| G-клітина | |
|---|---|
 Регуляція кислотоутворення в шлунку та роль G-клітини (G-cell). | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | endocrinocytus G |
| TH | H3.04.02.0.00031  |
| FMA | 67609 |
| Анатомічна термінологія | |
G-клітина — це тип клітин, що розташовані в шлунку і дванадцятипалій кишці та секретують гастрин.[1] G-клітини були вперше описані в 1967 році E. Solcia в антральній частині шлунку. Даний тип клітин входять до складу пілоричних залоз антрального відділу шлунка, але іноді можуть зустрічатися серед клітин підшлункової залози та дванадцятипалої кишки.
Фізіологія
Активність G-клітин регулює парасимпатична нервова система за допомогою блукаючого нерву. Гастрин-рилізинг-пептид, що виділяється постгангліонарними волокнами вагуса, та наявність амінокислот у шлунку призводить до стимуляції секреції гастрину. Також стимулюючий ефект на G-клітини має гормон бомбезин. Гастрин в свою чергу стимулює виділення гістаміну, що має вплив на парієнтальні клітини, які секретують іони хлору (Cl−) та водню (Н+), що призводить до утворення соляної кислоти (HCl).
Патологія
З G-клітин походить гастринома — функціонально активна ендокринна пухлина підшлункової залози, що може бути складовою МЕН1 та призводить до розвитку синдрому Золлігера — Еллісона.
Посилання
- ↑ Atlas of functional histology (English) . Uk: Mosby. 2000. с. 309. ISBN 0-7234-3072-1.
{{cite book}}:|first1=з пропущеним|last1=(довідка)