 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| 7,8-didehydro-4,5-α-epoxy- 3-ethoxy-17-methylmorphinan-6-α-ol | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C19H23NO3 |
| Мол. маса | 313,397 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус |
Class B (UK) Schedule II (US) |
| Шляхи введення | перорально, місцево |
Етилморфін (англ. Ethylmorphine), також відомий під назвами кодетилін і діонін — напівсинтетичний опіоїдний анальгетик та протикашльовий препарат.[1][2][3][4][5][6] Застосовується також в офтальмології для знеболення та розсмоктування при запальних захворюваннях очей.[7]
Побічні ефекти та протипокази
Побічні ефекти етилморфіну подібні до інших опіоїдів, і включають сонливість, запор, запаморочення, нудоту, блювання та пригнічення дихання. Протипоказами до препарату є бронхіальна астма, дихальна недостатність і вік до 8 років. Етилморфін може впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем і працювати з важкою технікою, а також при застосуванні у високих дозах може спричинити залежність або звикання.[8]
Історія та доступність препарату
Етилморфін вперше став доступним для застосування у Франції в 1953 році, та випускався компанією «Houde», а в Норвегії та Іспанії він став доступним з 1960 року. Етилморфін не має схвалення у США, де він є контрольованою речовиною списку II.[9][8]
Примітки
- ↑ Xu BQ, Aasmundstad TA, Lillekjendlie B, Bjørneboe A, Christophersen AS, Mørland J (квітень 1997). Effects of ethanol on ethylmorphine metabolism in isolated rat hepatocytes: characterization by means of a multicompartmental model. Pharmacology & Toxicology. 80 (4): 171—81. doi:10.1111/j.1600-0773.1997.tb00392.x. PMID 9140136. (англ.)
- ↑ Jonasson B, Jonasson U, Holmgren P, Saldeen T (серпень 1999). Fatal poisonings where ethylmorphine from antitussive medications contributed to death. International Journal of Legal Medicine. 112 (5): 299—302. doi:10.1007/s004140050253. PMID 10460420. (англ.)
- ↑ Popa C, Beck O, Brodin K (березень-квітень 1998). Morphine formation from ethylmorphine: implications for drugs-of-abuse testing in urine. Journal of Analytical Toxicology. 22 (2): 142—7. doi:10.1093/jat/22.2.142. PMID 9547411. (англ.)
- ↑ Amacher DE, Schomaker SJ (січень 1998). Ethylmorphine N-demethylase activity as a marker for cytochrome P450 CYP3A activity in rat hepatic microsomes. Toxicology Letters. 94 (2): 115—25. doi:10.1016/S0378-4274(97)00108-2. PMID 9574808. (англ.)
- ↑ Aasmundstad TA, Xu BQ, Johansson I, Ripel A, Bjørneboe A, Christophersen AS, Bodd E, Mørland J (червень 1995). Biotransformation and pharmacokinetics of ethylmorphine after a single oral dose. British Journal of Clinical Pharmacology. 39 (6): 611—20. doi:10.1111/j.1365-2125.1995.tb05720.x. PMC 1365072. PMID 7654478. (англ.)
- ↑ Liu Z, Mortimer O, Smith CA, Wolf CR, Rane A (січень 1995). Evidence for a role of cytochrome P450 2D6 and 3A4 in ethylmorphine metabolism. British Journal of Clinical Pharmacology. 39 (1): 77—80. doi:10.1111/j.1365-2125.1995.tb04413.x. PMC 1364985. PMID 7756104. (англ.)
- ↑ Этилморфин (Aethylmorphinum) (рос.)
- ↑ а б Schlesser JL (1991). Drugs Available Abroad, 1st Edition. Derwent Publications Ltd. с. 79. ISBN 0-8103-7177-4. (англ.)
- ↑ PubChem. Ethylmorphine. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 8 вересня 2023.