| село Маринівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Тер. громада | Усатівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100330070063600 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1870 |
| Населення | 610 |
| Площа | 2,94 км² |
| Густота населення | 207,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67631 |
| Телефонний код | +380 4852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°45′30″ пн. ш. 30°31′53″ сх. д. / 46.75833° пн. ш. 30.53139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
16 м |
| Водойми | Хаджибейський лиман |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67663, Одеська обл., Одеський р-н, с. Усатове, пр. Урядовий, 3 |
| Староста | Головко Олександр Миколайович |
| Карта | |
  Маринівка | |
 Маринівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ма́ринівка — село Усатівської сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 610 осіб.
Характеристика
Село розташовано у водорозділі двох лиманів — Хаджибейського і Куяльницького, на відстані 86 км від районного центру і 35 км від обласного центру. Площа населеного пункту — 88 га, дворів — 260. Населення станом на 01.01.07 р. — 560 осіб. День села — 14 жовтня. До 25 жовтня 2020 р. село було адміністративним центром Маринівської сільської ради.
Історія
- Заснована Маринівка у 1797 р. Назву пов'язують з іменем дочки поміщика графа Льва Потоцького — Марини, якій вій подарував ці землі.
- Станом на 1886 у селі Іллінської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 378 осіб, налічувалось 54 дворових господарства, існувала школа[1].
- У 1922 р.заснована Маринівська сільська рада, яка проіснувала до 25 жовтня 2020 р.
- З 1931 р. по 1952 р. в с. Маринівка розташовувалися такі сільськогосподарські підприємства: артілі «13-річчя Жовтня»; артіль «ім. III Інтернаціоналу», артіль «ім. Димитрова».
- З 1952 р. Маринівка разом і жителями сіл Стара Еметівка, Нова Еметівка, Берегове ввійшли до складу колгоспу «ім. Чапаєва».
- У 1968 р. шляхом розподілу колгоспу ім. Чапаєва утворився колгосп «Жовтень», а в 1995 р. — дослідно-виробниче господарство «Покровське»,
- У 80-ті роки при в'їзді в Маринінку було споруджено пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни і встановлено монумент — літак на честь Івана Денисовича Чулкова.
- У 1993 р. побудовано приміщення Маринівської сільської ради.
- У 1999 р. в селі відкрито Свято-Покровський храм (нині Свято-Покровський скит Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря); 6 березня 2018 освячено нижній храм в ім'я Святителя Миколая Свято-Покровської церкви.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села, яке тоді входило до складу Іллінської сільської ради, становило 477 осіб, з яких 207 чоловіків та 270 жінок.[2]
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 574 особи.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,8 % |
| російська | 7,21 % |
| румунська | 0,66 % |
| болгарська | 0,16 % |
Видатні земляки
На території села народились три Героя Радянського Союзу: Сташков Микола Іванович (у роки війни — перший секретар Дніпропетровського підпільного обкому КПУ), Сташек Микола Іванович (звання Героя Радянського Союзу присвоєно за форсування Дніпра); Чулков Іван Денисович — пілота-винищувача (звання Героя Радянського Союзу присвоєно 2 березня 1942 р.).[джерело?]
У селі також народилася українська радянська діячка, депутат Верховної Ради УРСР Русина Надія Пилипівна.
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
 Населені пункти Усатівської сільської громади | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Августівка • Берегове • Іллінка • Ковалівка • Маринівка • Міжлиманське • Нова Еметівка • Протопопівка • Стара Еметівка • Тихе • Усатове • Черевичне • Чоботарівка |
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Августівка • Алтестове • Берегове • Березань • Важне • Василівка • Велика Балка • Великий Дальник • Вигода • Градениці • Дачне • Доброжанове • Зоряне • Іллінка • Кагарлик • Кам'янка • Ковалівка • Курган • Латівка • Майори* • Маринівка • Маяки • Мирне • Михайлівка • Нерубайське • Нова Еметівка • Паліївка • Петрове • Повстанське* • Протопопівка • Секретарівка • Сонячне • Стара Еметівка • Тихе • Троїцьке • Усатове • Холодна Балка • Червона Гірка • Черевичне • Чоботарівка • Широка Балка • Яськи |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Біляївський район було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а усі його населенні пункти увійшли до складу новоутвореного Одеського району.
|
