Вулиця Манізера | |
---|---|
![]() Будинок №12. Харківська гімназія №1 | |
Місцевість | Центр, Нагірний район |
Район | Київський район |
Назва на честь | Матвія Манізера |
Колишні назви | |
Леоніда Красіна (1927—1942), Владислава Бузескула (1942—2015) | |
Загальні відомості | |
Дата початку забудови | 1910-ті |
Протяжність | 350 м |
Координати початку | 49°59′59.04″ пн. ш. 36°14′33.36″ сх. д. / 49.9997333° пн. ш. 36.2426000° сх. д. |
Координати | 49°59′55.10″ пн. ш. 36°14′41.10″ сх. д. / 49.9986389° пн. ш. 36.2447500° сх. д. |
Координати кінця | 49°59′51.60″ пн. ш. 36°14′45.72″ сх. д. / 49.9976667° пн. ш. 36.2460333° сх. д. |
поштові індекси | 61002 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Архітектора Бекетова (180 м), Ярослава Мудрого (567 м) |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | від № 1 до № 12 |
Архітектурні пам'ятки | № 1, 5, 8, 12 |
Навчальні заклади | Харківський комп'ютерно-технологічний коледж НТУ ХПІ, Харківська гімназія № 1, НТУ ХПІ |
Забудова | багатоповерхова |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Манізера — вулиця у центрі Харкова у Київському районі. Починається від вулиці Григорія Сковороди і йде на південний схід. За провулком Синельникова, починається вулиця Героїв Рятувальників, яка фактично є продовженням вулиці Манізера. Вулиця названа на честь російського скульптора Матвія Манізера.
Історія
Вулиця утворилася як продовження Каплунівського провулка в бік вулиці Григорія Сковороди лише у 1927 році[1]. Вона проходить на місці колишнього Каплунівського міського кладовища при Каплунівській церкві, яке було закрите для поховання в 1828 році, а в 1845 році остаточно ліквідоване[2][3]. Спочатку ці землі зайняли державні селяни, а в 1860-ті роки міська влада розпочала планування майбутніх вулиць і провулків[4]. Між цією вулицею та Каплунівською (нині Мистецтв) до 1920-х років розташовувалася Каплунівська церква, перебудована у 1912 році за проєктом Олексія Бекетова[5][6]. У 1929 році церква була знесена[2].
Після заснування вулиця отримала назву на честь російського радянського державного та політичного діяча, дипломата, члена ЦК РКП(б) у 1924—1926 роках Леоніда Красіна, який навчався у Харківському Технологічному інституті[1]. У 1930-х з'єднана з вулицею Героїв Рятувальників[7]. 1942 року міська управа перейменувала вулицю у Владислава Бузескула, українського історика античності, академіка АН СРСР[8][1].
2 лютого 2016 року вулиця Красіна була перейменована Харківською міською радою в Манізера на честь Матвія Манізера, російського радянського скульптора з Санкт-Петербурга, автора посмертної маски Сталіна та пам'ятника Шевченкові в Харкові[9].
Вулиця Манізера є продовженням вулиці Гіршмана після перехрестя з вулицею Григорія Сковороди. Вона має довжину 350 метрів, перетинається провулками Каплунівським та Синельникова. Продовжується як вулиця Героїв Рятувальників до вулиці Шевченка.
Будинки
Буд. № 1 — (вулиця Григорія Сковороди, 54) пам'ятка архітектури та історії місцевого значення. Житловий будинок з магазином, зведений 1932 року для заводу імені Малишева за проєктом архітектора Г. О. Яновицького за участю Є. О. Лимара[10]. Цей великий семиповерховий будинок-комплекс домінує серед навколишньої забудови. З боку вул. Манізера над проїздом у двір нависає прямокутний обсяг з великим горизонтальним вікном. Стіни прикрашають напівкруглі балкони. Будівля належить до числа найкращих пам'яток архітектури конструктивізму[11]. В ньому проживали радянські конструктори танків Михайло Кошкін й Олександр Морозов[12].
Буд. № 3 — Житловий будинок, відомий як «Будинок німця» та «Будинок актора». Побудований у 1929 році, у роки німецької окупації фольксдойче отримували тут німецькі паспорти[6][13].
Буд. № 4 — Харківський комп'ютерно-технологічний коледж Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут[14].
Буд. № 8 — Півротонда садиби Рижова. Пам'ятка архітектури місцевого значення. У 1912 році на паралельній вулиці Дарвіна було зведено особняк № 9, який належав купцю, співвласнику товариства торгівлі металевими та шорними виробами Петру Павловичу Рижову. У дворі будинку за проєктом автора основної будівлі Віктора Валеріановича Величка було зведено півротонду у стилі неокласицизм[15]. Довгий час вона простояла занедбана, а у 2021 році була відреставрована[16][17].
Буд. № 5 — Житловий будинок, пам'ятка історії місцевого значення. У 1944—1986 роках тут жив український радянський композитор, диригент і музичний педагог Дмитро Клєбанов[18].
Буд. № 12 — (вулиця Дарвіна, 12) будівля зі сторони вулиці Дарвіна побудована у мавританському стилі у 1896 році архітектором Олексієм Бекетовим для підприємця та вченого Дмитра Олексійовича Алчевського[19]. В ній відкрили дитячий садок, а в 1911—1912 роках прибудували з північного боку ще один корпус за проєктом архітектора Михайла Піскунова, після чого у будівлі було відкрито гімназію. Вхід до неї був передбачений з боку Каплунівського провулка (нині Каплунівський провулок та вулиця Манізера). У 1924 році гімназію перетворили на середню школу № 1 (нині — Харківська гімназія № 1).[20][21] Поруч з вулицею було побудовано в 1885 Харківський технологічний інститут (зараз НТУ ХПІ).
Галерея
-
Будинок №1
-
Меморіальна табличка М. Кошкіну
-
Півротонда до реставрації
-
Півротонда після реставрації
-
Будинок №5
-
Будинок №12
Примітки
- ↑ а б в Парамонов, Андрій (2020). Вулиці старого Харкова. Харків: Фоліо. с. 251. ISBN 978-966-03-8413-2.
- ↑ а б Каплуновский храм (Рождества Богородицы), старый — Старый Харьков (рос.). 20 червня 2021. Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Местность где была устроена Каплуновская улица. Откуда Родом (рос.). 17 квітня 2022. Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Андрей Парамонов (14 травня 2021). Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. Дом Варвары Даневской по Каплуновскому переулку. Архів оригіналу за 23 травня 2021.
- ↑ План Харкова 1913—1917 року видавництва Е. С. Елькіна
- ↑ а б Манизера (Красина). streets-kharkiv.info (рос.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ План міста Харкова у масштабі 1:25000. 1938 рік
- ↑ Бузескул Владислав Петрович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Коваленко, Олег (12 жовтня 2017). Новые названия улиц Харькова: кто такие Зойфер, Болбачан, Манизер. mykharkov.info.
- ↑ ул. Манизера, 1 (Харьков) | многоквартирный жилой дом. wikimapia.org. Wikimapia — Let's describe the whole world!. Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Харьков: Архитектура, памятники, новостройки, 1985, с. 74.
- ↑ Харкiв, Пушкинская улица, 54 – Проекты 5- и более этажных домов 1920-1941 годов. photobuildings.com (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Харкiв, Улица Манизера, 3 – Проекты 4-этажных домов 1920-1941 годов. photobuildings.com (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Харкiв, Улица Манизера, 4 – Профессионально-технические училища, техникумы, колледжи. photobuildings.com (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Полуротонда во дворе Манизера (Красина) 12 и Дарвина 9. streets-kharkiv.info (рос.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Харків'яни просять врятувати унікальну споруду в центрі міста. kh.depo.ua. 20 березня 2017.
- ↑ moygorod.ua. В центре Харькова восстановили старинную ротонду. В центре Харькова восстановили старинную ротонду (рос.). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 10 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- ↑ Вулиця Дарвіна: Харків купецький, богемний та буржуазний. Мандруй та надихайся! (укр.). 8 серпня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2021.
- ↑ Дом архитектора (рос.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Харьков: Архитектура, памятники, новостройки, 1985, с. 81-82.
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Харьков транспортный. Улицы и площади. Старые названия. Архів оригіналу за 8 листопада 2021.
- Н. В. Шпакова. Красін Леонід Борисович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Вулиці старого Харкова / Парамонов Андрій, Харків, 2020
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.