село Чистилів
Мапа Чистилова у 1869
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Тер. громада	Білецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040050100097410
Основні дані
Населення	▲ 1091
Територія	2.510 км²
Густота населення	388.05 осіб/км²
Поштовий індекс	47704
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°36′38″ пн. ш. 25°34′3″ сх. д. / 49.61056° пн. ш. 25.56750° сх. д. / 49.61056; 25.56750
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	5 км
Найближча залізнична станція	Великий Глибочок
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19
Карта
Чистилів
Чистилів
Мапа
Чистилів у Вікісховищі

Чисти́лів — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Населення — 1091 особа (2019)^[1].

За легендою від чуми вимерло майже все село. Дві сім'ї, що вижили, спалили всі помешкання і повернулися до села через два роки. Розчистивши згарища, вони почали тут знову жити, на «чистому місці». Звідси і назва села.

Село розташоване на лівому березі річки Серет (ліва притока Дністра), за 5 км від міста Тернопіль і 3 км від найближчої залізничної станції Глибочок Великий.

Північно-східною околицею села проходить автодорога Р39Тернопіль — Залізці — Підкамінь — Броди.

Площа села – 2,7 кв. км.

У селі є вулиці: Гагаріна, Гайова, Галицька, Галицька бічна, Грабаса, Дружби, Зелена, Злуки, Івана Франка, Козацька, Лесі Українки, Медова, Набережна, Нова, Підлісна, Проектна, Садова, Сонячна, Транспортна, Транспортна-бічна, Шевченка та Ювілейна^[2].

Поблизу села виявлені археологічні пам'ятки культури Ноа, західноподільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.

Черняхівський могильник IV – V століть нашої ери на східній околиці села, на підвищеному лівому березі ріки Серет. Відкритий і досліджувався в 1964 – 1967 роках І. П. Геретою та Е. А. Харитоновим. Давньоруське поселення в центрі села, на невисокому майдані, що віддалений на схід від приміщення колишньої сільської ради на сто метрів.^[3]

Згадується 20 листопада 1447 року в книгах галицького суду^[4].

1525 рік — перша писемна згадка про село.

Під час Першої світової війни у селі були розташовані чайний пункт і перукарня Російського товариства Червоного хреста. В УСС і УГА воювали Петро Басик, Осип Кисіль, Дмитро Цівінський та ін.

На території села діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Рідна школа» та інші товариства.

У зв'язку з переселенням мешканців хутір Бухтанка знято з обліку.

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.^[5]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 585 чоловіків та 653 жінки^[6].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Поблизу села є Чистилівський орнітологічний заказник.

• церква святого Архістратига Михаїла (1992, мурована),
• капличка (1991).
• пам'ятник до 60-річчя створення УПА (2002), насипано символічну могилу Борцям за волю України, встановлено пам'ятний хрест воякам УПА (2006).

Працюють ЗОШ 1 ступеня, бібліотека.

Діє клуб.

У селі є ФАП.

У селі працюють 2 млини, пекарня, підприємство автосервісу, столярний цех, 2 торгові заклади.

• інженер Степан Бутренко (Бутрин; 1894–1938),
• вчений радіофізик, доктор фізико-математичних наук Дмитро Ваврів (нар. 1953),
• Володимир Вермінський (1966 р. н.) - український співак (тенор), диригент, аранжувальник,
• правник, громадський діяч Мелітон Видрак (1879–1927),
• громадські діячі, господарники Йосип (1904–1943) і Роман (нар. 1945) Замкові,
• народний співець, лірник Кость Кріль (1858–1919),
• господарник, громадський діяч Богдан Ліщина (нар. 1937),
• Богдан Малько (1946–2007). - український вчений у галузі машинобудування, доктор технічних наук

• проживала господарниця, громадська діячка Стефанія Бойцун.

• душпастирювали отці (УГКЦ) Амвросій Крушельницький — батько співачки Соломії Крушельницької та Іван Колянковський,
• Археологічні дослідження проводив Ігор Ґерета.

• фольклорист, педагог, перекладач Осип Роздольський,
• письменник, учений, громадсько-політичний діяч Іван Франко.

• Уніят-Карпович В. Чистилів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 429—430. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Уніят В. Чистилів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 598—599. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Чистилів [Текст] / П. Гайда // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 476-477.

Чистилів у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Інформація у Вікіданих?
	Теми у Вікіджерелах?
	Чистилів у Вікісховищі?

Зовнішні відеофайли
	Храми Поділля — Чистилів на YouTube // ТТБ, 27 липня 2015

• Czystyłów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 886. (пол.) — S. 886. (пол.)
• Володимир Мороз. Яким було у давнину село Чистилів біля Тернополя // 20 хвилин (Тернопіль), 20 березня 2016.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.