| село Тархан-Сунак | |
|---|---|
 
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Джанкойський район |
| Рада | Єрмаківська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01060070070051856 |
| Облікова картка | Тархан-Сунак |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Остро́вське (1948—2023) |
| Населення | 125 осіб |
| Поштовий індекс | 96100 |
| Телефонний код | +380 6564 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°46′12″ пн. ш. 34°25′17″ сх. д. / 45.77000° пн. ш. 34.42139° сх. д. |
| Відстань до обласного центру |
96 км |
| Відстань до районного центру |
4 км |
| Найближча залізнична станція | Мамут |
| Відстань до залізничної станції |
2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3 |
| Карта | |
  Тархан-Сунак | |
 Тархан-Сунак | |
| Мапа | |
| |
|
| |
 | Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Островське перейменовано на Тархан-Сунак, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Тарха́н-Суна́к (крим. Tarhan Sunaq, у 1948—2023 роках — Остро́вське) — село в Україні, в Єрмаківській сільській раді Джанкойського району Автономної Республіки Крим.
Населення складає 125 осіб (перепис 2001 року).
За даними сільради на 2009 рік, село займало площу 44,4 га на якій у 60 дворах проживало 146 осіб.[1]
Географія
Село Тархан-Сунак розташоване за 96 км від Сімферополя та 4 км від районного центру, у степовому Криму, у гирлі однієї з впадаючих в Сиваш безіменних степових річок, висота над рівнем моря — 15 м[2]. Біля села пролягає залізнична лінія Харків — Севастополь та автошлях міжнародного значення М18E105 (Харків — Сімферополь). Найближчі сусідні села: Орак-Аджи (1,5 км) на захід та Вітвисте з Придорожнім (2 км) на північ. Найближча залізнична станція — Мамут (за 2 км).
Назва
Кримськотатарською tarhan — шляхетна, привілейована людина; sunaq — жертовник (кам`яний стіл у храмі), також родова назва.
У 2015 році село було внесено до переліку населених пунктів, які підлягали до перейменування, відповідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[3].
12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII селу повернено назву Тархан-Сунак відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».[4] Постанова набрала чинности у 2023 році.[5]
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тархан Сонак входив в Діп Чонгарській кадилик Карасубазарського каймакамства[6]. Після анексії Кримського ханства (8) 19 квітня 1783 року [7], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського ханства була утворена Таврійська область і село було приєднане до Перекопського повіту [8]. З 1796 по 1802 рік, після Павловських реформ, входило до складу Перекопського повіту Новоросійської губернії[9]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [10], Тархан-Сунак був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.
За Відомостями про всі селища у Перекопському повіті … від 21 жовтня 1805 року, у селі Тархан-Сунак числилося 11 дворів і 77 жителів кримських татар[11]. На військово-топографічної карті 1817 року село Таркан Сунак позначене з 15 подвір'ями[12]. Після реформи волосного поділу 1829 року Тархан-Сунак, згідно «Ведомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 р», залишився у складі Тузакчинської волості [13]. На карті 1842 року Тархан Сунак позначений умовним знаком «мале селе», тобто, менше 5 дворів[14].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту.
У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Тархан-Сунак — власницьке село з 2 дворами і 8 жителями при колодязях[15]. Згідно ' «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», село Тархан-Сунак було покинуте жителями в 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[16] і залишалося в руїнах[17]. Якщо на триверстовій мапі 1865 село ще визначене, хоча, скоріше, як нежиле[18], то, на карті з коректурою 1876 року на йог місці позначений заїжджий двір[19]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Тархан-Сунак з 8 дворами і 57 жителями.
Після земської реформи 1890 року[20] Тархан-Сунак віднесли до Богемської волості.
У «… Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волось ніяких даних про село, крім назви, не наведено[21]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в економії Тархан-Сунак числилося 47 жителів у 2 дворах[22]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[23], у Богемській волості Перекопського повіту значиться економія поміщика Толстова[24] Тархан-Сунак [25].
Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[26]. У 1922 році повіти перетворили в округу[27]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[28] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Тархан-Сунак входив до складу скасованого до 1940 року[29] Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району [30].
У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Центральну Азію[31]. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[32] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[33]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Тархан-Сунак перейменували в Островське[34]. На 1968 село входило в Медведівську[35], з 1977 року — у складі Єрмаківської сільської ради.
У 2023 році постановою Верховної Ради України селу повернуто історичну назву Тархан-Сунак.
Населення
Відповідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 133 особи, з яких 62 чоловіки та 71 жінка[36].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 125 осіб[37].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[38]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 44,00 % |
| російська | 36,00 % |
| кримськотатарська | 8,00 % |
| молдовська | 1,60 % |
| білоруська | 0,80 % |
| інші | 9,60 % |
Примітки
- ↑ СЕЛО ЕРМАКОВО - Города и села Украины. Автономная республика Крым. Город Севастополь 2009 - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 14 листопада 2024.
- ↑ Прогноз погоди в с. Тархан-Сунак. Weather.in.ua. Процитовано 7 квітня 2015.
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 червня 2024.
- ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ Ф. Ф. Лашков. Каймаканства і в оних каймаканамі хто складається // Камеральний опис Криму, 1784 року. — 1888. — Т. 6.
- ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату)
- ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
- ↑ Ф. Ф. Лашков. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 108. — 1897.
- ↑ Карта Мухіна (1817). Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-1.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
- ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року, с. 136.
- ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75]. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ Е.Х. Сейдаметов. Еміграція кримських татар в XIX — поч. XX століть // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013 [Архівовано 2013-10-19 у Wayback Machine.]
- ↑ К. В. Ханацький. Архівована копія. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 421. Архівовано з джерела 26 червня 2015 [Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.] - ↑ X = 34.414312 & y = 45.766642 Карта Шуберта - Крим (Таврійська губернія). Військово-топографічне депо - 3 версти. ЕтоМесто.ru. 1865. Процитовано 25 березня 2015.
- ↑ Триверстова карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Процитовано 25 березня 2015.
- ↑ Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
- ↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
- ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
- ↑ al = ermakovo Ермаково[недоступне посилання]
- ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч. 1-ша. Статистичний нарис, випуск 4-го Перекопський повіт, 1915 рік, с. 235.
- ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013. [Архівовано 2013-05-04 у Archive.is]
- ↑ Административно-территориальное поділ РРФСР на 1 січня 1940 року. Стор. 388. Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Процитовано 4 квітня 2015.
- ↑ Гржибовська та 1 999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 320.
- ↑ Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
- ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
- ↑ Як заселяли Крим (1944—1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- ↑ Указ Президії НД РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
- ↑ М. М. Панасенко (впор.). Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 22. «Крим», Сімферополь. 1968. Процитовано 9 квітня 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
