| село Монастирщина | |
|---|---|
| рос. Монастырщина | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Богучарський |
| Поселення | Монастирщинське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20205824001 |
| Код ЗКТМО: | 20605424101 |
| Основні дані | |
| Населення | 1156 (2010) |
| Поштові індекси | 396772 |
| Телефонний код | +7 47366 |
| Географічні координати: | 49°49′55″ пн. ш. 40°55′16″ сх. д. / 49.831869444444° пн. ш. 40.921105555556° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Водойма | р. Дон |
| Мапа | |
  Монастирщина | |
|
| |
Монастирщина (рос. Монастырщина) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Утворює окреме Монастирщинське сільське поселення.
Населення становить 1156 осіб (564 чоловічої статі й 592 — жіночої) за переписом 2010 року.
Історія
За даними 1859 року у казенному селі Монастирщина (Монастирщенка, Донецьке) Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1372 особи (703 чоловічої статі та 689 — жіночої), налічувалось 37 дворових господарств, існував православна молитовний будинок[1].
Станом на 1880 рік у колишньому державному селі, центрі Монастирщинської волості, мешкало 1718 осіб, налічувалось 346 дворових господарства, існували 2 православні церкви, 4 лавки, 34 вітряних млини, 2 ярмарки на рік[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2371 особи (1161 чоловічої статі та 1210 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року у слободі мешкало 2461 особа (1208 чоловічої статі та 1253 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 350 дворових господарств, існували православна церква, земська школа і школа грамоти, маслобійний завод, 5 мануфактурних магазини, 3 дріб'язкових і 2 винних лавки, шинок[4].
Населення
| 2000[5] | 2005[5] | 2010[6] | 2012[7] | 2013[8] | 2014[9] | 2015[10] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1260 | ↘1210 | ↘1156 | ↘1120 | ↘1111 | ↗1112 | ↘1109 |
| 2016[11] | 2017[12] | 2018[13] | ||||
| ↘1104 | ↗1116 | ↘1093 |
Джерела
- (рос.) Монастирщина
Примітки
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 926)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-38. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5311)
- ↑ а б Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
.png)
.png){kind=small} Населені пункти Богучарського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Абросимово • Біла Гірка Друга • Біла Гірка Перша • Вервеківка • Грушове • Данцевка • Дубовіково • Дяченково • Журавка • Залиман • Каразєєво • Красногоровка • Криниця • Куп'янка • Лебединка • Липчанка • Лофіцьке • Лугове • Медово • Монастирщина • Новонікольськ • Плеснівка • Подколодновка • Полтавка • Поповка • Радченське • Расковка • Свобода • Старотолучеєво • Сухий Донець • Твердохлібівка • Терешково • Травкіно • Філоново • Шуринівка |
| Хутори | Батовка • Білий Колодязь • Варваровка • Галієвка • Дядін • Краснодар • Кравцово • Мар'ївка • Перещепне • Тихий Дон |
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
