Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (березень 2021)

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2021)

Історія в'єтнамської філософської думки сягає глибокої давнини. Очевидно, що вже в III-I ст. до н. е. на території Північного В'єтнаму склалася самостійна політеїстична система релігійно-міфологічних уявлень з елементами філософського знання. У перші століття н. е. з Індії та Китаю проникають релігійні та філософські течії: буддійська філософія, конфуціанство, даосизм .

Варто зазначити, що в перші століття нашої ери південна територія В'єтнаму входила в державу, що стала відомою під китайською назвою Фунань, яка мала культурні зв'язки з Персією, Римом і особливо з Індією. У VI столітті на території Північного В'єтнаму виникає незалежна держава Вансуан . На початку VII століття ця держава була завойована китайської династією Сунь .

В цей час, починаючи з VI по X ст. у в'єтнамській філософії переважаючим напрямом був буддизм тхиєн (інд. - дх'яна ). Заслугу його поширення приписують вихідцю з Південної Індії проповіднику Вінітаручі . Завдяки буддизму і за посередництвом знаходиться на південному сході Індійського держави Чампа в'єтнамці знайомилися з індійською культурою. На початку X століття була відновлена незалежність в'єтнамського держави.

З кінця XI - початку XII ст. починається боротьба між філософією Дх'яни і конфуціанської філософією, оновленою китайським мислителем Чжу Сі (1130-1200). Ця боротьба закінчилася в кінці XIV століття перемогою конфуціанства, яке стало панівною філософією аж до XIX століття . Конфуціанськими мотивами пронизана творчість великого в'єтнамського поета і державного діяча Нгуєн Чаю (1380-1442). Вплив конфуціанської морально-етичної системи можна бачити в поглядах імператора Ле Тхань-тонга (1442-1479). Цей правитель, бажаючи перетворити країну, прагнув до втілення принципів конфуціанства в життя. Конфуціанські мотиви містяться і в філософської лірики ( «Вірші Білої Хмари») знаменитого поета і філософа Нгуен Бінь Кхієма (1491-1585). У XVIII столітті широке поширення набуває коментування класичних текстів. Наприклад, Данг Тхай Фионг (1674-середина XVIII ст.) Написав твір «" Чжоуські зміни "з поясненням сенсу національною мовою» ( «Тю зить Куок ам зяй Нгіа»). До « І цзин » також написав коментар Ле Куї Дон (1726-1784). Ле Куї Дон належить цілий ряд творів, що представляють собою коментарі до класичних текстів ( «Ши цзин», «Чуньцю», «Лі цзи»). У XVIII столітті протікала також діяльність вченого-енциклопедиста Фан Хюї Тю (1751-1822).

У другій половині XIX століття в освічених верствах в'єтнамського суспільства, головним чином серед католицької патріотичної інтелігенції, набула деякого поширення християнська філософія. Головним її представником був Нгуєн Чионг Те (1828-1872), який побував в Римі і Парижі і глибоко вивчав західну економіку і культуру.

З початком двадцятого століття в історії в'єтнамської філософії починається новий етап. Цей етап пов'язаний з іменами двох мислителів - Фан Бій Тяу (1867-1940) і Фан Тяу Чин (1872-1926). Ці знаходилися під впливом конфуціанських цінностей мислителі усвідомлювали необхідність зміни в'єтнамського суспільства. Фан Бій Тяу був центральною фігурою патріотичного руху. В їхніх творах очевидно вплив представників французького просвітництва ( Вольтера, Монтеск'є, Руссо ). У той же час в країну стали проникати ідеї революції Мейдзі, що вивела Японію на новий шлях. Деякий вплив отримали і ідеї китайських філософів-реформаторів Кан Ювея (1858-1927) і Лян Цичао (1873-1923). Серед представників в'єтнамських мислителів, які намагалися в 30-40-х рр. об'єднати чжусианство з європейськими ідеалістичними навчаннями були Фам Кюінь і Нгуєн Ван Вінь. Пізніше здобули популярність роботи філософа і вченого Луонг Кім Диня (1914-1997), який з 1960 року публікував роботи по в'єтнамської філософії.

У новітній час історія в'єтнамської думки пов'язана переважно з марксизмом . Ця традиція представлена в першу чергу працями Хо Ши Міна (Нгуєн Ай Куок) (1890-1969). Після перемоги революції в серпні 1945 і освіти ДРВ, марксистська філософія стає переважаючою. Центром філософської думки стає заснований в 1965 році Інститут філософії. Спробу поєднати марксизм з феноменологією зробив в'єтнамський філософ Чан Дик Тхао (В'єтнам. Trần Đức Thảo, 26 вересня 1917 - 24 квітень 1993), автор книги "Феноменологія і діалектичний матеріалізм» (1951). На жаль, хоча ряд свідчень дозволяє говорити про тривалу багатовікову традицію, що бере свій початок ще в глибоку давнину, історія в'єтнамської національної думки поки мало вивчена і мало відома. Вона мало відома і мало вивчена навіть у порівнянні, наприклад, з історією філософської думки Кореї. Тривала політична залежність В'єтнаму від Китаю (I-X ст. ), тривалий вплив китайської та індійської культур на культуру країни часто перешкоджає дослідникам східної думки побачити неповторність і оригінальність в'єтнамської національної думки, її роль у формуванні національної самосвідомості. Однак останнім часом ситуація починає змінюватися. В кінці XX - першому десятилітті XXI століття з'являється значна кількість публікацій, присвячених вивченню традиційної філософської думки В'єтнаму і немарксистській філософії. У Росії першим у вітчизняній науці кандидатом філософських наук в області в'єтнамістики став А. В. Нікітін (Канд. дис .: Товариств. -пол. погляди Фан Хюї Тю - в'єтнамські. вченого-енциклопедиста кінця XVIII - початку XIX ст. М., 1984. 193 л. РАН. Ін-т філософії).

• Антология традиционной вьетнамской мысли. X — начало XIII вв. М., 1996.-241 с. [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Вьетнамская философия нового и новейшего времени. Материалы и исследования. К столетию со дня рождения Хо Ши Мина. М., 1990.-312 с.
• Во Тхань Хой. Особенности развития философской мысли во Вьетнаме (XX век): Автореф. диссертации на соиск. степени канд. философ.наук. -М., 1992. -18 с.
• Традиционная вьетнамская философия и общественная мысль в современной историко-философской науке СРВ. М., 1989. 172 с.
• Поляков А.Б. К проблеме начала распространения конфуцианства в Дайвьете // Вьетнамские исследования 2013. № 3. С. 242-262
• Зыонг Куок Куан Понятие верность во вьетнамском конфуцианстве // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. 2014.№ 166. С. 35-42.
• Зыонг Куок Куан Роль конфуцианства в феодальном Китае // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. 2013. № 8 (86). С. 93-96.
• Зыонг Куок Куан Философское мировоззрение вьетнамских конфуцианцев в феодальном обществе // История, политика и философия в эпоху глобализации: Материалы IV научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых факультета гуманитарных и социальных наук. М.: РУДН, 29 апреля 2013 г. / Под ред. В. Б. Петрова. М.: РУДН 2013. C. 106—115.
• Зыонг Куок Куан Влияние китайских конфуцианских канонических книг во Вьетнаме // Научный аспект. 2013. Т. 2. № 2 (6). С. 160—166.
• Зыонг Куок Куан Конфуцианство в средневековом Вьетнаме // Автореферат дис. … кандидата философских наук : 09.00.03 / Российский университет дружбы народов (РУДН). Москва, 2013
• Зыонг Куок К. Китайское и вьетнамское средневековое конфуцианство: основные принципы и категории // Электронное научное издание Альманах Пространство и Время. 2014.Т.7. № 1.С.11.
• Зьюнг Куоккуан Становление конфуцианства в средневековом Китае. М., Российский университет дружбы народов. 2014. - 247 с. ISBN: 978-5-209-05573-0
• Ле Ши Тханг. Мировоззрение Фан Бой Тяу. На пути от традиционной идеологии к марксизму // Вьетнамская философия нового и новейшего времени. Материалы и исследования. М., 1990.С.255-278.
• Кнозорова Е. Ю. Мифы и предания Вьетнама. СПб, 2000. [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Ле Тхи Тует Психоанализ в философии и в литературе Вьетнама // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. 2014.№ 166. С. 42-47.
• Ле Тхи Тует История проникновения современной западной буржуазной философии во Вьетнам // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. 2013. № 2-1. С. 112—114.
• Ле Тхи Тует Экзистенциализм во Вьетнаме: некоторые аспекты распространения и изучения // Пространство и Время. 2014. № 3. С. 67-71.
• Ле Тхи Тует Философская и общественная мысль во Вьетнаме в XX веке// Автореферат дис. … кандидата философских наук : 09.00.03 / Российский университет дружбы народов (РУДН). Москва, 2013
• История философии в шести томах. Т. V. М., 1961. — С.850-854.
• Никитин А. В. Политические воззрения Фан Хюи Тю // Категории политики в истории философии. М., 1984. С. 116—134.
• Никитин А.В. О состоянии историко-философских исследований в Социалистической Республике Вьетнам//Традиционная вьетнамская философия и общественная мысль в современной историко-философской науке СРВ. -М.: ИФАН СССР, 1989. С. 5 -23.
• Никитин А. В. Универсальные характеристики традиционной вьетнамской мысли // Универсалии восточных культур. М., 2001. С. 244—289.
• Познер П. В. К вопросу о древнейших связях между Индией и Китаем // Древняя Индия. Историко-культурные связи. М., 1982. С.238-243.
• Познер П. В. О развитии традиционной философской мысли в древнем и средневековом Вьетнаме (Опыт сравнительного анализа философских систем Китая и Вьетнама). // Седьмая научная конференция «Общество и государство в Китае». Ч.I. М., 1976. С.137-147.
• Нгуен Хунг Хау. Философское учение Чан Тхай Тонга (XIII в.). Диссертация на соиск. степени канд. филос. наук. М., 1987.
• Рыбина О. В. О неоконфуцианских взглядах Нгуен Чая на организацию государственного управления. // Девятнадцатая научная конференция «Общество и государство в Китае» Ч.I. М., 1988. С. 220—221.
• Сюннерберг М.А. Персонализм в идеологии правящих кругов первой республики Вьетнам (1955-1963) // Вестник Московского университета. Серия 13. Востоковедение. 2007. №2. С.25-40.
• Торчинов Е. А. Буддизм и государство средневекового Вьетнама // Буддизм: проблемы истории, культуры, современности. М., 1990.
• Торчинов Е. А. Буддийская школа Тхиен (становление и история развития) // Кунсткамера. Этнографические тетради. Выпуск 2-3. СПб., 1993. С.73-112.
• Тует Л. Т. Особенности формирования философии во Вьетнаме. // Социум и власть. 2013. № 4 (42). С. 30-35.
• Чан Нгуен Вьет. Философские взгляды Нгуен Бинь Кхиема (1491—1585) Дис. … канд. филос. наук : 09.00.03 М., 1998
• Фам Куе Ань. Основные этапы и особенности развития вьетнамского буддизма. Диссертация на соиск. степени канд. филос. наук. М., 1999.
• Философская и социологическая мысль в Корее и Вьетнаме конца XIX - начала XX в. // История философии. Т. V. М., 1961. - С.850-854
• Чан Тхи Ким Оань Католицизм и его влияние на общественную мысль Вьетнама (Философско-культурологический анализ) : Диссертация на соискание степени канд. филос. наук : 09.00.11 Москва, 2005 202 с. РГБ ОД, 61:06-9/49
• Чан Т.М.Х., Панькова Н.М. Источники возникновения современной вьетнамской философии // Вестник науки Сибири. 2015. № 4 (19). С. 49-56.
• Шарипов А. Ш. Культ Четырёх Будд во Вьетнаме // Путь Востока. Материалы IV Молодежной научной конференции по проблема философии, культуры, религии Востока. СПб., 2001. С.66-69.
• Шарипов А. Ш. Сакрализация женственного в народной религии вьетнамцев : Дис. … канд. филос. наук : 09.00.13 СПб., 2001
• Шарипов А. Ш. Священная одержимость в шаманской практике культа Святых Матерей во Вьетнаме [Текст] : оттиск / А. Ш. Шарипов. — СПб. : [б. и.], 2001. — 17 — 28 с. — Загл. обл. : Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 6, 2001. вып. 2 (№ 14).
• Нгуен Тхи Хонг Особенности становления буддийской традиции во Вьетнаме: прошлое и настоящее. Диссертация на соиск. степени канд. философ. наук; 09.00.03. М., 2009.
• Нгуен Тхи Хонг Обзор литературы по буддизму во Вьетнаме за последние 50 лет // Вестник Российского государственного гуманитарного университета. 2008. № 7. С. 319—325.
• Thien-an. Buddhism and Zen in Vietnam in Relation to the Development of Buddhism in Asia. Tokyo, 1975.
• Nguyen Dang Thuc. Vietnamese Humanism // Philosophy East and West, Vol. 9, No. 3/4 (Oct., 1959 — Jan., 1960), pp. 129–143.
• Luong, Hien Thu, Ph.D., Vietnamese existential philosophy: A critical reappraisal Temple University, 2009, 218 pages
• Viet Triet Luan Tap , Vol. 1 (Collected Essays on Viet-Philosophy). Los Angeles, Washington, D.C.: Vietnam University Press (321 pages) (Vietnamese).
• Tran, V.D. The Idea of a Viet-Philosophy. Washington, D.C. : The Council for Research in Values and Philosophy, 2001.
• Tran, V.D. (2001). Kim Dinh’s search for a Vietnamese Confucianism. Vietnamologica: Journal 5 (Toronto), 1-57.
• Confucianism in Vietnam [Ho Chi Minh City, Vietnam] : Vietnam National University—Hochiminh City Publishing House, 2002.Papers form a conference organized by University of Social Sciences and Humanities, Vietnam National University—Ho Chi Minh City, held July 11-12, 1997, Nov. 12-13, 1998, and July 19-21, 2001.-276 p
• McHale, Shawn. «Vietnamese Marxism, Dissent, and the Politics of Postcolonial Memory: Tran Duc Thao, 1946—1993.» Journal of Asian Studies 61:1 (Feb. 2002).
• Whitmore J.K. "An Inquiry into the Nature of Vietnamese Confuciansm." // Annals of College of Social Sciences and Humanities. Ho Chi Minh City, 1999, рр. 40—45.
• Whitmore J.K. "Social Organization and Confucian Thought in Vietnam." // Journal of Southeast Asian Studies 15.02 (1984): 296—306.
• Ле Ши Тханг. История вьетнамской мысли. В 2-х тт. Т. 2. Ханой, 1997. (Le ST Thing. Lich su tu tucmg Viet Nam. T. 2. Ha Noi, 1997).
• Нгуен Хунг Хау. Общий курс истории вьетнамской философии. Ханой, 2010. (Nguyen Hung Hau:Dai cuong lich su triet hoc Viet Nam. Ha Noi, 2010.
• Чинъ Чи Тхых. Проблемы изучения вьетнамской философской мысли в первой половине XX века // Вьетнам в первой половине XX века. Ханой, 2006. — (Trinh Tri Thuc. Nhung van de nghien cuu tu tucmg triet hoc Viet Nam nua dau the ky XXII Nua dau the ky XX. Ha Noi, 2006.