| Борислав Юхимович Береза | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 червня 1974 (51 рік)  Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Національність | український єврей |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | політик, громадський діяч |
| Alma mater | ДТЕУ |
| Членство | Верховна Рада України VIII скликання і Правий сектор |
| Посада | народний депутат України, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[1], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[1] і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[1] |
| Партія | безпартійний (з 1 січня 2015) |
| Конфесія | українське християнство |
| Батько | Юхим Абрамович Бляхер |
| Мати | Емілія Григорівна Береза |
| У шлюбі з | Наталя Миколаївна Береза (Чорнодід) |
| Діти (2 ) | двоє синів та донька |
| Нагороди |  |
| |
 | Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 8-го скликання | |||
| 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 | |
|
| |||
Борисла́в Юхи́мович Береза[2][3] (нар. 13 червня 1974, Київ) — український політик, громадський діяч, фігурант антикорупційних розслідувань[4], колишній народний депутат України VIII скликання, з кінця лютого по кінець грудня 2014 року — речник «Правого сектора».
Життєпис
Народився 13 червня 1974 року у м. Києві. Має диплом Київського національного торговельно-економічного університету. Громадянин України, а згідно з даними журналістських розслідувань, також має громадянство Ізраїлю.[5] З 1991 по 1993 рік мешкав в Ізраїлі, з 1993 по 2014 рік — в Україні, з 2005 року є громадянином України.[6]
Єврей по батьку і юдей[7] за віросповіданням, багато років поспіль хоча б раз на рік їздить в Ізраїль.[8] У 1991 році виїхав проживати, як репатріант до Ізраїлю.[9]
У 1993 році повернувся в Україну. У Києві в 1996 році заснував фірму «Се́фер»[10], яка займалася книготоргівлею та книговиданням[8], створив невелику літературну агенцію.[9] Береза формував приватні книжкові колекції для заможних замовників.[11]
Був теле- та радіоведучим: проєкт «Книга UA» на Першому національному телеканалі, там же програма «Мандри», на «Просто Раді.О» — вечірнє шоу «Повний абзац з Бориславом Березою».[9]
За повідомленням інформаційного агентства УНІАН, 25 березня 2024 року Береза залишив територію України, пішки перетнувши кордон з Україною через молдовську ділянку кордону в пункті Старокозаче, і більше півроку не з’являється в Україні. Загалом за останні 2,5 роки він перетинав державний кордон України 21 раз.[12][13]
Політична діяльність
Регіональна, у Києві
Прискоренням політичної кар'єри послужила боротьба з «наливайками» на Троєщині (місці проживання Борислава) напередодні виборів у жовтні 2014 до Верховної Ради України, а також медійна впізнаваність як людини, пов'язаної з «Правим сектором».
У 2015 році — кандидат у Міські голови Києва.
30 жовтня 2015 року стало відомо, що пройшов у другий тур у кандидати Міського голови Києва. За Борислава Березу було віддано 8,84 % (77 029) голосів. Його суперником є Віталій Кличко, який набрав 40,57 % (353 312) голосів. У другому турі Береза набрав 32,30 % (197 844 голосів).[14]
У Верховній Раді
На позачергових виборах до Верховної Ради України у 2014 році балотувався як самовисуванець по 213-му одномандатному виборчому округу (місто Київ, Деснянський район) та посів 1-ше місце з результатом 29,44 %.[15] Позафракційний.
4 грудня 2014 року був обраний заступником голови Комітету з питань запобігання та протидії корупції.[16]
2 грудня 2014 року Дмитро Ярош, Борислав Береза, Борис Філатов і Володимир Парасюк створили у ВРУ депутатське об'єднання «Укроп». Борислав Береза розповідав:
Створюється парламентська опозиція — так і називається «Укроп», українська опозиція. У цю групу можуть увійти й ті представники коаліції, яким не подобається нинішній стан справ»[17].
Борислав Береза був серед депутатів, що не брали участь у прийнятті Закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу[18], і проголосував проти змін до Конституції, що передбачають цей особливий порядок.[19]
У жовтні 2015 року Борислав Береза відмовився від підтримки майже однойменної партії «УКРОП».[20][21]
2018 року керував тимчасовою слідчою комісією ВРУ, що розслідувала відомості щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.[22]
У липні 2019 року Береза, як голова міжпарламентського комітету ВР між Україною та Естонією, отримав від президента Естонії Керсті Кальюлайд Орден Хреста Землі Марії 4-го ступеня — за покращення співпраці між Україною та Естонією.[23]
Скандали
У квітні 2015 року українські ЗМІ повідомляли про скандал між Березою і депутатом від Радикальної партії Ігорем Мосійчуком.
У жовтні 2015 року був звинувачений у підробці диплома про вищу освіту (раніше Береза повідомляв що має червоний диплом КНЕУ).[24][25][26][27][28][29] Проте на сайті Київського національного торговельно-економічного університету вказано, що Борислав Юхимович Береза здобув ступінь магістра КНТЕУ, захистивши кваліфікаційну роботу на тему: «Конкурентна політика в умовах глобалізації»[30].
9 травня 2017 року влаштував скандал зі співробітником поліції в ході проросійської акції «Безсмертний полк» в Києві (Береза був серед тих, хто намагався не допустити її проведення).[31]
1 листопада 2018 року Березу було включено до списку українських фізичних осіб, проти яких російським урядом введено санкції[32].
Раніше ЗМІ звинувачували Березу в фальсифікації даних для ЦВК під час виборів, у незаконному збагаченню та відмиванні доходів. Також він приховував, що має громадянство Ізраїлю, та розказував, що нібито виграв 3 млн грн у лотерею.[33]
Будучи нардепом, Береза не декларував суттєвих доходів, однак його родина володіє майном на мільйони доларів. Так, на дружину Берези оформлена (за ціною в 10 разів менше ринкової) 5-кімнатна квартира в новобудові ЖК «Park Avenue VIP» (майже 300 кв м), складські приміщення і 2 паркомісця. Сам він володіє будинком на Київщині і половиною квартири в столиці.[33]
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну
На початку вторгнення, за словами Борислава Берези, він підписав контракт з ТрО, який чомусь не акцептували. Береза стверджує, що отримав зброю і разом зі своїм підрозділом 21-го березня заходив в Ірпінь.[34]
6 квітня 2022 року під час перебування на Сколівщині Львівської області працівники місцевого ТЦК намагалися вручили повістку, щоб взяти його на облік як внутрішньо переміщену особу. Друга спроба вручення повістки відбулася у приміщення жіночого монастиря УГКЦ у Трускавці. Проте в обох випадках Береза телефонував до свого адвоката та викликав поліцію.[35] Згодом у присутності понятих він повістку отримав, але до ТЦК не прийшов.[36][33][34][37]
У серпні 2024 року до Нацполіції України надійшли документи на розшук колишнього народного депутата Борислава Берези через його ухилення від служби. Повідомляється, що у березні 2024 року він виїхав з України, пішки перетнувши кордон з Молдовою. «ЗіБ» провів власне розслідування й наполягає, що Береза пішов з України пішки 25 березня 2024 року у пункті пропуску Старокозаче[37], відтоді в Україну він більше не повертався.[33]
Також, за оцінкою правоохоронних органів Борислав Береза проводить гібридну інформаційну політику в інтересах РФ. Тож наразі він перевіряється на наявність фактів державної зради.[37]
Сім'я
Батько — Юхим Абрамович Бляхер (7 березня 1950), мати — Емілія Григорівна Береза (25 жовтня 1952 року).[38]
Дружина — Наталя Миколаївна Береза, до шлюбу Чорнодід (17 липня 1975 року), домогосподарка.
Виховують двох синів і дочку.[39][40].
Примітки
- ↑ а б в http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7366
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Береза Борислав Юхимович (українською) . Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 07-10-2020.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Береза Борислав Юхимович | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org. Процитовано 11 квітня 2025.
- ↑ У Борислава Берези немає громадянства держави Ізраїль – посольство. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ Береза Борислав Юхимович [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Станом на 10.11.2014
- ↑ Right-Wing Ukrainian Leader Is (Surprise) Jewish, and (Real Surprise) Proud of It [Архівовано 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // By Vladislav Davidzon, Tablet Magazine, December 1, 2014
- ↑ а б Береза, Борислав Юхимович [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.] // dosye.info
- ↑ а б в Еврейский голос «Правого сектора» [Архівовано 26 січня 2015 у Wayback Machine.]. Беседовал Михаил Гольд, гл. редактор газеты «Хадашот» (Киев) специально для Девятого канала // 18.06.2014 13:37, 9tv.co.il — 9 Канал ТВ Ізраїлю
- ↑ «Се́фер» івр. ספר, книга. Так, книги Каббали мають назви Сефер Єціра[en] — Книга Творення, Сефер га-Зогар, Сефер га-Разим.
- ↑ Як формуються приватні книжкові колекції для українських бізнесменів [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Екс-нардепа Березу розшукують через ухилення від армії — джерело в НП. 30.08.2024, 12:33
- ↑ Нацполіція розшукує екснардепа Березу через ухилення від армії, - ЗМІ. // Автор: Іван Бойко. 30.08.2024, 15:11
- ↑ Киев. Выборы мэра 15 ноября 2015. Второй тур. Результаты, Выборы Украины, UE. ukraine-elections.com.ua. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 213 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Центральна виборча комісія.
- ↑ Проєкт Постанови про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.], Верховна Рада України.
- ↑ Ярош, Береза, Філатов і Ко створюють у парламенті «Укроп» [Архівовано 27 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 02 грудня 2014, 13:53
- ↑ Поіменне голосування про проєкт Постанови про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування (№ 2374) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
- ↑ Поіменне голосування про проєкт Постанови про попереднє схвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади (№ 2217а/П1) — в цілому. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
- ↑ Борислав Береза відмовився іти на вибори від партії «УКРОП» через «різні цілі» [Архівовано 13 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // radiosvoboda.org, 08.10.2015
- ↑ Партія «УКРОП» з вересня 2014 до червня 2015 року мала назву «Патріотичний альянс», див.: Мін'юст зареєстрував партію Коломойського «Укроп» [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 18 червня 2015, 18:02
- ↑ Рада створила ТСК із розслідування вбивства Гандзюк і нападів на активістів. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ Борислав Береза отримав нагороду за покращення співпраці між Україною та Естонією. kyivdiplomatic.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Борислава Березу звинуватили в підробці диплому про освіту. ТСН. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Нардепа Березу обвиняют в подделке документа о высшем образовании. УНІАН. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 29 травня 2021. (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ В КНЭУ подтвердили, что Береза не значится среди выпускников 2000 года. КП в Україні. 11 листопада 2015. Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023. (рос.)
- ↑ ГПУ підозрює нардепа Борислава Березу в підробці диплома. Лівий берег. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Генпрокуратура розслідує справу про підробку диплому Берези. Українська правда. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ 42265. Захист випускних кваліфікаційних робіт студентів спеціальності "Публічне управління та адміністрування". knute.edu.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ «На, смотри»: Береза 9 мая тыкал удостоверением патрульному. КП в Україні. 9 травня 2017. Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023. (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 13 лютого 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г Ухилянт і екснардеп Борислав Береза опинився у розшуку і втік з України. 33 Канал (укр.). 30 серпня 2024. Процитовано 12 жовтня 2024.
- ↑ а б Борислав Береза, піхотинець: "Справжня перемога буде тоді, коли ми зрозуміємо, що загрозу війни знищено. Що не буде війни через 3, через 5 або вісім років".
- ↑ Екс-нардеп Береза влаштував скандал через вручення йому повістки в армію КИЇВ24 live
- ↑ [Екс-нардеп Борислав Береза проігнорував повістку до військкомату Zaxid.net
- ↑ а б в Екс-нардепа Березу розшукують через ухилення від армії — джерело в НП. Закон і Бізнес. Процитовано 12 жовтня 2024.
- ↑ Борислав Берёза озвучивает имена родителей [Архівовано 4 вересня 2015 у Wayback Machine.] Ютуб. 271 studio
- ↑ Речник «Правого сектора» Береза вперше вивів жінку в люди [Архівовано 1 грудня 2014 у Wayback Machine.] «ТаблоID», 25.11.2014
- ↑ Борислав Береза познайомив Катю Осадчу з дружиною [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // 1+1, Світське життя, 22 листопада 2014
Посилання
- Електронна декларація за 2015 рік [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
| Тематичні сайти | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
