Олександр Михайлович Грановський
Народився	25 грудня 1979(1979-12-25) (45 років) Київ
Громадянство	Україна
Діяльність	народний депутат
Alma mater	Гімназія № 86 «Консул», Східноукраїнська філія Міжнародного Соломонового університету (2001) і Тернопільський державний економічний університет (2016)
Членство	Верховна Рада України VIII скликання
Посада	народний депутат України
Партія	Блок Петра Порошенка
Сайт	hranovskyi.foundation
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
8-го скликання
фракція «Блок Петра Порошенка»[1]	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Олекса́ндр Миха́йлович Грано́вський (нар. 25 грудня 1979, Київ) — український олігарх^[2], політик. Народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка»^[1].

Олександр Грановський народився 25 грудня 1979 року в Києві^[3]. Навчався в столичній школі № 86, зараз це гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов^[4].

Грановський має дві вищі освіти^[4]. У 2001 році закінчив Міжнародний Соломонів університет за спеціальністю «Економіка і підприємництво» (або «Фінанси») та одержав кваліфікацію бакалавр економіки^[3].

У 2016 році закінчив Тернопільський національний економічний університет (нині — Західноукраїнський національний університет) за спеціальністю та одержав кваліфікацію бакалавра права^[3]. У 2018 році — у Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «Право» отримав освітній ступінь магістра права^[5][6].

З 2001 по 2007 рік працював комерційним директором мережі торгово-розважальних центрів «Караван»^[7].

З 2007 по 2009 рік — партнер американо-українського комерційного архітектурного бюро «Laguarda Low Design and Development».

З 2009 по 2014 рік — голова ради директорів «Assofit Holdings Limited».

З 2010 по 2014 рік Олександр Грановський був головою наглядової ради холдингової компанії «Assofit Holdings Limited», яка володіє одним з найбільших київських торгово-розважальних центрів (ТРЦ) «Sky Mall»^[8].

З 25 травня до 30 листопада 2014 року — депутат Київської міської ради. Був обраний від партії «Удар» під № 23^[9]. Член комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Входив до складу тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки комунальних підприємств територіальної громади міста Києва та інших суб'єктів господарювання, в статутних капіталах яких є частка майна територіальної громади міста Києва^[10].

На парламентських виборах 26 жовтня 2014 року обраний до Верховної Ради України за № 58 в списку Блоку Петра Порошенка^[11][12][1]. На день виборів член партії Блок Петра Порошенка. В парламенті обраний головою підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, член комітету ВР з питань правової політики і правосуддя^[13].

Як депутат Верховної Ради вніс низку законопроєктів для удосконалення діяльності прокуратури^[14][15][16], судочинства^[17][18], реєстрації прав на майно^[19], реєстрації юридичних та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань^[20], про Конституційний Суд України^[21][22], про Вищу раду правосуддя^[23].

1 листопада 2018 року потрапив до списку українських фізичних осіб, проти яких російський уряд ввів економічні санкції^[24][25].

29 травня 2019 року Олександр Грановський вийшов з партії «Блок Петра Порошенка»^[26].

За твердженнями медіа, корупціонер^[27], рейдер^[28]. Згідно з матеріалами розслідувань, неодноразово ставав фігурантом кримінальних справ і підозрювався у створенні та організації корупційних схем^[27]. Зокрема, він є фігурантом низки антикорупційних розслідувань за фактом шахрайських афер^[29], з приводу політичної корупції^[30], щодо владних^[31][32] та податкових^[33][34] зловживань. За часів президентства Петра Порошенка його називали «куратором президента в судах та прокуратурі»^[35][36], журналісти неодноразово фільмували його зустрічі із суддями та прокурорами^[37].

У листопаді 2016 року колишній президент Грузії та екс-голова Одеської області Міхеіл Саакашвілі звинуватив Олександра Грановського та Ігоря Кононенко у тому, що ті за вказівкою президента Петра Порошенка займаються підготовкою питання позбавлення політика громадянства України^[38][39].

У грудні 2016 року колишній депутат та підприємець Олександр Онищенко заявив, що брав участь у підкупі голосів депутатів Верховної Ради для Петра Порошенка разом з Ігорем Кононенком та Олександром Грановським^{[40][41][42][43]}.

Низка українських ЗМІ, журналістів називали Грановського «куратором президента в судах та прокуратурі» під час президентства Петра Порошенка^[44][45][46]. Журналісти неодноразово фільмували його зустрічі із суддями та прокурорами^[44]. Зокрема знімальна група програми «Схеми» зафіксувала, як Грановський зустрічається з головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком, ключового суду першої інстанції, в якому вирішуються спори, де однією зі сторін є органи влади^[47]. Також Грановський декілька разів приїжджав на зустріч до директора НАБУ Артема Ситника, щоб поговорити про «антикорупційний суд»^[36].

14 листопада 2016 року пресслужба НАБУ повідомила, що 11 листопада Інтерпол оголосив Миколу Чауса в міжнародний розшук. Він нелегально перетнув кордон з Молдовою, де попросив політичного притулку^[48] й чекав розгляду його екстрадиції до України^[49].

Згідно з матеріалом «Української правди» на основі тексту офіційних свідчень Миколи Чауса і колишнього заступника глави Офісу президента Андрія Смирнова, наданих ними в серпні-вересні 2021 року слідчим СБУ, Олександр Грановський брав участь у вивезенні судді до Молдови 2016 року^[50][51].

У розслідуванні журналістів «Слідство.Інфо» також ідеться, що Грановський причетний до незаконного виїзду Чауса за кордон, вони цитували документи зі справи^[52]. Версія про причетність Грановського співпадає і зі словами дружини Чауса. Саме згадані два адвокати, за твердженням жінки, нібито представлялись «від Порошенка»^[53].

На початку квітня 2021 року адвокат Чауса заявив, що екссудю викрали в Кишиневі^[53]. Викрадення офіційно підтвердила Молдова. За офіційною інформацією молдавського слідства, викрадачами були «іноземні громадяни», які вели листування українською. З Кишинева вони виїхали в Україну^[53].

За інформацією видання «Дзеркало тижня», Олександр Грановський і Андрій Адамовський спробували відібрати у компаньонів 35 млн доларів^[54]. У 2010 році Адамовський і Грановський разом з компаньонами Андрієм Малицьким і Ігорем Філіпенком продали мережі ТНК свою мережу заправок «ВікОйл». Сума угоди склала 71 млн доларів, ці гроші потрапили на рахунок компанії «Оледо», що належала усім чотирьом компаньонам^[54]. Проте протягом декількох днів, користуючись правом одностороннього підпису, Адамовський і Грановський перевели 71 млн на рахунок своєї щойно створенної компанії Stockman Interhold SA. Малицький і Філіпенко подали до суду Британських Віргінських островів^[54]. У 2014 році суд вирішив, що Адамовський і Грановський мають повернути колишнім компаньонам 35 млн доларів^[54].

Згідно з розслідуванням програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», Грановський і Адамовський також причетні до рейдерського захоплення торгівельного центру «Sky Mall» в Києві^[55]. У 2006-му році естонський бізнесмен Гіллар Тедер розпочав будівництво «Sky Mall»^[56]. У 2009-му через фінансову кризу Тедер вирішив залучити спів-інвесторів у свою компанію Arricano Real Estate PLC. Адамовський мав інвестувати 40 млн доларів, викупивши у Arricano половину корпоративних прав у головній фірмі проекту Assofit Holdings Limited, а через півроку або конвертувати інвестицію в долю у самій Arricano, або ж продати свою частку назад Теддеру уже за 50 млн^[56]. Та у визначений час Андрій Адамовський не зробив ні те, ні інше^[56]. Він почав піднімати вартість своєї частки у 50 млн. доларів^[56]. Тедер звернувся до Лондонського суду і у 2014 році той визнав за ним право викупу відповідно до договору^[56]. Однак поки Тедер судився, Stockman Interhold SA скликав збори акціонерів Assofit Holdings Limited і звільнив з ради директорів всіх представників Arricano^[54]. У вересні 2014 року вони перереєстрували фактичного власника ТРЦ «Sky Mall» ТОВ «Призма бета» в Луганську^[57]. ЇЇ 100%-вим власником замість Assofit Holdings стала нідерландська компанія Financing and Invest Solutions B.V.

Згодом, «Sky Mall» частково вивели у власність банку «Південний», який повʼязують з Адамовським,шляхом махінацій із кредитами. Керівником компанії Assofit Holdings Limited, через яку в «Sky Mall» інвестував Адамовський, був Олександр Грановський^[55][56]. Він очолював фірму з березня 2010 року по листопад 2014 року, тобто упродовж всієї історії з відчуженням «Sky Mall» в банк «Південний»^[55].

Одне з найгучніших звинувачень стосувалося участі Грановського в організації корупційних схем навколо Одеського припортового заводу (ОПЗ). У жовтні 2022 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) оголосили Грановського в розшук^[58][59][60].

За версією слідства, він керував схемою, за якою завод продавав мінеральні добрива за заниженими цінами певній компанії, яка потім перепродавала товар за ринковими цінами. Ця схема діяла впродовж 2015 року і завдала заводу збитків на понад 93 мільйони гривень^[61].

У грудні 2022 року, Вищий антикорупційний суд України заочно заарештував Олександра Грановського, проте 20 серпня 2024 року ВАКС скасував підозру від НАБУ колишньому народному депутату Грановському, якого звинувачували в організації корупційної схеми на АТ «Одеський припортовий завод», яка завдала збитків на 93,3 млн гривень^[62][63].

У статті видання «Дзеркало тижня», присвяченій діяльності Олександра Грановського, йдеться, що він разом з Андрієм Адамовським декілька разів обманули інвесторів торгового центру^[54].

У 2008 році Грановський і Адамовський запропонували потенційним орендаторам інвестувати в будівництво ТЦ «Парк Горького» в Києві. З кожного інвестора вони зібрали по декілька десятків тисяч доларів, мотивуючи це тим, що в кожного з них буде по дві точки в «Парку Горького» і по дві точки — в торговому центрі в Севастополі. За рік гроші інвесторів зникли, посилаючись на світову фінансово-економічну кризу^[54].

За деякий час, земля під забудову і проект торгового центру були продані французькій групі SCC за 80 млн доларів. Першу половину суму французи заплатили одразу, другу — затримали через невиконання Адамовським своєї частини умов. Справа потрапила до суду, який змусив SCC заплатити всю суму^[54].

За інформацією журналістів програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», Олександр Грановський і Андрій Адамовський причетні до ТОВ «Трейд Коммодіті», яке вигравало державні тендери на постачання палива^[55].

Формально одноосібним власником і керівником ТОВ «Трейд Коммодіті», яка за останні два роки виграла паливних тендерів на 7,11 млрд грн, є Вадим Майко з Кам’янського^[64]. Він мешкає у звичайному багатоквартирному будинку в Кам’янському і не має машини. Проте у інтерв’ю керівника Державного резерву Вадима Мосійчука виданню OilNews, Мосійчук заявив, що коли у Держрезерву виник конфлікт із «Трейд Коммодіті» щодо постачання палива, то до нього на переговори приходив саме Адамовський^[64]. За інформацією журналістів «Наші гроші», він представлявся власником компанії^[64].

Разом з тим, згідно з даними майнового реєстру на початку 2016 року «Трейд Коммодіті» позичило 7,5 млн дол. та 81 млн грн. у близькому до Адамовского банку «Південний»^[30]. Цей же банк з'явився у декларації Олександра Грановського: народний депутат взяв кредит у 800 тис грн^[30].

Згідно з журналістським розслідуванням, саме «Трейд Коммодіті» закуповувало неякісне пальне у низки фірм, щодо яких було відкрите кримінальне провадження. Це паливо потім продавалося під виглядом бензину марок А-80, А-92, А-95 і дизельного палива^[65].

Згідно з даними громадського руху «Чесно», Олександр Грановський, ймовірно, використовував свої приймальні народного депутата України для «захисту» бізнесу^[31]. Так, площа приймального кабінету народного депутата від Блоку Петра Порошенка Грановського становить 34 кв. м. і розташована на п’ятому поверсі столичного бізнес-центру «Євразія» за адресою вул. Жилянська, 75. Однак табличка «Приймальня народного депутата Олександра Грановського» висить на дверях перед приміщенням значно більшої площі – 790 кв. м^[31]. За цією табличкою також розташований кабінет бізнесмена Андрія Адамовського, компанія «Міжрегіональний інвестиційний союз», яку очолює Людмила Пархоменко^[31].

Також Грановський фігурував в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» про те, як директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін намагався скасувати ключову експертизу у справі Романа Насірова^[66]. У травні 2016 року журналісти «Схем» зафіксували Олександра Рувіна в київському ресторані бізнес-центру «Леонардо» у компанії народного депутата Олександра Грановського^[66].

Згідно розслідування програми «Наші гроші», Олександр Грановський з липня 2015 року користувався безкоштовною охороною СБУ. Сам депутат, пояснював це тим, що він є свідком по карній справі^[67][68][69].

Є фігурантом журналістського розслідування «Прихований автопарк депутата Грановського» програми «Схеми: корупція в деталях»^[70]. Журналістам вдалося визначити автомобілі, які знаходяться постійно у користуванні Олександра Грановського^[70]. З поміж 8-ми автівок Олександр Грановський у деклараціях за 2015–2017 роки задекларував лише 1 авто, а саме Toyota Land Cruiser 200, який знаходиться в оренді народного депутата^[70].

Також Олександр Грановський, зазначивши на праві користування лише 1 авто не зазначив суму оренди за нього у своїх витратах. На думку журналістів програми «Схеми: корупція в деталях», те, що Грановський не може офіційно задекларувати всі авто, які знаходяться у його розпорядженні є ознаками можливого незаконного збагачення у діях народного депутата України^[70].

Як стверджує у своєму блозі на «Українській правді» Єгор Фірсов, Грановський не задекларував 700 тис. доларів^[71]. Такі висновки він зробив, прочитавши роздруківку засідання Лондонського суду. Фірсов стверджує, що ці кошти були отримані за організацію захоплення ТРЦ «Sky Mall»^[71]. Фірсов зазначає, що за 2016 рік Грановський заробив 520 тис. гривень. При цьому, за його даними , найбільша сума, яку задекларував Грановський протягом попередніх років, становила трохи більше 200 тис. грн. Готівкою ж він зберігає майже мільйон доларів^[71].

Єгор Фірсов звернувся до Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Національного антикорупційного бюро з вимогою провести розслідування і з'ясувати причину відсутності суми у 700 тис. гривень у декларації. Він зазначає, що розслідування проведене не було^[71].

У 2019 році депутат Київської обласної ради В’ячеслав Соболєв звинуватив Олександра Грановського і видання «Букви» в кампанії проти себе^[72]. Радник керівника Офісу Президента України Сергій Лещенко також стверджував, що видання «Букви» пов’язане з Грановським^[73][74].

15 лютого 2021 року видання «Букви» опублікувало матеріал «Як ботоферми влади підтримують Зеленського та знищують його опонентів»^[75]. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук заперечила зв’язок провладної фракції з мережею ботів у соцмережах, де тривалий час поширювався контент на підтримку президента Володимира Зеленського і його дій. Також вона натякнула на необ'єктивність видання «Букви» через зв’язок з колишнім народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Олександром Грановським^[73][76].

Є дві доньки — Нонна та Ася.

• БО «Благодійний фонд Олександра Грановського» [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Профіль депутата [Архівовано 18 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Радої України
• Офіційний сайт ЗУНУ