село Липівці
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060330300018086
Основні дані
Засноване	1441
Населення	1087
Площа	6,36 км²
Густота населення	170,91 осіб/км²
Поштовий індекс	81230
Телефонний код	+380 3263
Географічні дані
Географічні координати	49°41′54″ пн. ш. 24°38′17″ сх. д. / 49.69833° пн. ш. 24.63806° сх. д. / 49.69833; 24.63806
Середня висота над рівнем моря	347 м
Водойми	Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради	81230, Львівська обл., Львівський р-н, с. Липівці
Карта
Липівці
Липівці
Мапа
Липівці у Вікісховищі

Ли́півці — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1087 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.

У селі річка Тура впадає до Гнилої Липи.

Перша писемна згадка про село відноситься до 1441 року. Згадується село 4 червня 1464 року в книгах галицького суду^[1].

1496 рік — польський король Ян Ольбрахт надав Липівці у володіння братам Федору та Василю з Вільховця.

1523 рік — король Сигізмунд І подарував село Якубу Яніцькому. Протягом наступних сто років саме представники цієї родини володіли селом.

4 грудня 1626 року — польський король Сигізмунд II передав Липівці Миколаю Яніцькому, вояку з хоругви Якуба Собеського, і його дружині Анні з роду Цєсілковських.

13 січня 1640 року польський король Владислав IV повідомив орендаря Липівців Миколая Яніцького про призначення ревізорів з метою вирішення спору між ним та Андрієм Мніхом.

1648 року під час походу Богдана Хмельницького на Львів село Липівці було пограбоване татарами, тому у 1649 році село змогло сплатити лише 2 злотих податку.

22 січня 1654 року польський король Ян III Казимир дозволив Рафалу Яніцькому, обозному кварцяного війська, передати Липівці у пожиттєве користування Адаму Синявському, белзькому воєводі.

У 1765 році в селі мешкало 346 греко-католиків та 79 дітей віком до 7 років.

1835 році в селі збудовано муровану церкву святого Симеона Стовпника. У 1902 році в церкві перебудовано купол.

1848 року на честь скасування панщини в селі споруджено камінний хрест та посаджено 3 липи.

1880 року у селі мешкало 1205 осіб, з них 965 греко-католиків та 240 римо-католиків.

1893 року сільська школа стає державною.

На 1 січня 1939 року в селі проживало 2130 мешканців, з них 1590 українців-грекокатоликів, 290 українців-римокатоликів, 20 поляків, 180 німецьких колоністів, 50 євреїв, а в суміжному Майдані Липовецькому (мав статус окремого села, тепер — західна частина села включно з костелом) проживало 720 мешканців, з них 110 українців-грекокатоликів, 540 українців-римокатоликів, 5 поляків, 50 німецьких колоністів, 15 євреїв^[2].

21 березня 1945 року відбувся бій між підрозділом УПА та бійцями винищувального батальйону НКВС. Під час бойового зіткнення було вбито 3 і поранено 2 бійців НКВС.^[3]

6 січня 1947 року боївка УПА «Синього» розгромила в селі місцеву виборчу дільницю.^[4]

9 травня 1949 року у с. Липівці було вбито заступника голови сільської ради Рудого Л. В. У відповідь комуністи виселили із села 7 сімей та вбили 3 повстанців.^[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

• Барановський Володимир Євгенович — колишній голова Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації.
• Бурбан Михайло Іванович — український хоровий диригент, музикознавець, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
• Демський Мар'ян Тимофійович — український мовознавець, доктор філологічних наук.
• Ковальський Юліян-Михайло — перший начальник штабу УПА на Волині.
• Пантелеймон (Рудик) — православний архієпископ.

• Lipowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 282. (пол.)

• Прогноз погоди в селі Липівці

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.