Прага Praha
Герб Праги Прапор Праги
Основні дані
50°05′15″ пн. ш. 14°25′17″ сх. д. / 50.0875° пн. ш. 14.421388888889° сх. д. / 50.0875; 14.421388888889
Країна	Чехія
Регіон	Середньочеський край
Столиця для	Чехія
Межує з — сусідні нас. пункти Zelenečd, Zdibyd, Úvalyd, Черношицеd, Презлетіцеd, Ржичани, Květniced, Bořanoviced, Jenštejnd, Hovorčoviced, Radonice[d], Hostiviced, Розтоки, Jílovištěd, Sibřinad, Podolanka[d], Jinočanyd, Chrášťanyd, Dobrovízd, Vestecd, Jeseniced, Унетице, Zbuzanyd, Veleňd, Šestajoviced, Křeniced, Ořechd, Kněževesd, Průhoniced, Zlatníky-Hodkoviced, Horoměřiced, Kosořd, Čestliced, Tuchoměřiced, Nupakyd, Jirnyd, Dolní Břežanyd, Zvoled, Прага-схід, Прага-захід, Середньочеський край  ?
Поділ	Radotínd[1], Kbelyd[1], Újezd nad Lesyd[1], Кунратіце[1], Slivenecd[1], Suchdold[1], Lysolajed[1], Nebušiced[1], Přední Kopaninad[1], Trojad[1], Ďábliced[1], Březiněvesd[1], Dolní Chabryd[1], Šeberovd[1], Újezdd[1], Křesliced[1], Libušd[1], Ржепориє[1], Дольні Почерніце[1], Dolní Měcholupyd[1], Štěrboholyd[1], Petroviced[1], Dubečd[1], Velká Chuchled[1], Lochkovd[1], Збраслав[1], Lipenced[1], Čakoviced[1], Vinořd[1], Sataliced[1], Klánoviced[1], Kolodějed[1], Běchoviced[1], Královiced[1], Nedvězí u Říčand[1], Kolovratyd[1], Benice[d][1], Bohniced[1], Braníkd[1], Бржевновd[1], Бубенечd[1], Černý Mostd[1], Čimiced[1], Дейвіце[1], Hájed[1], Hájek u Uhříněvsid[1], Hloubětínd[1], Hlubočepyd[1], Hodkovičkyd[1], Holešoviced[1], Holyněd[1], Horní Měcholupyd[1], Hostaviced[1], Hostivařd[1], Градчани[1], Hrdlořezyd[1], Chodovd[1], Cholupiced[1], Jinoniced[1], Йозефов[1], Kamýkd[1], Karlínd[1], Kobylisyd[1], Komořanyd[1], Коширже[1], Krčd[1], Kyjed[1], Lahoviced[1], Letňanyd[1], Lhotkad[1], Лібенd[1], Libocd[1], Lipanyd[1], Malá Chuchled[1], Мала Страна[1], Malešiced[1], Michled[1], Miškoviced[1], Modřanyd[1], Motold[1], Нове Мєсто[1], Nusled[1], Písniced[1], Pitkoviced[1], Podolíd[1], Prosekd[1], Radliced[1], Ruzyněd[1], Řepyd[1], Sedlecd[1], Сміхов[1], Sobínd[1], Старе Місто[1], Stodůlkyd[1], Strašniced[1], Стржешовіце[1], Стржижков[1], Točnád[1], Třeboniced[1], Třeboradiced[1], Uhříněvesd[1], Veleslavínd[1], Виногради[1], Воковіце[1], Вршовіцеd[1], Vyšehradd[1], Záběhliced[1], Zadní Kopaninad[1], Zličínd[1], Жижков[1], Vysočany (Прага), Horní Počerniced
Засновано	IX століття
Перша згадка	965[2]
Площа	497 км²
Населення	1 384 732 (2024)
· густота	2 550 осіб/км²
Висота НРМ	верхів'я Телечек 399 м над р.м. низина Влтави 177 м над р.  м
Найвища точка	Telečekd
Водойма	Влтава, Čertovkad, Ботичd, Dalejský potokd, Prokopský potokd, Říčanský potokd, Lochkovský potokd, Rokytkad
Назва мешканців	чеськ. Pražan, чеськ. Pražanka, чеськ. Pražák, чеськ. Pražačka, англ. Praguer, есп. Pragano, фр. Pragois[3], фр. Pragoise[3] і італ. praghesi
Міста-побратими	див. «тут»
Телефонний код	(420) 2
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	A[4]
Код LAU (NUTS)	CZ554782, CZ0100
GeoNames	3067696
OSM	r439840  ·R
Поштові індекси	100 00 — 199 00
Міська влада
Адреса	Празький магістрат, Маріанська площа 3, 11001, Прага 1
Мер Прагиd	Зденек Гржиб
Вебсайт	www.cityofprague.cz
Мапа
Прага Прага (Чехія)
Прага у Вікісховищі
Прага у Вікіцитатах

Пра́га (чеськ. Praha) — столиця та найбільше місто Чехії, адміністративний центр Середньочеського краю та Праги як окремого регіона, а також двох районів Середньочеського краю Прага-Захід та Прага-Схід. Прага розташована в західній частині Чехії, в історичній області Богемія.

У X-XII століттях Прага була столицею Чеського князівства, у XII-XVIII століттях — столицею Чеського Королівства, у 1806—1867 рр. — столицею Чеського королівства у складі Австрійської імперії, у 1867—1918 рр. — провінційним містом Австро-Угорщини, у 1918–1939 та 1945–1948 рр. — столицею Чехословацької Республіки, у 1939–1945 рр. — німецького протекторату Богемії та Моравії, у 1948–1990 рр. — Чехословацької Соціалістичної Республіки, у 1990–1992 рр. — Чехословацької Федеративної Республіки, а з 1993-го — столицею Чеської Республіки.

Прага відома поетичними назвами: Місто ста веж, Мати міст, Злата Прага.

2022 р. присвоєна почесна відзнака України «Місто-рятівник»^[5].

Офіційними символами Праги є прапор та герб. Прапор Праги являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, воно складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг червоного і жовтого кольорів. Прапор іноді використовується з розміщеним на ньому гербом Праги. Герб має геральдичний щит іспанської форми і пофарбований в пурпурний колір. У центрі щита зображена кам'яна фортеця з двостулковими воротами та трьома вежами. Ворота на фортеці розкриті, решітка піднята. У воротах видно руку, закуту в срібні лицарські лати і стискаюча меч.

Назва міста походить від чеського слова práh, що означає поріг. За легендою його засновником був князь Крок, донька якого провидиця Любуша вказала місце для побудови граду й пророкувала йому велику славу.

Перші історичні дані про поселення слов'ян на території сучасної Праги відносять до VI століття. Однак перші поселення на території сучасного міста датуються палеолітом. У другому столітті до н. е. в цій місцевості поселилися кельти, яких у першому столітті н. е. витіснили маркомани, й, можливо, свеви.

Найдавніший замок на території міста, Празький град, був збудований на лівому березі річки Влтави у IX ст. Відтоді Прага стала столицею Чеського князівства, наприкінці цього ж століття в місті була побудована ринкова площа.

У своєму повідомленні єврейський купець з Кордови в Іспанії Ібрагім ібн Якуб близько 965 р. згадує про Прагу. Оригінал цього повідомлення не зберігся. Проте фрагменти оповідання ібн Якуба використав в творі «Книга доріг та країн» Абу Абдулах аль-Бакрі, що писав її в 1068 р. у Кордові в Іспанії. Щодо Праги він цитує Ібрагіма ібн Якуба: «Що стосується краю Болеслава, то його відстань від міста Фарага [Прага] до міста [trkw] (Краків) [вимагає] трьох тижнів подорожі. Місто Фарага [є] найбагатше в краю [слов'ян] товарами. Прибувають до нього з міста trkw [Краків] Руси та Слов'яни з товарами, a також прибувають з ісламських країн, від євреїв та турків також з товарами, різними монетами, а з собою забирають рабів, олово та різні шкури». Отже купці з Русі вже в Х ст. досягали Праги^[6].

У першій половині XIII століття навколо кам'яних будівель у районі майдану почали зводити фортечні стіни.

Прага була в економічному плані добре розвиненим містом, яке вело жваву торгівлю з сусідами й швидко розвивалося. Період особливого розквіту Праги в 14 ст. пов'язаний із діяльністю Карла IV. За його правління було збудовано Нове місто, кам'яний міст через Влтаву, відомий тепер як Карлів міст, засновано Карлів університет, розпочалося будівництво собору святого Віта. Прага стала столицею Священної Римської імперії.

1389 року відбувся єврейський погром, внаслідок якого було винищено тритисячну єврейську громаду міста. Наразі у місті залишилось декілька синагог, серед яких є і доби готики. Частково збереженими є єврейські цвинтарі.

Початок 15 ст. у Празі позначився діяльністю проповідника і реформатора Яна Гуса, викладача Карлового університету. 1419 р., через п'ять років після його страти відбулася перша празька дефенестрація — радикальні гусити викинули з вікон сімох міських радників. Пражани підтримували таборитів під час гуситських воєн.

1526 р. королівство Богемія перейшло до рук Габсбургів, ревних католиків, у той час як жителі Праги симпатизували протестантам. При імператорі Рудольфі II Прага знову стала столицею Священної Римської імперії. Рудольф II був меценатом, запрошував до себе астрологів, магів, науковців, музикантів та митців, а тому Прага стала культурним центром Європи. В той час у Празі мешкали астрономи Тихо Браге та Йоган Кеплер, художник Джузепе Арчімбольдо тощо.

У 1618 відбулася друга празька дефенестрація, яка поклала початок Тридцятирічної війни. Після поразки в битві на Білій горі у 1621 на Старомєстській площі було страчено 27 найвизначніших представників чеської шляхти, багатьох інших було вислано з міста. Внаслідок саксонської та шведської окупації населення Праги зменшилося з 60 до 20 тис.

1689 рр. місто постраждало від сильної пожежі, але після пожежі почалася інтенсивна відбудова. 1713–1714 рр. в Празі востаннє була епідемія чуми, яка спричинила від 12 до 13 тисяч смертей. Втім, у 18 столітті, населення міста продовжувало зростати, і 1771 у ньому налічувалося вже 80 тисяч мешканців. у 1757 під час битви під Прагою місто постраждало від обстрілу пруської армії.

1784 року чотири окремі муніципалітети: Мала Страна, Нове Місто, Старе Місто і Градчани об'єдналися в одне місто. Єврейський квартал Йосефов приєднався до Праги 1850. У 1817 утворилося перше передмістя — Карлин.

З початком промислової революції Прага стрімко розвивалася. Змінився і національний склад населення міста. До 1848 більшість пражан були німцями, а в 1880 німці становили лише 14 %, у 1910 — 6,7 %. Причиною такої зміни став приплив чеського населення з Моравії. У 1861 чехи здобули більшість у міській раді.

Після Першої світової війни, з утворенням Чехословаччини, Прага знову стала столицею. На той час вона була містом із високим рівнем індустріалізації. 1930 її населення досягло 850 тисяч осіб.

В часи Другої світової війни Прага була окупована німцями, а Празька фортеця стала резиденцією Протекторату Богемії та Моравії, що був проголошений 15 березня 1939. Протягом осені усі чеські культурні та освітні установи були закриті, чимало чехів, що намагалися чинити опір було розстріляно або заслано в концтабори. Першою жертвою став студент Карлового університету Ян Оплетал, смертельно поранений в ході демонстрації до дня незалежності Чехії 28 жовтня 1939. В 1942 був страчений Алоїз Еліаш, прем'єр-міністр 1939-41 років.

5-8 травня 1945 року в очікуванні німецької капітуляції у Празі спалахнуло антинімецьке повстання, на боці повстанців виступила дивізія РВА під командуванням С. Буняченка, що врятувало місто від руйнування німцями. Наближення радянський військ 8 травня змусило німецькі війська капітулювати, і заради уникнення полону здатися американцям. 9 травня радянські танки були в центрі Праги. Дивізія Буняченка також намагалась здатися в полон американцям, проте американці не прийняли капітуляції й після 15 травня російські військові були знищенні радянськими.

з 5 січня по 20 серпня 1968 Прага стала центром Празької весни — народних протестів проти радянського впливу. Протести були придушені радянськими військами. Чеські війська не чинили активного опору, завдяки чому Прага не зазнала руйнувань. Радянські танки покинули Прагу 11 вересня 1968.

Територія Праги простяглася уздовж обох берегів річки Влтава. Довжина річки в межах міста — 23 км, середня глибина — 2,75 м, максимальна — 10,5 м. У річку на території Праги впадають 5 струмків на лівому березі і 4 — на правому.

Місто багате на зелені насадження, вони становлять трохи менше половини його території.

Клімат помірно континентальний, зими відносно м'які, малосніжні. Середня температура січня становить близько нуля градусів, у липні цей показник дорівнює +19 градусам за Цельсієм.

Іноземні мешканці міста (2015)[7]
Національність	Населення (2015)
Україна	45,533
Словаччина	26,281
Росія	21,098
В'єтнам	11,277
КНР	3,959
США	3,909
Болгарія	3,651
Німеччина	3,400
Велика Британія	3,288
Казахстан	3,151
Польща	2,851
Франція	2,204
Румунія	2,087
Італія	2,069

На сьогодні місто має понад 1 240 000 мешканців (переважає жіноче населення), крім того у 2011 році до столиці щодня їздило 217 686 людей на роботу або навчання, переважно із Центральночеського краю. Прага є важливим туристичним центром і в розпал туристичного сезону її населення збільшується приблизно вдвічі.

У першій половині 90-х рр. XX століття зростає кількість іноземців. У 2001 році в Празі проживало 61 477 іноземців, у 2011 році вже 178 177, які становили 14 % населення^{[джерело?]}. Станом на 31 грудня 2009 року в Празі проживало 50 138 громадян України, 17 967 громадян Словаччини, 17 509 громадян Російської федерації і 10 699 громадян В'єтнаму. Переважну більшість громадян України становлять чоловіки, які приїхали на роботу.

В місті є кілька циганських громад, передусім у Лібні, західній частині Сміхова та Жижкові. Частка циган є нижчою як середньостатистичний рівень в Чехії. При переписі населення у 2001 році відсоток населення, яке віднесло себе до циганської національності становило половину в порівнянні із загальнодержавним середньостатистичним показником, нижчий є тільки в краї Височина. Згідно з дослідженням Міністерства праці та соціальних справ та Європейського Соціального Фонду проведеного у 2006 році в Празі є 6 соціально маргіналізованих циганських громад, які нараховують приблизно 9 000 осіб. Згідно з переписом міського магістрату проведеного у 2007 році в місті знаходиться приблизно 2 000 безхатченків.

Прага має високий рівень еміграції та імміграції. Між емігрантами високу частку становлять іноземці. Мешканці Праги найчастіше переселяються в Центральночеський край, конкретно у райони Прага—схід та Прага—захід, де утворюється метрополітна область, яка нараховує приблизно 200 000 осіб і постійно зростає.

В минулому в Празі проживало змішане населення, крім чехів і німці та євреїв, з середньовіччя також мали свої квартали італійці. Архітектурні пам'ятки італійського походження становлять велику частину Малої Страни. Збереглося кілька синагог та історичних будівель у колишньому єврейському кварталі та його околицях.

Державною мовою Чехії є чеська, нею розмовляє все населення міста. Пражани знають також мови, важливі для спілкування з туристами — англійську, німецьку. Російською мовою спілкуються не дуже охоче, однак у сфері бізнесу, послуг, передусім в галузі туризму, ресторанному бізнесі та кіосках з ексклюзивним товаром чи одягом її знання становить великий попит. Спілкування українською мовою також не викликає особливих труднощів, українська ближча за своїм словниковим запасом до чеської, ніж російська, однак ставлення до українців теж досить упереджене.

Приблизно дві третини містян невіруючі, більшість віруючих сповідує католицизм. Крім католицьких храмів у Празі є також лютеранські, греко-католицькі, православні, а також синагоги.

28 жовтня 2022 року Президент України Володимир Зеленський присвоїв Празі почесну відзнаку «Місто-рятівник» за виявлені гуманізм, милосердя і солідарність з Українським народом, всебічну допомогу громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також вагому підтримку України у захисті її незалежності та суверенітету.^[5][8]

Внесок Праги у сумарний ВВП Чехії становить 25 %, що робить столицю найбільш економічно прибутковим регіоном Чеської Республіки. Станом на 2017 рік ВВП на мешканця становив €56 200, тобто 6-ий найбільший серед регіонів Європейського Союзу або 182,4 % середнього європейського у 2016 році.

Прага
Світова спадщина
Прага
50°05′15″ пн. ш. 14°25′17″ сх. д. / 50.0875° пн. ш. 14.421388888889° сх. д. / 50.0875; 14.421388888889
Країна	Чехія
Тип	обец зі статусом містаd округ Чехії виборчий округ capital of regiond district townd анклав край Чехії[9] муніципалітет з уповноваженим муніципальним офісомd (1 січня 2003)[10] місто з населенням понад 100 тис. осібd Czech municipality with expanded powersd (1 січня 2003) адміністративний округ чеського муніципалітету з розширеними повноваженнямиd адміністративний округ чеського муніципалітету з уповноваженим муніципальним офісомd туристичний напрямокd окрес Чехії і national capitald
Прага у Вікісховищі

Значна частина будівель та споруд історичного центру Праги^[11] — справжні витвори архітектурного мистецтва. Найвідомішим комплексом архітектурних пам'яток є Празький град із собором Святого Віта, Староміська площа з домінантними костелом Божої Матері перед Тином та Староміською ратушею з астрономічними курантами на ратушній вежі (чеськ. Orloj) а також історико-архітектурний заповідник Вишеград на правому березі Влтави. До історично цінних споруд належить готичний Карлів міст, збудований у XIV столітті з галереєю скульптур епохи бароко, будівлі Національного музею та Національного театру.

У 1993 році 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до переліку об'єктів світової культурної спадщини єдиним об'єктом.

Найвидатнішою пам'яткою та домінантою Праги є Празький град, фортеця 9 століття на пагорбі над лівим берегом Влтави, комплекс якої складається з кількох палаців та церковних споруд, національна культурна пам'ятка занесена до списку ЮНЕСКО.

Одним з найбільших палаців в Чехії є Вальдштейнський палац в стилі раннього бароко, який у 1623–1630 рр. дав збудувати Альбрехт Валленштейн на місці колишніх 26—ти будинків. Ареал крім палацових та службових приміщень складав також кінний манеж, та Вальдштейнський сад у стилі бароко, який після реконструкції використовується на концерти або інші культурні заходи. В ньому розташовані приміщення сенату, верхньої палати чеського парламенту, у тому числі головний зал засідань. До комплексу будівель сенату входять і близькі Малий Фюрстенберзький палац з 1770 року в стилі бароко та Коловратський палац з кінця 18 століття, у стилі бароко.

Іншою видатною пам'яткою культури є Штернберзький палац на Малостранській площі, який виник сполученням двох старших домів у стилі класицизму у 1703 році. Входить до складу комплексу будівель нижньої палати чеського парламенту разом із сусіднім Палацем Сміржицьких з 1573 року в стилі ренесансу, Ауерсперзьким палацем з кінця 17 століття в стилі бароко, та Туновським палацем з 1726 року в стилі класицизму, у якому розташований головний зал засідань.

• Чернінський палац на Лоретанській площі в Градчанах із 17 століття в стилі бароко
• Тройський замок з 1679–1685 рр. в стилі бароко
• Палац Кінських на Староміській площі з 1755—1765 рр. в стилі рококо, національна культурна пам'ятка
• Лобковіцький палац на Празькому граді з першої половини 16 століття в стилі бароко та ренесансу
• Шварценберзький палац в Градчанах з 1545–1567 рр. в стилі ренесансу
• Рожмберзький палац, який є складовою частиною «Інституту панянок» на Празькому граді в стилі ренесансу
• Старий королівський палац та Новий королівський палац на Празькому Граді
• Грзанський палац в Градчанах в стилі ренесансу
• Мартиніцький палац в Градчанах з 1541 року в стилі бароко та ренесансу
• Фюрстенберзький палац на Малій Страні з 1580 року в стилі бароко та ренесансу
• Пахтовський палац в Старому місті прибл. з 1740 року в стилі пізнього бароко, культурна пам'ятка
• Печків палац в Новому місті з 1923–1929 рр. в стилі неокласицизму
• Міхновський палац або (Тиршів будинок), Мала Страна
• Клам-Галласовський палац, (Архів міста Прага)
• Палац Адрія, у якому знаходиться відома кав'ярня Адрія
• Палац Лажанських (Академія музичного і театрального мистецтва)
• Ліхтенштейнський палац
• Шенборновський палац, бароко
• Вілла «Америка» (нині музей А. Дворжака)
• вілла Кінського, Сміхов, ампір (Національний музей, Етнографічний відділ)
• Палац Мансфельда (Палац Колоредо-Мансфельда, архів чеської Академії наук)
• Літній палац Славати, Сміхов
• Морзинський палац ,бароко
• Портргеймка (оселя родини Дінценгоферів)
• Літній палац Бельведер на Летнє
• Роганський палац, Кармелітська вулиця
• Лєдебургзький палац, Мала Страна
• Коуніцовський палац
• Палац Пахтов
• Пьотінговський палац
• Турбовський палац , рококо
• Буквойський палац
• Ностіцовський палац , бароко
• Велкопршеровський палац (Національний музей, музичний відділ, колекція музичних інструментів)
• Тун-Гогенштейнський палац, бароко
• Архієпископський палац
• Тосканський палац
• вілла Дінценгоферів, Сміхов
• вілла Бертрамка (музей Моцарта), Сміхов
• Літній палац «Зірка» (чеськ. Letohrádek Hvězda)
• Літній намісницький палац
• Інвалідовна
• Промисловий палац у виставковому центрі

• Собор святого Віта на Празькому граді, будівництво якого велося понад 600 років
• Костел Божої Матері перед Тином на Староміській площі з 14—16 століття в стилі готики, національна культурна пам'ятка
• Вифлеємська каплиця з 1391 року, у якій у 1402–1413 роках проповідував Ян Гус, національна культурна пам'ятка
• Емауський монастир заснований у 1347 році, національна культурна пам'ятка
• Страговський монастир з 1143 року, національна культурна пам'ятка, в ареалі якого знаходиться броварня з 1629 року, проте історія пивоваріння сягяє до 13-14 століття
• Собор святих Кирила і Мефодія— православна церква
• Костел святого Мікулаша на Малій Страні збудований у 1704–1755 в стилі бароко, національна культурна пам'ятка
• Базиліка св. Георгія, на Празькому Граді
• Лорета, бароко
• Костел св. Роха
• Костел св. Їндржиха (готика 14 ст., бароко)
• Храм Марії Сніжної, (готика 14 ст.)
• Костел св. Вацлава на Здеровє, (готика 14 ст.0
• Костел св. Катерини, бароко
• Костел Діви Марії та карла Великого на Карлові
• Костел Яна Непомуцького на скелі
• Костел св. Мартина в мурі
• Ротонда св. Хреста
• Костел св. Вартоломея, бароко
• Костел св. Іллі
• Костел св. Сальватора
• Костел св. Франциска у хрестоносців
• Костел св. Лаврентія на Петршині
• Костел Діви Марії під ланцюгом
• Дерев'яна православна церква святого Михайла з 17 століття на Петршині, вивезена з карпатської України, села Великі Лучки, знову збудована у 1929 році як частина експозиції Етнографічного музею, який є складовою частиною Національного музею у Празі. Користувалася нею румунська православна громада, згоріла у 2020 році. Мерія планує її рекоструювати.
• Собор св. Климентія з 1711 р., у стилі бароко, збудований єзуїтами на місці старшого романського костелу, при якому домініканці збудували свій монастир, у 1931 році наданий для потреб греко-католицької громади, де дотепер служби божі ведуть на церковнослов'янській та українській мовах
• Бревновський монастир з броварнею
• Анежський монастир з 1233—1234 рр., національна культурна пам'ятка
• Домініканський монастир
• Старонова синагога з 1270 року в стилі готики, національна культурна пам'ятка
• Збраславський монастир

Національний музей представляє ціла низка музейних закладів, виставок та пам'ятників розташованих по Празі або в інших містах. Найвидатнішою архітектурною пам'яткою з-поміж празьких об'єктів творить головний корпус, тзв. стара будівля, домінанта Вацлавської площі, яка є зараз закритою, оскільки ведеться реконструкція, яку планують завершити у 2018 році. Національний музей творить Природознавчий музей, Історичний музей, Чеський музей музики, Музей Напрстка та Бібліотека Національного музею. Історичні виставки зосереджені в новій будівлі Національного музею в сусідстві старої будівлі, у Національному пам'ятнику на Віткові, Етнографічному музеї «Musaion» у віллі Кінських, Лапідарію в комплексі виставкового центру в Голешовицях та в рококовому палаці Мек Невена, у якому знаходиться Пам'ятник Франтішка Палацького та Франтішка Ладіслава Рігра. Природознавчий музей має антропологічне, палеонтологічне, ботанічне, зоологічне, ентомологічне, мікологічне, та мінерально-петрологічне відділення. Чеський музей музики складається з однойменного Чеського музею музики розташованого в колишньому костелі св. Марії Магдалини із 17 століття в стилі бароко, Музею Бедржиха Сметани, Музею Антоніна Дворжака та тзв. Синьої кімнати— Пам'ятника Ярославу Єжку. Музей Напрстка представляє Музей азійських, африканських та американських культур.

Єврейський музей представляє одну з найвідвідуваніших пам'яток міста, якого складовою частиною є 5 синагог, архів та кілька цвинтарів, які зосереджені передусім у колишньому єврейському кварталі Йосефов, у якому крім Старонової синагоги розташовані Майселова синагога, Пінкасова синагога, Клаусова синагога, Іспанська синагога в маврсько-іспанському стилі та старий єврейський цвинтар.

• Музей Альфонса Мухи
• Музей Карлового Моста
• Педагогічний музей Я. А. Коменського
• Музей столиці Прага
• Музей Франца Кафки
• Національний пам'ятник героїв «Гайдріхіади» — в підземній крипті Православного храму свв. Кирила і Мефодія
• Музей комунізму
• Музей колекцій Лобковиців в Лобковицькому палаці
• Музей пивоваріння «У Флеку» з рестораном та пивоварнею з 1492 року
• Музей Кампа
• Музей ляльок
• Музей іграшок
• Музей воскових фігур
• Музей прикладного мистецтва (чеськ. Uměleckoprůmyslové museum)
• Поштовий музей
• Підскальська митниця «На Витоні»
• «Бертрамка»
• Експозиція Франка Кафки
• Лоосова вілла
• Аптека Дітріх «У Золотого Лева»
• Музей визвольної боротьби України
• Національна галерея

В Празі працює кількадесят театрів, найвизначніші з них концентровані в історичному центрі. Найвідомішим є Національний театр, колективи якого виступають на сценах кілька будівель. Найбільш репрезентативною є історична будівля з 1881 року в стилі неоренесансу за проектом архітектора Зітека. В склад національного театру входить також Ставовський театр з 1783 року збудований в стилі класицизму, Театр Коловрат, розташований в палаці Коловратів, (реконструйований в стилі бароко у 1725 році), Нова сцена з 1977—1983 рр, у сусідстві історичної будівлі та Празька державна опера з 1888 року заснована як Новий німецький театр.

• Театр на Виноградех
• Театр Гібернія в Домі «у Гіберну»
• Жижковсьний театр Яри Цимрмана
• Швандів театр на Сміхові (чеськ. Švandovo divadlo na Smíchově)
• Театр «на поручнях» (чеськ. Divadlo Na zábradlí)
• Театр Семафор у частині Дейвіце
• Театр Спейбла і Гурвінка у частині Дейвіце
• Українська театральна студія (Прага)
• Рудольфінум— концертний зал у центрі міста, де звичайно передають національну премію «Чеський лев»

Красою архітектури та кількістю легенд відрізняються також і мости Праги, яких всього нараховується більше трьохсот: 18 з них перетинають річку Влтаву.

• Карлів міст
• Міст Палацкего
• Вишеградський Залізничний Міст
• Міст Легії
• Міст Лібенського
• Главків міст
• Їрашека міст
• Стефаників міст
• Чехів міст
• Манесів міст
• Міст барикадників
• Нусельський міст
• Браницький залізничний міст або «Міст інтелігенції»
• Баррандовський міст
• Тройський трамвайний міст
• Тройський пішохідний місток (Trojská lávka) — з'єднує район Троя (Troja) з «Імператорським островом».
• Під буловкою — залізничний міст
• Карлінський віадук
• Міст Світових змагань
• Місток усіх закоханих через Чортиці^[12]

• Вишеград
• Клементинум
• Староміська ратуша
• Громадський будинок (чеськ. Obecní dům)
• Новоміська ратуша
• Будівля головного залізничного вокзалу
• Ольшанський цвинтар
• Кобилиська стрільниця
• Кельтське опідум «Завіст»
• Городище Шарка
• Чеські коронаційні клейноди
• ТЦ «Kotva»

• Медаль на честь Карлова університету.
  Медаль на честь Карлова університету.

Прага — вузловий транспортний центр країни та важливе перехрестя центральної Європи. Має зручну мережу громадського міського транспорту, міжміське і міжнародне сполучення здійснюється залізницею, автомобільним і повітряним транспортом, частково поромом по Влтаві.

Транспортне підприємство столичного міста Праги (чеськ. Dopravni podnik hl. m. Prahy, a. s.) забезпечує перевезення пасажирів по місту та близькій околиці компактною мережею ліній метрополітену, трамваїв, тролейбусів, автобусів та фунікулера на Петршин.

На великі відстані автобусні перевезення забезпечують передусім приватні підприємства, наприклад «Student Agency» посередництвом далекобійних автобусів характерного жовтого кольору, або «Veolia Transport», яке перевозить пасажирів на менші відстані в околиці Праги. Головним автовокзалом є «Флоренц», іншими є «Голешовице», «Чорний міст», «На Кніжеці», «Злічин» тощо. Залізничний транспорт зосереджений на Головному вокзалі Праги (чеськ. Hlavní Nádraží), Масариковому, Голешовицькому та Сміховському вокзалах. Перевезення забезпечує передусім Чеські залізниці (чеськ. České dráhy), на маршруті Прага — Острава також приватне підприємство «RegioJet», що належить консорціуму «Student Agency», інше підприємство «LEO Express» планує почати перевезення в грудні 2012 року. Авіаперевезення забезпечує більш ніж 50 авіакомпаній на понад 100 маршрутах в Аеропорті Вацлава Гавла Прага (колишня назва — «Рузинє»).

Найпопулярнішими видами спорту є футбол, хокей, атлетика, теніс, останнім часом набирає популярності флорбол. Менш популярними є гандбол, велоспорт, баскетбол, волейбол та інші. В Празі розвиток спорту стимулює широко розвинена мережа спортивних майданчиків в окремих частинах міста та школах а також арени професійних клубів різних видів спорту:

• найславніший чеський футбольний клуб СК Спарта Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, 20-разовий чемпіон Чехословаччини, 10-разовий чемпіон Чехії, футбольний стадіон Дженералі Арена вміщує 20 854 глядачів
• футбольний клуб СК Славія Прага виступає у найвищій чеській Гамбрінус лізі, 17-разовий чемпіон Чехословаччини і Чехії, футбольний стадіон «Eden Aréna» вміщує 21.000 глядачів

• 

  футбольний клуб ФК Дукла Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, колишній військовий клуб, 17-разовий чемпіон Чехословаччини, футбольний стадіон «На Юлісце» вміщує 18 000 глядачів
• хокейний клуб ХК Спарта виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 4-разовий чемпіон Чехословаччини та 4-разовий чемпіон Чехії, «O2 Arena» — 17 360 глядачів
• хокейний клуб ХК Славія виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 2 разовий чемпіон Чехії, «Tipsport arena» — вміщує 13 000 глядачів
• хокейний клуб ХК Лев Прага — новостворений клуб, з 2012 року виступає в Континентальній хокейній лізі, «Tipsport arena» — вміщує 13.000 глядачів, «O2 Arena» — 17 360 глядачів

• 

  гандбольний клуб ГК Дукла Прага (чеськ. HC Dukla Praha) — чоловіча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 28—и разовий чемпіон Чехословаччини та 3-разовий чемпіон Чехії, стадіон «Hala Ruzyně»
• гандбольний клуб ДГК Славія Прага (чеськ. DHC Slavia Praha) — жіноча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 13—и разовий чемпіон республіки, 2-разовий чемпіон спільної чехо—словацької інтерліги WHIL, стадіон вміщує 1.200 глядачів
• баскетбольний «університетський спортивний» клуб «USK Praha» — виступає у найвищій чеській баскетбольній лізі, 13-разовий чемпіон Чехословаччини та Чехії
• флорбольний клуб «Tatran Omlux Střešovice» виступає у найвищій чеській флорбольній екстралізі, 15-разовий чемпіон Чехії
• 1. чеський лоун-тенісний клуб, найстаріший в державі, тенісний ареал «Štvanice» вміщує 8 000 глядачів
• спортивний клуб з дзюдо «USK Praha», 22-разовий чемпіон Чехії, останніх 5 років виступає без поразки
• спортивний клуб з академічного веслування «VK Slavia Praha», виховує чемпіонів світу та олімпійських чемпіонів
• відділення спортивного клубу з велоспорту «TJ Pankrác» (Oddíl sálové cyklistiky), спеціалізується на велополо та велобол

• У Празі збереглася остання у світі діюча система міської пневматичної пошти, що з'явилася уперше 1887 року. Під час повені 2002 року декілька станцій було пошкоджено і система припинила працювати. Чеська пошта збирається відреставрувати її та відновити. Окрім музейно-історичного значення, така система має і практичне застосування: наприклад, телеграма або дрібний пакет з поштамту в Новому місті можуть бути доставлені на Празький град впродовж 3-5 хвилин, що істотно швидше за будь-який інший вид транспорту, включаючи кур'єрську службу.
• У 1920-1930 роках у Празі був побудований найбільший у світі (площа 202 × 310 м) універсальний стадіон «Страгов» в однойменній частині міста з трибунами на більш ніж 200 тис. місць (включаючи 50 тис. місць для сидіння), що використався для проведення зльотів чеського фізкультурно-патріотичного суспільства «Сокіл», пізніше спартакіад. За своєю місткістю з ним може змагатися тільки стадіон для проведення автоперегонів в американському Індіанаполісі. У 1932 році на острові Штванице побудований перший в Європі стадіон зі штучним льодом, місце проведення чотирьох чемпіонатів світу з хокею із шайбою.
• Бронзовий пам'ятник Яну Жижці на пагорбі Витків (висота — 9 м, маса — 16,5 т), відкритий 1950 року, нині вважається третьою за величиною бронзовою кінною статуєю у світі.
• 17 травня 2007 року у той час діючий мер Праги Павло Бем вчинив успішне сходження на Еверест, ставши десятим чехом, що підкорив найвищу вершину світу.
• У Празі жив рабин Єгуда Лев Бен Бецалель, який, за легендою, створив найвідомішого ґолема. За переказами, ґолем був створений на березі Влтави з чотирьох стихій. Останки голема досі лежать на горищі Старонової синагоги — найстарішої в Європі, що діє і понині. У ній збережений в недоторканості стілець, на якому рабин сидів під час молитов. Під час екскурсій гіди розповідають ренесансну притчу про ґолема, яка була розвинена в творах Карла Чапека і Густава Майрінка.

• Борживой (852/855-888/891) — перший християнський князь-чех, хрещений єпископом Мефодієм
• Карл IV (1316—1378) — імператор Священної Римської імперії Германської нації
• Петр Парлерж (1332—1399) — архітектор, скульптор доби готики.
• Арчімбольдо (1527—1593) — художник доби маньєризму.
• Тихо Браге (1546—1601) — науковець, астроном.
• Рудольф ІІ (1552—1612) — імператор Священної Римської імперії Германської нації.
• Ганс фон Аахен (1552—1615) — художник доби маньєризму.
• Йоганн Кеплер (1571—1630) — науковець, астроном.
• Альбрехт Валленштейн (1583—1634) — герцог, імператорський полководець
• Франческо Каратті (бл. 1620—1677), архітектор доби бароко.
• Жан Батіст Матеї (1630—1696) — архітектор доби бароко.
• Крістоф Дінценгофер (1655—1722) — архітектор доби бароко.
• Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах(1656—1723) — архітектор доби бароко.
• Джованні Баттіста Алліпранді (1665—1720) — архітектор доби бароко.
• Йоган Лукас фон Гілдебрандт (1668—1745) — архітектор доби бароко.
• Ян Блажей Сантіні Айхл (1677—1723) — архітектор доби бароко.
• Матьяш Бернард Браун (1684—1738) — скульптор доби бароко.
• Фердинанд Брокоф (1688—1731) — скульптор доби бароко.
• Кіліан Ігнац Дінценгофер (1689—1751) — архітектор доби бароко.
• Ніколо Пакассі (1716—1790) — архітектор доби рококо імператриці Марії Терезії
• Йозеф Мислівечек (1737—1781) — чеський композитор доби бароко.
• Йозеф Главка (1831—1908) — архітектор, засновник Чеської академії наук і мистецтв у 1890 р
• Якуб Арбес (1840—1914) — чеський письменник
• Альфонс Марія Муха (1860—1939) — художник доби сецесії
• Яро Фюрт (1871—1945) — австрійський актор театру та кіно
• Станіслав Костка Нейман (1875—1947) — чеський поет, байкар
• Ярослав Гашек (1883—1923) — письменник
• Франц Кафка (1883—1924) — німецькомовний письменник єврейського походження
• Франтішек Лангер (1888—1965) — чеський письменник
• Карел Чапек (1890—1938) — письменник

• 

  Франц Верфель (1890—1945) — австрійський і чеський романіст, сценарист та поет
• Марія Пуйманова (1893–1958) — чеська письменниця.
• Вацлав Ржезач (1901—1956) — чеський письменник.
• Любомир Лінгарт (1906—1980) — чеський кінознавець.

• 

  Вацлав Гавел (1936—2011) — політичний діяч, перший президент відновленої Чехії.
• Карел Готт (* 1939 р.н.) — співак і актор.
• Гелена Вондрачкова (* 1947) — чеська співачка.

• Ян Седлиский (або ivan) — художник 20 століття.
• Авраам Лейтнер — архітектор доби бароко.
• Матьє з Аррасу — французький архітектор доби готики.
• Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756—1791) — австрійський композитор доби просвітництва.
• Марина Цвєтаєва (1892—1941) — російська поетеса, письменниця.
• Якуб Шиканедер (1855—1924) — німецький художник.
• Бартоломеус Шпрангер (1546—1611) — фламандський художник доби маньєризму.
• Олександр Олесь (1892—1944) — український поет.
• Їржі Киліан (* 1947) — танцюрист та хореограф.
• Крістіна Бренк (1911—2009) — словенська письменниця.
• Егон Бонді — чеський письменник.

• 

  Ладислав Кліма — чеський письменник.
• Карел Тейге — чеський письменник, філософ.
• Майстер Вишебродського вівтаря
• Ян Зрзавий — чеський художник.
• Їржі Колар — чеський поет, драматург.
• Франтішек Дртікол — чеський фотограф.
• Станіслав Бредбера — чеський хімік.
• Отто Віхтерле — чеський хімік.
• Геласій Добнер — чеський учений, монах.
• Зденек Сверак — чеський гуморист.
• Агнеса Богемська — католицька свята.
• Ян Веріх (1905—1980) — чеський комедійний актор, драматург, сценарист, письменник.
• Мілош Копецький — чеський актор.
• Петр Чепек (1940—1994) — чеський актор.
• Яна Брейхова (* 1940) — чеська акторка театру і кіно.
• Тереза Бродська (* 1968) — чеська акторка.
• Петр Нарожни (* 1938) — чеський актор.

Студенти видавали журнал «Український студент». 1931 р. греко-католикам передано собор Св. Климента, (1715), Чехія, Прага, Karlova 190/1^[13].

Наразі українська діаспора в Чехії є найбільшою за чисельністю. З початку 2000 років в Празі виникло багато рухів та організацій, що об'єднують українців та громадян України в Чехії: Українська ініціатива в Чеській Республіці (УІЧР), Sdruženi «Odboj Zapadni Ukrajiny» v Praze, Mezinárodní sdružení Ukrajinská svoboda, тощо.

25 березня 1923 р. відбулась велика українська демонстрація (розпочалась на Вацлавській площі, пройшла через набережну, Старий Град до Старомеської площі; поліція перешкодила покласти квіти до пам'ятника Яну Гусу) проти рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею.^[14]

• Волошин Августин — український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик, прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, у 1939 президент, Герой України (посмертно)
• Вассиян Юліан — визначний український публіцист, філософ, ідеолог ОУН
• Горбовий Володимир — провідний діяч УВО і ОУН, адвокат у політичних процесах
• Ґалаґан Микола — український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради
• Демчук Дмитро — сотник Армії УНР, фінансовий референт Проводу Українських Націоналістів
• Мартинець Володимир — провідний діяч УВО і ОУН, головний редактор газет «Розбудова Нації» і «Сурма»
• Олег Ольжич — український поет, археолог і політичний діяч, заступник Голови Проводу Українських Націоналістів
• Ревай Юліан — український політичний і освітній діяч Закарпаття, прем'єр-міністр Карпатської України
• Сеник Омелян — 9-й крайовий Командант УВО, член Вищого Проводу ОУН, головуючий на II Великому Зборі ОУН у Римі

• Виноградник Василь — командир кулеметної сотні УГА, учасник I-го Конгресу Українських Націоналістів.
• Долинай Микола — лікар, громадсько-політичний і культурний діяч, міністр охорони здоров'я уряду Карпатської України
• Індишевський Ярослав — сотник Української Галицької Армії, 4-й крайовий комендант УВО
• Клочурак Степан — Президент Гуцульської республіки, міністр військових і господарських справ Карпатської України
• Борис Левитський — співак (тенор), піаніст, композитор
• Дмитро Левитський — співак (тенор), музичний критик, педагог
• Ніна Левитська — скульпторка
• Мірний Іван — український громадсько-політичний і державний діяч, член делегації УНР на Паризькій мирній конференції
• Олександр Олесь — видатний український письменник, поет, драматург
• Перевузник Юрій — міністр внутрішніх справ Карпатської України
• Пулюй Іван — видатний український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач

З офіційним договором про партнерство^[15]:

•  Німеччина, Гамбург (1990)
•  Німеччина, Франкфурт (1990)
•  Німеччина, Нюрнберг (1990)
•  США, Чикаго (1990)
•  Латвія, Рига (1991)
•  США, Фінікс (1991)
•  Ізраїль, Єрусалим (1994)
•  Німеччина, Берлін (1995)
• Японія, Кіото (1996)
•  Франція, Париж (1997)
•  Бельгія, Брюссель (2003)
•  Південна Корея, Сеул (2005)
•  США, Маямі-Дейд (2010)
•  Тайвань, Тайбей (2020)

Без офіційного договору про партнерство^[15]:

•  Грузія, Тбілісі
•  Люксембург, Люксембург
•  Австрія, Відень
•  Словаччина, Братислава

Договори про партнерство з Братиславою підписало чимало празьких дільниць (районів) окремо, а мери Братислави і Праги зустрічаються два рази на рік, адже міста переживають схожі проблеми по розпаду Чехословаччини^[15].

Договори про партнерство та дружні стосунки розірвано^[15]:

•  Угорщина, Будапешт — до 2010 року (не продовжено)
•  Росія, Москва — до 2014 року (розірвано)
•  Росія, Петербург — до 2014 року (розірвано)

У 2014 році Прага розірвала усі договори про партнерство з Москвою та Петербургом через вторгнення РФ до України^[16].

Панорама міста

• 
  Ротонда Святого Мартина у Вишеграді
• 
  Базиліка Святого Юра в Празькому Граду
• 
  Інтер'єр базиліки Святого Юра
• 
  Ротонда Святого Хреста
• 
  Костел Святого Вацлава в Просеку

• 
  Собор Святого Віта, Вацлава і Адальберта
• 
  Церква Богоматері Снігової
• 
  Стара ратуша
• 
  Нова ратуша
• 
  Монастир Св. Агнеси
• 
  Карлів міст
• 
  Збереглася частина готичних укріплень Праги
• 
  Будинок біля Кам'яного дзвону на Староміській площі

• 
  Палац Шварценберг
• 
  Літній палац королеви Анни
• 
  Дачний будинок Hvězda
• 
  Синагога Пінкаса
• 
  Будинок за лічені хвилини

• 
  Лорета ( костел Різдва Діви Марії ), Прага
• 
  Інвалідовна, Прага, Карлін, доба бароко
• 
  Клементінум, Прага, східний фасад
• 
  Базиліка Св. Георгія (Св. Іржи)— відділ Національної галереї. Фасад арх. Франческо Каратті. Доба бароко
• 
  Празький Град( Празький замок). Вхідна брама з бароковими скульптурами
• 
  Костел Св. Миколая, фасад.
• 
  Костел Св. Яна Непомуцького на скелі
• 
  Прага, костел доміканців, фреска на стелі
• 
  Церква св. Миколай
• 
  Палац Валленштейна
• 
  Палац Чернін
• 
  Троянський замок
• 
  Палац Ностік
• 
  Кінський палац
• 
  Архієпископський палац
• 
  Збраславський монастир (замок)

• 
  Садибний театр Ностіково
• 
  Будинок за адресою Hybernů
• 
  Літній палац Кінського
• 
  Бібліотека Страгівського монастиря
• 
  Будівля Палати депутатів парламенту (колишній Чеський ландтаг)
• 
  Деймов (Малий Шварценберг) палац

• 
  Національний театр ім
• 
  Національний музей
• 
  Церква св. Петра і Павла у Вишеграді
• 
  Церква Святої Людмили
• 
  Державна опера
• 
  Виноградський театр
• 
  Ратуша Нуселя
• 
  Музей столиці Праги
• 
  Залізничний вокзал Масарика
• 
  Літній палац губернатора
• 
  Концертно-виставковий зал «Рудольфінум».
• 
  Офіс уряду Чеської Республіки
• 
  Міністерство оборони
• 
  Пологовий будинок на Св. Аполлінарі

• 
  Залізничний вокзал Праги
• 
  Готелі «Європа» та «Європа-Гарні» (Будинок «Меран»), (буд. 25 і 27), Вацлавська площа
• 
  Муніципальний будинок
• 
  Декор доби сецесії
• 
  Вулиця в стилі модерн Паржижська
• 
  Зберігся фасад колишньої трамвайної фабрики - Ringhoffer, пізніше ČKD Tatra
• 
  Голешовицький виставковий майданчик (Промисловий палац)
• 
  Мелантріч

• 
  Розп'яття на Карлові Мосту
• 
  Карлів міст
• 
  Христос втішає в. Люїтгарту, Карлів міст, Прага
• 
  Діва Марія біля костелу Св. Миколая
• 
  Св. Вінцент Феррарський та Св. Прокоп на Карлові Мосту
• 
  Декор брами до виноградника, Тройський замок
• 
  Маріанська колона на Староміській площі
• 
  Статуя імператора Карла IV.
• 
  Пам'ятник імператору Франциску I (фонтан Краннера)
• 
  Статуя Йозефа Юнгмана
• 
  Пам'ятник Францішку Палацькому
• 
  Мала пластика на Золотій решітці собору Св. Віта
• 
  Палац Коруна, скульптурний декор доби сецесії
• 
  Портал в ассирійському стилі (Сецесія)
• 
  Монумент Яну Гусу.
• 
  Пам'ятник Св. Вацлаву на тлі Національного музею
• 
  Статуя Вудро Вільсона
• 
  Пам'ятник фашистському тиру Кобилиси
• 
  Пам'ятник першому президенту Томашу Гаррігу Масарику на Градчанському містечку
• 
  Меморіал чехословацьким льотчикам за II. світова війна
• 
  Пам'ятник жертвам комунізму
• 
  Статуя «Торс танка» на честь закінчення російської окупації
• 
  Пам'ятник серу Ніколасу Вінтону
• 
  Меморіал Вацлава Гавела
• 
  Меморіал Яна Палаха
• 
  Статуя Франції Кафка
• 
  Пам'ятник чехословацьким льотчикам у РАФ за II. світова війна
• 
  Меморіал Шоа
• 
  Статуя імператриці і королеви Марії Терезії
• 
  Пам'ятник Російській Визвольній Армії (РОА)
• 
  Пам'ятник прощання (Центральний вокзал)

• 
  Мале місто (Прага 1)
• 
  Старе місто (Прага 1)
• 
  Нове місто (Прага 1)
• 
  Градчани (Прага 1)
• 
  Краловські Виногради (Прага)
• 
  Жижков (Прага 3)
• 
  Карлін (Прага 8)
• 
  Лібен (Прага 8)
• 
  Голешовіце (Прага 7)
• 
  Дейвіце (Прага 6)
• 
  Стржешовіце (Прага 6)
• 
  Бржевнов (Прага 6)
• 
  Сміхов (Прага 5)
• 
  Подолі (Прага 4)
• 
  Нусле (Прага 4)
• 
  Забєхліце (Прага 4)
• 
  Страшнице (Прага 10)
• 
  Височани (Прага 9)
• 
  Бубенець (Прага 6)
• 
  Богніце (Прага 8)
• 
  Троя (Прага 7)
• 
  Стодулки (Прага 5)
• 
  Джиноніце (Прага 5)
• 
  Радотін (Прага 5)
• 
  Збраслав (Прага 5)
• 
  Бранік (Прага 4)
• 
  Модряни (Прага 4)
• 
  Південне місто (Прага 4)
• 
  Чорний міст (Прага 9)
• 
  Просек (Прага 9)

• 
  Вацлавська площа (нижня частина)
• 
  Староміська площа
• 
  Маломісська площа
• 
  Карлова площа
• 
  Площа Республіки
• 
  Маріанська площа
• 
  Площа Палацького
• 
  Площа Йірасека
• 
  Площа Яна Палаха
• 
  Фруктовий ринок
• 
  Площа Вацлава Гавела
• 
  Площа Юнгмана
• 
  Площа Кінського
• 
  14 жовтня пл
• 
  Градчанська площа
• 
  Площа Перемоги
• 
  Площа Штроссмайєра
• 
  Площа Карліна
• 
  Площа Вінстона Черчілля
• 
  Гавлічково площа
• 
  Жижково місто
• 
  Площа Георгія з Подебрад
• 
  Майдан Миру
• 
  Площа Павлова
• 
  Площа генерала Кутлвасра
• 
  Площа ООН

• 
  Набережна Яначека
• 
  Верхня набережна
• 
  Рашиново набріджі
• 
  Масарикова набережна
• 
  Набережна Сметана
• 
  Набережна Дворжака
• 
  Набережна Людвіка Свободи
• 
  Бубенське набережна
• 
  Набережна капітана Яроша
• 
  Набережна Едварда Бенеша
• 
  Kosárkovo nábřeží
• 
  Подільське набережна

• 
  Європейська вулиця
• 
  У Петршинах
• 
  Стршешовицька
• 
  Паточкова
• 
  Бєлогорська
• 
  Пльзеньська
• 
  Радлицька
• 
  Страконицька
• 
  Модржанська
• 
  На Слупі
• 
  Спалений
• 
  Житня вулиця
• 
  вулиця Єчна
• 
  Сокольська
• 
  Легерова
• 
  Національна
• 
  Кржижовницкая
• 
  Вулиця 28 жовтня
• 
  На Пршікопе
• 
  На Поржичі
• 
  Соколовська
• 
  Роганське набережна
• 
  Кржижікова
• 
  Довга вулиця
• 
  паризька
• 
  Кларов
• 
  Чоткова
• 
  Міледі Горакова
• 
  Маріанські стіни
• 
  Сватовицька
• 
  югославські партизани
• 
  чехословацька армія
• 
  Під каштанами
• 
  Коронація
• 
  Вулиця Ярмарок
• 
  На ярмарковому майданчику
• 
  вулиця Дельницка
• 
  Водічкова
• 
  Їндржишська
• 
  Оплеталова
• 
  Вілсона вулиця
• 
  Мезибранська вулиця
• 
  Виноградська
• 
  Корона вулиця
• 
  Вршовицька
• 
  російський
• 
  Сейфертова
• 
  Ольшанська
• 
  Конєвова
• 
  Вулиця Яна Желівського
• 
  Чернокостелецька
• 
  Ческоморавська
• 
  Колбенова
• 
  Південний клатч
• 
  Брно вулиця
• 
  віденський
• 
  Розвадовська

• 
  Міст перегонів миру
• 
  Радотінський міст
• 
  Браницький міст
• 
  Баррандов міст
• 
  Залізничний міст
• 
  Палацький міст
• 
  Міст Йірасека
• 
  Міст Легіону
• 
  Карлів міст
• 
  Міст Манеса
• 
  Чеховський міст
• 
  Міст Стефаника
• 
  Міст Главка
• 
  Віадук Негреллі
• 
  Лібенський міст
• 
  Міст барикад
• 
  Троянський міст
• 
  Троянський пішохідний міст

• 
  Стромовка
• 
  Петрина
• 
  Летна парк
• 
  Стрілецький острів
• 
  Парк Сакре-Кер
• 
  Сад Vrchlického
• 
  Целаківський сад
• 
  Парк національного пробудження
• 
  Францисканський сад
• 
  Сад Рігера
• 
  Парк Марії Терезії
• 
  Сад Люмбе
• 
  Оленяча канава
• 
  Південні сади Празького Граду
• 
  Вояновий сади
• 
  Вояновий сади
• 
  Кампа
• 
  Чоткові сади
• 
  Вртбовська сад
• 
  Вітков
• 
  Чехов Сади
• 
  Пагорб Святого Хреста
• 
  Гавлічкові сади
• 
  Кайзловий сади
• 
  лампочка
• 
  Парк Кунратіце
• 
  Зоряний парк
• 
  Радотін-Чучельський гай
• 
  Прокопська долина
• 
  Центральний парк

• Ржичани
• Список міст Чехії
• Музеї Праги
• Національна галерея (Прага)
• Архітектура Чехії
• Прага в мистецтві
• 2367 Прага — астероїд, названий на честь міста^[17].

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Прага

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прага

• Офіційна сторінка м. Прага
• День, № 18, 31.01.2003
• Prague.cz
• Метро, трамваї та автобуси Dopravni podnik hl.m Prahy, a.s.
• Prague — віртуальні тури, основні факти, види, культура …
• Prague travel guide at Wikivoyage
• National Theatre
• State Opera
• Prague TV — англомовний путівник по місту
• Українські місця в Празі