| Громадянська вулиця Харків | |
|---|---|
 Вигляд Громадянської вулиці зі сторони Слюсарного провулка | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Київський |
| Колишні назви | |
| Мала Міщанська та Велика Міщанська (до 1840), Міщанська (до 1922) | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 460 м |
| Координати початку | 49°59′32.3″ пн. ш. 36°14′02.4″ сх. д. / 49.992306° пн. ш. 36.234000° сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′27.3″ пн. ш. 36°14′23.6″ сх. д. / 49.990917° пн. ш. 36.239889° сх. д. |
| поштові індекси | 61057 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Історичний музей», 270 м «Майдан Конституції», 160 м |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 1 до № 30 |
| Архітектурні пам'ятки | № 25, 30 |
| Навчальні заклади | Харківський коледж текстилю та дизайну, Технологічний ліцей № 9 |
| Забудова | багатоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Громадянська вулиця у Вікісховищі  | |
Громадянська вулиця — вулиця в центрі міста Харкова, розташована в Київському адміністративному районі. Починається від вулиці Григорія Сковороди і йде на південний схід униз за рельєфом до Харківської набережної. На початку Громадянської вулиці з парного боку побудований ТРЦ «Нікольський», який займає цілий квартал від вулиці Григорія Сковороди до Слюсарного провулка. Від Слюсарного провулка до Харківської набережної рух на Громадянській вулиці односторонній.
Історія і назва
На мапі Харкова 1804 року вже показана Міщанська вулиця. Таку назву носила Громадянська вулиця в XIX столітті. Забудова була переважно одноповерхова, будинки дерев'яні або мазанки під солом'яною стріхою. До 1840-х років вона ділилася на Малу Міщанську та Велику Міщанську[1].
В другій половині XIX століття на вулиці з'явились невеликі промислові підприємства та кам'яні будинки. У 1902 році біля набережної звели будівлю Малого театру за проєктом архітектора Ю. С. Цауне. У 1941 році цей будинок був зруйнований при бомбардуванні Харкова.
У 1922 році Міщанській вулиці дали сучасну назву — Громадянська[2].
Будинки
- Будинок № 1 — Колишня фабрична будівля мануфактурного товариства. Кінець XIX століття.
- Будинок № 9 — П'ятиповерхова адміністративно-виробнича будівля, в якій раніше розміщувався художньо-виробничий комбінат, а зараз орендують приміщення різні організації, в тому числі Харківське відділення Національної спілки художників України.
- Будинок № 11/13 — Колишній будинок промисловця Пейсаха Бураса, який мешкав тут зі своєю сім'єю. Архітектор Г. Я. Стрижевський, 1873 рік. В 1916 році, по смерті П. Я. Бураса, будинок був переданий його спадкоємцями єврейській громаді. Надбудований у 2013 році[3].
- Будинок № 19 — Ця адреса має складну історію. Тут у XIX столітті була зведена перша в Харкові синагога, яка називалася Солдатською або Міщанською. У грудні 1941 року, на початку німецької окупації Харкова, загарбники здійснили злочин — у синагозі замкнули близько 400 старих людей, дітей, інвалідів. Вони загинули від голоду й холоду. Це сталося одночасно зі знищенням єврейського і циганського населення в Дробицькому Яру. По закінченню війни на руїнах синагоги звели промислові будівлі заводу «Електротерм», а після 2015 року — адміністративну будівлю. 14 грудня 1999 року на фасаді будинку було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про загибель 400 євреїв[4].
- Будинок № 22/26 — Колишня школа, нині Харківський технологічний ліцей № 9[5].
- Будинок № 25 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 7056-Ха[6]. Кінець XIX століття, архітектор невідомий. У 1910 році архітектор О. М. Гінзбург провів реконструкцію будинку. Колишня фабрика косметики й парфумерії Гофмана й Деуеля.
- Будинок № 30 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 7057-Ха[6]. Житловий будинок, початок XX століття, архітектор невідомий.
Галерея
-
Будинок № 11/13 -
Будинок № 19 -
Меморіальна дошка на будинку № 19 -
Будинок № 25. Ліворуч іде Громадянська вулиця, праворуч — Харківська набережна -
Вхід до будинку № 25. 2009 рік. Барельєфи входу знищені під час ремонту 2012 року -
Будинок № 30
Примітки
- ↑ Мещанская. Откуда Родом (рос.). 4 вересня 2022. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Харьков транспортный, улица Гражданская. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Харьков, который мы потеряли: 140-летнее поместье, которое вскоре станет очередным банком (фото). 057.ua - Сайт міста Харкова (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Мемориальные доски на месте казни 400-т евреев в г. Харькове. 27 квітня 2015. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 13 грудня 2020.
- ↑ Харківський технологічний ліцей № 9. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 13 грудня 2020.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 34 (довідка) - ↑ а б Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 4 червня 2020 року № 1883 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Улицы и площади Харькова, Гражданская. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова, Гражданская улица. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Пушкинской. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
- Домофото. Список зданий Харьков, Гражданская улица. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
{{cite web}}: символ зміни рядка в|назва=на позиції 24 (довідка) - Антон Бондарев и Иван Пономаренко (9 серпня 2015). Харьков манящий. Харьков глазами 1904-1906 годов. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
