Населення Гвінеї-Бісау ![]() | |
---|---|
![]() Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 1,726 млн осіб |
Густота | 65,6 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,91 % |
Народжуваність | 33,38 ‰ |
Фертильність | 4,23 дітей на 1 жінку |
Смертність | 14,33 ‰ |
Смертність немовлят | 89,21 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 39,53 % |
• 15–64 років | 57,13 % |
• старіші за 65 років | 3,34 % |
Середня тривалість життя | 50,23 року |
• чоловіків | 48,21 року |
• жінок | 52,31 року |
Статева структура | |
загалом | 0,95 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1 чол./жін. |
15–64 років | 0,7 чол./жін. |
після 65 років | 0,6 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | гвінейці, бісауанці |
Мови | |
Офіційна | португальська |
Населення Гвінеї-Бісау. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,726 млн осіб (153-тє місце у світі)[1]. Чисельність гвінейців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 33,38 ‰ (31-ше місце у світі), смертність — 14,33 ‰ (4-те місце у світі), природний приріст — 1,91 % (56-те місце у світі) .
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Гвінеї-Бісау, станом на 2015 рік, дорівнює 33,38 ‰ (31-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,23 дитини на одну жінку (32-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 14,2 % (станом на 2010 рік)[1].
Смертність в Гвінеї-Бісау 2015 року становила 14,33 ‰ (4-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення у країні 2015 року становив 1,91 % (56-те місце у світі)[1].
Вікова структура

Середній вік населення Гвінеї-Бісау становить 20 років (190-те місце у світі): для чоловіків — 19,5, для жінок — 20,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 50,23 року (223-тє місце у світі), для чоловіків — 48,21 року, для жінок — 52,31 року[1].
Вікова структура населення Гвінеї-Бісау, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 39,53 % (340 575 чоловіків, 341 747 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 20,18 % (172 787 чоловіків, 175 511 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 32,3 % (277 820 чоловіків, 279 761 жінка);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,66 % (30 010 чоловіків, 50 354 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,34 % (21 671 чоловік, 35 933 жінки)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 65,6 особи/км² (172-ге місце у світі)[1].
Урбанізація
Гвінея-Бісау середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 49,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,13 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Бісау (столиця) — 492,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Округ | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Бісау ![]() Бафата |
1 | Бісау | Бісау | 388 028 | |||||
2 | Бафата | Бафата | 22 521 | ||||||
3 | Габу | Габу | 14 430 | ||||||
4 | Біссора | Ойо | 12 688 | ||||||
5 | Болама | Болама | 10 769 | ||||||
6 | Кашеу | Кашеу | 10 490 | ||||||
7 | Бубак | Болама | 9 941 | ||||||
8 | Катіо | Томбалі | 9 898 | ||||||
9 | Мансоа | Ойо | 7 821 | ||||||
10 | Буба | Кінара | 7 779 |
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (94-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці
Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 8,6 тис. біженців з Сенегалу[1].
Гвінея-Бісау є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: фульбе — 28,5 %, баланте — 22,5 %, мандінка — 14,7 %, папель — 9,1 %, манджак — 8,3 %, бефада — 3,5 %, манкана — 3,1 %, біджаго — 2,1 %, фелупе — 1,7 %, мансоанка — 1,4 %, мане — 1 %, інші — 1,8 % (оціночні дані за 2008 рік)[1].
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова[3]: португальська — розмовляє 27,1 % населення країни. Інші поширені мови: креольська — 90,4 %, французька — 5,1 %, англійська — 2,9 %, інші мови — 2,4 % (оцінка 2008 року).
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 45,1 %, християнство — 22,1 %, анімізм — 14,9 %, не сповідують жодної — 2 %, не визначились — 15,9 % (станом на 2008 рік)[1].
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 59,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 71,8 % — серед чоловіків, 48,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,4 % ВВП країни, станом на 2013 рік середня тривалість освіти становить 9 років (станом на 2012 рік).
Середня і професійна
Вища
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,6 % ВВП країни (116-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 89,21 ‰ (5-те місце у світі); хлопчиків — 98,8 ‰, дівчаток — 79,33 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 549 випадків на 100 тис. народжень (7-ме місце у світі)[1].
Гвінея-Бісау входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, жовта гарячка, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року зареєстровано 42,0 тис. хворих на СНІД (59-те місце у світі), це 3,69 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (17-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 1,9 тис. осіб (57-ме місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 6,3 % (159-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 17 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,8 % населення в містах і 60,3 % в сільській місцевості; загалом 79,3 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 33,5 %, у сільській місцевості — 8,5 %, загалом по країні — 20,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,18 км³ на рік, або 135,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 18 % припадає на побутові, 6 % — на промислові, 76 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 78,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 72,8 %; частка осіб похилого віку — 5,7 %, або 17,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2015 року перебувало 67 % населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2012 року становили 731,3 тис. осіб (151-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 82 %; промисловість, будівництво і сфера послуг — 18 % (станом на 2000 рік)[1]. 226,31 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (57 % загальної кількості) 2010 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,9 %, верхній дециль — 28 % (станом на 2002 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 1,3 млн осіб не має доступу до електромереж; 21 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 37 %, у сільській місцевості — 6 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 61 тис. унікальних інтернет-користувачів (181-ше місце у світі), що становило 3,5 % загальної кількості населення країни[1].
Кримінал
Наркотики

Важлива транзитна країна для південноамериканського кокаїну на шляхах до Європи, географічні умови навколо столиці (архіпелаг лісистих заболочених островів) сприяє наркотрафіку; через повсюдну корупцію сприятливі умов для торговців людьми[1].
Торгівля людьми
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гвінеї-Бісау не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна перебуває у списку третього рівня[4][5].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,6 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,6 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження
Населення Гвінеї-Бісау | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 518 000 | — |
1960 | 593 000 | +14.5% |
1970 | 603 000 | +1.7% |
1980 | 835 000 | +38.5% |
1990 | 1 017 000 | +21.8% |
2000 | 1 241 000 | +22.0% |
2010 | 1 515 000 | +22.1% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Guinea-Bissau : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
Література
Українською
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською
- (рос.) Гвинея-Бисау // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Гвинея-Бисау // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
- (рос.) Гвинея-Бисау // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Guinea-Bissau : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Гвінеї-Бісау.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Guinea-Bissau. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей у Гвінеї-Бісау.
- Guinea-Bissau. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Гвінеї-Бісау.
- Guinea-Bissau. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Гвінеї-Бісау від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Guinea-Bissau : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.