| Гіперпаратиреоз | |
|---|---|
 | |
| Спеціальність | ендокринологія |
| Препарати | paricalcitold[1], dihydrotachysterold[1], кальцитріол[1], doxercalciferold[1][2] і деносумаб[2] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 5A51 |
| МКХ-10 | E21 |
| МКХ-9 | 252.0 |
| OMIM | 145000, 145001 і 610071 |
| DiseasesDB | 20710 |
| MedlinePlus | 001215 |
| eMedicine | emerg/265 med/3200 |
| MeSH | D006961 |
 Hyperparathyroidism у Вікісховищі | |
Гіперпаратиреоз (аденома паращитоподібної залози, гіперпаратиреоїдоз, гіперпаратиреоїдна фіброзна остеодистрофія) — захворювання, яке виникає внаслідок підвищення секреції паратгормону паращитовидними залозами.[3] Паратгормон посилює виділення фосфору з сечею, що призводить й до втрати кальцію, мобілізації його з кісток із гіперкальціємією та деяким посиленням виділення кальцію із сечею та відкладанням у тканинах.[4][5]
Класифікація
- Первинний гіперпаратиреоз. Первинний гіперпаратиреоз, обумовлений гіперкальціємією внаслідок надмірного синтезу паратгормону. Розрізняють декілька клінічних форм: кісткову, ниркову, шлунково-кишкову (виразка шлунка, панкреатит, холецистит), серцево-судинну (артеріальна гіпертонія) та інші. У 50 % випадків хвороба протікає безсимптомно і тільки виявлена гіперкальціємія дозволяє запідозрити гіперпаратиреоз. Клінічні прояви первинного гіперпаратиреозу характеризуються ураженням центральної нервової системи з наявністю стомлюваності, слабкості, головного білю, депресії, порушенням апетиту, психозів і коматозних станів.
- Вторинний гіперпаратиреоз. Вторинний гіперпаратиреоз є компенсаторною реакцією на тривалу гіпокальціємію, розвивається в результаті порушення процесів всмоктування в кишечнику (синдром мальабсорбції) або рахіті, синдромі Фанконі і хронічній нирковій недостатності. Вміст кальцію в сироватці крові в нормі або знижений (ніколи не буває підвищеним), а концентрація неорганічного фосфору підвищена (при нирковій формі вторинного гіперпаратиреозу) або знижена (при кишковій формі). Клінічно вторинний гіперпаратиреоз проявляється симптомами і ознаками основного захворювання. При гіпокальціємії спостерігаються парестезії різної локалізації з характерними спазмами м'язів кистей і стоп. У проксимальних відділів кінцівок наголошується слабкість м'язів. Зміни кісткової тканини проявляються остеопорозом, остеосклерозом або фіброзно-кістозним оститом.
- Третинний. Вторинний гіперпаратиреоз при хронічниму гемодіалізі швидко переходить в третинний гіперпаратиреоз, коли гіперплазія паращитовидних залоз трансформується в аденому, надмірно секретуючий паратгормон.
Етіологія
- Аденома паращитоподібної залози
- Синдром Множинної ендокринної неоплазії
Симптоми
.jpg)
Визначається слабкість, втрата апетиту, біль у підвилочковій ділянці, диспептичні явища. Об'єктивно відмічають тахікардію. Особливо звертає увагу біль у кістках, який може поступово зростати, супроводжуватись спонтанними переломами.Крім того, при ультразвуковому дослідженні нирок може бути виявлено каміння.
- Рентгенологічно визначають субпериостальну резорбцію кістки, а на пізніших стадіях великі осередки розрідження кісткової тканини.
- На ЕКГ можливі ознаки гіперкальціємії: вкорочення інтервалу Q-T, поширення QRS, зниження зубця T та збільшення зубця R.
Відкладання кальцію у нирках може призвести до їхнього значного пошкодження із виникненням артеріальної гіпертензії та порушенням видільної функції.
Слід зазначити, що аналогічні порушення кальцієвого обміну з відповідними клінічними проявами можуть бути при передозуванні вітаміном D, метастазах пухлин у кістки, деяких ураженнях нирок, що необхідно враховувати при встановленні діагнозу.
Діагностика
- Вимірювання рівня паратгормону
- Вимірювання рівня загального та іонізованого кальцію (Ca++)
- Вимірювання рівня фосфору в крові
- Сканування з Tc-99m-MIBI[4]
- Ультразвукове дослідження органів шиї
Лікування
Видалення пухлини або резекція паращитовидних залоз при їхній дифузній гіперплазії.
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г NDF-RT
- ↑ а б Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- ↑ Sulaiman L, Nilsson IL, Juhlin CC, Haglund F, Höög A, Larsson C, Hashemi J. (June 2012). Genetic characterization of large parathyroid adenomas. Endocr Relat Cancer. 19 (3): 389—407. doi:10.1530/ERC-11-0140. PMID 22454399. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 7 лютого 2013.
- ↑ а б Гульчий Н. В., Кущаева Е. С., Макеев С. С., Цымбалюк С. Н., Олейник А. Б. Использование сцинтиграфии с Tc-99м-МИБИ для диагностики заболеваний щитовидной и паращитовидных желез. Український медичний частопис // № 1 (33).- 2003. — с. 43-55.
- ↑ Fraser WD (July 2009). Hyperparathyroidism. Lancet. 374 (9684): 145—58. doi:10.1016/S0140-6736(09)60507-9. PMID 19595349.
Посилання
- «Белые пятна» современной медицины_Виктория Астахова [Архівовано 30 січня 2010 у Wayback Machine.] — стаття-інтерв'ю у медичній газеті «Здоров'я України».
- Hyperparathyroidism (Medscape)
| Тематичні сайти | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з ендокринології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |