село Побєдне | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Регіон | Автономна Республіка Крим | ||||
Район/міськрада | Джанкойський район | ||||
Рада | Побєдненська сільська рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA01060350010072722 | ||||
Облікова картка | Побєдне | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 3 554 | ||||
Поштовий індекс | 96167 | ||||
Телефонний код | +380 6564 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 45°42′2″ пн. ш. 34°27′6″ сх. д. / 45.70056° пн. ш. 34.45167° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 96167, АРК, Джанкойський район, с. Побєдне, вул. Леніна, 46 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Побє́дне[1] (до 1945 року — Тарханла́р, крим. Tarhanlar) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Розташоване в центрі району.
Географія
Побєдне — велике село в центральній частині району, у степовому Криму, у нижній течії річки Побєдна, за 2 кілометри на схід від міста Джанкоя, там же найближча залізнична станція, висота над рівнем моря — 7 м[2].
Сусідні села Тарасівка і Болотне розташовані менше кілометра на південь і за 1,5 км на північ відповідно.
Історія
Кримськотатарський період
Перша документальна згадка село зустрічається у Камеральному Описі Криму 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тарханлар входив до Орта Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства[3]. Після завоювання Кримського ханства Російською імперією 8 лютого 1784, село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області[4]. Після реформ Павла І, з 1792 по 1802 рік, входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Тарханлар був включений до складу Кокчора-Кіятської волості Перекопського повіту[6].
За Відомостями про всі селища, які входять до Перекопського повіту… (рос. Ведомости о всех селениях, у Перекопском уезде состоящих…) від 21 жовтня 1805 року в селі Тарханлар значилося 10 дворів і 86 кримських татар[7]. На військово-топографічної карті 1817 село Тарканлар позначене вже з 13 дворами[8]. Відтак, ймовірно, внаслідок еміграції кримських татар до Туреччини[9], село помітно спорожніло і на карті 1842 року Тарханлар позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[10], а згодом у доступних джерелах другої половини XIX століття не зустрічається взагалі.
Німецьке поселення
Поселення відродилося з початком поселення німців-євангелістів (німецька назва Гоффнунгсфельд), вихідцями з бердянських колоній, на придбаних у власність 1654 десятинах землі, у 1884 році в Ак-Шейхській волості[11]. Згідно з «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Тарханлар, що входило в Тарханларську сільську громаду, було 95 жителів і 16 домогосподарств[12]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в Тарханлару значилося 130 жителів і 29 дворів[13], у 1904—152, в 1911—215[11]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. 1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 р. в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Тарханлар з населенням 196 мешканців[14][11].
Міжвоєнний період
У січні 1918 року село окуповане бльшовиками[15].
У результаті адміністративних реформ початку 1920-х років, до 1922 року була скасована волосна система[16] і, згідно зі Списком населенних пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926, Тарханлар, з населенням 190 осіб, з яких було 167 німців[11], входило до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району[17]. До 1940 року Німецько-Джанкойська рада був скасована, і, ймовірно, тоді ж Тарханлар став центром сільради[18].
Німецько-радянська війна
Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[19].
81 житель села брав участь у німецько-радянській війні, з них 15 людей загинули.
Повоєнний період
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Тарханлар було перейменовано в Побєдне, Тарханларську сільраду — в Побєдненську[20]. У 1954 році раду розукрупнили, перенісши центр в Димовку[21]. З 1954 року село Побєдне у складі УРСР.
У період з 1954 по 1968 роки до Побєдного приєднали Димовку[22], а в 1974 році сільрада була створена знову[23].
В селі Побєдне знаходилася центральна садиба радгоспу «Джанкойський» № 3, за яким було закріплено 5275 га землі, у тому числі 2772 га орної. Господарство спеціалізувалося на овочівництві, також виробляло м'ясо, молоко. Працював консервний завод продуктивністю 3 млн умовних банок на рік (1974), працював холодильник ємністю 1200 тонн[15].
За трудові успіхи нагороджені орденами і медалями 145 осіб, з них Ф. В. Мосейко — орденом Жовтневої Революції[15].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[24]:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 64,38 % |
українська | 19,58 % |
кримськотатарська | 14,6 % |
інші/не визначилися | 1,44 % |
Соціальна сфера
В селі є восьмирічна школа. У 1974 році в школі було 26 вчителів та 616 учнів, два клуби на 550 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 25 тис. примірників, дільнична лікарня на 35 ліжок, вузол зв'язку[15].
Вулиці
Вулиці села Побєдне[25]:
- вул. Айвазовського,
- вул. Амет хана Султана,
- вул. Гріна О.,
- вул. Житомирська,
- вул. Інтернаціональна,
- вул. Котвицького,
- вул. Леніна,
- вул. Меліораторів,
- вул. Молодіжна,
- вул. Новоселів,
- вул. Піонерська,
- вул. Побєди;
- вул. Полтавська,
- вул. Степова,
- вул. Таврійська,
- вул. Танкістів,
- вул. Феодосійська,
- пров. Житомирський,
- пров. Первомайський
- вул. Виноградна,
- вул. Гагаріна,
- вул. Зарічна,
- вул. Кірова,
- вул. Кутузова,
- вул. Маркса К.,
- вул. Матросова,
- вул. Нахімова,
- вул. Октябрська,
- вул. Пирогова,
- вул. Садова,
- вул. Свердлова,
- вул. Фрунзе,
- вул. Шевченка,
- вул. Ювілейна,
- вул. 8-го Марта,
- пров. Маркса К.
Пам'ятки
На околиці села встановлено пам'ятник розстріляним радянським військовополоненим[15].
Відомі люди
В селі народились:
- Крижко Олексій Леонтійович (*7 липня 1938 — †27 серпня 2008) — голова ради Кримської республіканської організації ветеранів війни, депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим, генерал-лейтенант.
- Степанюк Руслан Леонтійович (* 1977) — український правник.
Примітки
- ↑ від рос. Победа — перемога
- ↑ Погода у селі Побєдне. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Камеральний Опис Криму л. А. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Крым 1783–1998 гг., стр. 122. Указ Павла I Сенату о новом разделении государства на губернии. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Крым 1783–1998 гг., стр. 124. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губерни. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ ИТУАК, т. 26, стр.107. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Карта Мухина 1817 года. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Ляшенко В. И. К вопросу о переселении крымских мусульман в Турцию в конце XVIII — первой половине XIX веков
- ↑ «Топографическая карта полуострова Крым, л. IV,.Съёмка полковн. Бетева и подолк. Оберга. 1842 г.». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ а б в г Немцы России. Энциклопедический словарь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ 1892. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год, стр. 58. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. стр. 102. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Крым 1783–1998 гг., стр. 232. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — стор. 258
- ↑ Прохоров В. В. Деятельность симферопольской окружной милиции в начальный период НЭПа. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
- ↑ Крым 1783–1998 гг., стр.320. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ РСФСР — 1940 г. стр. 388. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Етнографія народів Криму. Німецькі колонії в Криму. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 г. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Победное на сайте Ворота Крыма. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Крымская обл. — 1968 г. стр.118. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 червня 2012.
- ↑ Побєдненська сільрада[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ ЦВК: Виборчий округ № 3. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 8 червня 2012.