Дмитрівська вулиця Харків | |
---|---|
Місцевість | Залопань |
Район | Холодногірський, Новобаварський |
Колишні назви | |
Дмитрівська (до 20.09.1936), вулиця Георгія Димитрова (до 31.12.1953) | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 950 м |
Координати початку | 49°59′32.3″ пн. ш. 36°12′55.2″ сх. д. / 49.992306° пн. ш. 36.215333° сх. д. |
Координати кінця | 49°59′3.4″ пн. ш. 36°13′3.6″ сх. д. / 49.984278° пн. ш. 36.217667° сх. д. |
поштові індекси | 61052 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Центральний ринок |
Автобуси | 67е |
Рух | однобічний між вулицями Полтавський шлях і Чоботарська |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | від № 2 до № 31/35 |
Архітектурні пам'ятки | буд. № 14, 19/2, 26, 29 |
Навчальні заклади | ХЕмТТБ |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2450134 |
Мапа | |
Дмитрівська вулиця у Вікісховищі |
Дмитрівська вулиця — вулиця у Новобаварському та Холодногірському районах Харкова. Починається від Чоботарської вулиці і простягається на південь до річки Лопань. Перетинається з вулицями: Коцарська, Благовіщенська, Полтавський Шлях, Мала Гончарівська, Конторська.
Назва та історія вулиці
Дмитрівська вулиця, можливо, є однією з найстаріших вулиць Харкова. Деякі джерела відносять її виникнення до кінця XVII — початку XVIII століття[1]. Названа на честь розташованої неподалік Свято-Димитрієвської церкви. В 1936 році отримала ім'я болгарського комуніста Георгія Димитрова[2]. В 1953 році вулиці повернули історичну назву «Дмитрівська»[3].
В наш час вулиця Дмитрівська впирається в річку Лопань та є тупиковою, але раніше (приблизно з 1863 року) через річку Лопань існував Дмитрівський міст, що з'єднував Дмитрівську вулицю та Мороховецьку набережну (східну частину сучасної Нетеченської набережної) на лівому березі річки[4]. Цей міст існував до 1963 року, доки не побудували новий (Гончарівський) міст нижче за течією, а Дмитрівський міст було розібрано.
Будинки
Будинок № 14 — пам'ятка архітектури національного значення , садибний будинок, архітектор імов. П. А. Ярославський. Кінець XVIII — початок XIX ст. Нині тут розташоване Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи.
Будинок № 19/2 — пам'ятка архітектури, прибутковий будинок, архітектор Б. М. Корнієнко, 1903 рік.
Будинок № 20 — колишній будинок дворянки Віри Сбітневої. Архітектор Б. С. Покровський, 1880-ті роки[5].
Будинок № 26 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор Ф. А. Кондратьєв, 1904 рік. Нині Харківський електромеханічний технікум транспортного будівництва.
Будинок № 29 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор невідомий, початок XX ст.
-
Брама садиби по вул. Дмитрівській, 14
-
Садибний будинок по вул. Дмитрівській, 14
-
Житловий будинок по вул. Дмитрівській, 19/2
-
Житловий будинок (зараз ХЕмТТБ) по вул. Дмитрівській, 26
-
Житловий будинок по вул. Дмитрівській, 29
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Полтавский Шлях. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 9 вересня 2021.
- Домофото. Список зданий Харьков, Дмитриевская улица. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 9 вересня 2021.
Примітки
- ↑ Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц
- ↑ Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Дмитриевская. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
- ↑ Харьков транспортный. Улица Дмитриевская. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- ↑ На мапі Харкова 1914 року, розташування Мороховецької набережної декілька відрізняється від сучасної. Східна частина Мороховецької набережної (на схід від Гончарівського моста) стала західною частиною Нетеченської набережної, яка в наш час розташована між Нетеченським та Гончарівським мостами
- ↑ Андрій Парамонов (30 липня 2021). Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок дворянки Віри Сбітневої на Дмитрівській вулиці. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.