| Театральний провулок Харків | |
|---|---|
 Театральний провулок. Вигляд від початку | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Київський |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 340 м |
| Координати початку | 49°59′41.8″ пн. ш. 36°14′9.8″ сх. д. / 49.994944° пн. ш. 36.236056° сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′33.2″ пн. ш. 36°14′19.5″ сх. д. / 49.992556° пн. ш. 36.238750° сх. д. |
| поштові індекси | 61057 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Історичний музей» (~390 м), «Архітектора Бекетова» (~530 м) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 1 до № 23 |
| Архітектурні пам'ятки | № 3, 5, 6, 9 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2450300 |
| Мапа | |
 | |
 Театральний провулок у Вікісховищі | |
Театральний провулок — провулок в центрі міста Харкова, розташований в Київському адміністративному районі. Починається від вулиці Григорія Сковороди і йде на південний схід униз за рельєфом до Куликівської вулиці. З непарного боку від Театрального провулка відходять Садова, Потебні та Дівоча вулиці.
Історія і назва
На початку XVIII століття Театральний провулок вже існував і називався вулицею «Над ровом». Населяли це місце військові Харківського слобідського полку і козаки, оскільки поруч пролягала межа Харкова з укріпленнями у вигляді рову та валу. У 1810-ті роки майбутній Театральний провулок доєднався до Театральної площі через Німецьку вулицю (нині вулиця Григорія Сковороди)[1]. У списках вулиць Театральний провулок з'являється з 1869 року[2]. Активну забудову Театрального провулку відносять до початку XX століття.
Будинки
- Будинок № 3 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 490. Житловий будинок, архітектор невідомий, XIX століття.
- Будинок № 5 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 229. Прибутковий будинок Немировського, архітектор М. Г. Диканський, 1904 рік. Нині будинок житловий[3].
- Будинок № 6 — Колишня пам'ятка архітектури з охорон. № 230. Житловий будинок, архітектор Л. К. Тервен, 1910 рік. В народі має назву «Дах Світу». Після пожежі мешканці будинку були розселені, будинок вирішили зробити медичною бібліотекою, почали реконструкцію, яка так і не була завершена. 22 квітня 2020 року депутати Харківської міськради прийняли рішення про знесення будинку і будівництво на його місці житлового комплекса[4].
- Будинок № 9 (вулиця Садова, № 2) — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 6. Житловий будинок, архітектор невідомий, 1928 рік.
Примітки
- ↑ Андрей Парамонов (27 квітня 2018 року). Прогулки по Харькову: дом крестьянина Гордея Уса на углу Девичьей и Театрального переулка. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020 року.
- ↑ В. О. Нестеренко. Театральний провулок: до історії забудови, архітектури та соціального обличчя власників будинків центральної частини Харкова на початку XX століття (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2020 року. Процитовано 24 вересня 2020 року.
- ↑ А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Архів оригіналу за 20 вересня 2020 року. Процитовано 20 вересня 2020 року.
- ↑ Депутаты утвердили: в Харькове снесут "Крышу мира" и построят многоэтажку. 22 квітня 2020 року. Архів оригіналу за 18 вересня 2020 року. Процитовано 18 вересня 2020 року.
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Театральный переулок [Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Домофото. Список зданий Харьков, Театральный переулок. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 18 вересня 2020 року.
- Андрей Парамонов (27 квітня 2018 року). Прогулки по Харькову: дом крестьянина Гордея Уса на углу Девичьей и Театрального переулка. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 18 вересня 2020 року.
|
Це незавершена стаття про вулицю в Україні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |