| село Бертишів | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Бібрська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060010040035316 
|
| Основні дані | |
| Населення | 214 |
| Площа | 0,983 км² |
| Густота населення | 217,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81712[1] |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′8″ пн. ш. 24°19′30″ сх. д. / 49.53556° пн. ш. 24.32500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
308 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81716, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Кнісело, вул. М. Микулінського, 1 |
| Карта | |
  Бертишів | |
 Бертишів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бертиші́в — село в Україні, у Бібрській міській об'єднаній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 214 осіб.
Історія
Село, у минулому мало назву «Бертешів».
Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикту) з Кухар.[2]
Належало до повіту бібрського, за півтора милі австрійської[3] на південь від Бібрки і на 1 милю на захід від Нових Стрілищ. У 1880 р. до панського двору належало: полів орних 192, лугів і городів 21, пасовищ 6, лісу 167 моргів австрійських. Селянська громада обіймала: полів орних 503, лугів і городів 63, пасовищ 16 моргів австрійських[4]. Греко-католиків було 505, римо-католиків і юдеїв — по 7: разом 519. Село належало до греко-католицької парафії в Дев'ятниках. Власником панського двору був Лев Стобецький.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460316, розташована у приміщенні народного дому.
- Результати
- зареєстровано 113 виборців, явка 59,29 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 40,30 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,90 %, за «Слугу народу» — 17,91 %.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 64,18 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 14,93 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») і Володимира Наконечного (Слуга народу) — по 5,97 %[6].
Відомі люди
- Отець-доктор Лаба Василь (1887—1976) — священник УГКЦ, капелан, доктор наук, дійсний член НТШ.
- Дикий Дмитро — селянин, делеґат Української Національної Ради ЗУНР від Бібрецького повіту[7]
- Дикий Петро (1915—1949) — український військовик, керівник Новострілищанського районового проводу ОУНР, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА.
- Михайло Йосипович Шалата (1937—2020) — український літературознавець, письменник та громадський діяч, педагог, кандидат філологічних наук (1970), професор Дрогобицького педагогічного університету (1991), засновник Дрогобицької «Просвіти», дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (2017), Почесний громадянин міста Дрогобича.
Примітки
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Володимир Пшик. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Галицька брама.— Львів, № 3-4 (51-52) за березень-квітень 1999.— 24 с.— С. 6-7.
- ↑ 1 миля австрійська = 7585,937 метрів.
- ↑ 1 морг австрійський = 57,5464 арів.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 січня 2020. [Архівовано 2021-04-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 14 січня 2020. [Архівовано 2021-04-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Франків. За часів ЗУНР урядовець мав бездоганно володіти українською мовою. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 24 липня 2013.
Посилання
- Погода в селі Бертишів [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських, т.1, ст. 154—155 [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
