село Гончарі | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Львівський район | ||||
Тер. громада | Давидівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA46060090080092662 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1445[2] | ||||
Населення | 318[1] | ||||
Площа | 1,37 км² | ||||
Густота населення | 232,12 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 81193[3] | ||||
Телефонний код | +380 3230[4] | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°45′30″ пн. ш. 24°10′18″ сх. д. / 49.75833° пн. ш. 24.17167° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
267 м[5] | ||||
Відстань до обласного центру |
17 км[6] | ||||
Відстань до районного центру |
17 км[6] | ||||
Найближча залізнична станція | Давидів | ||||
Відстань до залізничної станції |
3,5 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 81151, Львівська обл., Львівський р-н, с. Давидів, вул. Незалежності, 1а | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Гончарі́ — село в Україні, в Давидівській сільській громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська громада. Населення становить 318 осіб[1]. До 2020 року Гончарі разом з селами Виннички та Дмитровичі підпорядковувалися Винничківській сільській раді[7].
Населення
У 1880 році в селі мешкало 237 осіб[8]. Станом на січень 1939 року у селі мешкало 430 осіб, з них: 20 українців, 405 поляків та 5 юдеїв[9]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 318 осіб[10].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[10]:
Мовний склад населення с. Гончарі | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 315 | 99,06 | ||||||||||||
російська | 3 | 0,94 |
Географія
Село розташовано за 17 км на південний схід від обласного та районного центрів — міста Львова та 3,5 км від найближчої залізничної станції — Давидів на лінії Львів — Ходорів[6]. Межує з селами Шоломинь, Давидів, Виннички та Дмитровичі[11].
Топоніми
Виконавчий комітет Львівської обласної Ради народних депутатів рішенням від 18 грудня 1990 року вніс в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни: у Пустомитівському районі: уточнив назву села Гончарі Винничківської сільради на село Гончари[12]
19 вересня 2024 року Верховна Рада України підтримала перейменування села Гончари Львівського району на село Гончарі. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності[13].
Урбаноніми
Кількість елементів інфраструктури в селі — це 7 вулиць з 126 будинками[14].
- Вулиці
- Джерельна
- Зелена
- Луцишина Володимира
- Малинова
- Садова
- Тиха
- Центральна
Пам'ятки, визначні місця
- Церква святих великомучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, споруджена на початку 2000-х років та належить до Пустомитівського благочиння, Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України.
Археологічні розвідки
На території села Гончарі виявлені залишки поселення бронзової доби. Існує переказ, що в часи Київської Русі в селі Гончарі мешкали ремісники — гончарі, які обслуговували столицю Звенигородського князівства — Звенигород[15][16].
Інфраструктура
У селі функціонує загальноосвітня школа I-III ступенів — Гончарівська філія Давидівського ліцею імені Т. Г. Шевченка, розрахована на 40 учнів. Станом на жовтень 2024 року у школі навчається 10 дітей[17]. Також у селі є бібліотека-філія, яка тимчасово не працює[18].
Відомі люди
- Луцишин Володимир Володимирович (1985-2015) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Похований на сільському цвинтарі[19]. У травні 2016 року на приміщенні Гончарівської школи відкрито меморіальну таблицю на пошанування Володимира Луцишина[20].
Примітки
- ↑ а б Картка Давидівської сільської громади. davydivska-gromada.gov.ua. Давидівська сільська громада. Архів оригіналу за 22 січня 2025. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Облікова картка: с. Гончари, Львівська область, Пустомитівський район. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Прогноз погоди в селі Гончарі. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ а б в Відстані від села Гончарі. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Винничківська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 13 січня 2024. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Ganczary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 481. (пол.)
- ↑ Кубійович, 1983, с. 48.
- ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Давидівська сільська громада, Львівський район, Львівська область, с. Гончарі. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Село Гончарі. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Відомості Верховної Ради України. — № 9. — 1992. — 3 березня. — С. 251-254.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». zakon.rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 27 вересня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ ІМСУ, 1968, с. 601.
- ↑ ИГСУ, 1978, с. 489.
- ↑ Гончарівська філія Давидівського ліцею імені Т. Г. Шевченка Львівського району Львівської області. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. 29 жовтня 2024. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Бібліотека-філія с. Гончари. davydivska-gromada.gov.ua. Давидівська сільська громада. Архів оригіналу за 10 березня 2024. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Книга пам'яті: Луцишин Володимир Володимирович. ukraine-memorial.org. Меморіал Героям України. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Салабай І. Герої не вмирають // Голос Народу. — 14 травня 2016. — № 19 (1571). — С. 1.
Джерела та література
- Гончарі // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 601.
- Гончары // История городов и сёл Украинской ССР: Львовская область / Редкол.: Яремчук Д. А. (пред.) и др.; Институт истории АН УССР. — Киев : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1978. — С. 489. (рос.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 48. — ISBN 3-447-02376-7.
- Ganczary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 481. (пол.)
Посилання
- Село Гончарі, Львівська область, Львівський район, Давидівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 2 лютого 2025.
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |