Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Бичковська волость | ||||
| Центр | Бичок | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 32 548 (1880) | |||
| Населення | 12 308 осіб (1880) | |||
| Густота | 34.6 осіб / км² | |||
Бичковська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Бичок.
Станом на 1880 рік складалася 9 поселень, 4 сільських громад. Населення — 12 308 осіб (6194 чоловічої статі та 6114 — жіночої), 2036 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 31965 | 21611 |
| Приватної власності | 300 | 34 |
| Іншої власності | 283 | 203 |
| Загалом | 32548 | 21848 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Бичок — колишня державна слобода при річці Бичок за 17 верст від повітового міста, 3870 осіб, 703 двори, православна церква, школа, поштова станція, 5 лавок, щорічний ярмарок.
- Журавка — колишня державна слобода при річці Дон, 3247 осіб, 537 двори, православна церква, школа, 4 лавки.
- Подколодновка — колишня державна слобода при озері Черкаське, 2132 особи, 366 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, щорічний ярмарок.
- Стара Толучеєвка — колишня державна слобода, 1844 особи, 315 дворів, православна церква, школа, щорічний ярмарок.
За даними 1900 року у волості налічувалось 19 поселень із переважно українським населенням, 4 сільських товариства, 69 будівель та установ, 2407 дворових господарств, населення становило 13 599 осіб (6815 чоловічої статі та 6784 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Олексій Герасимович Борзунов, старшиною був Іван Олексійович Чумачев, волосним писарем — Михайло Абравомович Воронін[4].
Примітки
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5494-5516)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
Джерела
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)