12:02, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』^Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]

 Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [12].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]

"Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]

@Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus^⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Близько 10-и років тому вже була подібна пропозиція (Вікіпедія:Перейменування_статей/Зигмунд_Фрейд_→_Зигмунд_Фройд). Хоча і з іншим ім'ям, але про це пізніше. Основним аргументом проти тоді була невідповідність варіанту Фройд правопису. За цей час ситуація змінилась, і чинний правопис допускає таке написання (Правопис-2019, §136). Насправді, не просто допускає, а вказує як єдине правильне. На відміну від еі, яке може традиційно передаватись як ей, eu завжди передається як ой.

Майже ніхто не сперечався, що Фройд є більш розповсюдженим варіантом, але для вагомості я використав корпус ГРАК-14.

• Фройд (пошук за лемою) - 1661
• Фрейд (пошук за лемою) - 1298

Якщо ж шукати по сучасним (останні п'ять років) джерелам, то виходить:

• Фройд - 441
• Фрейд - 179

З іменем цікавіше, і я сам не був впевнений який варіант краще використовувати, тому пішов тим самим шляхом. Найрозповсюдженіші варіанти в корпусі:

• Зигмунд Фройд - 33
• Зігмунд Фройд - 19
• Зиґмунд Фройд - 77
• Зіґмунд Фройд - 42

Тому моя пропозиція - Зиґмунд Фройд, прошу всіх бажаючих висловитись і давайте закриємо вже цю епопею. — Це написав, але не підписав користувач Saulot89 (обговорення • внесок) 01:46, 3 грудня 2021‎ (UTC).[відповісти]

Зиґмунд Фрейд - 29

Зигмунд Фрейд - 59

правопис-2019 має слово фрейдизм. І це не велика перевага за узусом. --『Gouseru』 ^Обг. 09:48, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Хм, справді дивно. Але все ж пряма норма eu->ой без варіативності залишається, а варіант Фрейд все ще прямо суперечить правопису.

А щодо Зигмунд/Зиґмунд я не наполягаю, але все ж якщо виходити з того, що Фройд - єдиний не помилковий варіант, то Зиґмунд все ж має перевагу, а другим після нього йде навіть не Зигмунд а Зіґмунд. --Saulot89 (обговорення) 10:18, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

 Проти Чув, що якраз Фрейд правильно, оскільки це їдишне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:16, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Адже йдеться про сім’ю, рідною для якої була зовсім не німецька, а мова ідиш. За нормами цієї мови дане прізвище має вимовлятися саме як Фрейд, а не Фройд.

— Ціла наукова замітка про це

 Проти Слова та назви, що вже прижилися і мають похідні слова (Фрейд/Фрейдизм/Обмовка по Фрейду) не варто змінювати, і що робити коли кабмін завтра видасть закон про ще один новий правопис і Freud буде читатись як Фреюд, відносно імені "Зигмунд", власне якщо передавати точно звучання то "Зіґмунд", проте зразу відчувається чужерідність звучання як "Барон Лімон", тож для наближення звучання до слів української мови після "З" пишемо "и", з то ї ж причини і звук "Ґ" перетворюється на "Г", як приклад, російський персонаж Григорій Распутін не пишеться українською як Ґріґорій Распутін, подвійні стандарти то погано, тож Зигмунд Фрейд... --अ म रा (обговорення) 08:14, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Традиції традиціями, а правопис треба виконувати! Йдеться про ставлення, про законослухняність, інакше не виніть тоді суспільство, що інші закони воно нехтує. Аргумент про Фреюд це взагалі несерйозна дискусія. До того ж ви навели русизм «обмовка по Фрейду», а слід у крайньому разі казати хоча б «...за Фрейдом». Всі можуть помилятися, але я за те, що наведення усталеного у нашій мові русизму не є аргументом у даній дискусії.--Словолюб (обговорення) 10:19, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Такі так, ЗА точно краще ніж ПО, таке риторичне питання, що робити зі словом Прусія, що німецькою пишеться Preußen, те саме EU, якщо правопис вимагає EU читати як ОЙ тож тоді Прусію доведеться перейменувати на Пройсію, а Фрейда можна ще й перекласти не лише як Фройд, а й Фруд... шо я хотів цим сказати, що традиція усталених назв не завжди логічна й узгоджена між собою -- अ म रा (обговорення) 19:31, 1 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Український правопис 2019 року це не закон. Він затверджений постановою КМУ від 22 травня 2019 р. № 437 «Питання українського правопису» і до неї навіть не додається текст самого правопису, — таким чином, взагалі не відомо, що вони там затвердили. --MMH (обговорення) 08:36, 8 липня 2024 (UTC)[відповісти]

 За варіант Зигмунд Фройд.--Словолюб (обговорення) 10:13, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

 Проти. Фрейд як був усталений варіант, так і залишився. Нічого не станеться, якщо правопис зігноруємо. У старому колись Сант-Яго було правописним написанням, але ніхто не посмів перейменувати тоді "за правописом". Тож винятки існують. І якщо новий правопис подає фрейдизм, то значить Фрейд є винятком з правил. --Flavius (обговорення) 22:13, 5 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Але ж він хоч і усталений, але менш розповсюджений. І завжди був відносно менш розповсюдженим, а останніми роками - в рази. Ну нелогічно назву статті тримати у вигляді, який не є найпопулярнішим. І це ніхто не оскаржував, єдиним аргументом проти завжди була невідповідність правопису. Навіть якщо припустити, що "Фрейд" все ще прийнятний варіант, він все одно не є основним ні за якими критеріями. --Saulot89 (обговорення) 03:02, 6 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Він саме і є основним, адже орфографічний словник як фіксував, так і фіксує лише Фрейд. Навіть формально за вікіправилом ВП:МОВА (п.1) стаття і повинна іменуватися Фрейд. Він (цей варіант) не є менш розповсюдженим. Скоріше за все ми з вами по-різному перевіряємо вжиток. --Flavius (обговорення) 08:26, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Ну, власне, орфографічний словник завжди вказував Фрейд саме через конфлікт реальності зі старим правописом. Просто чекати ще близько 6-и років, поки СУМ дійде до літери Ф - безумство. Я не думаю що хтось при своєму розумі буде стверджувати, що варіант Фройд неправильний, і його не буде у СУМ-20. Ну і як я перевіряв вжиток я вказав, до кращих даних в мене доступу немає. Тому так і кажу: завжди була відносна перевага Фройд, а останні роки - абсолютна перевага. --Saulot89 (обговорення) 01:21, 17 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

На жаль, абсолютної переваги я так і не побачив. І мова не про сум, а про УЛІФ. Після виходу нової редакції правопису у тій орфографічній базі відбулися зміни, і 6 років не чекали ми, як вони швиденько дійшли до літери Ф і за правописом виправили з Фейєрбах на Феєрбах, однак Фрейд не чіпали, бо ж кажу - усталене написання. СУМ - це тлумачний словник. А мова про орфографічний. Тлумачний тут взагалі ні до чого. --Flavius (обговорення) 20:20, 6 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Я просто тоді не знаю, що робити щоб продемонструвати перевагу, якщо мій приклад з корпусу вам не підходить. Добре, давайте тоді так - менш надійний метод, але все ж:

запити в гуглі за доменами edu.ua + gov.ua:

(Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua) 33 400 + 5 470 = 38 870

(Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua) 16 400 + 10 100 = 26 500

Зрозуміло, державний домен більш інерційний(і можливо менш грамотний, ІМХО) ніж освітньо-науковий, але сума вжитку явно на користь "Фройд".

Можливо, вкажіть які докази переваги були б для вас прийнятними? Тому що якщо пересторогу щодо словників я ще бачу, то вашу позицію по узусу я просто не розумію. --Saulot89 (обговорення) 11:52, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]

це не найкращий метод, бо варто визначитися, що ми перейменуємо, Зигмунда Фрейда, чи прізвище Фрейд. По-друге, обидва пошукових запити завершуються на 27 сторінці та 23 сторінці відповідно, що дещо не є гармонійним з цифрами (тобто в одному посиланні можуть написати не один раз Фройда чи Фрейда, і це теж рахується, як я розумію). Отже, у цьому випадку вони знову за узусом використовуються практично однаково. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:13, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]

+ обрана українська мова

Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 6 130 + 5 440 = 11 570

Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 15 600 + 8 990 = 24 590

+ ще й з 2016 року

Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 841 + 196 = 1 037

Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 2 050 + 452 = 2 502

Не завжди гуглпошук є точним, і найкраще все-таки, хоча би робити поглиблений тест-пошук. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:29, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]

 За Зигмунд Фройд. По-перше, з часом змінився вжиток, як показано вище. По друге, стосовно усталеності: "§ 129 Німецьке еu треба писати ой: Нойман, Ойтінґ ..., також Фоєрбах ,але неврастенія, невтральний тощо." Це цитата з "Норми української літературної мови", Синявський, 1941 рік. Оскільки Фройд жив 1856-1939, то його ім'я аж ніяк не давнє запозичення, тож ще питання, що є усталеною передачею імені. Стосовно "фрейдизму" в чинному правописі -- чи не є це поняття на сьогодні відокремленим від прізвища, як гаус або дизель?--Divega (обговорення) 13:09, 14 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Стосовно усталеності, то орфографічний словник подавав і подає завжди Фрейд і ніяк інакше. Те саме і з Феєрбахом. Ніякого Фоєрбаха орфографічний словник не знає (раніше навіть УЛІФ фіксував Фейєрбах, але змінили з йє на є за правописом, але не змінили на о з є. От і задайтеся питанням "чому?"). Вжиток Фрейд на сайтах edu.ua та gov.ua перевіряли у порівнянні з вжитком на Фройд? --Flavius (обговорення) 08:18, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Розглядав тільки джерела з бібліотеки Вернадського -- там паритет за україномовними джерелами. А так на заході усталеним було Фройд, на сході, під впливом Росії -- Фрейд. Вже ніби 30 років незалежні, а досі ігнорується наукова література ХХ сторіччя.--Divega (обговорення) 09:23, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

 За відповідно до оригінального звучання та вжитку в надійних джерелах. Останніми роками також виходить чимало книг Фройда в українському перекладі, і в них його прізвище передано саме через -ой- (от зокрема: 1, 2, 3, 4). ―NachtReisender (обговорення) 00:33, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

 За згідно правил транслітерації і здорового глузду. Давно пора навести лад і позбутись радянського спадку в україномовній Вікіпедії.--Alice Redhotroof (обговорення) 16:47, 16 січня 2022 (UTC)[відповісти]

 Проти Підтримую усталений варіант. Вище наводилися посилання на те, як треба передавати "німецьке". Але він народився у єврейській родині, що говорила на ідіш, відповідно до норм якої прізвище вимовляється Фрейд. Його взагалі-то батьки назвали за єврейською традицією Сигізмунд Шломо. Із цим, думаю, згодні всі - українською варіант має звучати максимально ближче до звучання мовою оригіналу. Німецьке прізвище Freud дійсно вимовлялося б Фройд. Але німецька мова тут не є мовою оригіналу, оскільки це еврей, який народився на території нинішньої Чехії, його батьки взагалі-то з українських євреїв (батько і мати походять із Львівщини та Івано-Франквівщини УКРАЇНСЬКІ КОРЕНІ ЗИГМУНДА ФРЕЙДА) Відповідно, не треба слідувати німецькому зразку, а передавати ближче до мови оригіналу - ідішу - тобто Фрейд. --UALiberty (обговорення) 23:43, 8 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

•  Проти Погоджуюсь з аргументами Користувач:UeArtemis, अ म रा, Користувач:Flavius1 і Користувач:UALiberty. Нинішній варіант усталеніший. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:00, 9 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

 Проти. За аргументами користувачів UALiberty, Flavius, ЮеАртеміс. --MMH (обговорення) 21:03, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

 За Хотілося б спитати скільки людей, що розповідають про «коректну вимову на ідіш», зважилися відкрити, хоча б, статтю у вікі на ідіш та спробували прочитати його прізвище на, власне, ідіш. --Mik1980 (обговорення) 14:41, 24 липня 2022 (UTC)[відповісти]

Ви майте на увазі наступне? פֿרױד -> [froyd]. Тобто в ідіш теж Фройд? Якщо це не пізніша переробка פֿרייד -> [freyd]. Є ще схоже діалектичні особливості, коли ױ як ой та ей читатись може.--Divega (обговорення) 11:49, 15 вересня 2022 (UTC)[відповісти]

 За Всі офіційні українські переклади його праць подають "Фройд", що вже може вважатися усталеним варіантом.--Romanbibwiss (обговорення) 18:28, 24 липня 2022 (UTC)[відповісти]

 За перейменування, оскільки нам потрібно відмовитися від колоніальної традиції запису власних назв, зокрема імен і прізвищ, які утворювалися спершу за російськими правилами правопису. Те, що в російській пишеться через "е", зумовлене особливостями перенесення в російську, і виправдовування юдейським походженням є беззмістовним. Потрібно відповідати сучасним умовам. Деколонізація має відбутися. --ReneDeUa (обговорення) 14:49, 25 липня 2022 (UTC)[відповісти]

 За --Sehrg (обговорення) 14:41, 10 вересня 2022 (UTC)[відповісти]

 За Краще відповідає оригінальній вимові, достатньо поширений у науковій літературі. --Dƶoxar (обговорення) 10:04, 2 жовтня 2022 (UTC)[відповісти]

Також підтримую пропозицію. Мовознавці вважають, що транслітерація згідно другого (Фрейд) варіанту є слідування радянському взірцю. З цієї причини лінгвісти стверджують, що в ідеалі необхідно опиратися на мову оригіналу — німецьку. --Remark97 (обговорення) 12:59, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

 За Усталеність змінилась --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ^ȱѣȓ 16:10, 24 жовтня 2022 (UTC)[відповісти]

 За. Тенденції змінюються, усталеність теж. Нині тенденція зрозуміла, а перевага вже достатня для перейменування. Правопис подає німецьке eu як "ой", єдиний аргумент проти цього — наукова робота, що стверджує, ніби в їдиші там "ей". У тій науковій роботі, на яку всі посилаються, допущено щонайменше три кричущі помилки. По-перше, у стандартному їдиші (פרויד) там літера вав, яка в цьому випадку позначає звук "о", що абсолютно суперечить написаному у статті. Окей, припустимо, що автор переплутав стандартний їдиш і литовський діалект їдиша, де וי читається як "ей" (тому у них хліб не "бройт", а "брейт") — але предки Фройда походять з Галичини, де וי читається як "ой". По-друге, у ключовій тезі він посилається на форум з користувацькими відповідями, на цьому моменті в принципі роботу можна викидати у смітник. По-третє, він стверджує, що в США (!) єврейське прізвище походить не від німецького Freud, а від їдиського Freyde — а чому взагалі можна вважати, що в США і на Галичині їдиш походять від одного діалекта та однаково це вимовляють? Навіть англійська в США відрізняється вимовою. Ну й нарешті: з чого би вважати, що Фройд більш значущий у їдиському варіанті, якщо він писав німецькою та відомий саме в німецькому написанні Sigmund Freud? -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:07, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

В принципі, у мене є здогадка. Сполука eu в німецькій мові, схоже, етимологічно справді може відповідати такій, що в їдиші позначає /ɛɪ/. Але це лише моя здогадка. Якщо ми маємо запис на їдиші з літерою вав, то це "ой", а чи правильно німці передали прізвище з їдиша — нас хвилює мінімально. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:13, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

Або слід було би спочатку довести, що там було פֿרייד, а не פֿרױד. Але в самій роботі оригінальне написання не згадується. А дійсно, для чого, якщо можна почитати про прізвище в США на форумі, хах. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:17, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

останнє про німецьке написання, я ще перефразую. Чому необхідно вважати, що його ім'я прийшло до української літератури з їдиш, а не німецької.--『Shiro Neko』^Обг. 11:44, 25 липня 2024 (UTC)[відповісти]

А якщо обирати між варіантами, то «Зіґмунд Фройд»: другий за поширеністю варіант, але з правописним написанням "і" після приголосного. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:19, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

 За. Фройд би плакав --Viktor Chernov (обговорення) 09:37, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Це не аргумент. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:59, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Архів
Бурчак-Абрамович Микола Осипович → Бурчак-Абрамович Микола Йосипович
DNR → Відмова від реанімації
Telema → Telema (гурт)
Зникома точка → Точка сходу
Вікіпедія:Кнайпа → Вікіпедія:Форум
Шаблон:Клімат міста → Шаблон:Клімат місцевості
Автомат Калашникова 7,62-мм → АК-47
Відхідник → Анус
УНІАН ТБ → УНІАН (телеканал)
Тиберій → Тіберій
Девід Джуїтт → Девід Джевітт
Стінопис → Монументальний живопис
Стільниця → Робочий стіл
Малярчук Тетяна Володимирівна → Малярчук Таня
Новомосковськ (Росія) → Новомосковськ
Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни → ???
Пеніс → Статевий член чоловіка