 | Ласкаво просимо до порталу «Фантастика» |  |
 Фантастика Фантастика (від дав.-гр. φανταστική — мистецтво уяви, фантазія; англ. fantastic) — жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення — фактора, який не зустрічається або неможливий в реальному світі. ::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Втеча Лоґана • Горянин (телесеріал) • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро • Жорж-Жан Арно[fr] • Канопус в Аргусі: архіви• Кроуфорд Кіліен • Милорад Янкович • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори • Слободан Шкерович • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра • Хесус де Арагон • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович • Янець Менцигер • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина (цикл творів) • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Земля світлячків • І стіни пахнуть сонцем • К7 • На каравелі "Улюбленець Нептуна" • Над планетою – «Левіафан» • Нотатки з майбутнього • Писар Східних воріт притулку • Планета для робінзонів • Подорож буде небезпечною • Посада у всесвіті • Пролог • Спадкоємець Безсмертного • Три сезони мейстри, або Нормальний дурдом • Троє на Місяці • Феномен Фенікса • Хто ти? • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти • Чистилище (Репортаж з того світу) • Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
 Вибрана стаття Жу́ль Ґабріе́ль Ве́рн (фр. Jules Gabriel Verne; *8 лютого 1828, Нант, Франція — †24 березня 1905, Ам'єн, Франція) — французький письменник. Разом з Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики. Народився в Нанті, давній столиці бретонських герцогів, у родині адвоката П'єра Верна (1798–1871), нащадка сім'ї провансальських юристів, і Софі Верн (1801–1887), уродженої Аллот де ля Фюйє, спадкоємиці стародавнього роду нантських кораблебудівників і судновласників. Рід Жуля Верна з боку матері походить від шотландського стрільця, який у 1462 році вступив на службу в гвардію Людовика XI і отримав дворянський титул за вірну службу королю. По батьківській лінії Верни були нащадками кельтів, які з давніх-давен мешкали на території Франції. У сім'ї Вернів, крім первістка Жуля, зростали ще брат Поль і три сестри: Анна, Матільда і Марі. ::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення
|
 Обраний життєпис Іва́н Анто́нович Єфре́мов (рос. Иван Антонович Ефремов, 9 (22) квітня 1908, Вириця — пом.5 жовтня 1972, Москва, РРФСР) — радянський фантаст, письменник, науковець, енциклопедист, мандрівник, археолог, палеонтолог, засновник сучасної тафономії; доктор біологічних наук. У 19 років здійснив своє перше наукове відкриття, а в 30 — став доктором наук. За пізніми документами Іван Антонович Єфремов народився 22 квітня 1907 в селі Вириця Царськосельського повіту (тепер Ленінградська область, Росія), розташованому на південь від Петербурга. Однак в метричній книзі Суйдінської Воскресенської церкви Царськосельського повіту записано, що він народився 9 квітня, а хрещений був 18 травня 1908. У своїй короткій автобіографії Іван Антонович з цього приводу писав: «У ті роки за відсутності паспортного режиму, багато хто і я в тому числі, дещо додавали собі років». У хлопця рано виявилися здібності, у чотири роки він навчився читати, а в шість прочитав твори Жюля Верна і закохався у мандри, мандрівників, вчених. У 1914 р. родина майбутнього письменника перебралася у місто Бердянськ (нині Запорізька обл, Україна), де почав навчання у місцевій гімназії. Батьки розлучилися у 1918 р., і мати з дітьми у 1919 р. перебралася в місто Херсон, де вдруге вийшла заміж. Дітей (сина й дочку) залишила у тітки, а сама відбула з новим чоловіком — червоноармійцем. По смерті тітки Іван став «сином полку» і разом з військовою частиною дійшов до Криму. Мав контузію під час бомбардування міста Очаків, адже дітям не місце на війні. У 1921 р. демобілізувався та перебрався на житло в Петроград.::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте...
|
Телевізійна фантастика «Новий день» (англ. Day Break) — американський фантастичний детективний телесеріал з елементами бойовика та драми 2006 р. Головну роль детектива Бретта Хоппера виконав Тей Діггз, якого звинувачуюють у вбивстві помічника окружного прокурора Альберто Гарзи. Хоппер потрапляє в часову петлю та переживає один і той же день знову й знову. Сюжет розгортається навколо спроби Бретта розгадати таємницю вбивства, і з'ясувати, хто ж стоїть за змовою навколо нього. Детектив з Лос-Анджелеса, Бретт Хопер, «застряг» у повторюваному знову і знову дні, в якому його помилково звинувачують у вбивстві помічника окружного прокурора Альберто Гарзи. Кожен день він більше і більше дізнається про обставини цього злочину. Хоппер повинен виправдати себе, але його близькі також виявляються обплутані павутиною таємної змови, що ставить під загрозу їх життя. День може змінюватися через будь-яку нову дію чи рішення Хоппера: боротися за своє виправдання або тікати від звинувачень у вбивстві. Щонайменше ще для однієї людини, як і для Хоппера, цей день повторюється знову і знову, але його дії рідко зачіпали детектива, поки вони не почали разом розбиратися в загадках цього дня. У той час як кожен епізод може початися з будь-якого моменту дня і містити будь-яку кількість його повторень, Хоппер кожен день прокидається о 6:17 ранку в ліжку у своєї дівчини Рити Шелтон. Хоппер пам'ятає всі події минулих днів і отримані ним рани не зникають з настанням нового дня. Однак рани і смерті інших людей в новий день не переносяться.::::::::::::::::читати далі |
Кінофантастика Еон Флакс (в оригіналі — Іон Флакс) — це науково-фантастичний фільм-екшн 2005 року режисера Керін Кусами. Цей фільм є вільною адаптацією науково-фантастичного мультиплікаційного телесеріалу із тою ж назвою, що його було створено аніматором Пітером Чангом (він, між іншим, зіграв другорядну роль у цій кіноверсії свого твору). Шарліз Терон грає титульну роль у фільмі. На екрани США фільм вийшов 2 грудня 2005 року (Paramount Pictures).::::::::::::::::читати далі |
 Корисні шаблони
|
 Нові статті
|
 Добра статтяТермінатор (англ. terminator — «ліквідатор», «винищувач») — це автономний робот у серії фільмів «Термінатор»; зазвичай, це робот-гуманоїд, на початку придуманий як практично незнищенний солдат, інфільтратор і вбивця. Найчастіше асоціюють із персонажем Арнольда Шварценеґґера, власне Термінатором, або термінатором серій Т-800 і T-850, моделі CSM-101. Серед інших серій (котрих відомо близько сорока) — найвідомішими є Т-1000, Т-Х, Cameron і Т-888. Ідея Термінатора як хромованого ендоскелета із червоними очима, що нагадує середньовічне утілення Смерті, — належить канадському режисерові Джеймсу Кемерону. Термінатора він задумав як другорядного персонажа, головного антагоніста в історії: кінорежисер планував основну увагу у картині приділити взаєминам між молодими людьми — персонажами Кайлом Ризом і Сарою Коннор. Однак, після виходу першого фільму глядачі сприйняли титульного персонажа Арнольда Шварценеґґера як головного героя. Термінатор став культурним феноменом цілої епохи: об'єктом поклоніння шанувальників, законодавцем моди у кінематографі, прибутковою медіафраншизою; а саме поняття «термінатор» — стало загальною назвою, що означає бездушну і непереможну машину чи просто особу, яка цілеспрямовано прямує до своєї мети, не зважаючи ні на що. У серії фільмів «Термінатор» — термінатором називається грізний робот або «кібернетичний організм» (кіборг), роботизований убивця і солдат. Його було розроблено військовою суперкомп'ютерною системою «Skynet» для проникнення в опорні пункти Руху опору, для проведення диверсійних робіт, убивства важливих осіб і для бойових потреб як мобільну тактичну бойову одиницю (солдата); головна ж мета термінаторів — повне винищення людського Руху опору («Tech-Com»), фізичне знищення людей.::::::::::::::::читати далі |
Фантастичне образотворче мистецтво  Майкл Велан (англ. Michael Whelan; нар. 29 червня 1950 р., Каліфорнія, США) — відомий американський художник в жанрі фантастики, що спеціалізується на ілюстрації фантастичних книг. Багаторазовий лауреат премії «Г'юго». Майкл народився 29 червня 1950 року в місті Калвер (Каліфорнія), в сім'ї авіакосмічного інженера, що переїжджала з місця на місце. Сам Велан зазначав, що постійна присутність поруч з космічними стартовими майданчиками, можливо, вплинула на його пристрасть до фантастики. У 1965 році Майкл вступив в Rocky Mountain School of Art в Денвері. З 1968 по 1973 рік навчався на факультеті долікарської біології в San Jose State University. Там він працював на::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
Martin R. Delany (1812-1885) Arthur Penrice (1821-1916) Sigmund Freud (1856-1939) Fred C. Cornell (1867-1921) Gaston Leroux (1868-1927) Ernst Ludwig Kirchner (1880-1938) Moray Dalton (1881-1963) Harry Martinson (1904-1978) H. A. Manhood (1904-1991) Douglas Stewart (1913-1985) Randall Jarrell (1914-1965) Orson Welles (1915-1985) Joan Vatsek (1916-1996) Gertrud Hanke-Maiwald (1918-1993) Erich Fried (1921-1988) Paul Seabury (1923-1990) Gordon C. Davies (1923-1994) Robert E. Gilbert (1924-1993) Simonne Jacquemard (1924-2009) Malcolm Bosse (1926-2002) Gerard Quinn (1927-2015) Tom McGowen (1927) Dorel Dorian (1930-2014) Jack Sharkey (1931-1992) Ted Lewin (1935) R. T. Larkin (1935) Uri Dan (1937-2006) Earl G. Ingersoll (1938) Ariel Dorfman (1942) Nancy Kilpatrick (1946) David Michelinie (1948) Craig Strete (1950) Jeffery Deaver (1950) Fred Newman (1952) Barbara McClintock (1955) Brian Clegg (1955) Kamil Vojnar (1962) David Slonim (1966) Roselynd Randolph (1967) Mark Leslie (1969) Paul Collins (Canada) (1970) Eldon Thompson (1974) April Campbell (1979) Heather Anastasiu (1982) Rachel Starr Thomson (1983) Brian McGreevy (1983) Ingrid Jonach (1983) Diana Pinguicha (1989) Zeny May Recidoro (1991) Померли:
Dieric Bouts (1415-1475) Nathaniel Lee (1653-1692) (1653-1692) Heinrich August Ossenfelder (1725-1801) Henry David Thoreau (1817-1862) Matilda Anne Mackarness (1825-1881) W. H. Walker (1827-1895) Hyland C. Kirk (1846-1917) Ian Maclaren (1850-1907) C. Rochling (1855-1920) L. Frank Baum (1856-1919) B. F. Heuston (1859-1907) Maurice Maeterlinck (1862-1949) Gordon Grant (artist) (1875-1962) Joseph O'Neill (1878-1952) H. Bedford-Jones (1887-1949) Douglas M. Dold (1888-1931) Bruce Bliven (1889-1977) Ronald Matthews (1903-1967) Dorothy B. Hughes (1904-1993) J. Dreany (1908-1961) Joe Grant (1908-2005) W. Grey Walter (1910-1977) María Luisa Bombal (1910-1980) Wil Albeda (1913-2014) Allan Howard (1913-1988) Ezra Jack Keats (1916-1983) Peter Viereck (1916-2006) Robert J. Serling (1918-2010) Farley Mowat (1921-2014) Barbara Softly (1923-2011) Roberta Gellis (1927-2016) Irmtraud Morgner (1933-1990) Mike Hodel (1939-1986) Chris Gilmore (1947-2015) Deborah J. Miller (1962-2013)
Фантастичні твори [[Файл:|120пкс|праворуч]] «Божа кузня» (англ. The Forge of God) — науково-фантастичний роман 1987 року американського письменника Грега Біра. Роман увійшов до числа фіналістів у номінації на премію «Неб'юла» в номінації «найкращий роман» 1987 року, а також був номінований на премії «Г'юго» та «Локус» у 1988 році. У романі представлені сцени та події суто в фантастичному жанрі, але вельми дивні в звичайному розумінні фантастики. Зокрема виявлення майже мертвого прибульця в пустелі, який чітко говорить англійською мовою: «Вибач, але є погані новини», а також наступний допит та аутопсія цього прибульця; відкриття відчайдушного військового штучного геологічного утворення та подальшого його ядерного знищення; і можливе руйнування Землі шляхом анігіляції. У романі також присутня ще одна чужинська фракція, котра на Землі представлена маленькими роботами-павуками, які набирають агентів серед людей за допомогою якоїсь форми контролю розуму. Вони несамовито.::::::::::::::::читати далі |
 Категорії
 |
 Література
|
 Вікіпроєкти |
 Братні портали |
|