| село Хоминка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Тер. громада | Дачненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100150070048370 
|
| Облікова картка | Хоминка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1820 |
| Перша згадка | 1820 (205 років) |
| Населення | ▲94 (01.01.2017)[1] |
| Площа | 0,747 км² |
| Густота населення | 140,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67474 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°42′10″ пн. ш. 30°26′16″ сх. д. / 46.70278° пн. ш. 30.43778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
9 м |
| Водойми | Хаджибейський лиман |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67624, Одеська область, Одеський район, с. Дачне, вул. Шахтарська, 8а |
| Карта | |
  Хоминка | |
 Хоминка | |
| Мапа | |
| |
Хоми́нка (у минулому — Фоминка, хутор Фомин) — село Дачненської сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 94 особи.
До 17 липня 2020 року було підпорядковане Роздільнянському району[2].
Історія
У 1887 році на хуторі Фомин Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 31 чоловік та 33 жінки[3].
В 1896 році на хуторі Фомин Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 28 дворів, в яких мешкало 144 людей (76 чоловік і 68 жінок); при селищі Христианівка[4].
У 1909 році населений пункт увійшов до новоствореного Єгоро-Одрадовського сільськогосподарського товариства. Воно об'єднувало селища Єгорівку, Одрадівку, Фоминку та Христианівку (зараз частинка села Хоминка). Виконавчим органом була — Рада, головою якої був Тихановський Софрон Матвійович, а секретарем — Цвенис Антон Ілліч (вчитель). На 1912 рік кількість членів товариства складала 16 осіб. Вступний членський внесок сягав 2 рублі, а щорічний — 1[5].
У 1916 році в селі Фоминка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 217 людей (81 чоловік і 136 жінок)[6].
Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинуло 5 осіб:
- Єременко Ірина Іллівна
- Колотилова Матрена Пилипівна
- Мачулка Раїса Климентівна
- Порудєєв Василь Іванович
- Харченко Катерина Опанасівна;
жителів села Христинівка (Христианівка) — 5 чоловік:
- Демченко Ілля Олексійович
- Коваль Ілля Леонтійович
- Маловиченко Григорій Степанович
- Николюк Таїсія Григорівна
- Сотниченко Ганна Григорівна[7].
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Хоминка був в складі Одрадівської сільської Ради Біляївського району[8].
12 вересня 1967 року до складу Хоминки увійшло колишнє село Христинівка (у минулому — Христианівка).
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 125 осіб, з яких 51 чоловік та 74 жінки.[9]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 105 осіб.[10]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,05 % |
| російська | 0,95 % |
Відомі люди
- Ферстер Єгор Християнович (1756—1826) — російський командир епохи наполеонівських війн, генерал-лейтенант Російської імператорської армії.
Див. також
Примітки
- ↑ Паспорт Єгорівської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019. [Архівовано 2019-01-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 9.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 309.(рос.)
- ↑ Справочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственныхъ обществахъ по даннымъ на 1915 годъ. — Петроградъ: Типографія В. Ѳ. Киршбаума (отдѣленіе), 1916. — С. 525.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 354.(рос.)
- ↑ Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 861
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
