| село Кримка | |
|---|---|
 
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Джанкойський район |
| Рада | Кримківська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01060170010033391 |
| Облікова картка | Кримка |
| Основні дані | |
| Населення | 1 896 |
| Поштовий індекс | 96154 |
| Телефонний код | +380 6564 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°42′15″ пн. ш. 34°11′28″ сх. д. / 45.70417° пн. ш. 34.19111° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 96154, АРК, Джанкойський район, с. Кримка,вул.Шкільна,5 |
| Карта | |
  Кримка | |
 Кримка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кри́мка (до 1948 року — Султа́н-Бочала́, крим. Sultan Boçala та населений пункт радгоспу Бій-Су-Ковче) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1 896 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кримківська сільська рада. Розташоване на заході району.
Географія
Кримка — село на заході району, у степовому Криму, біля кордону з Первомайським районом, висота над рівнем моря — 34 м[1]. Сусідні села: Павлівка за 3,5 км на північ, Ярке за 4,5 км на схід, Яструбці за 3 км на південь та Абрикосове Первомайського району за 5,3 км на захід. Відстань до райцентру — близько 16 кілометрів, там же найближча залізнична станція.
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Султан-Бочай входив до Бочалатського кадилику Карасбазарського каймакамства[2]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 [3], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [6], Султан-Бочай був включений до складу Бозгозької волості Перекопського повіту.
За Відомостями про всіх селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Султан-Бочай числилося 28 дворів, 180 кримських татар, 5 циган і 3 ясир[7]. На військово-топографічній мапі 1817 село Султан Бочай позначений з 30 дворами[8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Султан-Бочай, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» віднесли до Ельвігазанської волості [9]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[10], село помітно спорожніла і на карті 1842 Султан-Бочай позначений умовним знаком «мала село», тобто, менше 5 дворів[11].
Після земської реформи Олександра II 1864 року, село приписали до Ішуньської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Біюк-Бочай або Султан-Бочай — власницьке татарське поселення з 6 дворами і 12 жителями при колодязях[12]. На триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Султан-Бочай 9 дворів[13]. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік» , село було покинуте мешканцями в 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[14] і залишалася в руїнах [15] і в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» також не значиться.
У результаті земської реформи 1890[16] Султан-Бача віднесли до Богемської волості. У «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено[17]. За «… Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1900 рік» на хуторі Султан Бочай значилося 16 жителів в 3 подвір'ях[18]. Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії» , німецька лютеранський хутір Раппа був заснований в 1903 році[19]. У 1911 році на хуторі мешкало 66 чоловік[19], в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [20] в Богемської волості Перекопського повіту значиться економія Раппа Султан-Бочай [21] з населенням 102 людини[19].
Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[22]. У 1922 році повіти перетворили в округу[23]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[24] і село включили до його складу. Згідно Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 , хутір Султан-Бочай, з населенням 99 осіб, з яких було 17 німця[19], входив до складу Павловського сільради Джанкойського району [25].
Під час окупації Криму в німецько-радянську війну населений пункт використовувався німцями як ферма-радгосп. 12.04.1944 під час стрімкого наступу бійців 279 стрілецької дивізії на автомашинах радгосп Бий-Су-Ковча був оточений. Після невеликого боя гарнізон здався. Трофеєм стали тварини ферми.[26]
Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[27]. Після звільнення Криму від німців у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[28] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської і Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[29]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, населений пункт радгоспу Бий-Су-Ковча об'єднали з Султан Бочалой і перейменували в Кримку[30].
Примітки
- ↑ Прогноз погоди в с. Кримка (Крим). Weather.in.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2015.
- ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 рік. — 1888.
- ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
- ↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 104. — 1897.
- ↑ Карта Мухіна 1817. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
- ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 137.
- ↑ К вопросу о переселении крымских мусульман в турцию в конце XVIII - первой половине XIX веков / В. И. Ляшенко // Культура народов Причерноморья. Т. 2. Проблемы материальной культуры. — Дата звернення: 04.01.2015.
- ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- ↑ Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864. — Санкт-Петербург : Друкарня Карла Вульфа. — С. 75. — Дата звернення: 22.03.2015.
- ↑ Триверстова карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-a. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 березня 2015.]
- ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2 005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
- ↑ К.В.Ханацкій (+1867). 1867. Пам'ятна книга Таврійської губернії. Стор. 424. Сімферополь, друкарня Таврійського Губернського Правління. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
- ↑ Історія земства за сорок років. Т. 4. Історія земства / Борис Веселовский. — Санкт-Петербург : В-во О. Н. Попової, 1911.
- ↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
- ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- ↑ а б в г Немцы России. Населённые пункты и места поселения : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)
- ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого, Перекопський повіт, 1915
- ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 235.
- ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 319.
- ↑ Центральний Архів Міноборони (ЦАМО) РФ. Фонд 1577. Опис 1. Справа 7 Схема.
- ↑ Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
- ↑ Как заселяли Крым (1944–1954)[недоступне посилання] : [арх. 30.06.2013] / Эльвина СЕИТОВА, аспирант исторического факультета ТНУ, «ГК». — 2013. — 1 мая. — Дата звернення: 26.06.2013.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |