село Чернихів | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | ![]() | ||
Область | Тернопільська область | ||
Район | Тернопільський район | ||
Тер. громада | Тернопільська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA61040490110057150 ![]() | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1453 | ||
Населення | 383 | ||
Територія | 2.310 км² | ||
Густота населення | 165,8 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 47251 | ||
Телефонний код | +380 3540 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°41′42″ пн. ш. 25°26′47″ сх. д.H G O | ||
Водойми | Серет | ||
Відстань до районного центру |
28 км | ||
Найближча залізнична станція | Курівці | ||
Відстань до залізничної станції |
12 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
![]() | |||
|
Че́рнихів — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Розташоване на річці Серет, на півночі району.
Населення — 383 осіб (2019).
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.
Герб
У лазуровому щиті срібний хрест, обтяжений трьома золотими колосками, середній вище, і супроводжуваний зверху червоними квітками із золотими серцевинами, покладеними в розімкнене знизу кільце.[1]
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби та давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1213 року як Чернече на р. Серет. 8 квітня 1437 року село згадується в документах галицького суду як Czernichow[2].
25 травня 1908 р. в Чернихові відбулися сутички селян із жандармами, так звана Чернихівська трагедія (внаслідок стрільби жандармів у людей загинули 5, важко поранені 10 селян[3]), про що видав однойменну книжку Дмитро Чернихівський.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Союз українок», «Рідна школа» та інші.
1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшло до нової сільської гміни Янківці (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства)[4].
У березні 1946 р. внаслідок бою з радянськими спецслужбами загинуло 7 вояків УПА.
У 1952 р. під час бою поблизу Чернихова загинув голова Крайового проводу ОУН ОСУЗ Василь Бей.
Пам'ятки

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1782, кам.).
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965, на братській могилі, пам'ятник у вигляді обеліска)[5], Тарасу Шевченку (1994), 2 пам'ятники на місці боїв вояків УПА та діячів ОУН (1997), насипано символічні могили жертвам 1-ї світової війни і Борцям за волю України (1990).
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля будинку культури.
Встановлений 1994 р. Автор – В. Косовський.
Скульптура – карбована мідь, постамент – цегла, облицьована мармуровими плитками.
Скульптура – 3 м, постамент – 2,5 м.[6][7]
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, ПП «Світанок-2», СФГ «Агрос», торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- Петро Білинський (1846—1916) — український священик, фольклорист, історик.
- Олег Герман (нар. 1948) — український письменник, науковець, громадський діяч.
- В. Карачок — народний поет.
- Григорій Кметь (1894—1941) — керівник церковного хору в Чернихові, дяк.
- В. Косовський — живописець, скульптор.
- Я. Косовський — педагог, письменник, етнограф.
- Роман Павлишин (1922—2019) — український архітектор, громадський діяч в Австралії.
- Любомир Сеник (1930—2021) — літературознавець, письменник.
- Ігор Хорош (нар. 1967) — український підприємець, флорист, селекціонер, квітникар.
- Олег Шаблій (1935—2016) — український вчений.
Померли
- Бей Василь — крайовий провідник ОУН ОСУЗ, командир ВО-3 «Лисоня».
- Комар Іван — провідник Тернопільського окружного проводу ОУН, лицар Срібного та Бронзового хрестів заслуги УПА.
- Михайлишин Павло — член референтури СБ ОУН Тернопільського надрайону/округи ОУН, лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги
Працювавали, проживали
- о. Йосиф Грицай — український релігійний діяч, парох села в 1927—1940 роках.
- Керничний Данило — посол до Галицького сейму 2-го скликання в 1867—1869 роках.[8]
- Дмитро Чернихівський — український громадський діяч, історик, краєзнавець, літератор.
Галерея
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Пам'ятник (курган) «Борцям за волю України»
-
Будинок культури
-
Пам'ятний знак Українським Січовим Стрільцям
-
Автобусна зупинка
Примітки
- ↑ Герб села Чернихів
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 23. — № 187. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Львів, 1926. — С. 482.
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
- ↑ Б.Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.- Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 63. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. 228 c.; іл. — с. 105—106
Література
- Б. Мельничук, Г. Чернихівський. Чернихів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 592.
- Чернихів [Текст] / Я. Косовський // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 470-476.
- Я. Косовський. Село Чернихів, 1937.
- Пісні пливли немов знамена [Текст] : [історія хорового колективу с. Чернихів] / О. Герман // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 51 (18 груд.). — С. 6 : фот.
- Чернихів цвіте, як вишитий рушник [Текст] / О. Герман // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 31 (4 серп.). — С. 10 : фот.
Посилання
- Czerniechów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 823. (пол.). — S. 823. (пол.)
- Древні кладовища Тернопільського воєводства
- Енциклопедія Української діаспори. — К. — Нью-Йорк — Чикаго — Мельбурн. 1995. — Т. 4. — С.146
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |