| Шепетівська округа | |
|---|---|
|
| |
| Окружний центр | Шепетівка |
| Країна | СРСР, УСРР |
| Адміністративно- територіальна одиниця |
округа |
| Була у складі | Волинська губернія, УСРР |
| Регіон | Волинь |
| Межує з: Польщею | |
| Офіційна мова | українська, російська |
| Населення | |
| - повне | 659 746 чоловік |
| Площа | |
| - повна | ~ 7500 км² |
| Дата утворення | 7 березня 1923 |
| Дата ліквідації | 30 червня 1930 
|
Карта Шепетівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
| |
Шепетівська округа (рос. Шепетовский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала в 1923–1930 роках у складі Української СРР. Окружний центр — місто Шепетівка.
Історія
Шепетівська округа була утворена 7 березня 1923 року в складі Волинської губернії з території Ізяславського і частин Новоград-Волинського, Полонського та Старо-Костянтинівського повітів.[1]
21 липня 1924 року Берездівський район Шепетівської округи був розформований.
З 1 серпня 1925 року Волинська губернія була ліквідована, а округи підпорядковані безпосередньо республіці.[2]
Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року Шепетівська округа була розформована, а її територія ввійшла до складу Бердичівської округи.[3][4]
У 1935–1937 роках в складі Вінницької області існувала адміністративна одиниця зі схожою назвою — Шепетівський округ.
Розташування
Шепетівська округа була розташована в західній частині Української СРР. На північному сході округа межувала з Житомирською, на сході — з Бердичівською, на півдні — з Проскурівською округами, на заході і північному заході — з Польщею.
-
Карта Шепетівської округи у складі Волинської губернії, 1923 -
Карта Шепетівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Шепетівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення
Згідно з даними Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі постійно проживало 659 435 чоловік (48,59 % чоловіків, що становило 320 408 осіб і 51,41 % жінок — 339 027 осіб). З них 82 052 були міськими, а 577 383 сільськими жителями.
Національний склад
За національним складом 536 026 осіб (81,3 %) були українці, 60 215 осіб (9,1 %) — поляки, 48 027 осіб (7,3 %) — євреї, 7 565 осіб (1,2 %) — росіяни, 3 902 осіб (0,6 %) — німці, 1 721 осіб (0,3 %) — чехи і словаки, 665 осіб (0,1 %) — білоруси, інші національності загалом становили 606 осіб (0,1 %), іноземці — 311 осіб (0,06 %).
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[5]
| населення | українці | поляки | євреї | росіяни | німці | чехи | білоруси | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Шепетівка | 14 693 | 53,1 | 10,2 | 26,7 | 7,3 | 0,3 | 0,6 | 1,0 |
| Антонівський район | 46 103 | 87,3 | 11,3 | 0,7 | 0,4 | 0,1 | ||
| Базалійський район | 36 832 | 86,4 | 11,4 | 1,8 | 0,2 | |||
| Ганнопільський район | 53 796 | 84,2 | 6,8 | 7,5 | 0,7 | 0,4 | ||
| Грицівський район | 45 132 | 90,3 | 5,2 | 4,0 | 0,3 | 0,1 | ||
| Ізяславський район | 50 206 | 82,1 | 4,7 | 10,3 | 2,5 | 0,1 | 0,1 | |
| Красилівський район | 51 004 | 84,2 | 8,4 | 6,7 | 0,4 | 0,1 | ||
| Ляховецький район | 43 872 | 85,8 | 7,1 | 5,7 | 1,1 | 0,1 | ||
| Плужанський район | 42 596 | 75,1 | 15,0 | 3,6 | 1,0 | 2,6 | 1,9 | |
| Полонський район | 61 334 | 70,1 | 15,7 | 12,1 | 0,8 | 0,9 | 0,1 | 0,1 |
| Славутський район | 40 940 | 73,9 | 8,3 | 12,0 | 3,1 | 0,7 | 1,6 | 0,1 |
| Старокостянтинівський район | 84 729 | 81,7 | 6,3 | 10,3 | 1,3 | 0,1 | ||
| Судилкивський район | 43 984 | 75,7 | 15,4 | 4,5 | 0,4 | 3,6 | 0,1 | 0,2 |
| Теофіпольський район | 44 525 | 91,1 | 4,4 | 3,6 | 0,6 | |||
| Шепетівська округа | 659 746 | 81,2 | 9,1 | 7,3 | 1,1 | 0,6 | 0,3 | 0,1 |
Мовний склад
Рідна мова населення Шепетівської округи за переписом 1926 року[5]
| населення | українська | єврейська | польська | російська | інша | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Шепетівка | 14 693 | 54,6 | 24,8 | 6,8 | 11,9 | 1,9 |
| Ганнопільський район | 53 796 | 88,3 | 7,5 | 2,6 | 0,9 | 0,8 |
| Антонівський район | 46 103 | 90,8 | 0,6 | 7,7 | 0,6 | 0,3 |
| Базалійський район | 36 832 | 88,0 | 1,7 | 7,4 | 2,8 | 0,2 |
| Грицівський район | 45 132 | 93,4 | 3,9 | 2,1 | 0,4 | 0,2 |
| Ізяславський район | 50 206 | 83,8 | 10,0 | 2,4 | 3,7 | 0,2 |
| Красилівський район | 51 004 | 87,5 | 6,3 | 5,2 | 0,7 | 0,3 |
| Ляховецький район | 43 872 | 90,1 | 5,6 | 2,9 | 1,1 | 0,3 |
| Плужанський район | 42 596 | 78,9 | 3,6 | 11,7 | 1,1 | 4,8 |
| Полонський район | 61 334 | 74,3 | 11,7 | 11,4 | 1,1 | 1,4 |
| Славутський район | 40 940 | 76,7 | 11,6 | 4,9 | 4,1 | 2,7 |
| Старокостянтинівський район | 84 729 | 83,8 | 9,8 | 3,6 | 2,2 | 0,6 |
| Судилкивський район | 43 984 | 82,6 | 4,4 | 8,5 | 0,6 | 3,9 |
| Теофіпольський район | 44 525 | 93,2 | 3,6 | 2,4 | 0,6 | 0,2 |
| Шепетівська округа | 659 746 | 84,5 | 7,0 | 5,5 | 1,8 | 1,2 |
Склад округи
На момент створення до складу округи входили 14 районів:
- Антонинський — Антонини;
- Базалійський — Базалія;
- Берездівський — Берездів;
- Ганнопільський — Ганнопіль;
- Грицівський — Гриців;
- Ізяславський — Ізяслав;
- Красилівський — Красилів;
- Ляховецький — Ляхівці;
- Плужнянський — Плужне;
- Полонський — Полонне;
- Славутський — Славута;
- Старо-Костянтинівський — Старокостянтинів;
- Судилківський — Судилків;
- Теофіпольський — Теофіполь.
За постановою ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 21 серпня 1924 року Берездівський район був розформований, а його територія віднесена до Ганнопільського, Славутського, Судилківського і Полонського районів.[6]
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
- Тарабрін Степан Якович (1923—1924)
- Закс Григорій Наумович (.08.1924—.08.1926)
- Шустін Аркадій Якович (.08.1926—.07.1928)
- Коровченко Арсеній Омелянович (1928—1929)
- Пилипенко Г. Г. (1929—1930)
- Лебедєв (1930—18.01.1930)
- Мариничев (18.01.1930—22.04.1930)
- Мазур Франц Тимофійович (22.04.1930—.08.1930)
Голови окружного виконавчого комітету
- Чайковський І. Л. (1923—1924)
- Осадчий Микола Семенович (1924—1927)
- Кока Костянтин Панасович (1927—.09.1929)
- Сукачов Георгій Павлович (.09.1929—22.04.1930)
- Хорошев (22.04.1930—.08.1930)
Див. також
Примітки
- ↑ Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
- ↑ Ст. 1, 2 постанови ВУЦВК від 3.06.1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
- ↑ Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 14. — С. 449—450.
- ↑ УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1930/1/14/Про реорганізацію округ УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 21.08.1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині».
Посилання
- Територіальна реформа: від моделювання до реалізації: Інформ. матеріали для Хмел. обл. / О. С. Врублевський, В. П. Артеменко. — К. : ІКЦ «Леста», 2006. — 88 с.
- Демоскоп. Перепис населення 1926 року [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
- Верменич Я. В. Шепетівська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 630. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Матеріяли до опису округ УСРР. Шепетівська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. – Харків : [Київ-Друк], 1926. – VIII, 48 c. : табл.
Волинська губернія (1793—1925)¹ | ||
|---|---|---|
| Округи (1923—1925) | _(1796).gif) | |
| Повіти (1921—1923) | ||
| Повіти (1797—1921) | ||
| Повіти (1795—1797) | ||
¹) Ізяславське намісництво (1793—1795); Волинське намісництво (1795—1796). | ||
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |