| Вознесенська вулиця Харків | |
|---|---|
 Вид на вулицю Вознесенська з майдану. Корпуси Дорожньої клінічної лікарні з'єднані надземним переходом | |
| Місцевість | Захарків |
| Район | Салтівський |
| Назва на честь | Вознесенська церква |
| Колишні назви | |
| Немишлянська, Дворянський провулок, Вознесенська, Фейєрбаха | |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | 1-а половина XVIII століття |
| Протяжність | 340 м |
| Координати початку | 49°59′27.5″ пн. ш. 36°14′30.4″ сх. д. / 49.990972° пн. ш. 36.241778° сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′24.9″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.990250° пн. ш. 36.24639° сх. д. |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 1 до № 14 |
| Архітектурні пам'ятки | № 5 |
| Медичні заклади | Дорожна клінічна лікарня |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2450313 |
| Мапа | |
 | |
 Вознесенська вулиця у Вікісховищі  | |
Вознесенська вулиця — вулиця в Салтівському районі Харкова. Починається від Харківської набережної і йде на схід до майдану Оборонний Вал.
Історія і назва
Вознесенська вулиця розташована на місці колишньої Немишлянської слободи. Перша назва цієї вулиці, отримана в 1804 році — Немишлянська. У 1846 році її перейменували в Дворянський провулок, оскільки вона з'єднувала Дворянську набережну (нині Харківська набережна) з Дворянською вулицею (нині вулиця Юлія Чигирина). В 1860-і роки провулок перейменували у вулицю Вознесенську. Ім'я німецького філософа Людвіга Фейєрбаха вулиця отримала в 1922 році[1].
У XVIII—XIX століттях вулиця була зв'язана з Міщанською вулицею (нині Громадянська), по колишньому Міщанському мосту через річку Харків[2].
29 квітня 2024 року Харківська міська рада повернула вулиці історичну назву — Вознесенська[3].
Будинки
- Будинок № 3 — Це дворове місце належало старшинському і дворянському роду Алфьорових, який вівся від сотника Сумського полку Марка Алфьорова. Садиба Алфьорових упродовж життя в ній кількох поколінь розбудовувалася, в домі збиралися представники харківської знаті, які мали вагу в житті міста. В 1866 році до Харкова прибув новий губернатор, Петро Дурново, і купив садибу Алфьорових. Упродовж губернаторства Дурново садиба була осередком активного громадського життя. У 1870 році П. П. Дурново залишив Харків, а садиба пізніше була куплена Ю. Л. Борткевичем. При новому господареві будівлі почали здавати в оренду, а також влаштували в садибі горілчаний завод. Ще пізніше, після революції 1917 року, садибу було націоналізовано[1].
- Будинок № 5 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 624. Житловий будинок початку XX століття, архітектор невідомий. Імовірно, насправді будинок був зведений раніше. Це флігель, що був розташований при в'їзді в маєток графів Сіверсів. Зокрема, тут провів дитинство Олександр Карлович Сіверс, який пізніше став Харківським губернатором. Флігель був двічі перебудований[4].
- Будинок № 8 — Це дворове місце купив у 1830-х роках підполковник артилерії Ф. Д. Лихачов і у 1841 році побудував дім за типовим проєктом. По смерті батьків будинком володіла одна з дочок Лихачова, Клеопатра, яка вийшла заміж за багатого поміщика Івана Катеринича. В маєтку Катериничів у селі Марківці в 1846 році гостював Тарас Шевченко, який написав акварельні портрети Катеринича і його матері Марії Федорівни. Після реформи 1861 року сім'я Катериничів постійно проживала в Харкові, і написані Тарасом Шевченком портрети зберігалися в цьому домі. Зараз портрети в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві[5].
- Будинок № 10 — Колишня ортопедична лікарня Юліуса Фінка[6].
- Будинки № 13/5, 14/4 — Дорожна клінічна лікарня[7]. Будівлі виходять на Вознесенський майдан. Пам'ятки архітектури Харкова, 1914 рік, архітектор Олександр Ржепішевський, колишня лікарня Червоного Хреста.
Примітки
- ↑ а б Андрей Парамонов (7 вересня 2018). Прогулки по Харькову: Дом Павла Алферова в Дворянском переулке. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район Московского проспекта. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
- ↑ Про перейменування об’єктів топонімії міста Харкова. Офіційний сайт Харківської міської ради. 29 квітня 2024. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 29 квітня 2024.
- ↑ Андрей Парамонов (12 квітня 2020). Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. Дом графа Сиверса по Вознесенской улице. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
- ↑ Андрей Парамонов (6 квітня 2018). Прогулки по Харькову: Дом Клеопатры Катеринич по Вознесенской улице. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Лак вместо перчаток. 5 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Терапевтический стационар Харьковской клинической больницы на железнодорожном транспорте № 2. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 21 січня 2021.
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район Московского проспекта. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
- Улицы и площади Харькова. Улица Фейербаха. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- Домофото. Список зданий, Харьков, Улица Фейербаха. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
 |
|---|