| село Хлібне | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Джанкойський район |
| Рада | Табачненська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01060470040097468 |
| Облікова картка | Хлібне |
| Основні дані | |
| Населення | 94 |
| Поштовий індекс | 96177 |
| Телефонний код | +380 6564 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°38′44″ пн. ш. 34°36′23″ сх. д. / 45.64556° пн. ш. 34.60639° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 96177, АРК, Джанкойський район,с.Табачне, вул.Гагаріна ,23 |
| Карта | |
  Хлібне | |
 Хлібне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Хлі́бне (до 1948 року — Сиртки́-Аджи́-Ахма́т, крим. Sırtqı Acı Ahmat) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 94 особи. Орган місцевого самоврядування — Табачненська сільська рада. Розташоване на південному сході району.
Географія
Хлібне — маленьке село в східній частині району, в степовому Криму, на лівому березі впадаючої в Сиваш безіменної річки (зараз — колектор Північнокримського каналу), висота над рівнем моря — 9 м[1]. Сусідні села: Світле за 3,5 км на схід, Табачне за 2,8 км на південь і Бай-Кончек за 3,5 км на південний захід. Відстань до райцентру — близько 28 кілометрів, найближча залізнична станція — Азовська (на лінії Джанкой-Феодосія) — близько 8 км.
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Гаджи Аймат входив в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства[2]. Після анексії Криму Російською імперією, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту[3].
За Відомостями про всіх селища в Перекопському повіті … від 21 жовтня 1805 року, в селі Сирт-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів і 61 мешканець, всі кримські татари[4]. На військово-топографічній карті 1817 село Сиртки Чакмак позначене з 11 дворами[5]. Після реформи волосного поділу 1829 року Сиртки-Аджи-Агмат віднесли до Башкирицької волості [6]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар[7] село помітно спорожніло і на мапі 1842 року позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[8].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості. В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сиртки-Аджи-Агмат — власницьке село, з 1 двором, 5 жителями і мечеттю при колодязях[9]. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село було покинуте мешканцями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[10] та залишалася в руїнах[11], але на триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Сиртки-Аджи-Агмат відзначені 6 дворів[12]. Мабуть, потім село знову спорожніло, і була заселене німецькими і російськими поселенцями[13] в 1890-х роках, оскільки знову згадується тільки в «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1900 рік», згідно з якою в селищі Сиртки-Агмат, приписаного до Ак-Шейхської волості записали 50 жителів в 6 домогосподарствах[14]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[15], в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться хутір Сертки-Аджи-Агмат [16] з населенням 55 чоловік[13].
Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[17]. У 1922 році повіти перетворили в округу[18]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Сертки-Аджи-Агмат, з населенням 123 людини, з яких було 46 німців[13], входило до складу Ак-Шейхської сільради Джанкойського району [19]. Після утворення в 1935 році Колайського району село включили до його складу. Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року німці з села були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[20].
Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[21] та у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[22]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Аджи Агмат перейменували в Хлібне[23].
Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 года Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського[24][25].
Примітки
- ↑ [http: //weather.in.ua/krym/27337 Прогноз погоди в с. Ближньогородське (Крим)]. Weather.in.ua. Процитовано 4 квітня 2015.
- ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
- ↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1897.
- ↑ Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 20 березня 2015.
- ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 136.
- ↑ Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015. [Архівовано 2015-01-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ page = 76 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 76. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 23 березня 2015.
{{cite web}}: Пропущено вертикальну риску в:|url=(довідка) - ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013 [Архівовано 2013-10-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [арх. 26 червня 2015]. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 червня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ .htm Триверстова карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-е. Археологічна карта Криму. Процитовано 27 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б в В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
- ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
- ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 232.
- ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 319.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
- ↑ p = 9229 Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- ↑ Указ Президії Верховної ради Російської РФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
- ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
- ↑ Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Архівована копія. — 2007. Архівовано з джерела 24 вересня 2015 [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 червня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
