Волинська (Житомирська) округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Волинська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	690 119 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Житомир
Кількість районних рад:	14
[[Зображення: Карта Волинської (кол. Житомирської) округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Воли́нська окру́га (до 15 вересня 1925 року — Жито́мирська^[1][2][3]) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Житомир. Протягом 1924–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.

На півночі округа межувала з Коростенською, на сході — з Київською, на півдні — з Бердичівською, а на заході — з Шепетівською округами.

Створена 7 березня 1923 року у складі Волинської губернії^[4] з окружним центром у Житомирі з частини Новоград-Волинського, Житомирського і частини Полонського повіту, в складі 14 районів:^[4]

• Городницький — з Городницької і Сербівської волостей Новгород-Волинського повіту.
• Пищевський — з волостей: Пищевської і Жолобенської Новгород-Волинського повіту.
• Новоград-Волинський — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської волостей Новгород-Волинського повіту.
• Баранівський — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту.
• Пулинський — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту.
• Чорняхівський — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту.
• Іванківський (Левківський) — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту.
• Троянівський — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту.
• Чуднівський — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирського повіту.
• Миропільський — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту.
• Любарський — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту.
• Янушпольський — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту.
• Коднянський (Солотвинський) — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту. Ліквідований 17 червня 1925 року^[5].
• Андрушівський — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.

21 серпня 1924:^[6]

• Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
• Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
• Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району.
• Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району.
• Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район.
• Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району.
• с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району.
• Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району.
• Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району.
• колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району.
• село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи.
• колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.

13 березня 1925:^[7]

• Радомисельський і Коростишівський райони ліквідованої Малинської округи приєднані до Житомирської округи.
• Ставищенський район Малинської округи розформований з приєднанням:
  • Білківської, Забілочанської, Комарівської, Кочерівської, Неграбівської, Поташнянської, Раєвської і Раковицької сільрад до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи;
  • Царівської сільради до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи.
• Придубівська сільрада, а також с. 1-й і 2-й Волнянський хутір і колонії Радівка, Тавбівка і Юзефівка Брусилівського району Білоцерківської округи перечислені до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи
• с. Перемижжя, Журавлінка і Костанівська з хутором Салдацьким Коростишівського району перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
• Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради Потіївського району ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.

28 квітня 1925 року в Житомирській окрузі утворені польські Ново-Заводська, Кошелівська і Довбишанська та німецька Андріївська сільради^[8].

17 червня 1925:^[5]

• Любарський, Янушпольський, Андрушівський (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу Бердичівської округи.
• Коднянський район розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу Махновського району Бердичівської округи.
• Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району перечислені до складу Махнівського району Бердичівської округи.
• П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району перечислені до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи.
• М.-Татаринівська, Райківська і Голодківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Махновського району Бердичівської округи.
• В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного Ходорківського району Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району.
• Кутузівський, Фасівський і Потіївський райони Коростенської округи перечислені до складу Житомирської округи.

23 вересня 1925:^[9]

• Фасівський район розформований, з приєднанням території:

• Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи;
• Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи;
• Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи.

• Левківський район ліквідований.
• Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі:

• Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району;
• Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи;
• Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району.

• Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району.
• Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи.
• Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи.
• Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський.
• Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР^[10].

• 
  Карта Житомирської округи у складі Волинської губернії, 1923
• 
  Карта Житомирської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Житомирської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 690 119 чоловік (49,43% чоловіків і 50,57% жінок). З них 142 377 були міськими, а 547 742 сільськими жителями.

За етнічним складом 66,8% населення були українці, 12,6% поляки, 9,5% євреї, 7,3% німці, 2,9% росіяни, інші національності загалом 0,9%.

Національний склад районів та міст Житомирської округи за переписом 1926 р.^[11]

Рідна мова населення Волинської округи за переписом 1926 року^[11]

• Буханов Ф. Є. (.03.1923—.09.1923)
• Рижиков (.09.1923—.11.1923)
• Вержбицький, в. о. (.11.1923—1924)
• Бегайло Роман Олександрович (.11.1924—.04.1925)
• Тарабрін Степан Якович (.04.1925—.09.1925)
• Данилов П. В. (.09.1925—.11.1925)
• Доненко Микола Юхимович (.11.1925—.02.1928)
• Левицький Михайло Васильович (1928—.08.1930)

• Разумов (21.03.1923—1923)
• Коваленко Юхим Семенович (1923)
• Чайковський І. Л. (1923)
• Коваленко Юхим Семенович (1923—1924)
• Шебло Роман Васильович (1924—1925)
• Табаков Зіновій Якович (1925—.08.1925)
• Сульженко Кузьма Гнатович (.08.1925—.10.1925)
• Сумцов Микола Михайлович (.10.1925—1.01.1927)
• Бега Федот Федотович (1.01.1927—.01.1927)
• Тернопольченко Михайло Дмитрович (.01.1927—.08.1927)
• Бега Федот Федотович (.08.1927—.11.1927)
• Чебукін Павло Васильович (.11.1927—.01.1928)
• Тернопольченко Михайло Дмитрович (.01.1928—.09.1929)
• Стегній Андрій Олексійович (.09.1929—.01.1930)
• Нефоросний Олексій Іванович (.01.1930—1930)

• Демоскоп [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

• Верменич Я. В. Волинська округа Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 608. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Волынский округ (1925–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Житомирский округ (1923–1925) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Матеріяли до опису округ УСРР: Волинська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків, 1926. — VIII, 58 c. : іл.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.