| Ангіосаркома щитоподібної залози | |
|---|---|
 (Фарбування Г-Е) | |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | C73 |
| МКХ-9 | 193 |
Ангіосарко́ма щитоподі́бної за́лози — це злоякісна пухлина щитоподібної залози, що демонструє ознаки ендотеліальної диференціації клітин.[1]
Етіологія
Дефіцит споживання йоду може бути фактором ризику розвитку ангіосаркоми щитоподібної залози.
Клініка
Ангіосаркома щитоподібної залози проявляється як болісне утворення в області шиї, що також може асоціюватись з наявністю локорегіонарних метастазів в лімфатичні вузли шиї.[2]
Патологія
Ангіосаркома — це пухлина, що характеризується солідним або кістозним типом строми, з ділянками геморагій та інвазією в оточуючі тканини або трахею. При виконанні ТАПБ, часто отримують некротичний цитологічний матеріал, що місцями має великі неопластичні клітини з насиченою цитоплазмою та великим центральним ядром. При гістопатологічному аналізі, візуалізуються ділянки некрозу, навколо яких визначаються неопластичні епітеліоїдні клітини. В цих клітинах є ознаки численних мітозів, насичена еозинофільна цитоплазма, кругле ядоро, що має чітку нуклеарну мембрану та еозинофільне ядерце.
Лікування
Показано оперативне лікування ангіосаркоми щитоподібної залози — тиреоїдектомія. Також, за показаннями може проводитися хімієтерапія.
Прогноз
Ангіосаркома має виский рівень біологічної агресивності — більшість хворих помирає ненадовго впродовж перших 6 місяців з моменту встановлення діагнозу.
Література
- ↑ DeLellis R.A., Lloyd R.V., Heitz P.U. End C. (2004). Pathology and Genetics of Tumours of Endocrine Organs (вид. World Health Organization). Lyon: IARC Press. с. 318. ISBN 92-832-2416-7.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|переклад=(довідка) (англ.) - ↑ Kaur A, Didolkar MS, Thomas A. (2013). Angiosarcoma of the thyroid: a case report with review of the literature. Endocr Pathol. 24 (3): 156—161. doi:10.1007/s12022-013-9253-z. PMID 23794134.
