| Бердичівська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Київська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 732 514 (1926) |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Бердичів |
| Кількість районних рад: | 13 |
| [[Зображення: Карта Бердичівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Берди́чівська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Бердичів.
На півночі округа межувала з Житомирською округою, на сході з Білоцерківською, на півдні з Вінницькою, на заході з Шепетівською і Проскурівською.
Історія
Утворена 7 березня 1923 року з окружним центром у Бердичеві в складі Бердичівського, частин Липовецького, Сквирського, Таращанського повітів, у складі 13 районів:[1]
- Бердичівський — з Бистрицької і Махнівської волостей.
- Білилівський — з Білилівської і Ширмівської волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
- Білопільський — з Білопільської і Пузирківської волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
- Бровківський — з Бровківської і Мало-Чорнявської волостей.
- Дзюнківський — з Дзюнківської і Бабинецької волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
- Іллінецький — з Іллінецької і Медовської волостей.
- Казатинський — з Казатинської і Юзефівської волостей.
- Липовецький — з Липовецької, Зазовської, Іванківської волостей і міста Липовця.
- Плисківський — з Плисково-Андрушевської і Животівської (без села Клюки) волостей.
- Погребищенський — з Погребищенської і Топорівської волостей.
- Ружинський — з Ружинської і Верхівнянської волостей.
- Самгородський — з Самгородської і Спичинецької волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
- Ходорківський — з Ходорківської волості. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
Протягом 1924–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.
27 березня 1925 року:[3]
- Довголівська і Збаржівська сільради Тетіївського району Білоцерківської округи перейшли до складу Дзюнківського району Бердичівської округи.
- с. Кривошіїнці Ружинського району Бердичівської округи перейшло до складу Сквирського району Білоцерківської округи.
- Осичнівська і Рожичнівська сільради Плисківського району Бердичівської округи перейли до складу Оратівського району Уманської округи.
- Сологубівська сільрада Іллінецького району Бердичівської округи перейшла до складу Оратівського району Уманської округи.
- Даньківська, Дубровицька й Паріївська сільради Оратівського району Уманської округи перейшли до складу Іллінецького району Бердичівської округи.
- с. Велика Радзивилівка з залізн. ст. Вернигород Бровківського району Бердичівської округи перейшли до складу Білопільського району.
- Блажіївська і Дубово-Мехеринецька сільради Казатинського району Бердичівської округи перейшли до складу Білилівського району.
- Степанківська і Кулішівська сільради Білилівського району Бердичівської округи перейшли до складу Погребищенського району.
- Бартошівська і Кожанська сільради Іллінецького району Бердичівської округи перейшли до складу Плисківського району.
- Жорнішанська, Ормянківська й Якубівська сільради Липовецького району Бердичівської округи перейшли до складу Іллінецького району.
- Довжанська і Очеретнянська сільради Липовецького району Бердичівської округи перейшли до складу Плисківського району.
- с. Ротмістрівка Липовецького району Бердичівської округи перейшло до складу Самгородецького району.
- Васильківська, Малинківська і Спичинецька сільради Самгородецького району Бердичівської округи перейшли до складу Погребищінського району.
- Центр Бердичівського району Бердичівської округи перенесений з Бердичева до Махнівки, Бердичівський район перейменований на Махнівський.
- Центр Бровківського району Бердичівської округи перенесений з с. Бровки до м. Вчорайше, Бровківський район перейменований на Вчорайшанський.
- Любарський, Янушпольський, Андрушівський район (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушківської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської й Карповицької) Житомирської округи на Волині перейшли до складу Бердичівської округи.
- Коднянський район Житомирської округи розформований, Ляховецька (без села Роскопана Могила), М. Мошківська, Червонинська і В.-Мошківська сільради перейшли до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинська, Реєвська, Гальчинецька, Никонівська, Журбинецька, Скаковська і Половецька сільради до складу Махновського району.
- Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району Житомирської округи перейшли до складу Махновського району.
- П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району Житомирської округи перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району Житомирської округи перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району Житомирської округи перейшли до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи на Київщині.
- М.-Татаринівська, Райківська і Голодьківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перейшли до складу Махновського району.
- В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Ходорківський район розформований, з віднесенням території:
- Ходорківської, Биківської, Пустельницької, Скочиської й Озерянськой сільрад до складу Корнинського району Білоцерківської округи на Київщині;
- Вербівської, Волице-Зарубинецької, Зарубинецької, Кормчиської, Степківської й Яроповицької сільрад до складу Андрушівського району, приєднуваного до Бердичівської округи на Київщині;
- Грубської сільради з с. Струцівкою й Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею до складу Коростишівського району Житомирської округи на Волині.
- Білопільський район розформований, з віднесенням території:
- Білопільської, В.-Гадомської, В.-Низгурської, Гуровецької, Закуринецької, Іванківської, Кашперівської, Красівської, Пузирецької, Садківської, Семенівської і Глуховецької сільрад до складу Махновського району;
- М.-П'ятигірської, Камінецької і Халаимгородської сільрад до складу Вчорайшенського району;
- Верболозької, Вернигородської і В.-Радзивилівської сільрад до складу Казатинського району.
- Білилівський район розформований, з віднесенням території:
- Білилівської, Голубівської, Городоцької, Дерганівської, Зарубинецької, Княжиківської, Кардонівської, Немиринецької і Огіївської сільрад до складу Ружинського району;
- Соснівської, Свитинецької, Талалаївської, Ширмівської, Лещинської і Люлинецької сільрад до складу Погребищенського району;
- Блажиївської і Дубово-Мехеринецької сільрад до складу Козятинського району.
- Дзюнківський район розформований, з віднесенням території:
- Дзюнківської, Наказнянської, Павлівської, Разкопанської, Долотецької, Обозівської з с. Княжою, Довгалівської і Збаражівської сільрад до складу Плисківського району;
- Бабинецької, Борщагівської, Новофастівської, Половецької, Скибинецької, Кур'янської і Сарижинецької сільрад до складу Погребищенського району;
- Калинської і Мовчанівської сільрад до складу Сквирського району Білоцерківської округи;
- Капустинської, Мармулівської і Чипижинецької сільрад до складу Володарського району Білоцерківської округи.
- Самгородський район розформований, з віднесенням території:
- Самгородської, Зозуленецької, Збаразької, Сошанської, Воскодавинської й Овсяницької сільрад до складу Козятинського району;
- Жидовецької, Булаївської, Левківської, Мончинської, Ординської, Сопинської, Черемошнинської, Малинської і Станилівської сільрад до складу Погребищенського району;
- Спичинецької і Васильківської сільрад до складу Плисківського району;
- Ротмистрівської сільради до складу Вахнівського району Вінницької округи.
- На території Бердичівської округи на Київщині утворений новий Бердичівський район з центром у місті Бердичеві у складі:
- В.-П'ятигірської, Бистрицької, Жидовецької, М.-Радзивилівської, Маркушівської, Обухівської, Терехівської, Фридрівської, Хажінської, Поличинецької, Грушковецької, Дмитріївської і Скраглійської сільрад Махновського району;
- Ляховецької (без с. Роскопана Могила), В.-Мошківської, Солотвинської, Реївської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, М.-Мошківської, Червонинської, Скаківської і Половецької сільрад, приєднуваних із складу розформовуваного Коднянського району Житомирської округи;
- Слободищінської й Швайківської сільрад, приєднуваних із складу Троянівського району Житомирської округи на Волині;
- М.-Татаринської, Райківської й Голодьківської сільрад Янушпольського району, приєднуваного до складу Бердичівської округи;
- Білопільської, В.-Гадомської, В.-Низгурської, Гуровецької, Іванківської, Кашперівської, Краківської, Пузирецької, Садківської й Семенівської сільрад розформовуваного Білопільського району.
- Бугаївська, Ст.-Животівська, Нов.-Животівська й Якимівська сільради Плисківського району перейшли до складу Оратівського району Уманської округи на Київщині.
- Липовецький і Іллінецький (без В.-Ростовської, Медівської, Мервинської, Чагівської й Володимирської сільрад) райони перейшли до складу Вінницької округи.
- Бистрицька і Моїсівська сільради Ружинського району перейшли до складу Вчорайшенського району.
- Адамівська сільрада Погребищенського району перейшла до складу Плисківського району.
- Ревухська, Топорівська, Чехівська, Рогачівська і Березянська сільради Погребищенського району перейшли до складу Ружинського району.
- Уланівський район (без селищ Семаки, Сербиновки і Білий Рукав) Вінницької округи перейшов до складу Бердичівської округи.
- села Березівка, Северинівка, Цимбалівка, Бичева, Яблунівка, х. Камінський, х. Рогозна і Любарка розформованого Терешпільського району Вінницької округи перейшли до складу перечислюваного до Бердичівської округи Лимарського району Житомирської округи;
- села Мазепинці, Мар'янівка, Сулківка, Скаржниця, Торчини, Митинці, Сальниця і Ігнатівка розформованого Терешпільського району Вінницької округи перейшли до складу перечислюваного до Бердичівської округи Уланівського району.
- села Кропивна, Клітенка, Погоріла[4], Ступник, Великий Острожок, Малий Острожок, Слобода-Кустовецька, Вишенька, Крижанівка, Кустівці і Рогинці розформованого Малокутищанського району Вінницької округи перейшли до складу приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району.
- села Малі Кутища, Великі Кутища, Лемешівка, Люлинці, Немиринці, Райки, Нападівка і Мончинці розформованого Малокутищанського району Вінницької округи перейшли до складу Махновського району.
- хутір В.-Степ Калинівського району Вінницької округи перейшов до складу Козятинського району.
- село Лопатин Прилуцького району Вінницької округи перейшло до складу Козятинського району.
23 вересня 1925 року:[5]
- Туровецька, Тулинська, Лещинська, Іванківська, Іваницька, Волосівська, Н-Котельнянська, Антополь-Болярківська, Старо-Котельнянська, Старосільська, Рудно-Грабівська, Івницька і Смолівська сільради, що входили до складу Андрушівського району, перейшли до створеного на території Житомирської округи нового Іванківського району;
- Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, перейшли до Миропільського району Житомирської округи.
Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування Української СРР[6].
-
Карта Бердичівської округи у складі Київської губернії, 1923 -
Карта Бердичівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Бердичівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 -
Карта Білоцерківської та Бердичівської округ (Велика Радянська Енциклопедія, 1-ше видання, 1930)
Населення
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 732 514 чоловік (48,5% чоловіків і 51,5% жінок). З них 114 376 були міськими, а 617 704 сільськими жителями.
Національний склад
За національним складом 81,8% населення були українці, 9,5% євреї, 6,6% поляки, 1,4% росіяни, інші національності загалом 0,7%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[7]
| Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | євреї | поляки | росіяни | чехи | німці | білоруси | |||
| м. Бердичів | 55 556 | 26,4 | 55,5 | 8,5 | 8,1 | 0,1 | 0,5 | 0,2 | |
| Андрушівський | 49 708 | 91,6 | 3,5 | 3,7 | 0,7 | 0,1 | |||
| Бердичівський | 67 925 | 88,5 | 2,5 | 7,7 | 1,0 | 0,1 | |||
| Вчорайшанський | 33 464 | 92,9 | 3,6 | 2,9 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | ||
| Козятинський | 69 611 | 79,7 | 6,6 | 9,9 | 2,0 | 1,1 | 0,1 | 0,2 | |
| Любарський | 73 807 | 88,5 | 6,7 | 3,8 | 0,6 | ||||
| Махнівський | 39 340 | 78,0 | 5,7 | 15,1 | 0,7 | 0,3 | |||
| Плисківський | 51 413 | 92,1 | 5,5 | 1,7 | 0,5 | 0,1 | |||
| Погребищенський | 69 836 | 90,6 | 5,1 | 3,6 | 0,3 | ||||
| Ружинський | 62 406 | 86,0 | 8,4 | 5,0 | 0,5 | ||||
| Уланівський | 55 640 | 84,8 | 5,9 | 9,1 | 0,1 | ||||
| Чуднівський | 60 478 | 82,0 | 8,6 | 4,7 | 3,1 | 1,3 | 0,1 | 0,1 | |
| Янушпільський | 43 330 | 81,3 | 5,4 | 12,7 | 0,3 | ||||
| Бердичівська округа | 732 514 | 81,8 | 9,5 | 6,6 | 1,4 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | |
Мовний склад
Рідна мова населення Бердичівської округи за переписом 1926 року[7]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| українська | єврейська | польська | російська | інша | ||
| м. Бердичів | 55 556 | 26,1 | 51,3 | 5,3 | 15,3 | 2,0 |
| Андрушівський | 49 708 | 93,9 | 3,4 | 0,8 | 1,0 | 0,9 |
| Бердичівський | 67 925 | 93,8 | 2,4 | 2,4 | 1,0 | 0,3 |
| Вчорайшанський | 33 464 | 94,3 | 3,5 | 1,5 | 0,4 | 0,2 |
| Козятинський | 69 611 | 83,2 | 6,0 | 4,2 | 4,9 | 1,7 |
| Любарський | 73 807 | 91,2 | 6,6 | 1,0 | 0,6 | 0,6 |
| Махнівський | 39 340 | 85,1 | 5,5 | 7,7 | 0,9 | 0,7 |
| Плисківський | 51 413 | 92,6 | 5,4 | 0,9 | 0,6 | 0,4 |
| Погребищенський | 69 836 | 93,5 | 5,0 | 0,7 | 0,5 | 0,3 |
| Ружинський | 62 406 | 89,5 | 8,2 | 1,4 | 0,5 | 0,4 |
| Уланівський | 55 640 | 91,6 | 5,8 | 2,0 | 0,2 | 0,4 |
| Чуднівський | 60 478 | 85,0 | 8,5 | 1,7 | 3,3 | 1,6 |
| Янушпільський | 43 330 | 87,1 | 5,3 | 7,1 | 0,3 | 0,2 |
| Бердичівська округа | 732 514 | 85,2 | 9,1 | 2,6 | 2,3 | 0,8 |
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
- Денисов О. Н. (.03.1923—1923),
- Ніколенко (1923—1924),
- Бергавінов Сергій Адамович (1924—.09.1924),
- Савицький К. Ф. (.11.1924—.02.1925),
- Низов К. Є. (.02.1925—.05.1925),
- Каган (.05.1925—.07.1925),
- Низов К. Є. (.07.1925—.09.1925),
- Тьомкін Марк Мойсейович (.09.1925—2.01.1927),
- Налімов Михайло Миколайович (2.01.1927—4.12.1928),
- Лєсов С. М. (4.12.1928—1930),
- Мазур Франц Тимофійович (1930)
Голови окружного виконавчого комітету
- Кудрін Іван Михайлович (.03.1923—.12.1923),
- Шайкевич Олександр Наумович (.12.1923—.03.1925),
- Кузнецов Яків Петрович (.03.1925—.11.1925),
- Василенко Марко Сергійович (.12.1925—.05.1928),
- Гаврилін, в. о. (.05.1928—.06.1928),
- Кириченко Семен Трифонович (.06.1928—.03.1929)
- Конотоп Віктор Якович (.03.1929—.06.1930)
- Шаргей Михайло Євгенович (.06.1930—.09.1930)
Див. також
Примітки
- ↑ Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- ↑ а б в г д е Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 року «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
- ↑ О присоединении села Погорила к селу Кропивна // Державний архів Вінницької області. Ф. Р-2700. Оп. 6. Од. зб. 1103. Арк. 31 (Кропивна). (рос.)
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 407 від 23 вересня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділові Житомирської й Коростенської округ».
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Посилання
- Адміністративний поділ Київської області на whp057.narod.ru (рос.)
- Демоскоп. [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Бердичевский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Верменич Я. В. Бердичівська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 222–223. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР. Бердичівська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Київ-Друк], 1926. — VIII, 52 c. : табл.
- Список населених пунктів Бердичівської округи : Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р. / Бердичівське округове статистичне бюро. — Бердичів, 1927. — 224 с. [Архівовано 18 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |