Населення Федеративних Штатів Мікронезії | |
---|---|
Чисельність | 105,2 тис. осіб |
Густота | 149,2 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 20,93 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▼−0,46 % |
Народжуваність | 20,54 ‰ |
Фертильність | 2,49 дітей на 1 жінку |
Смертність | 4,23 ‰ |
Смертність немовлят | 21,18 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 31,34 % |
• 15–64 років | 65,13 % |
• старіші за 65 років | 3,53 % |
Середня тривалість життя | 72,62 року |
• чоловіків | 70,59 року |
• жінок | 74,75 року |
Статева структура | |
загалом | 0,98 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,03 чол./жін. |
15–64 років | 0,98 чол./жін. |
після 65 років | 0,81 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | мікронезійці |
Найбільший етнос | трукці |
Нацменшини | понпейці, косреанці, япці |
Мови | |
Офіційна | англійська |
Також у побуті | чуукська, косяе, понапе, япська |
Населення Федеративних Штатів Мікронезії. Чисельність населення країни 2015 року становила 105,2 тис. осіб (194-те місце у світі)[1]. Чисельність мікронезійців стабілізувалась і незначно зменшується, народжуваність 2015 року становила 20,54 ‰ (81-ше місце у світі), смертність — 4,23 ‰ (204-те місце у світі), природний приріст — −0,46 % (223-тє місце у світі) .
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Федеративних Штатах Мікронезії, станом на 2015 рік, дорівнює 20,54 ‰ (81-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,49 дитини на одну жінку (77-ме місце у світі)[1].
Смертність у Федеративних Штатах Мікронезії 2015 року становила 4,23 ‰ (204-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив -0,46 % (депопуляція) (223-тє місце у світі)[1].
Вікова структура
Середній вік населення Федеративних Штатів Мікронезії становить 24 роки (158-ме місце у світі): для чоловіків — 24,7 для жінок — 25,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,62 року (137-ме місце у світі), для чоловіків — 70,59 року, для жінок — 74,75 року[1].
Вікова структура населення Федеративних Штатів Мікронезії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 31,34 % (16 761 чоловік, 16 215 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 20 % (10 576 чоловіків, 10 469 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 38,41 % (19 583 чоловіки, 20 827 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 6,72 % (3494 чоловіки, 3580 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,53 % (1660 чоловіків, 2051 жінка)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 27,5 року, жінки — 25,5 року, загалом — 26,5 року (дані за 2010 рік)[2].
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 149,2 особи/км² (82-ге місце у світі)[1].
Урбанізація
Федеративні Штати Мікронезії середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 22,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,27 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Палікір (столиця) — 7,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
№ | Назва | Штат | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Вено |
1 | Вено | Чуук | 13 856 | |||||
2 | Палікір | Понпеї | 6 647 | ||||||
3 | Нетт | Понпеї | 6 639 | ||||||
4 | Кітті | Понпеї | 6 470 | ||||||
5 | Колонія | Понпеї | 6 074 | ||||||
6 | Мадоленігмв | Понпеї | 5 767 | ||||||
7 | Тол | Чуук | 4 579 | ||||||
8 | Дублон | Чуук | 3 517 | ||||||
9 | Фефен | Чуук | 3 471 | ||||||
10 | У | Понпеї | 3 192 |
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 20,93 ‰ (221-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Федеративні Штати Мікронезії є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: трукці — 49,3 %, понпейці — 29,8 %, косреанці — 6,3 %, япці — 10,7 %, полінезійці — 1,6 %, азіати — 1,4 %, інші — 0,8 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова[4]: англійська. Інші поширені мови: чуукська (трукська), косяе, понапе, япська, улітійська, волеаї, нукуоро, капінкамарангі.
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 54,7 %, протестантизм — 41,1 % (конгрегації — 38,5 %, баптизм — 1,1 %, адвентизм — 0,8 %, Асамблея Бога — 0,7 %), мормони — 1,5 %, інші — 1,9 %, не сповідують жодної — 0,7 %, не визначились — 0,1 % (станом на 2010 рік)[1].
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,18 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 13,7 % ВВП країни (6-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 21,18 ‰ (82-ге місце у світі); хлопчиків — 23,46 ‰, дівчаток — 18,79 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 100 випадків на 100 тис. народжень (71-ше місце у світі)[1].
Федеративні Штати Мікронезії входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 33,2 % (12-те місце у світі)[1].
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 94,8 % населення в містах і 87,4 % в сільській місцевості; загалом 89 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 85,1 %, у сільській місцевості — 49 %, загалом по країні — 57,1 % (станом на 2015 рік)[1].
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 62,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 55,3 %; частка осіб похилого віку — 7,1 %, або 14,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2000 року перебувало 26,7 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 42,9 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 33 тис. унікальних інтернет-користувачів (196-те місце у світі), що становило 31,5 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2010 року становили 37,92 тис. осіб (199-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,9 %; промисловість і будівництво — 5,1 %; держслужбовці — 75 %; сфера послуг — 19 % (станом на 2013 рік)[1]. Безробіття 2010 року дорівнювало 16,2 % працездатного населення (157-ме місце у світі)[1].
Кримінал
Наркотики
Мікронезія — великий споживач марихуани[1].
Торгівля людьми
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Федеративних Штатів Мікронезії докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться державними установами.
Переписи
Переписи населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1920 | 29 660 | — |
1925 | 29 810 | +0.5% |
1930 | 29 727 | −0.3% |
1935 | 29 920 | +0.6% |
1958 | 39 289 | +31.3% |
1967 | 50 172 | +27.7% |
1973 | 62 357 | +24.3% |
1980 | 73 159 | +17.3% |
1989 | 95 740 | +30.9% |
1994 | 105 506 | +10.2% |
2000 | 107 008 | +1.4% |
2010 | 102 624 | −4.1% |
Джерело: Дані офіційних переписів[7][8]. |
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар The Federated States of Micronesia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 22 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (англ.) Census of 2010 (англ.). pacificweb.org. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 6 березня 2015 року.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|brisé le=
(довідка) - ↑ (англ.) Census of 1994 (англ.). pacificweb.org. Процитовано 6 березня 2015 року.
Література
Українською
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською
- (рос.) Микронезия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Микронезия // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. The Federated States of Micronesia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Федеративних Штатів Мікронезії.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: The Federated States of Micronesia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Федеративних Штатів Мікронезії.
- the Federated States of Micronesia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Федеративних Штатів Мікронезії.
- The Federated States of Micronesia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Федеративних Штатів Мікронезії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme. Pacific Office : [англ.] // UNDP Pacific Office in Fiji. — Програма розвитку ООН на Фіджі та інших тихоокеанських острівних країнах.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.