| село Новобіла | |
|---|---|
| рос. Новобелая | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Кантемирівський |
| Поселення | Новобілянське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20219832001 |
| Код ЗКТМО: | 20619432101 |
| Основні дані | |
| Населення | 308 |
| Поштові індекси | 396717 |
| Телефонний код | +7 47367 |
| Географічні координати: | 49°48′48″ пн. ш. 39°18′11″ сх. д. / 49.813333333333° пн. ш. 39.303055555556° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Водойма | р. Біла |
| Мапа | |
  Новобіла | |
|
| |
Новобіла (рос. Новобелая) — село Кантемирівського району Воронізької області. Утворює окреме Новобілянське сільське поселення.
Населення становить 1518 осіб за переписом 2010 року (708 чоловічої статі та 810 — жіночої).
Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Україною Новобіла—Новобіла.
Історія
За даними 1859 року на казенному хуторі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 4608 осіб (2278 чоловічої статі та 2330 — жіночої), налічувалось 560 дворових господарств, існували православна церква, парафіяльне училище, відбувався щорічний ярмарок ярмарок[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі, центрі Ново-Білянської волості, мешкало 5200 осіб, налічувалось 689 дворових господарств, існувала православна церква, школа, 7 лавок, паровий млин, 64 вітряних млини, відбувались 4 ярмарки на рік[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5469 осіб (2770 чоловічої статі та 2699 — жіночої), з яких 5465 — православної віри[3].
За даними 1900 року у слободі мешкало 6192 особи (3364 чоловічої статі та 2828 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 815 дворових господарств, існували 2 православні церква, земська й церковно-парафіяльна школа, водяний і 13 вітряних млинів, 2 мануфактурні, 3 дріб'язкові, 3 залізні, шкіряна й винна лавки, шинок, відбувалось 5 ярмарків на рік й базари[4].
Джерела
- (рос.) Новобіла
Примітки
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 777)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-34. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5243)
.png)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
