Іван Якович Горбачевський
Іван Горбачевський
міністр охорони здоров'я Цислейтанії
30 липня 1918 — 11 листопада 1918
Монарх	Карл I та IV
Президент	Макс Гусарек фон Гейнлейн
Попередник	посада запроваджена
Наступник	Ігнац Кауп
міністр без портфеля Цислейтанії
30 серпня 1917 — 30 липня 1918
Монарх	Карл I та IV
Президент	Ернст Зайдлер фон Фойхтенеґ
Попередник	Віктор Матая
Наступник	Іван Жолгер
член Палати панів Райхсрату Цислейтанії
1908 — 11 листопада 1918
ректор Українського вільного університету
1931 — 1935
Попередник	Андрій Яковлів
Наступник	Олександр Колесса
ректор Українського вільного університету
1923 — 1924
Попередник	Станіслав Дністрянський
Наступник	Федір Щербина
професор кафедри хімії Українського вільного університету
1921 — 1939
Попередник	посада запроваджена
ректор Карлового університету
1902 — 1903
Попередник	Ян Ладислав Сікора
Наступник	Вінценц Строугал
професор кафедри лікарської хімії Карлового університету
серпень 1883 — 1917
Народився	15 травня 1854(1854-05-15)[1][2][…] Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, СРСР[4]
Помер	24 травня 1942(1942-05-24)[1][3][5] (88 років) Нове Мєсто, Прага, Протекторат Богемії і Моравії[5]
Похований	цвинтар «Шарка»[6]
Виборчий округ	член УНРади
Відомий як	вчений, відкрив фермент ксантиноксидазу
Місце роботи	Федеральний уряд Австрії і Віденський університет
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Чехословаччина (1924)
Національність	Українець
Alma mater	Віденський університет
Рід Горбачевські
Батько	о. Яків Горбачевський
Мати	Гонората Воїнська
У шлюбі з	Емілія Білінська (1881)
Діти	2 доньки
Брати	Антін Горбачевський
Професія	хімік
Релігія	греко-католик
Нагороди
Премії	кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини (1911)
Почесні звання	дійсний член НТШ (1899), Чеської академії наук і мистецтв (1912), ВУАН (1925)
ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part2/008.htm
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Я́кович Горбаче́вський гербу Корчак^[7] (15 травня 1854, с. Зарубинці, нині Тернопільський район Тернопільської області — 24 травня 1942, Прага) — український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч. Академік ВУАН (1925 р.), дійсний член НТШ. Іван Горбачевський — кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини 1911 року^[8]. Брат Антіна Горбачевського.

Іван Горбачевський народився 15 травня 1854 року в с. Зарубинцях, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) у сім'ї священика УГКЦ, пароха Збаража о. Якова Горбачевського (1817—14.7.1875, Збараж^[9]) гербу Корчак^[7].

Закінчив Першу тернопільську класичну гімназію, під час навчання в якій став одним з перших членів гуртка «Громада», заснованого учнем 6 класу Іваном Пулюєм у січні 1863 року.^[10]

Вивчав медицину у Віденському університеті (закінчив 1877 року, отримав ступінь доктора медицини). Під час навчання голова студентського товариства «Січ» (1875—1877 роки)^[11].

У 1883—1917 роках упродовж 35-ти років був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі. 1902—1903 роки (або 1903—1904 роки^[11]) ректор Карлового університету; декан медичного факультету в 1889—1890, 1894—1895, 1904—1905, 1911—1912 роках.

Разом з Іваном Пулюєм організував товариство «Українська громада» у Празі, створив фонд допомоги студентам.^[12]

Протягом 1906—1917 років член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському королівстві, з 1908 — радник цісарського двору^[11], член Палати шляхти австро-угорського парламенту, 1917—1918 рр. перший етнічний українець — міністр охорони здоров'я Австро-Угорщини. З 1910 року почесний президент Українського лікарського товариства. У 1918 брав участь у діяльності Укр. парламент. репрезентації, зокрема у нараді щодо нац. держ. самовизначення Сх. Галичини. З 1919 року професор Українського вільного університету Відня, Праги (з 1921 р.). З 1924 року ректор Українського вільного університету.

У жовтні 1926 очолив оргкомітет Першого українського наукового з'їзду, який відбувся у Празі.

Помер 24 травня 1942 року у Празі, похований з родиною^[13] поблизу костелика св. Матея^[cs] на празькому цвинтарі «Шарка» (чеськ. Šárka).^[14]

Автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального характеру з біологічної хімії.

Перша ж наукова праця «Синтез сечової кислоти» (1882 р.)^[11][15] принесла Горбачевському наукове визнання. Вперше у світі 28-літній українець синтезував сечову кислоту з гліцину, що до того не вдавалося нікому, хоча над цим питанням працювали всесвітньо відомі науковці, зокрема Е. Фішер, В. Траубе, О. Розен та інші.^[16]

Одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків; встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу (1888 р.^[11]). Його заслугою стало також те, що запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.

Один із фундаторів української хімічної термінології на народній основі (праця «Увага о термінольоґії хемічній» (1905)).

Підготував 2 томи підручника орґанічної та неорґанічної хімії українською мовою; І-й «Орґанічна хімія» опублікований 1924 року в Празі^[11].

За значні наукові заслуги вченого пошановано званням дійсного члена ВУАН (з 1925 р.) в Радянській Україні, дійсний член НТШ (1899 р.)^[11].

Написав 4-томний підручник лікарської хімії чеською мовою (1904—1908 роки).

Є одним зі співавторів Наукової енциклопедії Отто (чеськ. Ottův slovník naučný)^[17] — найбільшої енциклопедії чеською мовою.

Іван Горбачевський став засновником міністерства і першим міністром здоров'я Австро-Угорщини. Більше того, це міністерство, яке спеціалізувалося винятково на охороні здоров'я, стало першим в Європі^[18] і світі^[19]. За проектом розбудови та програми дії цього міністерства пізніше розбудувалися міністерства здоров'я Англії, Франції та інших держав.

• 1992 р. Тернопільський медичний інститут названий іменем Івана Горбачевського;
• На фасаді ТНМУ встановлено пам'ятну таблицю;
• У Львові та Івано-Франківську є вулиця Горбачевського;
• Школа в рідному селі Зарубинці названа іменем Івана Горбачевського^[11];
• Там само діє Музей-садиба Івана Горбачевського;
• Міжнародний рік Івана Горбачевського, проголошений ЮНЕСКО (2004);
• Від 2004 року в музеї-садибі в Зарубинцях (Тернопільська область) проводять «Горбачевські читання»; викладачі й студенти ТНМУ виступають із доповідями, повідомленнями та спогадами про видатного вченого^[20].
• Пам'ятник І. Я. Горбачевському на біля корпусу Тернопільського державного медичного університету на вул. Руській (2004, скульптор — О. Маляр архітектор — Р. Білик);
• Поштова марка, присвячена 150-річчю (наклад — 649 тис. штук, 2004);
• Інфекційна лікарня ім. Горбачевського в м. Херсоні.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Головацький І. Д. Горбачевський Іван Якович [Архівовано 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 159. — ISBN 966-00-0405-2.
• Мельничук Б. Горбачевський Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 393. — ISBN 966-528-197-6.
• Головацький І. Д. Горбачевський Іван Якович [Архівовано 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 188. — ISBN 966-02-3966-1.

• Василега-Дерибас М. Вчений, гуманіст, патріот (до 130 річниці народження) // Укр. Вісті. – 1984. – 22.01. – № 16, 17. (від стор. 115/124)
• Выдающиеся химики мира: Биогр. справочник / В. Волков, Е. Вонский, Г. Кузнецова. — М., 1991. (рос.)
• Головацький І. Іван Горбачевський. Життєписно-бібліографічний нарис. - Львів, 1995. - 126 с.
• Гонський Я. І. Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] / Терноп. держ. мед. акад. ім. І. Я. Горбачевського. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. — С. 176—182. (link)
• Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
• Лахманюк Т. Іван Горбачевський: науково-педагогічна та громадсько-політична діяльність. — Тернопіль: Вектор, 2012. — 159 с.
• Лахманюк Тетяна. Іван Горбачевський у світовій науці // Україна–Європа–Світ. – Вип. 1: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2008.
• Лахманюк Тетяна. Іван Горбачевський – міністр здоров'я Австрії // Україна–Європа–Світ. – 2011. – Вип. 6/7 : 20-й річниці Незалежності України присвячується. – С. 246–251.
• Лахманюк Т. В. Іван Горбачевський і Наукове товариство ім. Шевченка // Збірник наукових праць НДІУ, том XVI. – С. 183 – 190.
• Професор Іван Горбачевський: науково-педагогічна і громадська діяльність. До 160-річчя від дня народження / В. Данилова, С. Комісаренко, Р. Виноградова, В. Шендеровський // Світогляд. — 2014. — № 5. — С. 38—43.
• Данилова В. М. Іван Якович Горбачевський — вчений, патріот, громадянин (До 160-річчя від дня народження) / В. М. Данилова, Р. П. Виноградова, С. В. Комісаренко // Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol.86, N5. - С. 165 — 172.
• Виноградова, Р. П. Іван Якович Горбачевський — вчений, патріот і громадянин / Р. П. Виноградова, В. М. Данилова // Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol.86, N5 (Suppl.2) Матеріали XI Українського біохімічного конгресу, 6-10 жовтня 2014р., м. Київ. - С. 271.
• Його ім'я носить університет / Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 10—11.
• Бабічук І. В. Наукова та педагогічна діяльність академіка ВУАН І. Я. Горбачевського в контексті розвитку біохімічної науки (кінець ХІХ ст. — 40-ві роки ХХ ст.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 — історія науки і техніки. — Київ: Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук, 2017. — 214 с. (див. тут [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.])
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — 616 c. — URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Павлишин, Г.А. Козак, К.В. Багатогранна постать Івана Яковича Горбачевського / Г. А. Павлишин, К. В. Козак // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2017. - Т. 19, № 2. - С. 105-109.

• Kurzbiografie Horbaczewski (Horbačevskyj), Ivan Dr. med. [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
• Шендеровський В. Він був першим міністром охорони здоров'я у світі — Іван Горбачевський [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
• Biographie in http://portal.unesco.org/