Вулиця Руська Тернопіль
Колишні назви
австрійського періоду (українською)	Кам'янецька дорога, Львівська + Крамова (Ринок) + Смиковецька
польського періоду (польською)	Lwówska + Rynek + Ruska + Jana Tarnowskiego
радянського періоду (російською)	Ленина
Загальні відомості
Координати початку	49°33′04″ пн. ш. 25°34′22″ сх. д. / 49.55111° пн. ш. 25.57278° сх. д. / 49.55111; 25.57278
Координати	49°33′03″ пн. ш. 25°35′35″ сх. д. / 49.55083° пн. ш. 25.59306° сх. д. / 49.55083; 25.59306
Координати кінця	49°33′13″ пн. ш. 25°35′51″ сх. д. / 49.55361° пн. ш. 25.59750° сх. д. / 49.55361; 25.59750
Транспорт
Автобуси	1А, 6, 6А, 9, 20, 20А, 23, 29, 31, 35, 37, 38
Тролейбуси	1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11
Маршрутні таксі	2, 3, 8, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 22А, 27, 33, 36
Зупинки громадського транспорту	«Медичний університет», «Школа №6», «Центр», «Кооперативний коледж», «Центральна бібліотека», «Євроринок»
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	Церква Різдва Христового, будинки № 12, 17, 19, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 39, 40-42, 45, 47-49, 48, 50, 52
Пам'ятники	Іванові Горбачевському
Храми	Церква Воздвиження Чесного Хреста (від вул. Над Ставом), Церква Різдва Христового
Державні установи	Державна судова адміністрація, Пенсійний фонд Тернопільської області
Навчальні заклади	школа № 6, морфологічний корпус медичного університету, Кооперативний коледж, технічний університет
Медичні заклади	Поліклініка відділкової клінічної лікарні станції Тернопіль
Заклади культури	медична бібліотека, міська бібліотека для дорослих
Аптеки	понад 10
Комерція	близько ста магазинів, зокрема, ЦУМ
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Руська у Вікісховищі

Вулиця Руська — магістральна вулиця в середмісті Тернополя, центральна транспортна артерія та одна з найдавніших вулиць міста.

Загальна довжина становить близько 2 км, напрямок — з заходу на схід. Починається від кільця на масиві «Дружба» (за дамбою). Продовжується проспектом Степана Бандери (за залізничним мостом).

Вулиця Руська перетинається з бульваром Тараса Шевченка. До її лівої сторони прилучаються вулиці Над Ставом, Старий ринок, Замкова, Патріарха Йосифа Сліпого, Валова (через арку буд. № 19), Коперника, Б. Хмельницького, Вояків дивізії «Галичина», до правої — вулиці Старий Поділ, М. Паращука, М. Шашкевича, Патріарха Мстислава, Князя Острозького, Січових Стрільців, М. Гоголя.

Назва вулиці походить від «Русь», «руський», «русин». Помилковим є трактування, нібито назва вулиці походить від слова «російський»^{[джерело?]}.

Майже з часу заснування Тернополя його перетинав торговий тракт, який проходив через Львівську і Кам'янецьку брами і виходив за межі укріплень. Головними його артеріями були Кам'янецька і Буковинська дороги. Буковинська дорога пролягала вже за межами міських валів на Микулинецькому передмісті (сучасна вулиця Князя Острозького). На місці Кам'янецької дороги у старовинній частині міста утворилися вулиці Львівська, Ринок і Руська.

Інвентар міста з 1672 року містить опис усіх міських вулиць, в тому числі там згадані вулиці Львівська і Кам'янецька.^[1]

Сучасна вулиця Руська охоплює історичну Львівську, Ринок, Руську і Смиковецьку. Остання формувалася за фортечними валами і влилась у вулицю Тарновського.

Вулиця Львівська служила в'їзними воротам міста і починалася від Надставної церкви, а закінчувалася перехрестям із Ринком. Пізніше вона пролягала одним боком греблі і тяглася аж через Загребелля. Вулиця Львівська в районі Надставної церкви — історичний в'їзд у місто. Тут і на Ринку містилися заїжджі двори, а згодом — дешеві готелі. Ця частина Тернополя зазнала руйнувань у час Першої і особливо Другої світових воєн. Руїни нагадували про бої за Тернопіль у березні-квітні 1944 року аж до середини 50-х рр. XX ст.

До наших днів із давнього в'їзду у місто дійшов у реконструйованому вигляді лише один будинок, що в парку «Сопільче» — колишня міська нічліжка для бідних, якою розпочиналася вулиця Подільська Нижча. Тепер тут корпус музичного училища.

У районі Ринку центральна магістраль не була прямою. Ринок сягав дещо південніше. Частину будинків зруйновано і вулицю випрямлено німцями під час окупації у роки Другої світової війни. Виконували цю тяжку працю в'язні єврейського гетто, яке знаходилось у середмісті і сягало Ринку.

Давня вулиця Руська (починалася від перетину із сучасними Замковою та Маркіяна Шашкевича і сягала до перетину із бульваром Тараса Шевченка) в кінці XIX — на поч. XX ст. — одна із бізнесових артерій міста. Тут містилися крамниці, склади, аптеки та аптекарські магазини, зосереджувалася вулична торгівля, яка іноді навіть заважала рухові транспорту. На Руській знаходилися крамниці із м'ясними виробами Партенія Яримовича, Григорія Грицини і Олександра Салевича. Було тут й українське ательє «Русалка». У церковному будинку розташувалася кооператива «Будова церкви». Створена вона у 1927 році з метою накопичення коштів для будівництва нової церкви. Неподалік від Середньої церкви тримав крамницю залізних виробів міщанин Кузьмович, а навпроти містилася крамниця І. Яцуся зі склом та рамами. На Руській вулиці мав гуртівню продовольчих товарів В. Трач, склад галантерії — Є. Домарацький, Стадник і Ю. Кручовий — крамниці із текстилем, а В. Послушний — крамницю зі шкірою та шевську майстерню, або — як тоді казали, — «варстат». Були тут також книгарня та склад друкованої церковної продукції кооперативи «Будучність». Власником друкарні й книгарні з єврейською літературою на Руській був Чацкес.

Вже на початку XX ст. згадується тут аптека «Під золотою короною», яка видавала річник-календар «Здоровлє». Цей щорічник власник аптеки Мар’ян Крижановський видавав у друкарні Йосипа Степка. Мар’ян Крижановський закінчив Львівський університет і крім роботи в аптеці займався доброчинними справами^[2]. На цій же вулиці знаходилась молочарня, ресторан О. Савуляка, а ще один такий заклад, на розі вулиць Руської та Острозького, належав Горкові. Неподалік від закладу Горка роздувались міхи у кузні Анаповича.

Було також декілька шинків, пив'ярень та закусочних («кнайп»), які тримали євреї. Деякий час на Руській вулиці містилася редакція сіоністського часопису «Gazeta Tarnopolska» і посередницьке бюро Фрома. Крамницями з галантереєю та мануфактурою володіли тут єврейські купці, але з часів давнього тракту на Руській зберігалася присутність українських купців та ремісників.^[3]

Дорогу, що вела через східну околицю міста, здавна знали як Смиковецьку. Зі зростанням міста Смиковецька дорога стала Смиковецькою вулицею. А відтак її, одну із центральних, назвали іменем Яна Тарновського — першого власника міста, якого вважають його засновником. Ця міська артерія починалася у центрі (на перетині сучасних бульвару Тараса Шевченка і вулиці Руської) і пересікала все місто у східному напрямі. Життя вулиці було багатоманітним: у гарних приватних кам'яницях офіси партій та адвокатські канцелярії сусідили з крамницями, пекарнями, перукарнями і ресторанами. А в тій частині, що сягнула околиці, працювали промислові підприємства. Деякі з будинків (у сучасному районі від універмагу до моста) зберегли первісну архітектуру. На цій вулиці мали гарні кам'яниці відомий дантист Якуб Ґольд і будівничий — українець Андрій Фалендиш, був тут і ресторан українця Івана Дмитровського. Вже на початку XX ст. на цій міській артерії виготовляла будівельні вироби, меблі та обладнання для крамниць, установ, аптек, виконувала роботи в церквах та костелах столярна майстерня Костянтина Баліцького. Серед партій, чиї офіси знаходились на вулиці Тарновського, були дві українські — УНДО і УСРП. ^[4]

Руську оточували триповерхові будівлі з тесаного каменю з балконами. Будинки з обох боків стояли близько і залишали значно менше простору для дороги, ніж нині. Давню забудову вулиці знищили під час боїв за Тернопіль у 1944 році. Після війни проїзд зробили ширшим. За радянської влади тривалий час посеред вулиці існував бульвар Леніна з пішохідною зоною і декоративними, схожими на єгипетські обеліски, стовпами.

У 2016 році проведено реконструкцію шлюзового моста на дамбі.^[5]

На вулиці Руській збереглось чимало історичної забудови у стилі віденської сецесії кінця XIX — поч. XX ст. Після Другої світової війни у 1950-х рр. було зведено багато будівель у стилі сталінського ампіру, які сьогодні також є пам'ятками архітектури.

До 1954 року домінантою вулиці і всього середмістя був Парафіяльний костел РКЦ, який був знищений радянською владою. Сьогодні на вулиці розміщена одна пам'ятка архітектури національного значення — Церква Різдва Христового, а також 25 пам'яток архітектури місцевого значення:^[6]

• Пам'ятник Іванові Горбачевському (біля морфологічного корпусу медуніверситету)
• Пам'ятне місце, де нацисти розстріляли євреїв (на стіні морфологічного корпусу медуніверситету)

• Тернопільський навчально-виховний комплекс «Школа-ліцей» № 6 імені Назарія Яремчука;
• Навчально-науковий інститут морфології ТДМУ (морфологічний корпус), Руська, 12;
• Фармацевтичний факультет Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (фармацевтичний корпус), Руська, 36;
• Кооперативний коледж;
• Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя;
• медична бібліотека;
• Центральна міська бібліотека для дорослих;
• книгарня «Ярослав Мудрий»;
• БП «Роксолана»;
• Універмаг (бульвар Тараса Шевченка);
• Міжнародні авіалінії України та авіакаси «Кий Авіа»;
• Відділення поштового зв'язку № 25;
• Державна судова адміністрація;
• Пенсійний фонд Тернопільської області;
• Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр (колишня Залізнична лікарня).

Вулиця є однією з найінтенсивніших магістралей міста. На вулиці розташовані 6 зупинок громадського транспорту:

• Медичний університет — маршрутні таксі №3, 11, 15, 16, 17, 19, 27, 33, комунальні автобуси №1А, 23, 31, 35, тролейбуси №2, 3 (після 17:00), 5, 11.
• Школа №6 — маршрутні таксі №3, 11, 15, 16, 17, 19, 27, комунальні автобуси №1А, 9, 23, 31, 35, тролейбуси №2, 3 (після 17:00), 5, 11.
• Центр — маршрутні таксі №3, 11, 13, 15, 16, 17, 19, 27, 33, 36, комунальні автобуси №1А, 23, 31, 35, тролейбуси №2, 3 (після 17:00), 5, 10, 11.
• Кооперативний коледж — маршрутні таксі №3, 11, 15, 16, 17, 27, комунальні автобуси №1А, 9, 23, 31, 35, 38, тролейбуси №2, 3 (після 17:00), 5, 11.
• Центральна бібліотека — маршрутні таксі №2, 3, 8, 11, 14, 15, 16, 18, 22, 22А, 27, комунальні автобуси №1А, 6, 6А, 20, 20А, 29, 35, 37, 38, тролейбуси №1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 11.
• Технічний університет (минула назва — «Євроринок») — комунальний автобус №1А, тролейбуси №2, 10, 11.

• 
  Церква Різдва Христового
• 
  Кооперативний коледж
• 
  Морфологічний корпус ТНМУ
• 
  Будинок №19
• 
  Будинок №36
• 
  Будинок №39

• Вулиці Тернополя
• Історія Тернополя
• Церква Різдва Христового (Тернопіль)
• Надставна (Воздвиженська) церква (Тернопіль)

• Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — 392 с. — ISBN 966-8017-50-1.
• Тернопіль. Атлас міста. 1:12 000. — Картографія. — 48 с. — ISBN 978-966-475-342-2.

Вулиця Руська у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Вулиця Руська у Вікісховищі?

• Автоматизована система управління відображенням муніципальних даних
• Транспорт Тернополя [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Мороз, В. Звідки у Тернополі вулиця Руська [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] / Володимир Мороз // 20 хвилин (Тернопіль). — 2010. — 8 жовтня.
• Вебкамера: вид з будинку № 2 на початок вулиці Руської і Тернопільський став.
• Вуличні ялинки, та перетяжка в місті Тернопіль над дорогою/Street trees and LED banners in Ternopil over the road by TM YALUNKA TERNOPYL - тм Ялинка Тернопіль [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.]. тм Ялинка Тернопіль - дизайн і виробництво декоративного освітлення та вуличних ялинок.