| Артемівська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Донецька (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 766 668 (1928) |
| Площа: | 10 472 км² |
| Густота населення: | 73,2 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Артемівськ |
| Кількість районних рад: | 13 |
| |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
| Газета: | «Кочегарка» |
Арте́мівська окру́га (до 1924 року — Бахмутська) — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена 12 квітня 1923 року у складі Донецької губернії. Окружний центр — місто Артемівськ, 37.400 жителів (1928). Налічувала 13 районів. Протягом 1924—1930 межі округи не раз змінювалися. Станом на 1928 рік площа 10 472 км², чисельність населення — 766,7 тисяч, середня щільність населення — 73,2 ос./км². Ліквідована 2 вересня 1930 року.
Географія
Артемівський округ утворений з частин Бахмутського і Слов'янського повіту Донецької губернії. Він представляв одну з найбільш піднесених (370 м) місцевостей України. Тут зустрічалися геологічні формації самих різних періодів: пермського, кам'яновугільного, крейдяного. Район багатий на корисні копалини: кам'яним вугіллям, кам'яною сіллю і виварною, кіновар'ю, вогнетривкої і пластичної глиною.[1]
На півночі округа межувала з Куп'янською, Ізюмською і Старобільською округами, на сході з Луганською, на півдні з Сталінською та з Дніпропетровською на заході. Разом із Луганською та Сталінською округами утворювала основне ядро Донецького басейну.
Адміністративно-територіальний поділ
19 листопада 1924 центр Гришинського району перенесено з села Гришине до хутору Гришине; Комишевахський район було перейменовано на Попаснянський з перенесенням його центру з села Комишевахи до хутору Попасна[2].
-
Карта Бахмутської округи у складі Донецької губернії, 1923 -
Карта Артемівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Артемівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року
Райони на 1 січня 1926:
| район | центр |
|---|---|
| Олександрівський | селище Олександрівськ |
| Артемівський район | село Ступки |
| Гришинський | село Гришине |
| Єнакієвський | місто Єнакієве |
| Залізнянський | село Залізне |
| Костянтинівський | село Костянтинівка |
| Краматорський | селище Краматорське |
| Лиманський | селище Лиман |
| Лисичанський | селище Лисичанськ |
| Микитівський | селище Микитівка |
| Новоекономічний | селище Ново-Економічне |
| Попаснянський | селище Попасне |
| Слов'янськ | місто Слов'янськ |
Населення
Згідно зі Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 765 155 осіб (50,32% чоловіків і 49,68% жінок). З них 317 207 (41,5% загальної чисельності) були міськими, а 447 948 сільськими жителями.
Національний склад
За національним складом 72,5% населення становили українці, 19,9% росіяни, 2,3% євреї, 2% німці, 0,8% молдовани, 0,7% білоруси, 0,5% поляки, 0,4% татари, інші національності загалом 0,8%.[3]
| Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | євреї | німці | білоруси | поляки | татари | греки | ||
| м. Артемівськ | 37 780 | 54,9 | 23,5 | 17,6 | 0,6 | 0,3 | 0,9 | 0,5 | 0,3 |
| Артемівський | 52 738 | 95,5 | 3,1 | 0,1 | 0,8 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
| Гришинський | 44 622 | 83,3 | 9,3 | 3,8 | 1,8 | 0,4 | 0,3 | 0,4 | 0,3 |
| Єнакієвський | 81 629 | 49,4 | 39,7 | 3,4 | 1,4 | 1,5 | 1,0 | 0,5 | |
| Залізнянський | 42 056 | 53,5 | 34,0 | 0,7 | 8,9 | 1,1 | 0,4 | 0,9 | 0,1 |
| Костянтинівський | 73 566 | 62,0 | 27,0 | 3,1 | 4,9 | 0,8 | 1,2 | 0,2 | |
| Краматорський | 50 266 | 83,5 | 12,4 | 0,3 | 1,7 | 0,9 | 0,4 | ||
| Лиманський | 35 401 | 95,0 | 4,2 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | ||
| Лисичанський | 51 579 | 72,3 | 21,1 | 1,5 | 0,9 | 0,7 | 1,0 | 1,5 | |
| Новоекономічний | 39 912 | 69,3 | 25,9 | 0,3 | 2,3 | 0,3 | 0,2 | 1,2 | 0,1 |
| Олександрівський | 30 801 | 85,8 | 8,4 | 0,1 | 4,6 | 0,3 | |||
| Петрівський | 71 714 | 51,7 | 38,5 | 1,8 | 0,5 | 1,5 | 0,5 | 0,5 | |
| Попаснянський | 59 495 | 85,0 | 8,3 | 0,5 | 2,0 | 0,2 | 0,2 | 0,4 | |
| Слов'янський | 95 109 | 88,8 | 7,8 | 1,4 | 0,4 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | 0,1 |
| Артемівська округа | 766 668 | 72,5 | 19,9 | 2,3 | 2,0 | 0,7 | 0,5 | 0,4 | 0,1 |
Мовний склад
Рідна мова населення Артемівської округи за переписом 1926 року[3]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Артемівськ | 37 780 | 34,4 | 56,7 | 8,9 |
| Артемівський | 52 738 | 82,4 | 16,2 | 1,4 |
| Гришинський | 44 622 | 75,6 | 19,6 | 4,8 |
| Єнакієвський | 81 629 | 33,7 | 58,4 | 7,9 |
| Залізнянський | 42 056 | 43,0 | 45,6 | 11,3 |
| Костянтинівський | 73 566 | 49,8 | 41,2 | 9,0 |
| Краматорський | 50 266 | 71,7 | 24,2 | 4,2 |
| Лиманський | 35 401 | 92,6 | 6,2 | 1,1 |
| Лисичанський | 51 579 | 59,1 | 35,6 | 5,3 |
| Новоекономічний | 39 912 | 63,1 | 32,6 | 4,3 |
| Олександрівський | 30 801 | 76,6 | 17,5 | 6,0 |
| Петрівський | 71 714 | 38,0 | 54,4 | 7,5 |
| Попаснянський | 59 495 | 81,3 | 11,9 | 6,8 |
| Слов'янський | 95 109 | 68,3 | 29,1 | 2,6 |
| Артемівська округа | 766 668 | 60,1 | 34,0 | 5,8 |
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
- Михеєнко Дмитро Олександрович (1923—.02.1924)
- Шевченко, в.о. (.02.1924—.03.1924)
- Михеєнко Дмитро Олександрович (.03.1924—13.02.1928)
- Терехов Роман Якович (13.02.1928—.08.1930)
Голови окружного виконавчого комітету
- Власов Платон Дмитрович (1923—.05.1924)
- Нагорний Іван Єлисейович (.05.1924— 1925)
- Мірошниченко (1925—1925)
- Лісовик Олександр Григорович (.10.1925—.04.1928)
- Плис Іван Іванович (.04.1928—18.02.1929)
- Гаркуша Севастян Тимофійович (18.02.1929—1930)
Примітки
- ↑ Донбасс, 1928, с. 294.
- ↑ Постанова ВУЦВК й Раднаркому УСРР про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Донеччини // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України за 1926 рік. Відділ перший, ч. 49. — Х. : Друкарня УВО ім. Фрунзе, 1924 — с. 917—918. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 17 грудня 2015.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Посилання
- Демоскоп (рос.)
Джерела
- Артёмовский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Верменич Я. В. Артемівська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 128. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР. Артемівська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків, 1926. — VIII, 56 c. : іл.
- Донбасс. Южный горно-промышленный район (с 7 картами, 12 картограммами, 3 планами, 1 схемой и 2 таблицами) / под ред. Э. С. Батенина. — М. : Транспечать НКПС, 1928. — 462 с. — (Справочники-путеводители Транспечати НКПС). (рос.)
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Міста | Бахмут · Гришине · Дебальцеве · Луганськ · Маріуполь · Слов'янськ · Старобільськ · Таганрог · Шахти · Юзівка |  |
|---|---|---|
| Райони в січні-липні 1920 року | ||
| Райони в липні-грудні 1920 року | ||
| Повіти в 1921-1923 роках | Бахмутський · Гришинський (до 1922 року) · Дебальцівський (до 1922 року) · Луганський · Маріупольський · Слов'янський · Старобільський · Таганрізький · Шахтинський · Юзівський | |
| Округи в 1923-1925 роках | ||
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |