Частина серії
Насильство проти жінок
Мізогінія · Сексизм · В Україні
Вбивства Полювання на відьом Селективні аборти Дітовбивство Сестровбивство Вбивство вагітних Дружиногубство Спалювання наречених «Смерть за посаг» Убивство честі Каро-карі Саті Матрицид Зниклі та вбиті жінки корінного населення Жінки при Талібані
Калічення Калічення вульви Інфібуляція Gishiri cutting[en] Бинтування ніг Обливання кислотою Випалювання грудей[en] Витягування шиї (падаунг) Примусове годування[en] Репродуктивне насильство Примусова вагітність Стелсинг Примусовий аборт Небезпечні аборти Примусова стерилізація корінних американок Акушерське насильство
Сексуальне насильство Воєнне сексуальне насильство викрадення сабінянок жінки для втіхи окупація Німеччини геноцид у Руанді російсько-українська війна Геноцидне зґвалтування Масові секс-злочини у ПАР в Афганістані проти корінних американок Сухий секс Сексуальний напад Зловживання Домагання на роботі Вуличні домагання лапання Апскьортинг Кетколінг Дікпік Зґвалтування типи Право першої ночі «Корекційне зґвалтування» Зґвалтування у шлюбі в кампусах з застосуванням наркотиків наркотик для зґвалтування серійне тюремні групове обманом на побаченні знайомими Сексуальне насильство над дітьми Розбещення Грумінг Педофілія Інцест Дитячі шлюби з боку дітей комерціалізоване Дитяча порнографія Дитяча проституція Торгівля людьми Сексуальне рабство Проституція культова Девадасі Рабині-фетиші Насильство проти проституйованих[en] Порнографія Синдром травми зґвалтування[en] Вагітність внаслідок зґвалтування ПТСР
Домашнє насильство Вплив COVID-19 боротьба[en] та вагітність[en] Примусовий шлюб Баад Вані через викрадення Казахстан Raptio[en] Насилля з боку інтимного партнера Гендерне насильство Психологічне насильство проти жінок Аб'юзивні стосунки Ізоляція для сприяння насильству[en] Насильницька влада і контроль[en] Травматична прив'язаність[en] Цикл насильства Газлайтинг Звинувачення жертви DARVO економічне Eve teasing[en] Жінки в ісламі Жорстоке поводження
Фактори Патріархат «Честь родини[en]» Мізогінія у масмедіа Лесбофобія Сексизм та Гендерна нерівність в освіті в оплаті праці Фемінізація бідності Неоплачувана робота Рух проти абортів Торгівля людьми Проституція Порнографія Культура зґвалтування Міфи про зґвалтування Звинувачення жертви Сексуальна об'єктивація Сексуалізація Порніфікація Насильство в медіа Міфи про романтичне кохання Слатшеймінг Чоловічий погляд Гендерні стереотипи у відеоіграх Токсична маскулінність Мачизм Репродуктивний тиск Гетеросексизм
Протидія Гендерна політика державна Декларація про захист за надзвичайних обставин та війни Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок Декларація про усунення насильства проти жінок Стамбульська конвенція Законодавство щодо зґвалтування Законодавство щодо сексуального насильства над дітьми[en] Шведська модель Згода на секс Вік сексуальної згоди Справи про статеві злочини 25 листопада 6 лютого[en] Менеджмент домашнього насильства[en] Жіночий прихисток Діагностичний набір після зґвалтування Жіночі простори Бостонський шлюб Лесбійський сепаратизм MeToo ЯНеБоюсьСказати Права жінок репродуктивні Рух за право на аборт Планування сім'ї Контрацепція Сексуальна освіта Освіта жінок Рівна оплата за рівну працю Фемінізм Статева рівність
Портал Проєкт Стиль
п о р

Тюремні зґвалтування — сексуальне насильство над людьми під час їх ув'язнення. Фраза зазвичай використовується для опису зґвалтування ув'язнених іншими ув'язненими або для опису зґвалтування ув'язнених персоналом. Це значна, хоча і суперечлива частина того, що вивчається в рамках ширшої концепції тюремної сексуальності.

У Сполучених Штатах переважна більшість справ про зґвалтування у в'язницях стосується чоловіків, яких зґвалтували інші чоловіки.^[1][2] Частково це пов'язано з тим, що в Сполучених Штатах переважна більшість ув'язнених — чоловіки. Статеві контакти персоналу пенітенціарної установи з ув'язненими є незаконними, незалежно від уявної згоди.^[3]

Поінформованість громадськості про поширене тюремне зґвалтування є відносно нещодавнім явищем, і оцінки його поширеності сильно відрізнялися протягом останніх кількох десятиліть. У 1974 році Карл Вайс і Девід Джеймс Фріар написали, що 46 мільйонів американців одного дня будуть ув'язнені; з цього числа вони вважали, що 10 мільйонів будуть зґвалтовані.^[4]

За звітом Міністерства юстиції США за 2013 рік, приблизно 5,0 % людей, які перебувають у в'язницях штатів і федеральних в'язницях, і 3,2 % тих, хто перебуває у в'язниці, повідомили про принаймні один випадок сексуальної віктимізації за попередні 12 місяців.^[5] Однак правозахисники заперечують точність цифр через недостатню кількість повідомлень про сексуальні насильства у в'язниці, особливо серед ув'язненої молоді.^[6]

З точки зору ризику окремих осіб протягом усього терміну ув'язнення, оцінки 1980-х і 1990-х років дуже різняться. За підрахунками Федерального бюро в'язниць за 1992 рік від 9 % до 20 % ув'язнених зазнали сексуального насильства.^[4] Подібним чином дослідження 1982 і 1996 років показали, що цей показник був десь між 12 % і 14 %. За дослідженням 1986 року, у в'язницях суворого режиму штату Нью-Йорк ця частка становить приблизно 23 %.^[4] Навпаки, опитування 101 ув'язненого, проведене Крістін Саум у 1994 році, показало, що п'ятеро зазнали сексуального насильства.^[4]

Закон про викорінення зґвалтувань у в'язницях 2003 року був першим федеральним законом Сполучених Штатів, ухваленим спеціально щодо сексуального насильства над ув'язненими. Законопроект було підписано 4 вересня 2003 р.^[7]

Зґвалтування регулярно застосовуються у в'язницях на Середньому Сході. Сексуальне насильство над ув'язненими жінками, дітьми та чоловіками поширене у в'язницях ОАЕ,^[8][9] Саудівської Аравії^[10] та Бахрейну^[11][12].

В Ірані поширене сексуальне насильство щодо політичних в'язнів.^[13] Влада нібито ігнорує або навіть сприяє цьому.^[14]

У звітах, надісланих до ООН, стверджується, що зґвалтування використовувалися слідчими в Ірані протягом десятиліть.^[15] У 1980-х роках, після Іранської ісламської революції, зґвалтування жінок-політичних в'язнів було настільки поширеним, що це спонукало Хусейна-Алі Монтазері, тодішнього заступника Верховного лідера аятолли Хомейні, в листі від 7 жовтня 1986 року написати Хомейні таке: «Чи знаєте ви, що в деяких в'язницях Ісламської Республіки ґвалтують молодих жінок?»^[16] Двоє відомих членів іранської правозахисної спільноти, феміністська юристка і журналістка Шаді Садр та блогерка і активістка Моджтаба Самінеджад опублікували в Інтернеті есе з Ірану, в яких йдеться про те, що зґвалтування у в'язницях в Ісламській Республіці мають довгу історію.^[16]

Під час президентських виборів в Ірані в 2009 році протестували опозиційні групи повідомляється, що тисячі людей були заарештовані та піддані тортурам у в'язницях по всій країні, причому колишні ув'язнені стверджували про масові зґвалтування чоловіків, жінок і дітей Вартовими Ісламської революції у таких в'язницях, як Кахрізак і Евін.^[17][18]

Після президентських виборів 2009 року кандидат у президенти Ірану Мехді Каррубі заявив, що кілька протестувальників, які утримувалися за ґратами у в'язниці Евін, були жорстоко зґвалтовані, за конфіденційним листом до колишнього президента та священнослужителя Алі Акбар Хашемі Рафсанджані.^[19] Каррубі сказав, що це «фрагмент» доказів, які він має, і що якщо спростування не припиняться, він оприлюднить ще більше.^[20][21]

9 серпня 2009 року в листі до голови Ради з визначення доцільності Ірану Мехді Каррубі вимагав розслідувати іранські в'язниці на предмет можливих тортур і, зокрема, сексуальних домагань до чоловіків і жінок.^[22][23] 19 серпня він написав спікеру парламенту Алі Ларіджані з проханням зустрітися з ним, президентом Махмудом Ахмадінежадом, головою судової влади аятоллою Садеком Ларіджані, колишнім президентом Акбаром Хашемі Рафсанджані та державним прокурором, щоб «особисто представити свої документи та докази щодо випадків сексуального насильства в деяких в'язницях, особливо в Кахрізаку».^[24] Алі Ларіджані та Садек Ларіджані (Судовий комітет) офіційно відхилили його претензії, а представники Алі Хаменеї та віце-голова Комісії з національної безпеки парламенту вимагали арешту Каррубі.^[25]

У лютому 2021 року BBC News повідомила про свідчення очевидців систематичного ґвалтування уйгурських жінок у таборах інтернованих в Сіньцзяні.^[26][27]

Кілька жінок, які раніше перебували в таборах інтернованих Сіньцзяну, публічно висунули звинувачення в систематичному сексуальному насильстві, включаючи зґвалтування.^[26] Сайрагуль Саутбай, вчителька, яка була змушена працювати в таборах, розповіла BBC, що працівники табору, в якому її утримували, масово ґвалтували, заявивши, що охоронці табору «вибирали дівчат і молодих жінок, яких вони хотіли, і забирали їх».^[26] Вона також розповіла BBC про організоване групове зґвалтування, в якому жінку віком близько 21 року змусили зробити зізнання перед натовпом зі 100 інших жінок, утримуваних у таборах, а потім зґвалтували кілька поліцейських на очах у зібраного натовпу.^[26] Турсунай Зявудун, жінка, яку утримували в таборах протягом дев'яти місяців, розповіла ВВС, що жінок виводили з камер «щоночі» для зґвалтування китайськими чоловіками, і що під час ув'язнення вона зазнала трьох окремих випадків групового зґвалтування.^[26] Кельбінур Седік, узбечка з Сіньцзяну, заявила, що китайська поліція сексуально знущалася над затриманими під час катувань електричним струмом, зазначивши, що «було чотири види електричного струму… стілець, рукавичка, шолом і анальне зґвалтування палицею».^[26]

Human Rights Watch і Amnesty International оприлюднили звіти про масові зґвалтування та жорстоке поводження з ув'язненими в Туреччині протягом багатьох десятиліть.^[28][29] Курдські ув'язнені також стають мішенню для зґвалтувань та інших форм сексуального насильства.^[30]

З 2000 року в тюрмах Англії та Вельсу було скоєно майже 1000 зґвалтувань^[31].

• Сексуальне насильство над ЛГБТ у в'язниці
• Краплеподібне тату

• Gender Violence in Prison & Hyper-Masculinities in the 'Hood: Cycles of Destructive Masculinity. Journal of Law & Policy. Texas Southern University. 37: 89. 2011. SSRN 1966200.
• Goodmark, Leigh and Flores, Juanita and Goldscheid, Julie and Ritchie, Andrea and SpearIt, Plenary 2 — Redefining Gender Violence—Transcripts from Converge! Reimagining the Movement to End Gender Violence (9 July 2015). University of Miami Race & Social Justice Law Review, Vol. 5, p. 289, 2015. Available at SSRN: http://ssrn.com/abstract=2628984