| Кременчуцька округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Полтавська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 742 757 (1926) |
| Площа: | 11 165,8 км² |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Кременчук |
| Кількість районних рад: | 18 |
| [[Зображення: Карта Кременчуцької округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
| Газета: | «Наш путь» (1925) «Кременчугский рабочий» (1926–1928) «Робітник Кременчуччини» (з 1928) |
Кременчу́цька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 1923 року у складі Полтавській губернії. У червні 1925 року губерніальний поділ в Україні було скасовано, округа перейшла у пряме підпорядкування Української РСР. Як адмінодиниця була ліквідована 1930 року[1], райони перейшли у пряме підпорядкування Української СРР.
Після останнього поділу на райони у 1925 році вона займала площу 11 165,8 км².
В окрузі були 4 міські поселення: міста Кременчук, Олександрія і Новогеоргіївськ, селище Крюків; 1452 сільських населених пунктів, адміністративно об'єднаних в 255 сільрад та 18 районів.
Адміністративний поділ
-
Карта Кременчуцької округи у складі Полтавської губернії, 1923 -
Карта Кременчуцької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Кременчуцької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення
Чисельність населення на 1 січня 1926 року[2] складала 742 757 осіб, з яких сільське населення налічувало 668 769 осіб або 90%.
У Кременчуці в 1925 році мешкало 55 898 осіб, в тому числі жінок 30 191, у Крюкові — відповідно 6356 і 3342.
На 1929 рік площа округи становила 11,3 тис. км.2, чисельність населення — 791,9 тис. осіб. Проживало в окрузі: українців — 91,5%, євреїв — 4,8%, росіян — 3%. Міського населення 11,1%, у 1,5 рази менше, ніж у середньому по УСРР. Головні населені пункти: Кременчук — 58,9 тис. жит., Олександрія — 18,7 тис. жит.
Національний склад
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[3]
| Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | євреї | росіяни | поляки | білоруси | ||
| м. Кременчук | 58 717 | 40,6 | 49,3 | 8,4 | 0,6 | 0,2 |
| Бригадирівський | 44 887 | 99,3 | 0,5 | 0,1 | ||
| Глинський | 37 343 | 99,5 | 0,1 | 0,2 | ||
| Глобинський | 41 810 | 98,2 | 0,3 | 1,0 | 0,1 | 0,1 |
| Горбівський | 33 838 | 99,4 | 0,1 | 0,3 | ||
| Градизький | 35 620 | 97,5 | 2,1 | 0,2 | ||
| Єреміївський | 32 049 | 98,9 | 0,7 | 0,2 | ||
| Кишинський | 55 460 | 99,6 | 0,2 | |||
| Кохнівський | 43 582 | 98,7 | 0,1 | 0,8 | 0,1 | 0,1 |
| Краснокам'янський | 24 094 | 97,8 | 0,1 | 1,9 | ||
| Крюківський | 30 394 | 92,1 | 3,9 | 3,2 | 0,3 | 0,1 |
| Лихівський | 31 816 | 99,6 | 0,2 | |||
| Манжеліївський | 43 859 | 99,3 | 0,1 | 0,3 | ||
| Новогеоргіївський | 53 507 | 83,5 | 2,8 | 13,4 | ||
| Олександрійський | 60 679 | 86,5 | 7,3 | 2,3 | 0,1 | 0,1 |
| Онуфріївський | 34 882 | 81,6 | 0,1 | 18,1 | ||
| Попельнастівський | 42 073 | 99,3 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | |
| Потоцький | 40 278 | 99,2 | 0,1 | 0,4 | 0,1 | |
| Семенівський | 46 828 | 97,4 | 1,0 | 1,2 | 0,1 | 0,1 |
| Кременчуцька округа | 791 716 | 91,5 | 4,8 | 3,0 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад
Рідна мова населення Кременчуцької округи за переписом 1926 року[3]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Кременчук | 58 717 | 31,0 | 30,4 | 38,6 |
| Бригадирівський | 44 887 | 99,0 | 0,7 | 0,3 |
| Глинський | 37 343 | 99,5 | 0,3 | 0,3 |
| Глобинський | 41 810 | 97,9 | 1,2 | 0,9 |
| Горбівський | 33 838 | 99,3 | 0,4 | 0,4 |
| Градизький | 35 620 | 97,3 | 0,4 | 2,3 |
| Єреміївський | 32 049 | 98,9 | 0,3 | 0,8 |
| Кишинський | 55 460 | 99,4 | 0,4 | 0,3 |
| Кохнівський | 43 582 | 97,0 | 2,4 | 0,6 |
| Краснокам'янський | 24 094 | 97,3 | 2,3 | 0,4 |
| Крюківський | 30 394 | 85,3 | 11,1 | 3,6 |
| Лихівський | 31 816 | 99,6 | 0,2 | 0,2 |
| Манжеліївський | 43 859 | 99,4 | 0,3 | 0,3 |
| Новогеоргіївський | 53 507 | 82,5 | 14,8 | 2,7 |
| Олександрійський | 60 679 | 84,3 | 7,0 | 8,6 |
| Онуфріївський | 34 882 | 81,2 | 18,4 | 0,4 |
| Попельнастівський | 42 073 | 99,2 | 0,3 | 0,5 |
| Потоцький | 40 278 | 99,1 | 0,6 | 0,3 |
| Семенівський | 46 828 | 97,4 | 1,4 | 1,2 |
| Кременчуцька округа | 791 716 | 90,1 | 5,6 | 4,3 |
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
- Волинський Натан Юхимович (8.03.1923—.07.1923),
- Молотов П. (.07.1923—5.09.1923),
- Аржанов, в. о. (5.09.1923—15.09.1923),
- Владимиров Володимир Борисович (15.09.1923—1924),
- Жуков (1924—6.10.1924),
- Малинов Михайло Маркович (6.10.1924—.03.1925),
- Маркович В. (.03.1925—10.04.1925),
- Владимиров Володимир Борисович (10.04.1925—1926),
- Столбун Онуфрій Титович (1926—1927),
- Суханов Олександр Никифорович (1927—.01.1930),
- Вайнов Антон Романович (.01.1930—.07.1930)
Голови окружного виконавчого комітету
- Покровський Сергій Миколайович (11.03.1923—9.05.1924),
- Поляков Никифор Іванович (9.05.1924—.10.1925),
- Капранов Микола Євдокимович (.10.1925—1928),
- Козіс Микола Леонтійович (1928?),
- Шведов І. Л. (.12.1928—.01.1930)
- Богуцький Володимир Никифорович (.01.1930—.08.1930),
Примітки
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
- ↑ Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Джерела
- Верменич Я. В. Кременчуцька округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 320. — ISBN 978-966-00-0855-4. [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Верменич Я. В.. Кременчуцька округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4. [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Кременчугский округ // Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—Массив. — М. : Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1929. — С. 316.
- Кременчугский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Кременчуцький округ // Полтавщина : Енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 718. — ISBN 5-88500-033-6.
- Матеріяли до опису округ УСРР. Кременчуцька округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Київ-Друк], 1926. — VIII, 56 c. : табл. [Архівовано 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |