село Яськи
Герб Прапор
Центр села
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Одеський район
Тер. громада	Яськівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51100430010028718
Облікова картка	Яськи
Основні дані
Засноване	1780
Населення	4145
Площа	8,52 км²
Густота населення	486,5 осіб/км²
Поштовий індекс	67642
Телефонний код	+380 4852
Географічні дані
Географічні координати	46°30′36″ пн. ш. 30°04′32″ сх. д. / 46.509994° пн. ш. 30.075424° сх. д. / 46.509994; 30.075424
Середня висота над рівнем моря	2 м
Водойми	р. Турунчук, озера Писарське, Тудорове, Чорне
Місцева влада
Адреса ради	67642, с. Яськи, Одеський район, вул. Центральна, 78
Карта
Яськи
Яськи
Мапа
Яськи у Вікісховищі

Я́ськи — село в Україні, в Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Яськівської сільської громади. Населення становить 4145 осіб.

Розташоване за 12 км від районного центру та за 40 км від найближчої залізничної станції Вигода. Село розкинулось у мальовничій рівнинній місцевості, вздовж лівого берега річки Турунчука (рукав Дністра), поблизу озер та плавнів.

Засноване село наприкінці XVIII століття. Перша згадка про нього датована 1780 роком. В той час тут побудували невелику дерев'яну церкву Святого Великомученика Георгія^[1]. В числі перших поселенців були запорізькі козаки, селяни-втікачі з південно-західної України, а також вихідці з Молдавії.

Згідно припущення професора Новоросійського університету В. М. Григоровича, «Ясський торг» (літописне місто на Дністрі) і є село Яськи. Але для категоричного ствердження цього нема підстав. Сучасна наука пов'язує «Ясський торг» з теперішнім румунським містом Ясси.

За компактністю заселення Яськи ділилися на кути. Молдавани разом з українцями, що тікали від ярма польських панів, так звані польщани, утворили перший кут. У 1793 році тут налічувалось 117 дворів. Другий кут утворили «турбаївці». Після придушення селянського повстання в селі Турбаї на Полтавщині більшість його учасників під конвоєм було відправлено в південно-українські степи, частина з них в 1794 році оселилася в Яськах, побудувавши тут 40 хат. Нарешті, третій кут заснували на початку XIX століття селяни, що втекли сюди з аракчеєвських військових поселень Херсонської губернії; місцеві селяни назвали їх «прихожанами».

Станом на 1886 рік у селі Біляївської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 3205 осіб, налічувалось 621 дворове господарство, існували православна церква, школа, 7 лавок, відбувались базари через 2 тижня по понеділках, розташоване на березі річки Турунчук (рукав Дністра), поблизу озер і плавнів.^[2]

У період революції 1905—1907 років селяни села відкрито встали на боротьбу за свої права. У 1906 році група селян здійснила замах на життя земського начальника, відомого своєю жорстокістю. У зв'язку з цим піддалися арешту 10 жителів села.

В середині січня 1918 року в Яськах була встановлена Радянська влада, створений ревком у складі найбідніших селян Г. Д. Гончаренко, Ф. М. Тарасенко, К. І. Кириченко. На заклик Одеського Ради робітничих депутатів у лютому 1918 року в селі був сформований партизанський загін. У лютому 1919 року партизани села підтримали повстання жителів Біляївки проти денікінців і французьких інтервентів.

У 1921 році в Яськах організована перша трудова сільськогосподарська артіль ім. Шевченка.

Село мало міцні антирадянські повстанські традиції. Впродовж 1920-х років Дністровські плавні давали прихисток усім, хто не бажав миритися з радянською владою. У 1927 році у Яськах антибільшовицькими підпільниками було вбито голову сільської ради та його заступника. У 1928-му — голову комсомольського осередку.^[3]

На початку 1930 року Яськи стали центром антирадянських виступів, що охопили й сусідні села Градениці та Троїцьке. Селяни протестували проти колективізації. Спершу натовп розгромив сільраду, поштамт і став повертати худобу з колгоспу. За даними ДПУ повсталі роззброїли міліцію та важко поранили 10 комуністів та активістів. В селі щодня проходили мітинги. Селяни вимагали розпуску колгоспів та повернення виселених «куркулів»-односельців. Вранці 3 березня 1930 року біля сільради у Яськах зібралося близько 1200 озброєних вилами та палицями людей. Декотрі мали рушниці. Селяни обстріляли автомобіль із прикордонниками та почали перегороджувати вулиці барикадами. Того ж дня Градениці, Троїцьке та Яськи були оточені підрозділами ДПУ та міліції. Операцією командував особисто голова ДПУ УСРР Всеволод Балицький. Кавалерійські загони ДПУ розігнали натовп. В результаті операції було заарештовано 150 селян. 5 березня було вирішено виселити з конфіскацією майна ще 40 сімей «куркулів».^[3]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 359 жителів села^[4].

На фронтах Німецько-радянської війни воювало 506 жителів села, 176 з яких за мужність і відвагу були нагороджені орденами і медалями СРСР, а І. І. Ткаченко за героїзм, виявлений у боях на підступах до Кенігсберга у квітні 1945 року, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Під час Одеської оборонної операції в Яськах був сформований загін народного ополчення в кількості 150 осіб. За період Другої світової війни в боях загинуло 430 жителів села.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували окремі виборчі дільниці № 510280 і 510281, розташовані у приміщеннях школи і будинку культури відповідно.

Результати

• зареєстрований 3141 виборець, явка 38,30%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 50,59%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 29,56%, за «Опозиційний блок» — 4,05%.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 35,11%, за Василя Гуляєва (самовисування) — 19,23%, за Сергія Червачова (самовисування) — 18,37%^[6].

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4573 особи, з яких 2043 чоловіки та 2530 жінок.^[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4108 осіб.^[8]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[9]

У селі функціюють дві школи — загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

В селі є пам'ятник воїнам-визволителям у Другій Світовій та Великій Вітчизняній війнах.

Кілька років тому^[коли?] в селі збудували пам'ятник жертвам голодомору. У Яськах є середня і восьмирічна школи, в яких 55 вчителів навчають 850 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 10 тис. примірників, музей історії села (створений і працює на громадських засадах); дільнична лікарня на 50 ліжок (28 медпрацівників, в тому числі 5 лікарів), ясла-садок на 100 місць, комбінат побутового обслуговування, 30 магазинів, пошта, телеграф, ощадна каса.

• Пам'ятник воїнам-односельцям^[d], загиблим на фронтах громадянської та Великої Вітчизняної воєн;
• Братська могила^[d] 40 радянських воїнів, загиблих при звільненні села 8 квітня 1944 року;
• Кургани № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15 (сер. IV тис. до н. е. — XIV ст. н. е.);

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яськи
• Яськи — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)