|
Ахеменіди | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна: | |||
| Титули: |
Шахіншах, Цар Персії, Фараон Єгипту | ||
| Засновник: | Ахемен | ||
| Останній правитель: | Дарій III | ||
| Рік заснування: | 705 до н. е.(?) | ||
| Зміщення: | 330 до н. е. | ||
| Національність: | Перси | ||
| Історія Ірану |
|---|
 |
Хронологія  Категорія •  Портал • Інші країни |
Ахемені́ди (давньоперс. Haxâmanišiyâ — Гахаманішія) — династія давньоперських царів та низки похідних династій часів Еллінізму, яка веде свій родовід від Ахемена. Фактично династія починається зі сходження на престол Дарій І Великий, який правив з 522 до 486 рр. до н. е. і закінчується майже двісті років потому завоюванням Ірану Александром Македонським у 330 до н. е.. Однак традиційно засновником Ахеменідської імперії вважається Кір II Великий, що править з 559 до 530 рр. до н.е., який походить з окремої царської лінії[1].
Сучасний стан досліджень
Щодо історичності Ахемена висловлено контроверсійні думки — наразі немає жодних тогочасних згадок цього антропоніму, тому власне місце Ахемена-Гахаманіша у широкому діапазоні — від міфічного пращура до батька Чишпіша.
У вавилонському маніфесті Кір Великий повідомляє наступне:
«Я — Куруш, цар безлічі, цар великий, цар могутній, цар Вавилону, цар Шумеру та Аккаду, цар чотирьох країн світу, син Кнбужи, царя великого, царя Аншана, онука Кураша, царя великого, царя Аншана, нащадок Шишпіша, царя великого, царя Аншана, з довічного царського роду…»
Тобто Ахемен-Гахаманіш Курушем не згадується саме тому, що останній, скоріше за все, не був царем великим, царем Аншану, і, вельми імовірно, його ім'я могло зберегтися як патронім першого перського царя Аншану Чишпіша та з часом стало назвою династії. Але все це наразі залишається на рівні гіпотез та припущень.
Серед епіграфічних пам'яток з руїн Персеполісу відомі два написи Кіра Великого — CMa (давньоперс. adam kuruš xšâyathiya haxâmanišiya), CMb (давньоперс. Kûruš xšâyathiya vazraka Haxâmanišiya),[2] в яких він вже називає себе Гахаманішія — Ахеменід. І хоча щодо датування цих написів висловлено певні застереження,[3] у близькому за часом Бегістунському написі Дарія Великого, вирізьбленого приблизно у 519 р. до н.е., де Дарій називає епонімічного предка, Ахемена, засновником своєї династичної лінії. Ми також бачимо назву династії — Haxâmanišiya. Цікаво те, що в цьому написі Дарій пояснює своє право на владу та описує молодшу гілку Ахеменідів:
Кураш Аншанський, Чишпішин (син)
Dârayavauš xšâyathiya manâ pitâ Vištâspa Vištâspahyâ pitâ Aršâma Aršâmahyâ pitâ Ariyâramna Ariyâramnahyâ pitâ Cišpiš Cišpâiš pitâ Haxâmaniš thâtiy Dârayavauš xšâthiya avahyarâdiy vayam Haxâmanišiyâ thahyâmahy hacâ paruviyata âmâtâ amahy hacâ paruviyata hyâ amâxam taumâ xšâyathiyâ…
«Дарій цар: мій батько — Віштаспа, Виштаспин батько — Аршама, Аршамин батько — Аріарамна, Аріарамни батько — Чишпіш, Чишпішин батько — Гахаманіш.
Дарій цар: Тому ми звемося Гахаманішія. Споконвічно ми шляхетні. Споконвічно рід наш хшатрійський (царський)…»[4]
Грунтуючись на написах Дараявагауша певний час превалювала думка, що дві гілки Ахеменідів правили у двох сусідніх царствах — Аншані та Парсуа (Парсумаш). Наразі превалює інше бачення тогочасних подій —
«Аншан та Парсуа були альтернативними назвами однієї країни. Починаючи принаймні з середини VII ст. до н. е. Аншан було лише давньою, архаїчною, урочистою назвою, освяченою багатовіковою традицією, яка ще зберігалась у царській титулатурі, та дійсним визначенням цієї країни за назвою її нових володарів стало Парсуа.»[3]
Підтвердженням цьому є наразі відомі згадки Кіра І, сина Чишпіша, який на власних печатках називає себе Кір Аншанський (= Кір, цар Аншану), а у тогочасних ассирійських офіційних документах його називають Кураш, цар Парсуа (Парсума).[5] Тобто не відомо жодних підстав для тверджень, що за нащадків Чишпіша Перське царство було поділено на два окремих, і, скоріше за все, ця теза мала виключно офіційний пропагандистський характер.
У генеалогії Дарія І Великого можна знайти ім'я: Теісп, якого Кір ІІ Великий в іншому контексті ідентифікує як засновника своєї династії. З цього дослідники роблять висновок, що однією з головних цілей заявленої генеалогії Дарія було привласнити своєму роду патрилінійних предків Кіра. Цей акт привласнення згодом був підкріплений у Пасаргади, незавершеній столиці Кіра, де Дарій вирішив встановити низку фальшивих написів від першої особи з написом «Я, Кір, цар, Ахеменід». Очевидно, що це стисле формулювання не відображає альтруїстичного бажання вшанувати пам'ять Кіра; натомість припускають, що головною метою тексту було створити враження, що Кір підтверджує свою ахеменідську ідентичність. Хоча Кір не має жодного титулу в Бегістунському написі, у щойно згаданому написі від першої особи він характеризується як «цар». Потім, у той час, коли нащадки шлюбів, які Дарій уклав з дочками Кіра, безсумнівно, почали надавати нову легітимність потомству Дарія, він вирішив встановити елегантні зображення Кіра біля дверей у все ще незавершеному будівництві Palace P у Пасаргади. Дослідники зазначають, що з різних деталей у зображенні складчастого костюма Кіра, цю ініціативу можна датувати приблизно 515 р. до н.е. А 510 р. до н.е. – дата, яку також слід віднести до супровідного напису «Кір, Великий Цар, Ахеменід», що спочатку з’являвся на кожному з цих колись частково позолочених рельєфів[6].
Отже, починаючи з Дараявагуша Ахеменід (давньоперс. Haxāmanišiya) стало частиною офіційної титулатури перських Царів Царів, про що свідчать відомі монументальні написи і Хшаяраші, і Артахшачі.[7]
В подальшому від Ахеменідів вели свій родовід низка малоазійських династій, та навіть пізні Аршакіди.
Генеалогічне дерево
| Гахаманіш | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Чишпіш[8] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Куруш | Аріарамна[9] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Арруку | Камбуджия | Мандана Каянід[10][11] | Арсама | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Касандана | 1. Кір Великий|Куруш[12] | Родогуна | Віштаспа | Фарнак[13] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2. Камбуджия | 3. Бардія | Хутаута | 4. Дараявагауш | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Амастрі | 5. Хшаярша | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Джамаспа | Алогуна Вавилонянка | 6. Артахшача | Космартідена Вавилонянка | Амтія Вавилонянка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 7. Хшаярша(?)[14] | 8. Согдіан(?)[14] | 9 (7). Дараявагауш (Вагуш) | Партушіятіш | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Статіра | 10 (8). Артахшача (Аршак) | Уштана | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хутаута | 11 (9). Артахшача (Вагуш) | неназвана донька | Аршама | Сісігамбіс | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 12 (10). Артахшача (Аршак) | 13 (11). Дараявагауш (Арташ'ята) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ Stronach, D. (2012). Achaemenid Dynasty. The Encyclopedia of Ancient History.
- ↑ (англ.) Livius.org, Pasargadae, Palace P. [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ а б (рос.) Дандамаев М. А. Политическая история Ахеменидской державы. «Наука», 1985.
- ↑ (англ.) Livius org. Behistun T 01
- ↑ (англ.) Mark B. Garrison. The Seal of «Kuras the Anzanite, Son of Sespes» (Teispes), PFS 93*: Susa — Ansan — Persepolis. Winona Lake, Indiana Eisenbrauns. 2011
- ↑ Stronach, D. (2012). Achaemenid Dynasty. The Encyclopedia of Ancient History.
- ↑ (рос.) Ю. Кухарчик. Древнеперсидские надписи Дария I и Ксеркса из Персеполя (текст, комментарии, перевод). Scriptorium: гісторыя старажытнага свету і сярэдніх вякоў. Гістарычныя крыніцы. 2010.
- ↑ підкреслено імена царів Аншану
- ↑ курсивом виділено представників «молодших» гілок династії
- ↑ Коліром рамки виділено імена дружин/матерів Гахаманідів
- ↑ Мандана — одна з двох дочок останнього Мідійського Каяніда Іштувегу, що надавало її сину Кіру право законно претендувати на титул царя царів.
- ↑ понумеровано та виділено грубим імена тих представників династії, хто носив титул Цар Царів
- ↑ фундатор династії Фарнакідів — сатрапів Малої Фригії.
- ↑ а б Гіпотетично. Відомий лише з доволі сумнівних повідомлень Ктесія
Додатково
- Імперія Ахеменідів
- Ахеменіди // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Ахеменіди // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 561.