Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. Курд Лассвіц — Вікіпедія
Курд Лассвіц — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курд Лассвіц
нім. Carl Theodor Victor Kurd Laßwitz
Ім'я при народженніCarl Theodor Victor Kurd Laßwitz
Народився20 квітня 1848(1848-04-20)[1][2][…]
Вроцлав, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Помер17 жовтня 1910(1910-10-17)[1][2][3] (62 роки)
Гота, Тюрингія, Німеччина
·апендицит[4]
Похованняmain cemetery Gothad
ГромадянствоНімецька імперія Німецька імперія
Діяльністьпрозаїк
Alma materВроцлавський університет[5]
Мова творівнімецька
Напрямокнаукова фантастика
Жанрфантастика
Magnum opusНа двох планетах
ЧленствоЛеопольдина і Alte Breslauer Burschenschaft der Raczeksd[6]
CMNS: Курд Лассвіц у Вікісховищі

Курд Лассвіц (нім. Carl Theodor Victor Kurd Laßwitz; 20 квітня 1848, Вроцлав — 17 жовтня 1910, Гота) — німецький письменник-фантаст. Писав також під псевдонімом L. Velatus. Вважається фундатором німецької наукової фантастики. Його роман «На двох планетах», опублікований у 1897 році, належить до числа визначних європейських науково-фантастичних романів та був перекладений багатьма мовами.

Життя

Курд Лассвіц — син бізнесмена і політика Карла Вільгельма Лассвіца — вивчав математику та фізику в університетах Бреслау і Берліна. В 1873 з «великою похвалою» захистив працю «Про краплі, які висять на твердих тілах в умовах гравітації». У наступному році він здав державний іспит у вищій школі з предметів математики, фізики, філософії та географії.

У 1876 році переїхав до Готи. Там Лассвіц отримав посаду викладача в гімназії Ernestinum в Готі[7], де серед інших його учнем був Ганс Домінік. У 1884 Курд Лассвіц був призначений професором гімназії, а в 1909 — надвірним радником. Останнє звання він отримав завдяки громадській та просвітницькій діяльності в організації «Об'єднання суспільства Гота», в організації якої він сам брав участь, і де читав популярні лекції з галузі науки, літератури і філософії. 1884 року Лассвіц був обраний також членом академії «Леопольдіна»[8] .
Помер Курд Лассвіц у 1910 році, у віці 62 років в Готі, де він був кремований у крематорії Гота. Його прах зберігається на центральному кладовищі міста.

Творчість

Батько сучасної наукової фантастики

Лассвіц вважається одним з батьків сучасної наукової фантастики та разом з Оскаром Гоффманом та Карлом Грунертом засновинком науково-фантастичного жанру в Німеччині[9]. Ним написані наукові монографії з фізики, теорії пізнання Іммануїла Канта, також він зробив переробку критичного видання Густава Теодора Фехнера — засновника психофізики. Інакше, ніж Жуль Верн і сильніше, ніж Герберт Джордж Веллс Курд Лассвіц використовував у фантастиці повчальний та критичний моменти. Його моделі майбутнього набагато сміливіші, ніж в творах цих двох його колег і сучасників, тому що він будує їх протяжними у часі. До того ж він виштовхує, за його власним виразом, свідомість за кордони «розуміння сьогоднішніх понять».

Великий гуманіст

Курд Лассвіц листувався з великими мислителями свого часу: з Людвігом Анценгрубером, з Мартіном Бубером[10] . Берта фон Зуттнер[11] безуспішно намагалася залучити Курда Лассвіца до руху боротьби за мир, оскільки вона, після прочитання його творів, бачила в ньому споріднену душу. Його роман «На двох планетах» (1897) — один з найважливіших німецьких науково-фантастичних романів. В описі Марса в романі він спирається на гіпотези Джованні Скіапареллі та Персіваля Ловелла, але він ближчий до ідей Джованні Скіапареллі. Іншими словами, планета в його книзі — квітучий будинок стародавньої цивілізації, а не вмираючий світ, що потребує «життєвого простору». Цей роман зіграв важливу роль в натхненні піонера космонавтики Ойґена Зенґера та астронома Карла Штумпфа[12], який звернувся до астрономії завдяки цьому романові. Книга була написана на початку 20 століття і, не зважаючи на певні обмеження в її поширенні (через нестачу наукових досліджень) все ж таки мала дуже великий вплив на інших авторів того часу, нарівні з експресіонізмом. Про цей вплив на їхню творчість писали Георг Гейм[13] та Арно Шмідт.

Велике поширення отримали твори Лассвіца в 1920-і роки, вже після його смерті. Велика частина соціально-критичних творів Лассвіца потрапила у забуття, після того як вони були заборонені нацистами, чиї погляди були непримиренні з гуманістичними і пацифістськими поглядами Лассвіца.

Спадщина та вшанування

Вся спадщина Курда Лассвіца знаходиться в науковій бібліотеці міста Гота. Доступ до неї полегшується при використанні друкованих каталогів, які можна знайти онлайн[14].

Ім'я Курда Лассвіца на знак вшанування письменника було присвоєно низці об'єктів та нагород:

  • 4 грудня 1930 року в Берліні на честь Лассвіца була названа вулиця, яка була у часи нацизму перейменована.
  • У Західній частині Гетте-парку його ім'ям названий один шлях.
  • 15 травня 1977 року Ганс-Еміль Шустер[15] відкрив астероїд, який 7 квітня 2005 року отримав назву 46514 Лассвіц.[16].
  • З 1980 року на честь письменника присуджують одну з двох найпрестижніших премій Німеччини Премія імені Курда Лассвіца. Це аналог американської премії Неб'юла для німецькомовної наукової фантастики[17].
  • В 2007 році заснована стипендія Курда Лассвіца для району міста Гота. Вперше була присуджена в 2008 році в розмірі 3000 євро. Подати заявку можуть німецькомовні письменники, які мінімум раз в рік опублікували хоча б один твір дитячої і юнацької літератури. Кандидати повинні бути готові, щоб написати протягом шести місяців при проживанні в мебльованій квартирі Курда Лассвіца новий рукопис, який буде підставою для отримання стипендії[18] .

Бібліографія[19]

  • 1871: Bis zum Nullpunkt des Seins. Neuausgabe: Bis zum Nullpunkt des Seins und andere Erzählungen. Allitera, München 2001, ISBN 3-935284-82-9.
  • 1874: Bilder aus der Zukunft. Zwei Erzählungen aus dem 24. und 39. Jahrhundert. Werkausgabe: Bilder aus der Zukunft. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008)
  • 1878: Atomistik und Kriticismus. Ein Beitrag zur erkenntnistheoretischen Grundlegung der Physik. Vieweg & Sohn, Braunschweig
  • 1878: Natur und Mensch. Werkausgabe: Natur und Mensch und andere Vorträge und Aufsätze. Bd. II/8. Dieter von Reeken, Lüneburg 2009, ISBN 978-3-940679-27-7.
  • 1883: Die Lehre Kants von der Idealitaet des Raumes und der Zeit im Zusammenhange mit seiner Kritik des Erkennens allgemeinverständlich dargestellt. Weidmannsche Buchhandlung, Berlin Werkausgabe: Die Lehre Kants von der Idealität des Raumes und der Zeit. Bd. II/2. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-34-5.
  • 1890: Geschichte der Atomistik vom Mittelalter bis Newton. Band 1: Die Erneuerung der Korpuskulartheorie. Band 2: Höhepunkt und Verfall der Korpuskulartheorie des siebzehnten Jahrhunderts. Voss, Hamburg u. Leipzig Reprint: Geschichte der Atomistik vom Mittelalter bis Newton. Olms, Hildesheim, ISBN 3-487-00490-9.
  • 1894: Seifenblasen. Moderne Märchen. Felber, Weimar Werkausgabe: Seifenblasen. Moderne Märchen. Bd. I/3. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-24-6.
  • 1896: Gustav Theodor Fechner. Frommanns, Stuttgart Werkausgabe: Gustav Theodor Fechner. Bd. II/5. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-31-4.
  • 1897: Auf zwei Planeten. Roman. Felber, Weimar Neuausgabe: Auf zwei Planeten. Geleitwort von Wernher von Braun. Scheffler, Frankfurt 1969
  • 1900: Wirklichkeiten. Beiträge zum Weltverständnis. Felber, Berlin Werkausgabe: Wirklichkeiten. Bd. II/6. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-32-1.
  • 1902: Nie und immer. Neue Märchen: Traumkristalle. Homchen − ein Tiermärchen aus der oberen Kreide. Illustration von Heinrich Vogeler. Diederichs, Leipzig Werkausgabe: Nie und immer. Bd. I/7. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-25-3.
  • (1905): Aspira. Roman einer Wolke. Elischer, Leipzig Werkausgabe: Aspira. Bd. I/6. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-18-5.
  • (1909): Sternentau. Die Pflanze vom Neptunsmond. Werkausgabe: Sternentau. Die Pflanze vom Neptunsmond. Bd. I/8. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-15-4.
  • 1981: Traumkristalle. Sammlung aller phantastischen Kurzgeschichten. Moewig Verlag, München (1981), ISBN 3-8118-3535-1.
  • Eine auf zwanzig Bände angelegte Werkausgabe erscheint als Kollektion Laßwitz seit 2008 im Verlag Dieter von Reeken, Lüneburg

Переклади українською

  • Курд Ласвіц. На двох планетах. Переклад з німецької: Святослав Зубченко. Львів: Мендор І. І. 2016. 592 стор. ISBN 978-966-97552-1-6

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118569961 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ http://geb.uni-giessen.de/geb/volltexte/2008/6117/pdf/Koessler-Labs-Lyon.pdf
  5. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
  7. ↑ http://www.ernestinum-gotha.de/gesch/j475ah.html[недоступне посилання з липня 2019]
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Nessun Saprà, Lexikon der deutschen Science Fiction & Fantasy 1870—1918, p. 130.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id