Богослужбові книги — книги які містять тексти, що використовуються в богослужіннях або послідовність самого богослужіння.
Богослужбові книги
- Євангеліє — складається з чотирьох перших книг Нового Завіту, написаних євангелістами Матвієм, Марком, Лукою та Іваном. Євангеліє містить оповідання про земне життя Ісуса Христа: Його вчення, чудеса, хресні страждання, смерть, славне Воскресіння і Вознесіння Його на небо. Богослужбове Євангеліє має ту особливість, що, крім звичайного поділу на глави і стихи, ділиться ще на особливі частини, названі «зачалами». В кінці книги розміщується покажчик: коли читати те чи інше зачало[1][2].
- Апостол — так називається книга, яка містить такі книги Нового Завіту: Діяння святих апостолів, соборні послання апостолів Петра, Павла, Якова, Йоана (крім книги Апокаліпсис, або Одкровення). Книга Апостол так само, як і Євангеліє, розділена, крім розділів і стихів, на «зачала», з вказівкою в кінці книги, коли і яке зачало читати[1][2].
- Псалтир — книга складається з псалмів більшість з яких є молитвами і откровеніями царя Давида. У своїх молитвах (псалмах) Давид відкриває перед Богом свою душу, всі свої радощі, печалі, кається у скоєних гріхах, прославляє безкінечні Божі чесноти, дякує Йому за всі Його милості, благодіяння, тому Псалтир використовується, на богослужінні, частіше за всі інші богослужбові книги. Вона поділена на двадцять частин — кафизми. Кожна кафизма поділяється на три підчастини — слави[2].
- Часослов — церковно-богослужбова книга, що містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку священиків, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби. Крім незмінних молитов, у Часослові вміщені змінні піснопіння — тропарі, кондаки, пасхалії, потрібні вказівки церковного уставу[2][3][4].
- Служебник — богослужебна книга для священнослужителів православної церкви з текстами релігійних відправ на кожен день згідно з порядком їх проведення і церковним календарем.[3] Містить три літургії: святих Василія Великого, Івана Золотоустого і Літургію Передосвячених Дарів, а також священичі, вечірні й ранкові дияконські молитви і причастя. До основної частини звичайно додається церковний календар і літургічні співи (тропарі, кондаки, задостойники), стихи (прокімени, алілуарії, причасні), кінцеві поминання[2].
- Чиновник — богослужбова книга, призначена для Архієрейського богослужіння. Крім послідовностей літургії містить послідовності чину рукоположення і присвят, освячення храму та антимінсів і деякі інші[3].
- Требник — церковна книга, яка містить тексти богослужінь і молінь, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані із святими місцями (церква, престол) та церковним календарем (свята, обходи). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію[2][3].
- Типікон — книга зразків, збірник церковних приписів (рубрик), як відправляти окремі нічнодневні богослуження у тому чи іншому випадку. Богослуження у Східній Церкві відбуваються у різних циклах, які між собою переплітаються, з чого виникають різноманітні комбінації відправ. Типик збирає в одне всі можливі комбінації і подає точні вказівки, як у тому чи іншому випадку «уставно», тобто зразково відправляти те чи інше богослуження[2][3].
- Тріо́дь — богослужбова книга для перед- і повеликоднього часу церковного календаря. Є дві Тріоді:
- пісна, у якій вміщені пісні переважно покаянного змісту, пристосовані до Великого посту, здебільше у формі трьох пісень;
- цвітна, що охоплює служби пасхальні з Страсним Тижнем, Великоднем, Зеленими Святами і з Неділею Усіх Святих[3].
- Октоїх, або Восьмигласник, має у собі піснеспіви (тропарі, кондаки, канони та ін.), поділені на вісім наспівів чи «гласів». Кожен «глас», у свою чергу, містить у собі піснеспіви на всю седмицю, отже, служби Октоїха повторюються раз на вісім тижнів. Поділ церковного співу на гласи було здійснено знаменитим піснеспівцем грецької Церкви св. Іоаном Дамаскином (VIII ст.)[2].
- Мінея місячна містить у собі молитви на честь святих на кожен день року й урочисті служби на свята Господні та Богородичні, що припадають на певний день місяця. За числом 12 місяців вона поділяється на 12 окремих книг[2].
- Місса́л (лат. Missale) — в Римо-католицькій церкві богослужбова книга, яка містить тексти меси з супутніми текстами: статутними рубриками, змінними частинами, календарем[5].
- Градуал (лат. graduale) — піснеспіви, що виконуються у літургіях римо-католицької та лютеранської церков між великими читаннями Апостолів та Євангелія. Градуалом називається також обіходні книги, що містять такі піснеспіви[6].
- Ірмоло́гіон — співацька православна книга, збірник ірмосів (давньоруських гімнів) православної служби. Походить з Візантії (Х століття). Ірмологіон повного складу містить близько 1050 ірмосів[7].
-
Богослужбове евангеліє
-
Апостол
-
Псалтир
-
Псалтир
-
Часослов
-
Болгарський часослов 1566 року
-
Чиновник УПЦ
-
Требник
-
Триодь пісна Петра Могили
-
Октоїх
-
Мінея
-
Міссал
-
Ірмологіон, Монастир святої Катерини, Синай
-
Паремії
-
Чин благословення дому
Див. також
Примітки
- ↑ а б Святе Письмо (переклад Івана Хоменка) [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] — Львів: Місіонер, 2007. — ISBN 978-966-658-089-7 (перегляд 27.10.2016)
- ↑ а б в г д е ж и к прот. Серафим Слобідський. Закон Божий. Про богослужбові книги. [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (перегляд 27.10.2016)
- ↑ а б в г д е Словник церковних термінів [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.] (перегляд 27.10.2016)
- ↑ Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Католицька енциклопедія: Міссал [Архівовано 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — Москва, 2007. — Т 3. — С. 441—443. (перегляд 27.10.2016)
- ↑ Gradual. Catholic Encyclopedia. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 27 жовтня 2016.
- ↑ Запаско Я. П. Пам'ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. — Львів : Світ, 1995. — С. 442—443.
Джерела
- Білокінь С. І. Богослужбові книги в православ'ї [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 318. — ISBN 966-00-0734-5.
- Філоненко М. Богослужбові книги православні // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- прот. Серафим Слобідський. Закон Божий. [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Київ: Видавничий відділ УПЦ КП, 2005. — С 655. — ISBN 966-7567-11-7 (перегляд 27.10.2016)
- Святе Письмо (переклад Івана Хоменка). — Львів: Місіонер, 2007. — ISBN 978-966-658-089-7 (перегляд 27.10.2016)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Словник церковних термінів (перегляд 27.10.2016)
- Gradual. Catholic Encyclopedia. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 27 жовтня 2016.
Посилання
- Богослужбові книги; Богослужбові книги православні [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Книги богослужбові // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 432-438.
- прот. Серафим Слобідський. Закон Божий. Про богослужбові книги. [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (перегляд 27.10.2016)
- Католицька енциклопедія. Міссал [Архівовано 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (перегляд 27.10.2016)