Антична філософія
«Афінська школа», Рафаель, 1509 рік
Дофілософська традиція (VIII—VII ст. до н. е.) Акусилай · Гомер · Гесіод · Лін · Мусей · Орфей · Ферекід · Епіменід
Натурфілософія (VII—V ст. до н. е.) • Мілетська школа Фалес · Анаксимандр · Анаксимен • Піфагорейська школа Піфагор · Алкмеон · Архіт · Тімей · Філолай • Елейська школа Ксенофан · Парменід · Зенон · Мелісс • Школа Геракліта Геракліт · Кратил • Школа Анаксагора Анаксагор · Архелай · Метродор Лампсакський • Атомістика Левкіпп · Демокрит · Метродор Хіоський • Поза школами Емпедокл · Діоген Аполлонійський
Софістична (V—IV ст. до н. е.) • Старі софісти Протагор · Горгій · Тисій · Антифон · Продик · Гіппій · Ксеніад • Молоді софісти Фрасимах · Каллікл · Критій · Лікофрон · Алкідамант
Класична (V—IV ст. до н. е.) • Сократ • Платонізм Платон · Спевсипп · Ксенократ · Полемон · Крантор · Кратет · Клеарх • Мегарська школа Евклід · Стільпон · Діодор Крон · Евбулід · Кліномах • Кініцизм Антисфен · Діоген • Киренська школа Аристіпп · Арета Киренська · Аристіпп Молодший · Феодор-Атеїст · Гегесій · Аннікерид · Евгемер • Елідо-еретрійська школа Федон · Плістен · Менедем • Інші сократики Главкон · Кебет · Критон · Симмій · Симон-кожум'яка · Есхін • Перипатетики Аристотель · Теофраст · Евдем · Стратон · Аристоксен · Дикеарх · Клеарх
Елліністична (IV ст. до н. е. — V ст. н. е.) • Стоїцизм Зенон Кітіонський · Посидоній · Сенека · Марк Аврелій · Публий Клодій Тразея Пет • Епікурейство Епікур · Лукрецій
Шаблони · Категорія · Портал
п о р

Еле́йська шко́ла — давньогрецька філософська школа, що виникла в місті Елея на півдні Італії у 6-7 століттях до н. е. Головними її представниками були Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський, Мелісс Самоський, Горгій.

На відміну від мілетської та піфагорійської традицій розглядати дійсність як узгодження, єднання протилежностей, елеати аргументовано критикують усі вчення, де визнається рухома, мінлива першооснова речей. Елеати обґрунтовують поняття про незмінну сутність істинного буття, ганебність усіх помітних змін та відношень між речами, бо в іншому випадку будь-яке вчення про ту чи іншу річ стає простою марою, жодне знання не є опорою ані в теорії, ані в практичному житті.

Елейська школа вперше розрізнила мислення (і мислиме буття) та чуттєві дані (і буття, що сприймається чуттєво), виділила буття як поняття про реальність. Завдяки цьому вперше був здійснений поділ між поняттям і тим, що воно позначає, поняття стає окремим предметом дослідження. Елеати змогли сформулювати поняття єдності, єдиного буття як неперервного, незмінного, неподільного цілого, однаково присутнього в усіх елементах чуттєво даної дійсності.

Поняття «буття» стало одним з головних для класифікації відомої реальності, для побудови перших логічно обґрунтованих систем знання за принципом поєднання відомих уявлень у висловлювання, які не суперечать одне одному. Здійснені перші спроби аналізу понять, що використовувалися філософами, призвели до відкриття феномену обмеженості, суперечливості понять. Так, відомі апорії Зенона засвідчили, що поняття «єдине — множинне», «обмежене — необмежене» та інші неспроможні відобразити дійсність, яку за своїми визначеннями вони повинні відображати. Завдяки цьому відкриттю постала проблема створення нових понять, придатніших для пізнання Космосу. Передусім — це проблема відображення засобами логіки зміни, руху, процесів.

• Ксенофан
• Парменід
• Зенон Елейський
• Мелісс Самоський
• Горгій

• С. Пролеєв. Елейська школа // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

• Елеати // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Велика радянська енциклопедія^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

}}