Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. Корекційне зґвалтування — Вікіпедія
Корекційне зґвалтування — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії
Насильство проти жінок
Портал Проєкт Стиль

Лесбофобне зґвалтування[1] (в старих термінах «корекційне», «коригуюче», «лікувальне» (англ. Corrective rape), у нових також гомофобне,[2][3] — це злочин на ґрунті ненависті (мізогінії та гомофобії) переважно проти жінок, коли зґвалтування використовують проти людей, які не відповідають суспільним нормам щодо людської сексуальності чи гендерних ролей[4], з метою (в уяві злочинця) змінити сексуальну орієнтацію лесбійок на гетеросексуальну або забезпечити їх відповідність гендерним стереотипам, покаравши за відхилення від «норми».[4][5] Такі зґвалтування характеризує особлива жорстокість, часто вони групові та супроводжуються нанесенням важких травм і вбивством.

Ці злочини, якщо після них виживають, призводять до каліцтва, фізичних і психічних травм, небажаної вагітності, ІПСШ, суїциду[6][7]. Найбільш поширені й вперше зафіксовані в ПАР, де вони іноді вчиняються під контролем родичів жінки чи місцевих старійшин[8] і є однією з головних причин зараження ВІЛ серед південноамериканських лесбійок[6]. Лесбофобні зґвалтування розповсюджені в багатьох країнах світу, але досі недостатньо документуються і не враховуються в законах навіть тих країн, шо юридично захищають ЛГБТ+ людей[9][10].

Термінологія

Вперше термін «корекційне зґвалтування/виправлення зґвалтуванням» згадала феміністка з Південної Африки Бернедетт Мутієн в інтерв'ю Human Rights Watch у Кейптауні в серпні 2001 р.[11] після широкого розголосу пандемії зґвалтувань та вбивств лесбійок у Південній Африці, зокрема Юді Сімелан та Золісва Нконьяна[af] (2006). Популяризація терміну підвищила обізнаність ЛГБТ+ людей; у країнах по всьому світу почали з'являтися виступи з власними історіями про зґвалтування як покарання та спробу змінити сексуальну орієнтацію чи гендер.[12]

У Термінологічних настановах ООН ЮНЕЙДС 2015 року передбачається, що термін корекційне зґвалтування більше не повинен вживатися, оскільки він дає уявлення, ніби потрібно (і можливо) щось виправити. Настанови пропонують натомість використовувати термін гомофобне зґвалтування[1][3][13].

І хоча геї, транс-, асексуальні та інтерсекс люди можуть стати жертвами зґвалтування з подібних причин[14][15][12][16], проти лесбійок вчиняється переважна більшість цих злочинів, тому Глобальне дослідження 2013 щодо ВІЛ/СНІДу запропонувало термін лесбофобне зґвалтування, щоб відобразити сексистський характер цього насильства.

Причини

Консервативні суспільства з високими рівнями мізогінії та гомофобії, традиціями толерованого секс-насильства проти жінок та феміциду і низьким рівнем безпеки жінок на фоні зростаючого феміністичного поступу є сприятливим середовищем для таких злочинів. Злочинець використовує згвалтування, щоб покарати за «ненормальну» поведінку та укріпити соціальні норми[6]. Деякі вчені визначають цей злочин як «жорстокий прояв гетеронормативності»[17].

За дослідженням 2000 року з ПАР, гвалтують частіше в ізольованих населених пунктах, де є атмосфера підтримки злочинів на грунті ненависті в суспільстві, а поліція і судова система неготові захищати права ЛГБТ[18].

Верховна комісарка ООН з прав людини Наві Піллей, як і психологи(ні), наприклад, південноафриканка Керрі Фріцелле (Kerry Frizelle), зачислюють злочин до[19] hate crimes, підкреслюючи, шо злочинці відбирають мішень за ознакою статі й орієнтації, і що ці злочини напряму пов'язані з поєднанням глибоко вкоріненого сексизму, що сягає рівня мізогінії, та гомофобії[20].

Директорка зі стосунків зі спільнотою африканської групи прав лесбійок Занель Мухолі[en] зазначає: "Проблема більша за патріархат. Чоловіки, які коять такі злочини, бачать зґвалтування як коригуючу дію і як спробу показати жінкам їх місце в суспільстві."[21][22][23]

Поширення

Гомофобні/коригуючі зґвалтування поширені в Південній Африці[24], Зімбабве[25][26], Еквадорі[27], Таїланді[28].

Відомі випадки гомофобних зґвалтувань у Киргизстані, іноді ініційовані й санкціоновані родичами постраждалої[29].

У звіті за 2019 рік SOS Homophobie вказано, що насильство проти лесбійок у Франції зросло у 2018 році на 42 % (повідомлено про 365 випадків).[30][31][32]

17 червня 2011 Рада ООН з прав людини прийняла Резолюцію про захист прав гомосексуальних людей, ініційовану ПАР[33], де виражається серйозне занепокоєння актами насильства і дискримінації проти людей через їх сексуальну орієнтацію у всіх регіонах світу[34]. Верховна комісарка ООН з прав людини Наві Піллей підкреслила проблему гомофобних згвалтувань, підкресливши наявність інцидентів і в Уганді, Зімбабве, на Ямайці, віднедавна (і особливо жорстоких) у США, Великій Британії, Бразилії та Гондурасі[перевірити]. Попри відсутність практики виділення «коригуючих» зґвалтувань з інших, вони поширені в усіх частинах світу[20][перевірити].

Пандемія лесбофобного насильства в Південній Африці

Вперше задокументовані та найширший розголос отримали зґвалтування в Південній Африці, де понині відомо найбільше зґвалтувань, лесбофобний характер яких задокументовано. Іноді такі зґвалтування контролюють члени родини жінки чи старійшини місцевої громади, намагаючись очистити "честь" родини. Багато населення впевнені, що «лікувальне» зґвалтування зробить лесбійок гетеросексуальними[35]. Владу країни звинувачують у підтримці практики зі страху здатися «недостатньо мужнім». ЛГБТ-активістки й правозахист давно тиснуть на владу ПАР, щоб вона визнала проблему. У травні 2011 року Мінюст ПАР створив цільову групу для пошуку рішення[36][перевірити].

Докладніше: Сексуальне насильство в Південно-Африканській Республіці

Як мінімум 31 жінку згвалтували та вбили з "корекційною" метою в Південній Африці за декаду з 2001 по 2011. Задокументовано мінімум 50 згвалтувань чорних лесбійок у селищах з 1997 по 2007[37][38][23]. За свідченнями Люлекі Сізве, що пережила згвалтування, як мінімум 10 лесбійок на тиждень гвалтували в районі Кейптаун.[39] Human Rights Watch описує це як частину епідемії гомофобних вбивств у ПАР.

У 2006 вчинено три резонансних лесбофобних вбивства біля Кейптауна.

  • 19-річну Золісва Нконьяна[af] четверо чоловіків закололи та закидали камінням до смерті за те, що вона була відкритою лесбійкою, у селищі Кейптаун, Khayelitsha.[40]
  • Футболістку національної збірної Banyana Banyana та ЛГБТ-активістку Юді Сімелан згвалтувала та жорстоко вбила група чоловіків[41].
  • 24-річну ПАР ЛГБТ-активістку Ноксоло Ноґваза[en] згвалтували та жорстоко вбили в селищі Ква-Тема Йоганнесбурга, біля Кейптауна.[42] Її обличчя і голову понівечили ударами каменів та порізали шматками скла, біля тіла знайшли використані кондоми, пляшку пива, та великий камінь[43] [44]. За наявними даними, на неї напали після спроби заманити її подругу. Місцеві жителі свідчили про чоловічі крики: “Ми вибємо з вас лесбійок”. Її похорон відвідали понад 2000 осіб, засуджуючи насильство проти лесбійок та “каральні” згвалтування, у певний момент погрожуючи каструвати гвалтівників бритвами, якщо поліція їх не заарештує.[43] 170,000 людей з усього світу підписали петицію до влади щодо припинення корекційних згвалтувань.[45] Американська GO Campaign долучилась до збору коштів на навчання дітей та кампанії толерантності для молоді в селищах.[46] Human Rights Watch та Amnesty International назвали вбивство злочином на грунті ненависті.[44][47] Речник поліції відмовлявся його так класифікувати, кажучи, що "вбивство є вбивство" і що поліція не враховує орієнтацію жертви.[47] До листопада 2012 нікого так і не заарештували,[48] тоді Amnesty International запустила кампанію "Write for Rights", щоб поновити розслідування її справи.[48][49]

2007: у Совето лесбійську активістку Sizakele Sigasa та її партнерку Salome Masooa згвалтували, катували та вбили. Ці злочини організації ЛГ-прав ПАР, включно з парасольковою Joint Working Group, визнали спричиненими лесбофобією.[50] Simangele Nhlapo, членкиню групи підтримки ВІЛ-позитивних людей, згвалтували та вбили в червні разом з її дворічною донькою. 16-річну Madoe Mafubedu згвалтували та закололи.[51]

В Найробі борчиня за права лесбійок Поліна Кімані виступила в телепрограмі з питання гомосексуальності. В тижні після її неоднократно ображали на вулицях і в публічних місцях, група чоловіків переслідувала її з погрозами згвалтуванням. Біля її житла залишили лист з погрозою смерті.[52]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Smith, Raymond A. (ed.) (2010). Global HIV/AIDS Politics, Policy, and Activism: Persistent Challenges and Emerging Issues: Persistent Challenges and Emerging Issues. Santa Barbara: ABC-CLIO. с. 49. ISBN 9780313399466. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 8 вересня 2018.
  2. ↑ Discriminatory laws and practices and acts of violence against individuals based on their sexual orientation and gender identity (PDF). Report of the United Nations High Commissioner for Human Rights. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 17 листопада 2011. Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2019. Процитовано 7 вересня 2018.
  3. ↑ а б United Nations (2015). UNAIDS 2015 Terminology Guidelines (PDF). UNAIDS.org. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2019. Процитовано 21 листопада 2015.
  4. ↑ а б Fadi Baghdadi (28 червня 2013). Corrective Rape of black lesbian women in Post-Apartheid South Africa: investigating the symbolic violence and resulting misappropriation of symbolic power that ensues within a nexus of social imaginaries. A Night of Dostoevskian Smiles and Sadean excesses. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 12 березня 2017.
  5. ↑ Thompson, Sherwood (2014). Encyclopedia of Diversity and Social Justice. Т. 1. Lanham, MD: Roman & Littlefield. с. 475. ISBN 978-1442216044.
  6. ↑ а б в Martin, A; Kelly A; Turquet L; Ross S (2009). Hate crimes: The rise of 'corrective rape' in South Africa (PDF). ActionAid. с. 1—20. Архів оригіналу (pdf) за 5 квітня 2013. Процитовано 16 квітня 2012.
  7. ↑ Hawthorne, Susan. «Ancient Hatred And Its Contemporary Manifestation: The Torture Of Lesbians.» Journal Of Hate Studies 4.1 (2005): 33-58. Academic Search Complete.
  8. ↑ Bartle, E. E. Lesbians And Hate Crimes : [] // Journal of Poverty. — 2000. — Т. 4, № 4. — С. 23—44. — DOI:10.1300/J134v04n04_02.
  9. ↑ Hawthorne, Susan. «Ancient Hatred And Its Contemporary Manifestation: The Torture Of Lesbians.» Journal Of Hate Studies 4.1 (2005): 33-58. Academic Search Complete.
  10. ↑ Di Silvio, Lorenzo. Correcting Corrective Rape: Carmichele and Developing South Africa's Affirmative Obligations To Prevent Violence Against Women : [англ.] // Georgetown Law Journal[en] : journal. — 2011. — Vol. 99. — С. 1469—1515.
  11. ↑ Long, Scott; Brown, A. Widney; Cooper, Gail (2003). More Than a Name: State-sponsored Homophobia and Its Consequences in Southern Africa. Human Rights Watch. с. 193. ISBN 9781564322869. Процитовано 9 вересня 2018.
  12. ↑ а б Denton, Michelle (2017). Rape Culture: How Can We End It?. New York: Greenhaven Publishing LLC. с. 31. ISBN 9781534562929. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 8 вересня 2018.
  13. ↑ Smith, Merril D. (ed.) (2018). Encyclopedia of Rape and Sexual Violence. ABC-CLIO. с. 182, 187. ISBN 9781440844904. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 8 вересня 2018.
  14. ↑ Hunter-Gault (2015), p. 5.
  15. ↑ Merrill D. Smith (2018), p. 178.
  16. ↑ IACHR: Forms and contexts of violence against LGBTI persons in the Americas. IACHR: Inter-American Commission on Human Rights (англ.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 9 грудня 2019.
  17. ↑ Castree, N. Making Sense of Nature. — Routledge, 2013. — С. 174. — ISBN 9781134613830. «The rape is a brutal act of heteronormativity… designed to reinforce sex and gender 'purity'.»
  18. ↑ «Stop the Violence — Live Updates from South Africa.» [Архівовано 2013-07-04 у Wayback Machine.] Human Rights Watch. 11 Feb. 2009.
  19. ↑ Kerry Frizelle, Corrective rape should be a hate crime [Архівовано 2013-03-23 у Wayback Machine.] // The Guardian, 13.03.2009 (англ.)
  20. ↑ а б Нави Пиллей. (27 червня 2011). Вызов для всего мира. Реальность насилия по мотивам гомофобии шокирует. Газета.ру. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  21. ↑ Bridgland, Fred (14 липня 2007). Lesbian couple killed in execution-style murder: Hate crimes increase despite equal rights law. Sunday Herald. Архів оригіналу за 17 липня 2007. Процитовано 11 серпня 2007.
  22. ↑ Cogswell, Kelly Jean (26 липня 2007). Cut It Off – And Stop AIDS. Gay City News. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 11 серпня 2007.
  23. ↑ а б S. Africa gangs using rape to 'cure' lesbians. MSN. 13 березня 2009. Архів оригіналу за 15 березня 2009.
  24. ↑ Middleton, Lee. "'Corrective Rape': Fighting a South African Scourge." [Архівовано 2013-08-23 у Wayback Machine.] Time. Time, 8 Mar. 2011.
  25. ↑ Shaw, A (7 квітня 2010). US Reports Harassment and Rape of Gays in Zimbabwe. Salon. Процитовано 18 квітня 2012.
  26. ↑ Cultural Practices in the family that are violent towards women (PDF). Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 31 січня 2002. Архів оригіналу (pdf) за 5 квітня 2013. Процитовано 18 квітня 2012.
  27. ↑ Caselli, I (10 лютого 2012). 'Corrective Rape,' Torture among Methods Used to 'cure' Homosexuality in Ecuador. Alaska Dispatch. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 18 квітня 2012.
  28. ↑ Mieses, Alexa. «Gender Inequality and Corrective Rape of Women Who Have Sex with Women.» GMHC Treatment Issues (2009): 1-3.
  29. ↑ К. Назарьева. Не стесняться с кем-то держаться за руки. Интервью с сотрудницами ЛГБТ-организации «Лабрис». Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 1 квітня 2013.
  30. ↑ Rapport sur l'homophobie 2019 : 2018, une année noire pour les personnes LGBT [Report on Homophobia 2019: 2018, a dark year for LGBT people]. SOS Homophobie (фр.). 14 травня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
  31. ↑ Insultes, coups de poing, interdiction d'entrer : des lesbiennes racontent les agressions qu'elles ont subies [Insults, punches, prohibition to enter: lesbians tell the assaults they have suffered]. France Inter (фр.). 14 травня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
  32. ↑ Wilkins, Anna (13 серпня 2019). Anti-Lesbian Hate Crimes Are On The Rise. Gentside. Процитовано 14 серпня 2019.
  33. ↑ ООН приняла резолюцию о защите прав геев [Архівовано 2011-06-20 у Wayback Machine.] // ЛентаРу, 17 июня 2011
  34. ↑ Совет ООН по правам человека впервые принял резолюцию о защите прав сексуальных меньшинств [Архівовано 2011-12-15 у Wayback Machine.] // Центр новостей ООН, 17 июня 2011
  35. ↑ Yolanda Mufweba, Corrective rape makes you an African woman [Архівовано 2009-11-23 у Wayback Machine.] // Saturday Star, 07.11.2003 (англ.)
  36. ↑ «Корректирующие изнасилования» — преступления из ненависти, утверждают гей-активисты ЮАР [Архівовано 2011-05-11 у Wayback Machine.] // Gay.ru, 08.05.2011
  37. ↑ Bridgland, Fred (14 липня 2007). Lesbian couple killed in execution-style murder: Hate crimes increase despite equal rights law. Sunday Herald. Архів оригіналу за 17 липня 2007. Процитовано 11 серпня 2007.
  38. ↑ Cogswell, Kelly Jean (26 липня 2007). Cut It Off – And Stop AIDS. Gay City News. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 11 серпня 2007.
  39. ↑ Pumza Fihlani (29 червня 2011). South Africa's lesbians fear 'corrective rape'. BBC News. Архів оригіналу за 29 November 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  40. ↑ Lesbian killers in South Africa get 18-year jail terms. BBC News. February 2012. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 22 грудня 2013.
  41. ↑ Annie Kelly, Raped and killed for being a lesbian: South Africa ignores 'corrective' attacks [Архівовано 2013-07-07 у Wayback Machine.] // The Guardian, 12.03.2009 (англ.)
  42. ↑ Kelly, Annie. Raped and killed for being a lesbian: South Africa ignores 'corrective' attacks. The Guardian. Архів оригіналу за 21 червня 2014. Процитовано 22 грудня 2013.
  43. ↑ а б David Smith (3 травня 2011). South Africa gay rights activists warn of homophobic attacks after murder. The Guardian. Архів оригіналу за 19 October 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  44. ↑ а б Africa: End discrimination against LGBTI on international day against homophobia. Amnesty International. 16 травня 2012. Архів оригіналу за 5 December 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  45. ↑ Pumza Fihlani (29 червня 2011). South Africa's lesbians fear 'corrective rape'. BBC News. Архів оригіналу за 29 November 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  46. ↑ Embracing Diversity – www.gocampaign.org (амер.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2019.
  47. ↑ а б South Africa killing of lesbian Nogwaza 'a hate crime'. BBC News. 3 травня 2011. Архів оригіналу за 28 January 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  48. ↑ а б Jeremy Irons leads the call for Amnesty's Write for Rights Campaign. Amnesty International. 1 листопада 2012. Архів оригіналу за 2 December 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  49. ↑ South Africa killing of lesbian Nogwaza 'a hate crime'. BBC News. 3 травня 2011. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  50. ↑ Ndaba, Baldwin. 'Hate crime' against lesbians slated. IOL News. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 22 грудня 2013.
  51. ↑ Pithouse, Richard. Only Protected on Paper. The South African Civil Society Information Service. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2013.
  52. ↑ https://www.unfe.org/wp-content/uploads/2018/10/Violence-English.pdf
Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id