Шуринівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Шуринівка.

Станом на 1880 рік складалася 35 поселень, 22 сільських громад. Населення — 6284 особи (3203 чоловічої статі та 3081 — жіночої), 951 дворове господарство^[1].

Поселення волості на 1880 рік^[2]:

• Шуринівка — колишня власницька слобода при річці Ліва за 25 верст від повітового міста, 510 осіб, 93 двори, 2 православні церкви.
• Ново-Нікольська — колишня власницька слобода, 470 осіб, 85 дворів, православна церква, торжок.
• Осиківка — колишня власницька слобода, 64 особи, 12 дворів, православна церква.
• Плесна й Плоский — колишня власницька слобода і хутір, 163 особи, 35 дворів, православна церква, школа.
• Титарів — колишній власницький хутір при річці Ліва, 1108 осіб, 164 двори, 16 вітряних млинів.
• Федорівка — колишній власницький хутір при річці Ліва, 987 осіб, 147 дворів.

За даними 1900 року у волості налічувалось 109 поселень із переважно українським населенням, 80 будівель й установ, 1036 дворових господарств, населення становило 6703 особи (3414 чоловічої статі та 3289 — жіночої)^[3].

1915 року волосним урядником був Федір Гнатович Шибанов, старшиною — Макар Григорович Сибіркин, волосним писарем — Іван Єгорович Мокров^[4].

• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.