Саввина книга

лист 142об
Час створення:	XI век
Висота:	17
Ширина:	13
Матеріал:	пергамен
Техніка:	чернила
Зберігається:	Москва
Музей:	РГАДА
Саввина книга у Вікісховищі

Савина книга — кириличний старослов'янський орнаментований рукопис, неповний текст короткого євангелія-апракоса. Містить 166 аркушів пергамену формату 17x13 — 17x14 см різного часу; найдавніші листи 25-153 та 166 датуються XI століттям. Названо за іменем переписувача — попа Сави, який двічі згадується в приписках до тексту (на арк. 51а та 56а, «піп Сава писав»).

Імовірно є списком з глаголичного оригіналу. Найдавніша частина походить з північно-східної Болгарії, інші аркуші імовірно давньоруського походження. Була власністю Середкінського монастиря під Псковом, пізніше потрапила в бібліотеку московської синодальної друкарні, зберігається в Російському державному архіві давніх актів (фонд 381, № 14) ^[1]. Рукопис кілька разів реставрувався; реставрація середини XX століття радше зашкодила — після проведеної тоді чистки пергамену практично зник кіноварний текст, а при оправленні були переплутані листи.

Рукопис відкрив і вперше опублікував (в уривках) Ізмаїл Срезневський (1868). Наукове видання 1903 року здійснив Вйячеслав Щепкін ^[2] (перевидано в Граці в 1959 році). У 1999 році вийшло факсиміле (в чорно-білому виконанні) ^[3].

• Саввина книга